РЕФЕРАТ
Основні теоретичні аспекти торгового права
ЗМІСТ
1. Поняття та система торгового права. Правове регулювання торгівлі
2. Оптовий товарообіг
3. Правове регулювання торгівельного обслуговування населення
Список літератури
1. Поняття та система торгового права. Правове регулювання торгівлі
Торгівля – (в широк.розумінні) весь обіг з товарами, тобто вся та діяльність, яка має на меті усунення розбіжності в просторі та в часі між виробником та споживачем.
Такій торгівлі в широкому розумінні протиставляється торгівля (у вузькому розумінні) – діяльність, спрямована на посередництво в обігу господарських благ від виробника до споживача, яка має на меті отримання прибутку.
Торгівля в широкому розумінні слова – ВИРОБНИК-ПРОДАВЕЦЬ-СПОЖИВАЧ.
Торгівля у вузькому розумінні слова:
-торгівля фабрична (продукцією власного виробництва).
-торгівля без переробки (продукцією невласного виробнийтва).
Т.ч. торгівля може виконувати різні функції як не повязані з метою отримання прибутку, так і повязані з його отриманням.
Підприємництво – самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик діяльність, що здійснюється субєктами господарювання з метою отримання прибутку та досягнення економічних та соціальних результатів.
Торгівля з метою отримання прибутку є одним з видів підприємництва і належить до сфери надання послуг.
Господарсько-торгова діяльність – діяльність, що здійснюється суб-ми господарювання в сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання, а також допоміжної діяльності, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг.
Відповідно до ГКУ господарська діяльність – діяльність субєктів господарюванн в сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт або надання послуг, які мають цінову визначеність.
Стосовно торгівлі ГКУ допускає торгівлю субєктам підприємництва з метою отримання прибутку, торгівлю без отримання прибутку, а також торгівлю не підприємців.
Торгове право – сукупність правових норм, які регулюють майнові та немайнові відносини, що складаються в сфері товарообігу.
Протягом декількох століть в розвинених країнах заходу сформувалося 2 правові системи регулювання таких відносин.
У Франції, Італії, Іспанії, Німеччині існує дуалістична система приватного права, в якій ТП склалося як відокремлене від галузі ЦП. В Англії, США була прийнята англосаксонська система права, відповідно до якої майнові та немайнові відносини регулюються не ЦП чи ТП, а окремими правовими інститутами. В цих країнах норми ТП поглинуло загальне право, при цьому в США діє Торговий кодекс. В країнах Сх.Європи майнові та немайнові відносини в сфері торгівлі регулюються ЦП та ГП.
На даний час ТП в Україні на державному рівні не упорядочено, а його норми містяться в нормативних актах різних галузей права.
2. Оптовий товарообіг
Економісти визначають оптовий товарообіг - як сукупний обсяг продажу товарів виробничими та торгівельними підприємствами, а також посередниками іншим піприємствам та юридичних осіб для подальшої реалізації населенню або для виробничого споживання.
Товарообіг – торгівельна та інша діяльність юридичних осіб та індивідуальних підприємців, спрямована або така, що сприяє товарному руху від виробника до покупця, що придбає товари для особистого та іншого непідприємницького споживання.
Оптовий товарообіг – торгівельна чи інша діяльність ЮО та індивідуальних підприємців спрямована або така, що сприяє товарному руху від виробника до роздрібних торгівельних організацій, виробничих та інших організацій, а також індивідуальних підприємців, які придбають товари для комерційних, виробничих та інших підприємницьких потреб або для забезпечення власної діяльності.
Оптовий товарообіг є частиною товарообігу вцілому. В оптовій торгівлі метою товаропостачання є створення сприятливих умов для оптових закупок роздрібною торгівлею та інш. учасниками оптового товарообігу.
При товарному русі в оптовій торгівлі виділяють такі процеси:
-оптові закупки та продаж товарів на підставі договорів куплі-продажу;
-завезення товарів на склади, холодильники та приймання на них товарів;
-створення необхідних сезонних та поточних запасів;
-підготовка товарів до продажу;
-відвантаження або централізована доставка товарів в роздрібні торгові організації та покупцям.
Товаропостачання в роздрібній торгівлі включає:
-оптову закупівлю товарів, доставку їх до торг.організацій та індивід.підприємцям;
-приймання та зберігання товарів;
-підготовку товарів до продажу, включаючи подачу їх в торг.зал на стилажі та прилавки.
Однак до закупівлі товарів роздрібні торгові організації та індив. підприємці повинні провести роботу з вивчення та прогнозування купівельного попиту, складання замовлень на товари, проаналізувати стан взаємовідносин з постачальниками та вирішити, які товари слід закуповувати у товаровиробників або у їх постачальницько-збутових організацій, а які через посередницькі організації.
В оптовій торгівлі застосовуються 2 форми товаропостачання оптових та роздрібних торгівельних організацій та інди.підприємців:
1. Транзитна – закуплені товари надходять в роздрібні торг.організації безпосередньо від постачальників-виробників з використанням прямих постачальницьких звязків. Покупцями в даному випадку можуть бути як оптові орг-ї, так і індив.підприємеці, які продають товари без їх завезення на свої склади.
2. Складська – товари надходять в роздрібні торг.організації не від виробника товарів, а через склади та бази оптових організацій.
В таких випадках продавцем товарів є оптова організація або індивід.підприємець, які закупили їх у товаровиробника або іншої оптоаої організації.
Основними учасниками оптового товарообігу є :
-виробники товарів;
-оптові торгові організації та посередники;
-споживачі товарів.
До особливих учасників оптового товарообігу належать спеціальні суб’єкти – організатори оптової торгівлі та організованих ринків: товарні біржі, оптові ярмарки, виставки-продажі, торги, аукціони тощо.
Самі вони не займаються торг.діяльністю, а створюють умови для здійснення закупок та продажу товарів іншими учасниками.
В умовах розвитку ринкових відносин важливе значення для виробників товарів має не тільки виробництво продукції, а й її реалізація та отримання прибутку.
Існують різні форми участі виробників в оптового товарообігу. Найбільш простою формою участі є продаж виготовленого товару оптовому посереднику.
Переваги:
-звільнення виробника від необхідності вступати в прямі відносини з споживачами, полегшення планування та фінансування виробничого процесу;
-звільнення від зберігання товарних запасів, особливо сезонних;
-отримання інфо про попит на товари;
-підтримка конкуренції на ринках;
-організація ринків нових товарів, їх реклама.
Однак так форма продажу товарів виробником має недоліки. Основний з них полягає в тому, що, продавши товар посереднику, виробник втрачає контроль над його подальшим просуванням до споживача, що може вплинути на ділову репутацію виробника та збільшує вартість товарів.
Іншою формою реалізації товарів та участю в ОТ є створення виробником власної мережі постачання та збуту. Організація такої мережі досягається шляхом залучення торгових агентів в якості штатних працівників, створення власної агентської мережі, мережі філіалів, дочірніх піприємтств.
При такій формі реаалізації продукції виробник зберігає контроль за її збутом.
Основу структури ОТ складають оптові торгові організації та спеціалзовані посередницькі організації.
Оптові торг. орг-ї створюються для продажу товарів ЮО та індив.підприємцям, які придбають їх для перепродажу.
Спеціалізовані посередн.орг-ї та індив.підприємців слід класифікувати за їх функціями.
Торгове посередництво включає широке коло послуг (пошук контрагента, підготовка угоди к-п, страхування товарів тощо).
Посередницькі торг. орг-ї або індив. підприємці-посередники не залежать ні від виробника, ні від споживача товарів. Метою їх діяльності є отримання прибутку або від різниці між цінами закупки і продажу товарів, або у вигляді винагороди за надану послугу по просуванню товарів.
Споживачі та виробники товарів можуть закупати небхідні їм товари шляхом залучення посередників оптових торгів, спеціалізованих посередн.організацій тощо.
Перевагою такої форми закупок є те, що посередники беруть на себе ф-ції пошуку або замовлення потрібних споживачу товарів.
До особливих учасників ОТ належать:
-товарні біржі - ЗУ «Про товарну біржу». Основною метою створення і діяльноті товарної біржі є організація біржової торгівлі товарами;
-оптові ярмарки - одна з форм організованих ринків з оптового продажу та закупівлі товарів. Перевагою їх організації та проведення є швидкість укладання великої кількості договорів, особисті контакти, вирішення спорів. Основна задача оптової ярмарки - посилення впливу торгівлі на формування планів виробництва товарів, розширення асортименту товарів та їх оновлення;
-торгово-промислові виставки - слід розглядати в якості організаторів ОТ, оскільки на них виставляються не тільки товари, що випускаються, а й товари, що плануються до випуску. На виставках виникають господарські звязки торг.оррганізацій з товаровиробниками;
-публічні торги - проводяться у формі аукціону або конкурсу. Загальні правила проведення визначає ЦКУ. В якоті організаторів торгів можуть виступати власники товарів або спеціалізовані організації;
-оптові та спеціалізовані ринки - організовуються у визначених місцях та за встановленими праилами оптової к-п с/г сировини та продовольчих товарів. Учаники: продавці (власники товарів або особи, що мають на товари право господарського відання); покупці (роздрібні торг.структури, приватні підприємці, які мають доступ на оптовий ринок в якості покупців); персонал оптового ринку, що бере участь в оформленні торгів.угод безпосередньо в торгових секціях.