У структурі органів ДПС функціонують підрозділи по боротьбі з корупцією. Ці підрозділи в ДПА України, АРК, областях, містах Києві та Севастополі оснащено так званим “телефоном довіри”.
Номер цього телефону вміщується на стенді з інформацією про права та обов’язки платників податків у кожному податковому органі.
Зателефонувавши за номером “телефону довіри”, громадянин може повідомити (відкрито або анонімно) про протиправні дії працівників податкових органів, про зловживання ними службовим положенням. Такі повідомлення чітко реєструються в спеціальному журналі, своєчасно перевіряються. За результатами перевірки керівництвом ухвалюються відповідні рішення.
“Телефон довіри” працює в режимі безпосереднього спілкування з працівниками підрозділу по боротьбі з корупцією в органах ДПС з 9 до 18 години в робочі дні, у вихідні дні та позаробочий час працює автовідповідач.
Контрольні запитання
1.Охарактеризуйте призначення “телефона довіри”.
2. Як використовується інформація, отримана за “телефоном довіри”.
РОЗДІЛ І V. ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРНЕТ-ТЕХНОЛОГІЙ У РОБОТІ З ПЛАТНИКАМИ ПОДАТКІВ
Створення сайту не є самоціллю, досягнення якої є остаточним результатом, і не прив’язане до завдань, що стоять перед податковою службою України. Тому вся інформація, що пропонується до подання на офіційному сайті, має розглядатися не з позицій чи “підійде” вона до сайту, а виключно як складова в забезпеченні вирішення тих чи інших завдань діяльності податкової служби України.
Уже сам по собі факт використання інформаційної моделі Web-сайту веде до підвищення його іміджу.
Тому інформаційне та технічне наповнення наявного Web-сайту вимагає значного вдосконалення, а створення Web-сайтів органів Державної податкової служби України – правильно сформульованих інформаційних та технічних вимог, якими мають керуватися представники податкової служби при створенні, розміщенні та супроводженні Web-серверу органу ДПС. Сайт має бути корисним, красивим і зручним. Можна назвати два основних аспекти ефективності Web-сайту: зміст та дизайн.
Зміст є одним з найважливіших чинників ефективності Web-сайту. Якщо на сайті немає корисної інформації, що може зацікавити певне коло людей, то можна ставити під сумнів необхідність його існування як такого.
Цінність інформації. У сучасному світі будь-яка інформація має свою комерційну цінність. Разом з тим комерційна цінність інформації як товару ще не доведена. Але, без сумніву, на Web-cайті має бути інформація яка представляє для деяких користувачів комерційну цінність. Якщо інформація, представлена на сайті, буде мати реальну цінність для платника податків та податківця або для інвестицій в економіку України, такий Web- сайт матиме величезну популярність та значення і завдяки цьому стане ефективним засобом вирішення завдань податкової служби.
Дизайн — друга за важливістю складова ефективного сайту. Від нього залежить, наскільки приваблива сторінка, а це врешті-решт додатково привертає потенційних користувачів. Прислів'я "зустрічають по одежинці" тут дуже актуальне.
Для того щоб створити ефективний сайт, не обов'язково навіть використовувати графіку. Є корисні сторінки з мінімумом зображень і навпаки — багато непотрібних, перенасичених мегабайтними картинками. Дуже важливий стиль сайту, який створює йому власне обличчя і робить його упізнаваним.
Крім того, необхідно приділити особливу увагу і швидкості завантаження сторінки — жодна людина, поважає себе не буде працювати в інтерактивному режимі з затримкою завантаження інформації протягом години. Звідси і висновок — Web-сторінку треба мінімізувати для отримання найменшого розміру. 150 Кбайт — це той максимальний обсяг, який може мати окрема сторінка сайту, включаючи усю графіку, що міститься на ньому. Якщо потрібно розмістити інформацію більшого розміру, необхідно зробити попередження для користувача або розподілити інформацію на декількох сторінках.
Розкручування. Для комерційних Web-сайтів та сайтів загального призначення розкручування включає в себе не тільки реєстрацію серверу в найбільшій кількості можливих пошукових систем світу, але й такі засоби, як розміщення даних у засобах масової інформації, згадування про сайт на візитівках, у рекламі, газетних та журнальних статтях тощо. Крім того, у Web- сайті має бути зазначена електронна пошта та номер телефону для оперативного зв'язку.
Що стосується офіційного Web-сайту, то посилання на нього в офіційних документах вказують, де можна отримати необхідну інформацію. Особливість “розкручування” сайту органу ДПС полягає у тому, що інформація про нього та його наповнення, його переваги та зручність має розповсюджуватися усіма каналами спілкування органу ДПС з платниками податків.
Прозора і логічна структура розміщення інформації на сервері. Треба завжди пам'ятати — ніщо так не втомлює при пошуку потрібної інформації, як погано структуровані сервери.
Відсутність орфографічних і синтаксичних помилок. Це свідчить про культуру, грамотність і професійну обізнаність. Для підготовки текстів необхідно використовувати редактори з перевіркою орфографії, а перед тим, як виставляти сайт на всесвітній огляд, треба ще раз скрупульозно перечитати і переглянути його.
Швидкість завантаження. Перед запуском Web-сайту в офіційне Інтернет-плавання нагально рекомендується для його тестування звернутися до Web-сайту самостійно і розрахувати час на завантаження різних сторінок, обгрунтувати їх завантаженість, виходячи зі змісту, подивитися, наскільки зрозуміла структура серверу та він зручний у користуванні.
Це, мабуть, головні принципи, дотримання яких якщо не гарантує забезпечення ефективності офіційного Web-сайту і поширення інформованості про діяльність податкової служби, роз’яснення податкового законодавства, то принаймні є необхідним для цього.
Доступ громадян до Web-сайту органу ДПС дає як і економічні, так і соціальні переваги. Однак існує багато перешкод на шляху до такого доступу. Найперша вимога - забезпечення доступу до даних органу ДПС - може бути проблематичною без побудови моделі Web-сайту як інструмента вирішення завдань податкової служби.
При створенні інформаційної моделі Web-сайту існує ряд проблем. Забезпечення конституційного права людини і громадянина на вільне одержання інформації знімає організаційні перешкоди на шляху створення такої моделі (Указ Президента України №928/2000 від 31 липня 2000р. “Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні”), однак прагнення побудувати модель тільки на підставі принципу інформаційного самозабезпечення органів державної податкової служби нейтралізує корисність й ефективність Web-сайту. Звичайно, органи державної податкової служби добре усвідомлюють технологічні перешкоди доступу до інформації на Web-сайтах, але масштаб завдання означає, що вже створені Web-сайти - усього лиш краплі в океані тих завдань управління, що вирішують у своїй практичній діяльності ограни ДПС України.
Однак, навіть якщо всі ідентифіковані перешкоди доступу до даних будуть переборені, це тільки перший етап у процесі створення Web-сайту, тому що дані просто надаються громадянину. Багато інших ресурсів і технологічних рішень із використанням Інтернету необхідні для того, щоб дані були перетворені в інформацію і щоб ця інформація потім застосовувалася для навчання платника податків, визначала доцільність його рішень і дій:
· Перетворення даних в інформацію. Дані залишаються даними, якщо громадяни не мають кваліфікації і досвіду для перетворення їх в інформацію. Зокрема, потрібні знання щоб оцінити, дані достовірні чи помилкові, цінні чи ні і застосувати ці дані, пристосовуючи їх до власних потреб і обставин. Багатьом категоріям потенційних користувачів Web-сайтів бракує таких знань і забезпечити їх - одне з завдань податкової служби України.
Перетворення інформації в дію. Інформація стосовно· оподаткування не буде мати ніякого значення, якщо громадянин не зможе вчасно сплачувати податки. Отже, обмеження можливості дії обмежують застосування інформації громадянами, навіть якщо вони мають доступ до інформації. Цю обставину корисно врахувати при побудові інформаційної моделі Web-сайту.
Мал. 1. Модель перетворення даних в усвідомлені дії громадян (користувачів Web-сайту)
У такий спосіб інформаційна модель Web-сайту може містити в собі кроки та обмеження, які громадяни (користувачі) виконують при використанні даних, що стримують від органів ДПС. Вона повинна також враховувати можливі проблеми використання інформації Web-сайту через нерівність характеристик широкого кола користувачів - їхніх знань, кваліфікації, фінансових можливостей, енергійності та інших - незалежно від того, чи мають вони доступ до даних Web-сайту органу ДПС.
Є різні типи cервісів для користувачів, створення яких доцільно забезпечити за допомогою Web-сайтів органів ДПС. Ці сервіси можуть бути класифіковані таким чином:
Публікація інформації. Це вид взаємодії з громадянами, за якої сервіс розроблений таким чином, щоб повідомляти громадянам інформацію. Такий сервіс найбільше пов'язаний з інтерактивною взаємодією користувача з Web-сайтом.
Запити на інформацію. Громадянин має можливість запросити інформацію з органу ДПС України. Дозволено використання як завантажуваних по Інтернету форм, так і інтерактивного онлайн доступу до форм запитів.
Доступ до відкритих звітів. Забезпечує громадянам доступ до звітів органів ДПС в режимі онлайн.
Подальша класифікація вищезгаданих видів сервісу деталізується відповідно до аудиторії користувачів, для якої вони призначені.
Cервіс Адміністрація для громадян розробляється, щоб забезпечити інформацію і/або сервіси для широкого кола користувачів. Прикладом цього є можливість подати скаргу громадянину до органу ДПС України через Web-сайт.
Cервіс Адміністрація для бізнесу стосується для сфери діяльності, у якій комерційні організації покладаються на орган ДПС як на складову частину їхнього бізнес-процесу.
Cервіс Адміністрація для Уряду - це той вид сервісу, що передбачає взаємодію двох органів виконавчої влади.
Урахування відмінностей між видами сервісу важливо при виборі тих, які будуть включені в інформаційну модель Web-сайту органу ДПС України. Наприклад, статистичні дослідження свідчать, що більш високий рівень доступу до Інтернету спостерігається серед людей сфери бізнесу, ніж серед широкого загалу. Цей факт може впливати на вибір сервісів відповідно до конкретних задач, яким керуються органи ДПС України у своїй практичній діяльності.
При виборі сервісів, наданих Web-сайтом, органу ДПС України доцільно керуватися такими критеріями:
· Ступінь впливу на процеси суспільства (наприклад, удосконалення поточної доступності сервісу і ліквідація перешкод – таких, як повільна реакція тощо)
· Кількість охоплених цим сервісом громадян
· Простота реалізації
· Час реалізації сервісу
· Обмеження для надання сервісу онлайн
· Очікувана кількість запитів на даний вид сервісу.
Одним із перспективних напрямків створення інформаційної моделі Web-сайту є створення “віртуальної приймальні”. Метою цього є підвищення ступеня прозорості і підзвітності дій податкової служби України шляхом формування моделі відкритої інформаційної взаємодії між платником податків та органом ДПС України. Така віртуальна приймальня могла б забезпечувати:
· Прийом запитів громадян в електронній формі через Web-cайт, реєстрація цих запитів і відповідей на них.
· Забезпечення одержання відповідей громадян на їхні запити в захищеній формі (за виділеним паролем).
· Проведення прес-конференцій керівників органів ДПС в режимі онлайн через Web-сайт, організація “гарячої лінії” із громадськістю.
· Запис на прийом до керівників органів ДПС через Web-сайт.
Розміщення, надання і поновлення інформації на Web-сайті
органу Державної податкової служби України
Перший етап. Орган ДПС вирішив створити власний Web- сайт.
По-перше, створення Web-сайту доцільно починати із розробки його інформаційної моделі (див. Розділ 1.1) для вирішення конкретних інформаційно-комунікаційних завдань, які стоять перед податковим органом.
По-друге, необхідно визначати, кого призначити на посаду його головного адміністратора – Web-майстра. Доцільно зібрати колектив для планування інформаційного змісту майбутнього сайту (інформаційної моделі), його реалізації, обслуговування та наповнення даними. У таку групу можуть увійти керівники, які відповідають в податковому органі за інформаційні системи, планування робіт, співробітники підрозділів масово-роз’яснювальної роботи, прес-служби, керівники підрозділів, відповідальні за фінанси, кадри, інші.
Подібна команда повинна включати принаймні ще дві особи: менеджера Web-сайту, який відповідає за його інформаційне наповнення, і адміністратора з програмного забезпечення. Перша особа збирає інформаційний матеріал – текстовий, звуковий, графічний, який буде зберігатися на сайті. Друга є системним адміністратором і повинна супроводжувати програмне забезпечення. Вона контролює коректність роботи Web-сайту, його безпеку, встановлює та підтримує програмне забезпечення, яке необхідне для правильного представлення інформації.
Призначені співробітники повинні розробити інформаційну модель та технічне завдання свого Web-сайту. Як і у випадку переробки неправильно спроектованої інженерної системи, внесення змін у погано розроблений Web- сайт обходиться дуже дорого. В технічному завданні мають бути намічені загальні цілі і способи використання Web-сайту, контрольні строки та бюджет на розробку. Тут слід розписати засоби отримання інформації від інших підрозділів органу податкової служби та визначити ролі усіх учасників колективу розробки.
Оскільки при створенні Web-сайту доцільно керуватися принципом, що інформаційний зміст та структура Web-сайту для податкового органу мають відображати структуру податкового органу, то на цьому етапі визначаються підрозділи органу ДПС, які відповідають за інформаційне наповнення конкретних сторінок Web-сайту.
Далі необхідно вирішити, де буде розміщуватися Web-сайт, ким обслуговуватися, як представлятися “зовнішньому” світу і, нарешті, як дана група розробників буде відслідковувати ступінь його ефективності і відповідність загальним цілям податкового органу. Все це має першочергове значення при проектуванні Web-сайту.
Другий етап. Після визначення цілей і шляхів їх досягнення необхідно вирішити, як і ким буде створюватися та підтримуватися Web-сайт. Інформаційне наповнення сайту може реалізовуватися як самим податковим органом, так і сторонніми фірмами та агентствами, що спеціалізуються на Web-дизайні та уклали відповідні угоди на інформаційне обслуговування податкового органу, в тому числі – Web-сайту.
Альтернативою виділеного Web-серверу, телекомунікаційних ліній та обслуговуючого персоналу (системного адміністратора) у самого податкового органу є аутсорсінг (передача цих функцій стороннім організаціям).
Підключення до Інтернету та ресурси комп’ютера звичайно використовуються спільно з іншими організаціями, інформація яких розміщена на тому ж сервері Інтернет-провайдера. Очевидно, що тут існують потенційні проблеми: якщо один з Web-сайтів на даному сервері Інтернет-провайдера дуже активний (приваблює велику кількість користувачів), це може уповільнити роботу Web-сайту органу ДПС. З іншого боку, спільне використання ресурсів Інтернет-провайдера знижує фінансові витрати.
Подібний вид сервісу (аутсортінг) включає в себе адміністрування та супроводження мережних з’єднань. Проектування, розробка Web-сайту податкового органу (і при необхідності – модифікація), його підтримка – все сплачується і обумовлюється окремо. У більшості випадків фірма, яка розробила Web-сайт, з готовністю займається технічним супроводженням і підтримкою.
При розробці Web-сайту не всі сторінки вдається підготувати одночасно. Чи слід показувати ще не завершені сторінки? Часто бажано продемонструвати, що можна побачити найближчим часом. Щоб провести деяке обслідування відвідувачів Web-сайту, корисно супроводити сторінки, які ще розробляються, формою запиту. У ній поставити питання про інформацію, яку хотів би отримати користувач у першу чергу, у якому вигляді краще представити корисні відомості. Тим самим користувачі сайту не будуть “обходити” сторінки, які ще розробляються, а податковий орган отримає корисні зміни.
Нарешті, непогано запросити користувачів залишити свою адресу електронної пошти, щоб повідомити йому, коли сторінка буде готова. Така тактика заохочує відвідувачів знову звертатися до даного сайту за інформацією, що їх цікавить.
Порядок поновлення інформації на Web-сайтах. Коли Web-сайт запущено в експлуатацію, керівник органу ДПС затверджує “Порядок внесення змін та доповнень до інформації, розміщеної на Web-сайті ДПА”. В цьому положенні визначаються ролі безпосередніх виконавців, які оформлюють та розміщують інформацію у вигляді Web-сторінок (Web-майстра та системного адміністратора), особи, безпосередньо відповідальні за збирання інформації (менеджер Web-сайту), а також джерела інформації (особи, відповідальні за постачання інформації в окремих підрозділах податкової служби).
Оскільки інформаційний зміст та структура Web-сайту для податкового органу мають відображати структуру податкового органу, і окремі підрозділи податкового органу, які відповідали на першому етапі за інформаційне наповнення конкретних сторінок Web-сайту, то доцільно закріпити відповідальність за внесення змін і доповнень до інформації Web-сторінок за керівниками тих самих підрозділів, які відповідали за інформацію для першого варіанту цих сторінок.
“Порядок внесення змін та доповнень до інформації, розміщеної на Web-сайті ДПА” визначатиме види інформації, що мають оновлюватися щотижнево, щомісячно, щоквартально тощо, відповідальність окремих виконавців в підрозділах за зміст і актуальність цієї інформації. У документі слід передбачити варіант, коли технічна операція з розміщення інформації виконується співробітниками податкового органу (в особі відповідального Web-майстра), та варіант, коли ця операція передається фірмі, що займається Web-дизайном.