За попередніми планами уряду, внески працівника, котрий обрав нову пенсійну систему, мали бути розміщені в пенсійних фондах (приватних пенсійних касах), що управляються самими їхніми членами. Але згодом право утворювати приватні пенсійні каси було надано широкому загалу структур.
Зокрема, засновниками таких кас можуть бути роботодавці або їхні представники, галузеві палати, сама Національна адміністрація пенсійного страхування, органи місцевого самоврядування. Нині в Угорщині середня пенсія еквівалентна 140 дол., що становить близько 55% середньої заробітної плати. На запитання, чому, приміром, на підприємстві ВАТ "Гедеон Ріхтер" вирішили створити пенсійну касу, заступник генерального директора Ласло Ковач сказав, що стара пенсійна система не гарантує забезпеченої старості.
Як засвідчують регіональні координатори мережі з нагляду та регулювання пенсійних систем країн Організації Європейського співробітництва та розвитку (ОЄСР), початок був успішним. Протягом трьох років, починаючи з 1993 р., чверть працюючого населення Угорщини стала членами добровільних пенсійних кас. У такий спосі6 люди дізналися про управління пенсійними фондами і про те, як заощаджувати кошти на забезпечення власної старості. Це стало доброю базою для впровадження другого рівня – загальнообов'язкової системи соціального захисту.
В Угорщині пенсіонери мають кілька варіантів для одержання пенсій з накопичувального рівня. Перше, вони можуть укладати угоди про надання довічних, виплат без права, успадкування будь-якої суми. Друге, можна отримувати ренту протягом раніше визначеного терміну. Якщо пенсіонер не доживає до зазначеного терміну, пенсію в повному обсязі одержують його спадкоємці. Трете, пенсіонер може одержувати пенсію і одночасно визначить термін, протягом якого пенсію можуть одержувати спадкоємці в разі його смерті. Четверте, можна укласти угоду, за якою пенсія сплачуватиметься не лише довічно самому пенсіонерові, а й останньому з осіб, що перебуває на його утриманні. Пенсії можуть виплачуватись безпосередньо через приватні пенсійні каси і страхові компанії[25].
На відміну від українських приватних фондів, які називають себе пенсійними, угорські збирали кошти на законодавчо визначеній базі й підлягали суворому державному контролю. Компанії, що не мають достатніх капіталів для утримання адміністративного штату власних пенсійних кас або просто вирішують доручити цю справу професіоналам, співпрацюють зі страховими компаніями, котрі започаткували приватні пенсійні фонди. Такий шлях обрало, приміром, відоме підприємство "Ікарус". Воно перераховує кошти на персональні рахунки своїх працівників до одного з 30 приватних пенсійних фондів Угорщини. Чимало з цих фондів є філіями мультинаціональних банків, що працюють в Угорщині. На їх рахунках є чималі капітали, які забезпечують майже абсолютні гарантії надійності накопичення й інвестування коштів людей. Про довіру до приватних пенсійних фондів в Угорщині свідчить і той факт, що вони акумулювали понад 3 млрд. дол. Це перевищує 5% ВВП країни[25].
Висновки. Висновок може бути тільки один: що рішучіші та швидші реформи, то швидшими й ефективнішими будуть їх результати.
Я вважаю, що альтернативи реформуванню пенсійної системи України немає. Внаслідок невідворотніх тенденцій щодо постаріння населення в Україні, як і в деяких країнах Європи, триватиме подальше зростання чисельності пенсіонерів по відношенню до працюючих. У зв'язку з цим, рано чи пізно постане питання щодо фінансової спроможності пенсійної системи. Щоб збалансувати надходження і видатки Пенсійного фонду, доведеться приймати непопулярні рішення: або підвищувати тарифи внесків, або зменшувати розмір пенсій. Очевидно, що і перше, і друге рішення неприйнятним, бо вони не дадуть позитивних наслідків. У разі підвищення розмірів тарифів внесків, зросте кількість осіб, які ухиляються від їх сплати, посилиться тіньовий сектор економіки. У разі зменшення розміру пенсій країну очікує поширення бідності серед людей літнього віку, подальше зубожіння населення та зростання соціальної напруги в суспільстві через негативну перспективу щодо впевненості людей у завтрашньому майбутньому.
Висновки
В курсовій роботі були вирішені наступні питання: ми дослідили пенсійну систему України, яка потребує реформування, розглянули діяльність органів державного регулювання та нагляду у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провели порівняння пенсійної системи України з іншими країнами Східної Європи.
Реформування пенсійного забезпечення в Україні необхідне. Воно має створити належні умови для підвищення рівня пенсій, раціонального перерозподілу функцій між державою, роботодавцями і працюючими щодо соціального захисту громадян похилого віку, а також залучати накопичувані пенсійні кошти для реалізації політики економічного зростання.
Україна може обрати власний шлях пенсійної реформи, але варто оцінити й врахувати досвід інших країн.
Рішення органів державного регулювання та нагляду є обов'язковими для виконання Пенсійним фондом, компаніями з управління активами, уповноваженим банком, зберігачем, страховими організаціями, якщо такі рішення прийняті в межах повноважень цих органів, визначених законодавством.Застраховані особи зобов'язані у повному обсязі та у встановлені законодавством України строки сплачувати внески, , а також своєчасно подавати звіти щодо сум нарахованих внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України .Пенсійне забезпечення є основною складовою частиною системи соціального захисту населення. Пенсійна реформа передбачає суттєве збільшення рівня доходів осіб пенсійного віку, забезпечення максимальної залежності пенсійних виплат від персоніфікованих страхових внесків застрахованих осіб, посилення стимулів до праці та детінізації заробітної плати і зайнятості, а також заохочення застрахованих осіб до заощаджень на старість, диверсифікацію джерел фінансування пенсій шляхом поєднання внесків на соціальне страхування та обов'язкових і добровільних накопичень.
Важливою проблемою є недостатня поінформованість суспільства про характер намічуваних змін у пенсійній системі України, через що у населення спостерігається певна недовіра до перетворень у цій сфері.
Внаслідок невідворотніх тенденцій щодо постаріння населення в Україні, як і в деяких країнах Європи, триватиме подальше зростання чисельності пенсіонерів по відношенню до працюючих. У зв'язку з цим рано чи пізно постане питання щодо фінансової спроможності пенсійної системи.
Всі, хто серйозно замислюється про майбутнє України, не можуть ігнорувати наявні нині можливості щодо реформування пенсійної системи, так само, як і небезпеку, пов'язану з відсутністю реформ. Проведення реформи відповідає не лише велінням часу, а й інтересам всього українського народу.
Список використаної літератури
1. Конституція України: Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. // Офіційний сайт Верховної Ради України - http://zakon.rada.gov.ua/
2. Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування: Закон України від 9 липня 2003 р. № 1058-ІV (Документ 1058-15, остання редакція від 7 жовтня 2009 р.) // Офіційний сайт Верховної Ради України - http://zakon.rada.gov.ua/
3. Про Основні напрями соціальної політики на період до 2004 року: Указ президента України від 24 травня 2000 р. № 717/2000// Офіційний вісник України, 2000. - № 21. – С.858.
4. Про основні напрями реформування пенсійного забезпечення в Україні: Указ Президента України від 13 квітня 1998 р. № 291/98 // Офіційний вісник України, 1998. - № 15. – С.569.
5. Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування: від 14 січня 1998 р. № 16/98 ВР // Відомості Верховної Ради України, 1998. - № 23. – С.121.
6. Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності: Закон України від 23 вересня 1999 р. № 1105-ХІV// Відомості Верховної Ради України, 1999. - № 46-47. – С.403.
7. Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття: Закон України від 2 березня 2000 р. № 1533-ІІІ// Відомості Верховної Ради України, 2000. - № 22. – С.171.
8. Про пенсійне забезпечення: Закон України від 5 листопада 1991 р. № 1788-ХІІ (зі змінами і доповненнями)// Відомості Верховної Ради України, 1992. - № 3.
9. Про зайнятість населення: Закон України від 1 березня 1991 р. № 803-ХІІ // Відомості Верховної Ради України, 1991. - № 14
10. Положення про Пенсійний фондУкраїни: Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 1994 р. № 345// ЗП України, 1994. - № 9. – С.229; 1998. - № 3. – С.69.
11. Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 р. № 16/98-ВР// Все про бухгалтерський облік № 21 (567) 7.03.2001. – С.3-8.
12. Закон України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового соціального страхування" від 11.01.2001 № 2213-ІІІ// Все про бухгалтерський облік № 21 (567) 7.03.2001. – С.37-38.
13. Постанова Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2000 року № 1423 "Порядок визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (зі змінами та доповненнями)".
14. Вісник Пенсійного Фонду України, березень 2007, С. 32-35.
15. Вісник Пенсійного Фонду України, липень 2007, С. 26-27.
16. Вісник Пенсійного Фонду України, червень 2007, С. 26-29.
17. Базилевич В.Д., Базилевич К.С. Страхова справа. – К.: Знання, 2002
18. Бабич А.М., Егоров Е.Н., Жильцов Е.Н. Экономика социального страхования: Курс лекций. – М.: ТЕИС, 1998, С. – 189.