§2. Консультації під час особистого прийому платників податків
Керуючись Конституцією України та Законом України від 2 жовтня 1996 року № 393/96–ВР “Про звернення громадян”, державні податкові органи у своїй практиченій діяльності велике значення приділяють правовому забезпеченню прав і свобод громадян, їх інтересів, вирішенню нагальних проблем через розгляд заяв, скарг, звернень і пропозицій громадян [].
Звернення платників під час особистого прийому поділяються на три групи: звернення до керівництва податкового органу, до інспекторського складу податкового органу і звернення платників до консультаційних пунктів податкової служби.
Звернення платника податків до керівництва здійснюється, як правило, через громадську приймальню.
При звертанні платників податків безпосередньо до податкового органу їх прийом проводиться спеціалістом підрозділу по роз’ясненню податкового законодавства у спеціально обладнаних для цього приміщеннях. Вони мають бути розміщені у легкодоступних місцях (як правило, на перших поверхах); із спрощенням пропуску; дотриманням спеціальних умов охорони. У таких приміщеннях повинні бути інформаційні матеріали на податкову тематику, копіювальна техніка, повинні бути обладнані пункти реалізації бланків податкової, бухгалтерської звітності та спеціальної літератури.
У разі необхідності працівники підрозділів по роз’ясненню податкового законодавства можуть запросити спеціалістів галузевих відділів. Час консультування одного платника податків не обмежується. Режим роботи під час такого прийому відповідає режиму роботи податкового органу.
Податкова служба зацікавлена у створенні розгалуженої мережі консультаційних підрозділів з інформування та роз’яснення податкового законодавства. Нині їх нараховується 470. Практично кожна із 668 інспекцій надає платникам податків комплекс консультаційних послуг. За ініціативи і підтримки податківців постійно працюють 1600 консультаційних пунктів, які пропонують інформаційний сервіс на ринках, у місцях оптової торгівлі, у приміщеннях органів місцевої влади, у невеликих населених пунктах, де немає офісів податкової служби, тощо. До того ж, розгалужена мережа філії редакції журналу “Вісник податкової служби України” надає кваліфіковану допомогу платникам з питань податкового і бухгалтерського обліку.
Існують також альтернативні послуги населенню з питань застосування податкового законодавства, які пропонуються місцевими відділеннями Асоціації платників податків.
Указом Президента України “Про заходи щодо забезпечення підтримки та дальшого розвитку підприємницької діяльності” від 15 липня 2000 року № 906 передбачено створити в усіх регіонах консультаційні центри та служби з питань застосування податкового законодавства.
Створення Центрів сприятиме якісному вирішенню питань формування податкової культури населенння, роз’ясненню податкової політики держави та чинного законодавства, інформуванню та навчанню платників податків щодо застосування нормативно-правових документів.
Державна податкова адміністрація України пропонує органам місцевої влади не обмежуватися, створюючи консультаційні центри для платників податків, функціями, спрямованими тільки на надання податкових консультацій. Варто їх розширити і надавати весь комплекс послуг, необхідних для створення та діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, у першу чергу малого та середнього бізнесу – тобто створити Центри підтримки підприємницької діяльності.
Планується організація їх роботи за дев’ятьма напрямами і відповідно до них – формування структури:
1) надання послуг з реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності, тобто вирішення всіх питань, пов’язаних із заснуванням підприємства – складання засновницьких, статутних документів, реєстрація в органах місцевої влади, у тому числі й податковій інспекції, Пенсійному фонді, органах статистики та інших, отримання ліцензій, патентів та проведення інших процедур, необхідних для початку здійснення підприємницької діяльності;
2) надання консультацій з податкового, митного, трудового та пенсійного законодавства, вирішення юридичних питань та питань бухгалтерського обліку;
3) надання інформаційних послуг (бази даних комп’ютерної бібліотеки нормативно-правових актів, інформацію щодо матеріально-технічних та інформаціййних ресурсів, науково-технічних розробок і технологій, придатниних для використання малим та середнім бізнесом тощо);
4) для структур, які не можуть самостійно утримувати кваліфікованих спеціалістів або мають невеликі обсяги господарської діяльності, варто запровадити такий напрям, як ведення бухгалтерського обліку;
5) представництво у судових та владних органах. – вирішення арбітражних спорів, конфліктних ситуацій з контролююючими органами та органами влади, а також між суб’єктами підприємницької діяльності;
6) оформлення документів та технічні послуги: заповнення усіх видів звітності, підготовка цивільно-правових документів, копіювальні роботи, послуги з діловодства, комп’ютерні роботи тощо;
7) навчання суб’єктів підприємницької діяльності основам бухгалтерського та податкового обліку, роботи на оргтехніці;
8) надання аудиторських послуг;
9) патронажне супроводження новостворених суб’єктів підприємницької діяльності.
Обов’язковими умовами діяльності Центру повинні бути: дотримання комерційної таємниці, можливість анонімного обслуговування клієнтів, надання послуг, що не заборонені чинним законодавством.
Кадрове забезпечення Центру можна здійснювати як за рахунок постійних штатних працівників, так і за рахунок залучення фахівців на контрактній основі. Доцільно залучати до роботи лише висококваліфікованих фахівців, в тому числі і пенсіонерів, що працювали за відповідним фахом у державних і комерційних структурах. При загальній умові безперебійної роботи Центру, залучені працівники можуть працювати за окремим графіком з повним чи неповним робочим днем (декілька годин в день, тиждень тощо).
В нинішніх умовах законодавчих обмежень, відсутності державного фінансування на проведення масово-роз’яснювальної роботи, податкова служба вкрай зацікавлена в створенні розгалуженої мережі консультаційних підрозділів з інформування та роз’яснення податкововго законодавства та готова співпрацювати в цьому напрямку з органами місцевої влади.
Створення Центру сприятиме якісному вирішенню цього питання, зменшить фіскальну складову в діяльності податкових органів.
Можливі такі шляхи взаємодії податкових органів з Центром:
- виділення окремого працівника податкового органу для координації роботи Центру з податковою Інспекцією;
- системне навчання працівників консультаційного підрозділу Центру в податковій інспекції з питань застосування податкового законодавства;
- використання закладів підвищення кваліфікації працівників податкових органів ДПА України для перепідготовки відповідних працівників Центру;
- надання нормативно-правових актів з питань оподаткування, форм податкової звітності, друкованої продукції на податкову тематику, листівок, брошур, пам’яток, графіків семінарів тощо.
Створення Центрів підтримки підприємницької діяльності – це розвиток ринку консалтингових послуг, які спрямовані на підвищення правового та економічного рівня знань підприємців. Таким чином, можна усунути негативний вплив бюрократичних перешкод та спростити умови діяльності для підприємців, пом’якшити адаптацію малого та середнього бізнесу до ринкових відносин. У Центрі можна буде отримувати послуги та обмінюватися досвідом підприємницької діяльності. Все це сприятиме розвитку підприємницької діяльності, створенню нових робочих місць. Окрім того, завдяки такій співпраці буде зворотний зв’язок із підприємцями, що збільшить ефективність взаємовідносин між ними та працівниками державних органів.
Контрольні запитання
1. На які види поділяються консультації під час особистого прийому
платників податків? Охарактеризуйте їх.
Розкажіть про організацію роботи консультаційних пунктів ДПС.
Проаналізуйте перспективи розвитку інших форм консультаційної діяльності на податкову тематику.
§3. Консультації за письмовими зверненями платників податків
При письмовому зверненні платників податків обробляються лише запити про надання будь-якої податкової інформації або прохання пояснити ті чи інші питання оподаткування. Листи із скаргами або інша ділова кореспонденція канцеляріями податкових органів направляється до відповідних підрозділів податкової служби відповідно до їх компетенції. Таким чином, відбувається первинний облік кореспонденції та її сортування, встановлюється загальний контроль за термінами розгляду звернень. Вторинний облік кореспонденції здійснюється безпосередньо в самих підрозділах по роботі з платниками податків, де кореспонденція реєструється, визначаються відповідальні посадові особи за її розгляд і підготовку відповідей. Одночасно з реєстрацією проводиться детальний аналіз звернень, результати якого використовуються для прийняття відповідних управлінських рішень. Так, наприклад, збільшення кількості звернень з одного питання свідчить про недоліки інформаційної й масово-роз’яснювальної роботи. У зв’язку з цим керівництвом приймається рішення про проведення позачергового семінару з цього питання чи підготовку відповідних публікацій, виступів у ЗМІ тощо.
Як правило, серед спеціалістів, які розглядають звернення платників, існує спеціалізація за видами податків та платежів, що забезпечує більш оперативну і якісну підготовку відповідей. Для консультацій можуть залучатися спеціалісти галузевих відділів податкових органів.
Якщо для підготовки відповіді необхідна додаткова інформація, спеціалісти підрозділів зв’язуються з платником телефоном або просять подати податковому органу необхідну додаткову документацію.
Якщо питання порушені у зверненні, знаходяться поза компетенцією податкового органу, що розглядає це звернення, то ним спрямовується відповідний запит до вищого податкового органу.
Цей напрям діяльності підрозділів по роботі з платниками – один із найскладніших. Він вимагає досить великого адміністративного й висококваліфікованого кадрового ресурсу.
Терміни розгляду письмових звернень встановлено Законом України від 02.10.96 “Про звернення громадян”
Звернення розглядаються та вирішуються у термін не більш одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше, ніж через 15 днів від часу їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені питання неможливо, заступник керівника податкового органу відповідно до розподілу функціональних обов’язків встановлює термін, необхідний для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. Загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не повинен перевищувати 45 днів.
Тривалий час виникало багато непорозумінь щодо застосування податковими органами фінансових санкцій до платників податків, які користувалися письмовими консультаціями податкових органів, що суперечили тлумаченню цих питань ДПА України, або роз’ясненнями, які пізніше були скасовано.
У Законі України від 21.12.2000 № 3 2181 –ІІІ “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” вперше в українському законодавстві наведено визначення поняття “податкове роз’яснення”. Відповідно до пункту 4.4.2 г) податковим роз’ясненням є оприлюднення офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства уповноваженими на це контролюючими та іншими державними органами, яке використовується при обгрунтуванні їх рішень під час проведення апеляційних процедур.
Із положень підпункту 4.4.2 випливає, що податкові роз’яснення мають право надавати виключно центральні контролюючі та інші державні органи в межах їх компетенції з питань оподаткування, визначених законодавством, та у разі, коли законодавством з оподаткування обов’язки з роз’яснення окремих його положень покладено безпосередньо на ці органи.
Статтею 2 вищезаначеного Закону України чітко визначено перелік контролюючих органів і їх компетенцію щодо контролю та роз’яснення питань стягнення податків, зборів (обов’язкових платежів):
митні органи – стосовно ввізного та вивізного мита, акцизного збору, податку на додану вартість, інших платежів і зборів (обов’язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) їх з митної території України;
установи Пенсійного фонду України – стосовно внесків до цього фонду;
установи Фонду соціального страхування України – стосовно внесків до цього Фонду;
податкові органи – стосовно податків і зборів (обов’язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім віднесених до компетенції митних оргпанів, установ Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування України.
Необхідно зазначити, що відповідно до пункту 4.4.2 и) у разі відсутності податкових роз’яснень центрального податкового органу відповіді контролюючих та інших податкових органів на запити платників податків мають сприйматися останніми як рекомендації. Іншими словами, податкове роз’яснення центрального податкового органу має прерогативу над аналогічними документами, що видаються іншими органами.
Виходячи з положень підпунктів 4.4.1 та 4.4.2 з), можна визначити, що податкові роз’яснення надаються в таких випадках:
у разі коли норма закону або іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов’язків платників податку або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу;
при введенні нового податку, збору (обов’язкового платежу) або прийнятті змін до порядку справляння існуючих.
Таким чином, наведене є підставою для твердження, що у всіх інших випадках документи, видані контролюючими та іншими державними органами, не повинні відноситися до податкових роз’яснень. Скоріше їх необхідно вважати звичайним діловим листуванням з платниками податків. Тобто, виходячи з цих норм, якщо платник податків звернувся до центрального податкового органу з проханням роз’яснити, в який термін та за якою формою подаються декларації чи розрахунки з того чи іншого платежу, відповідь на такий запит не є податковим роз’ясненням, а вважається простим інформуванням платника податків про існуючі норми в чинному законодавстві. Відповідь на такий запит уповноважений надати і податковий орган будь-якого рівня.
Слід мати на увазі, що закон закріпив норму, за якою платник податку має право безоплатно отримати податкове роз’яснення в будь-якому органі податкової служби України.
Усі податкові роз’яснення, які мають загальний характер або стосуються значної кількості платників податків, підлягають оприлюдненню. Податкові роз’яснення набувають чинності з моменту їх офіційного оприлюднення шляхом публікації у засобах масової інформації, заснованих центральним податковим органом України.
Продаткове роз’яснення має відповідати таким вимогам:
а) надається виходячи з принципів оподаткування, викладених у Законі України “Про систему оподаткування”, економічного змісту податку, збору (обов’язкового платежу);
б) цей документ повинен називатися “податкове роз’яснення” та містити в назві посилання на конкретний пункт конкретної статті нормативно-правового акта, який він роз’яснює;
в) податкові роз’яснення повинні бути оформлені відповідним наказом контролюючого або іншого державного органу за підписом першої особи (або особи, яка виконує її обов’язки) зареєстрованим у Міністерстві юстиції України.
Контрольні запитання
1. Терміни розгляду письмових звернень громадян згідно із законом України “Про звернення громадян”.
2. Дайте визначення податкового роз’яснення.
3. Вимоги до оформлення подарткового роз’яснення.