Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону «Про електроенергетику» штрафи за порушення умов договору щодо кількості споживачі електричної енергії мають право на відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення їх прав, згідно із законодавством.
Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору та правил користування електричною і тепловою енергією і невиконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством. Зокрема у разі споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період споживачі (крім населення) сплачують енергопостачальникам п'ятикратну вартість різниці між фактично спожитою і договірною величиною. У разі перевищення договірної величини потужності споживач сплачує енергопостачальникові п'ятикратну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та її договірною величиною (ст. 26 Закону «Про енергоенергетику»).
Обов'язком споживача є своєчасна і повна оплата одержаних енергоресурсів за цінами (тарифами), встановленими договором. Зокрема розрахунки із споживачами за користування електроенергією, яка відпускається електропостачальними організаціями та електростанціями споживачів (блок-станціями), здійснюються відповідно до діючих тарифів згідно з договором на користування електроенергією. Споживачі оплачують використану ними електроенергію за роздрібними тарифами, затвердженими НКРЕ, на користь електропостачальних організацій, які працюють за регульованими тарифами, і за договірною ціною – на користь тих організацій, які працюють за нерегульованим тарифом.
Споживач несе відповідальність за несвоєчасну оплату рахунків за використану енергію у формі пені. Незалежно від стягнення пені енергопостачальна організація може припинити відпуск енергії споживачеві до погашення ним заборгованості. Так, за відсутності оплати за електричну енергію, яка спожита за розрахунковий період, через 5 днів після дати розрахунку електропостачальна організація письмово або телефонограмою повідомляє споживача про дату і час відключення або обмеження споживання електроенергії. Термін, з якого запроваджується обмеження відпуску електричної енергії, встановлює постачальна організація залежно від категорії споживача. При цьому має враховуватися можливість завершення технологічного циклу виробництва, розпочатого споживачем до дати одержання повідомлення про обмеження. Повне або часткове припинення подачі споживачеві електроенергії після попередження його не пізніше ніж за 2 доби допускається у разі: споживання електроенергії без укладення договору або після закінчення строку його дії; самовільного приєднання струмоприймачів до мережі електропередавальної організації або збільшення потужності понад договірні величини, обумовлені договором; відсутності персоналу для обслуговування електроустановок; недопущення посадових осіб державних органів, на яких покладено відповідні обов'язки згідно з чинним законодавством, до електроустановок споживача або приладів обліку електроенергії та у деяких інших випадках (п. 9.3 Правил користування електричною енергією). Одностороннє припинення подачі енергії в цих випадках можна розглядати як застосування постачальною організацією до споживача санкцій оперативного характеру.
Згідно з ч. 1 ст. 31 Закону України «Про теплопостачання» до суб'єктів господарювання – юридичних осіб за правопорушення у сфері теплопостачання уповноваженими органами застосовуються такі штрафні санкції: за неподання передбаченої законом інформації уповноваженим державним органам або подання завідомо недостовірної інформації – у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів Державної інспекції з енергозбереження, або Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії, або Національної комісії регулювання електроенергетики України – у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за перешкоджання або недопущення до систем теплопостачання та теплоспоживання працівників органів державного нагляду або представників теплогенеруючих (теплопостачальних) організацій при виконанні ними службових обов'язків – у розмірі до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за порушення ліцензійних умов або діяльність з простроченою ліцензією – до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за необґрунтоване застосування тарифів на виробництво теплової енергії та її транспортування чи постачання або завищення нарахування плати за фактично відпущену теплову енергію споживачу (покупцю) – у розмірі до трьохсот неоподатковуваних мінімумів до ходів громадян; за постачання теплової енергії, параметри якої не відповідають державним стандартам затвердженим нормативам на теплову енергію, умовам договору купівлі-продажу, що зафіксовано представниками теплопостачальної (теплогенеруючої) організації та споживача відповідному акті, - у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; після: трьох таких порушень постачальник теплової енергії сплачує штраф як за порушення ліцензійних умов; за самовільне (несанкціоноване) від'єднання споживача від теплової мережі теплопстачальної (теплогенеруючої) організації до закінчення строку дії договору купівлі-продажу теплової енергії – у розмірі до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за водорозбір із систем опалення через крани та інші пристрої; самовільне підключені до систем опалення без укладання договору купівлі-продажу теплової енергії; роботу з пошкодженими пломбами на приладах комерційного обліку теплової енергії або їх робот) простроченим строком метрологічної повірки – у розмірі до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за неприєднання власниками теплових мереж до теплової мережі теплогенерую установки або споживача теплової енергії, які розташовані на території, закріпленій за власниками, в разі виконання ними умов на приєднання – у розмірі до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підставі аналізу договорів з енергопостачання можна визначити такі їх особливості:
попереднє погодження договірних величин (об’ємів поставок) у т. ч. на конкретний період споживання доведення до споживачів;
граничні величини споживання як невід’ємної частини договору;
за таким договором не властивий обов’язок прийняти електроенергію (товар) в конкретних величинах (кіловатах);
предмет договору визначається в максимально-допустимих величинах яких не можна збільшити;
кінцева вартість договору встановлюється у відповідно з фактичним споживанням;
договірні відносини в електроенергетиці обов’язкові на всіх етапах її передачі;
укладаються, як правило, на тривалий час, з уточненням певних періодів;
за загальним положенням ЦКУ і ГКУ про договори набутою власністю покупці розпоряджаються на свій розсуд, а придбана електроенергія за цільовим призначенням;
отриманий неякісний товар можна повернути, обміняти, а щодо електричної і теплової енергії це неможливо.
Контрольні запитання
1. У чому особливості електричної енергії як товару?
2. У чому полягає зміст енергозбереження?
3. Назвіть і поясніть принципи державної політики в електроенергетиці.
4. Які функції виконує НКРЕ?
5. Хто здійснює безпосередній контроль у галузі електроенергетики?
6. У чому полягає державне регулювання в електроенергетиці?
7. У чому полягає зміст оптового ринку електричної енергії?
8. Які функції виконує державне підприємство «Енергоринок»?
9. У чому особливість розрахунків за закуплену електроенергію?
10. Поясніть форми відповідальності енергопостачальника.
11. У чому особливості договорів на постачання теплової енергії?
12. Перелічіть і поясніть форми відповідальності споживача електричної енергії.
13. Назвіть підстави для зупинення і анулювання ліцензії на провадження підприємницької діяльності в галузі електроенергетики.
ГЛАВА 6
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ
§ 1. Державне регулювання сільськогосподарської діяльності
Сільськогосподарське виробництво у світі є основою життєдіяльності людей та сировиною базою харчової і легкої промисловості. В Україні, крім того це одна з не багатьох галузей народного господарства яка забезпечує позитивне сальдо у зовнішньоекономічній діяльності в умовах фінансово-економічної кризи. Українське зерно експлуатується в 50 країн світу, кожна друга продана на світовому ринку тонна олії – експортована з України. За експортом зернових ми – треті у світі, при оптимальному, на принципах розширеного відтворення ефективної родючості ґрунтів, за даними Всесвітньої продовольчої прогарами ООН Україна, використавши свій ресурсний потенціал може нагодувати 300 млн. людей з числа більше 1 мільярда голодуючих в усьому світі.
За таких умов оптимальне державне регулювання сільськогосподарської продукції має економічне, політичне і міжнародне значення. Враховуючи зазначене, вивчення і розуміння державного регулювання сільськогосподарської діяльності сприятиме формуванню сприятливого соціального середовища для його удосконалення.
Юридично забезпечити реалізацію визначених органами влади й управління України організаційно-економічних напрямів державного регулювання сільськогосподарської діяльності повинні забезпечити відповідні нормативно-правові акти. Одним із перших таких законодавчих актів є Закон України від 15.10.1990 р. «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві України».