Смекни!
smekni.com

Державне пенсійне страхування в Україні (стр. 3 из 6)

Пенсійний фонд України з 1 січня 2010 року запровадив Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, який затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 05.11.2009 № 26-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2009 № 1136/17152[26].

Звіт надається за новою формою і має суттєві зміни. Основні з них такі:

1. Передбачено три форми подання звіту: електронна з використанням ЕЦП без паперового носія; паперовий з електронною формою; на паперових носіях, якщо у страхувальника кількість застрахованих осіб не більше десяти. Електронна форма звіту до органів Пенсійного фонду формується страхувальником з використанням спеціального програмного забезпечення, актуальні версії якого безкоштовно надаються страхувальникам в органі Пенсійного фонду за місцем взяття на облік.

2. Страхувальник зобов’язаний повідомляти органи Пенсійного фонду про зміну відомостей, що вносяться до системи персоніфікованого обліку, про застраховану особу, за яку або на користь якої ним сплачуються страхові внески, в десятиденний строк з дня одержання цих відомостей.

3. Звіт подається до 20 числа місяця наступного за звітним. ФОП на спрощеній системі оподаткування подають звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за звітним періодом.

4. Звіт має 8 додатків та 10 таблиць. Для різних страхувальників та різних випадків застосовуються відновідні додатки. Відсутність необхідного додатка є підставою для не прийняття звіту в цілому.

5. Паперовий звіт заповнюється українською мовою друкованими літерами кульковою ручкою синьою або чорною пастою. Помарки та виправлення не допускаються. У разі незаповнення того чи іншого рядка в звіті через відсутність операції цей рядок прокреслюється. При заповненні полів, що складаються з клітинок, кожен із необхідних символів каліграфічно вписується до відповідної окремої клітинки. Символи не повинні виходити за межі клітинок, а також накладатись на сусідні клітинки. Символи: крапка, апостроф, кома, дефіс тощо – проставляються в окремих клітинках. При заповненні поля без клітинок записи в цих полях не повинні накладатися на сусідні поля і перекривати службові написи бланка[26].

З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15)[2], відповідно до якого роботодавці визначені страхувальниками для застрахованих осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, і є платниками страхових внесків до Пенсійного фонду[13].Об'єктом для нарахування страхових внесків до солідарної системи для роботодавців є суми фактичних витрат на оплату праці працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" (108/95-ВР)[26] та виплати винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця та допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю[2].Нормативним документом, який визначає складові фонду оплати праці при нарахуванні страхових внесків до Пенсійного фонду, є Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. №5 (z0114-04)[26] та зареєстрована у Міністерстві юстиції України 27.01.2004 р. За №114/8713[25].Згідно з частиною другою статті 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15)[2], для застрахованих осіб страхові внески нараховуються на всі суми сукупного оподатковуваного доходу (прибутку).На виконання Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15)[2] Пенсійним Фондом України розроблено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. №21-1 (z0064-04)[25] та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. За №64/8663. Інструкцію розроблено з урахуванням вимог Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (889-15)[26], а саме пункту 4.4, яким визначено, що базою для нарахування збору до Пенсійного фонду України громадян є заробітна плата платника податку з доходів фізичних осіб.Висновки. Отже, при визначенні бази для нарахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування необхідно враховувати наведені положення вищезазначених нормативно-правових актів.Страховики з дотриманням вимог законодавства розробляють нормативно-правові акти щодо порядку складання і виконання бюджету, здійснення платежів, проведення бухгалтерського обліку і звітності та інші документи, що стосуються їх діяльності.Страховики складають звіти про результати своєї діяльності і подають їх Кабінету Міністрів України або уповноваженому ним органові та доводять до відома застрахованих осіб через засоби масової інформації.З ініціативи органу державного нагляду за діяльністю страховиків може призначатися проведення аудиторської перевірки діяльності фондів із загальнообов'язкового державного пенсійного страхування[26]. 2.3 Відповідальність за порушення пенсійного законодавства Відповідно до п.1 ст.14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15)[2] (далі - Закон) страхувальниками є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або за договорами цивільно-правового характеру[2].Відповідно до п. 4 частини другої ст. 17, частини шостої ст. 21 Закону (1058-15) страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, які встановлені Пенсійним фондом.Згідно з пп. 1п. 1.3 Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.06.2004 р. №7-6 (z1000-04)[26], зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.08.2004 р. За № 1000/9599 (далі - Порядок), страхувальник один раз на рік до 1 квітня поточного року згідно із затвердженим графіком подає до територіального органу Пенсійного фонду за місцем реєстрації комплект документів первинної звітності до системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб за попередній рік.Відповідно до п.5 частини дев'ятої ст. 106 Закону ( 1058-15)[2] за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.До підприємств, установ, організацій та інших платників, які у звітному періоді не мали порушень строків та порядку подання звітності до органів Пенсійного фонду України, своєчасно і в повному обсязі сплачували страхові внески, сумлінно виконували інші обов'язки страхувальника, передбачені ст.17 Закону (1058-15)[2], фінансову санкцію відповідно до п.5 ч.9 ст.106 згаданого Закону може бути застосовано в розмірі 170 грн. (десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).У випадках, якщо у звітному році передували інші порушення обов'язків страхувальника, фінансова санкція для таких платників визначається у розмірі 10% суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за звітний період.Провадження у справах про згадані вище адміністративні правопорушення здійснюється в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення[2].

Право накладати адміністративні стягнення за згадані порушення мають голова правління Пенсійного фонду України, його заступники, начальники головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та їх заступники, начальники управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а в разі їх відсутності — заступники начальників цих управлінь[26].