Потреби практики є визначальною, але не єдиною, основою спрямованості і змісту наукових криміналістичних досліджень. Для розвитку науки необхідно не тільки пізнавати і використовувати потреби, що виявилися та склалися в слідчій практиці, але і дослідити напрями і тенденції її розвитку, які сформують нові(що ще не оформилися) потреби, тобто необхідно створити базу для задоволення майбутніх потреб. Виявлений в процесі вивчення слідчої практики фактичний матеріал, що інформує про тенденцію і потреби практики, служить не тільки базою для розробки криміналістичнихрекомендацій, але і основою розвитку криміналістичної теорії. У цьому бачиться перспективний шлях зміцнення взаємозв'язку науки і практики, завдяки якому криміналістика стає однимз дійових "інструментів" розслідування.
Для розвитку науки першорядне значення має з'ясування проблеми функцій потреб, під якими розуміють різні способи вияву(дії) даних потреб. Аналіз різних поглядів на структуру функцій потреб дозволяє назватитри найбільш значущі функції потреб.
1. Стимулююча. Потреби є рушійною силою, спонукачем розвитку криміналістичною теорії і формою вияву об’єктивних законів реальної дійсності. спонукачем до активності розробки(вивчення, дослідження) окремих питаньє виникнення, існування і розвиток невідповідностей між тим, що необхідно зробити і можливостями діяльності (сукупністю і умілим використанням сил, засобів, методів). Саме це виступаєстимулом, сигналом до того, що саме для нейтралізації та усунення цієї невідповідності необхідні узагальнення досвіду і наукова розробка питання. При цьому, здійснення розробки може реалізуватися як практиками, так і вченими, хоча потенційно існують в сфері наукової діяльності більш широкі можливості.
2. Евристична. Вона виступаєосновним показником того, що необхідно для розвитку і вдосконалення практичної діяльності. Враховуючи те, що потреба являє собою сигнал про що-небудь, то через потребу визначаються напрямивиправлення положення. Це забезпечує певну раціоналізацію діяльності і дозволяє вкладати кошти там, де вони найбільш необхідні. Пізнавальна сторонавключає виявлення джерел інформації про потреби, систематизацію і оцінку інформації про них. Евристична функція потреб виявляєтьсяв тому, що потреби показують, які аспекти практичної діяльності потребують вдосконалення і в якому саме напрямі, що повиннебути пізнано і використано для підвищення рівня практичної діяльності на основі досягнень науки і техніки [13, с. 23].
3. Оціночна (аксіологічна). Критерієм істинності явища, що вивчається служить практика. Криміналістика широко використовує досягнення як природних і технічних наук, так і суспільних наук, на базі яких розробляються нові методи, технічні засоби, і критерієм істинності таких методів і засобів служить практика. Перевірка практикою здійснюється як безпосередньо, так і опосередковано [4, с. 10]. У сфері особливостей слідчої діяльності критерій практики виявляєтьсяспецифічно. Слідчі, дізнавачі і суди перевіряють істинність отриманихпри розслідуванні і судовому розгляді справи висновків шляхом зіставлення їх з доказами, що відображають факт об’єктивної дійсності оскільки не мають як правило можливості проведення експериментів по їх перевірці.
Таким чином, функції потреб додають самим потребам практики вельми важливі для розвитку науки криміналістики якості:
а) потреби виступаютьспонукачем, стимулом розробки конкретних проблем і питань;
б) потреби виступаютьіндикатором, вказуючим на певні складності в слідчій діяльності;
в) потреби виявляють себе як своєрідний критерій оцінки результатів розвитку криміналістики.
Для реалізації своєї службової ролі криміналістика повинна дослідити і розробити те, що потрібно практиці, тому необхідно вивчати її потреби і забезпечувати їх задоволення. При цьому вирішується широке колопитань, серед яких найбільш істотними єтакі, як:
- визначення джерел інформації про потреби слідчої практики, їх зміст та форма вираження;
- уточнення методів їх вивчення з метою використання отриманихрезультатів для дослідження і розробки засобів, методик, прийомів;
- дослідження процесу реалізації даних вивчення потреб при розробці криміналістичнихрекомендацій.
Вивчення потреб слідчої практики розглядаєтьсяяк певна система науково-дослідних процедур, направлених на отримання достовірної інформації і розробку на її основі практичних рекомендацій. У свою чергу використання результатів цього дослідження являє собою процес реалізації тих науково - обґрунтованих заходів, які містяться в даних рекомендаціях. У цьому випадку певною самостійністю володіє практичне використання даних вивчення потреб практики. Це обумовлюється:
а) практичною спрямованістю рекомендацій;
б) залученням до процесу використання інформації про науково-технічні досягнення більш широкого коласуб’єктів, особливо практиків.
Таким чином, робота по досягненню мети використання емпіричних даних про потреби слідчої практики перетворюється в самостійний етап в пізнанні проблем слідчої діяльності.
Основною метою практичної реалізації результатів дослідження є вдосконалення практики розкриття і розслідування злочинів. Її досягнення передбачаєрішення наступних задач:
· а) встановлення напрямів слідчої діяльності, які не відповідають потребам практики;
· б) визначення чинників, що впливають на якість і результативність слідчої діяльності;
· в) конкретизування оптимальних форм задоволення потреб слідчої діяльності, що забезпечують підвищення її ефективності.
· Самі потреби практики та результати їх вивчення неоднозначні по мірівизначеності, вираженісті та іншим особливостям. Враховуючи це, можна виділити такі форми реалізації даних про потреби слідчої діяльності:
· а) своєчасне інформування зацікавлених органів і посадових осіб про заходи вдосконалення слідчої діяльності;
· б) здійснення наукових досліджень і узагальнень практики для визначення конкретних засобів задоволення виявлених потреб;
· в) проведення організаційно-методичної і науково-дослідної роботипо створенню засобів, прийомів і методів, що забезпечує задоволення потреб практики.
Інформування керівних органів про дані вивчення потреб слідчої практики має два основних цільових аспекти:
· а) цим забезпечується стійке управління керованої системи;
· б) створюються оптимальні умови для задоволення виявлених потре практики.
Результати виявлення потреб практики відображаютьстан справ в слідчих підрозділах. У свою чергу, вони є спонукальним чинником для аналізу накопиченого досвіду, дають можливість своєчасно бачити нові, найбільш істотні тенденції в розвитку слідчої практики і здійснювати заходи по вдосконаленню діяльності. Вивчення досвіду використання даних про потреби практики, дозволяє виділити дві форми їх вивчення. Перша пов'язана з оцінкою стану діяльності по розслідуванню злочинів, друга - з оцінкою ефективності слідчої діяльності. При оцінці стану слідчої практики, функціонування слідчих підрозділів, форм і методів роботи стає можливим отримання узагальнених кількісно-якісних показників. На такому рівні створюються умови для визначення реального стану справ, кінцевих результатів роботи, конкретних недоліків.Крім того, створюється основа для усунення негативних чинників, що впливають на ці результати.
Інформування зацікавлених органів здійснюється в різних формах:
· а) шляхом ознайомлення зацікавлених осіб з даними вивчення практики і її потреб;
· б) шляхом формулювання пропозицій про необхідність проведення конкретних досліджень для визначення шляхів і засобів вирішення проблем слідчої діяльності;
· в) шляхом розробки конкретних заходів щодо дозволу потреб практики, що виникли.
Проведення досліджень для визначення конкретних засобів задоволення виявлених потреб є важливою формою реалізації даних про потреби. У певних випадках, потреби свідчать про проблеми практики, але не дають підстав для визначення конкретних заходів їх задоволення. Тоді, реалізація отриманих даних передбачаєпланування і проведення заходів щодо визначення і здійснення науково-дослідної роботи з урахуванням даних про потреби слідчої практики. При цьому виникає необхідність внесення змін в існуючусистему організації і планування наукових досліджень, переорієнтацію на вивчення потреб практики і їх задоволення. Це є самостійною і досить складною задачею, оскільки в основі невирішеної проблеми або недоліків може лежати множинність різноманітних причин, а їх з'ясування і розташування по значущості для виправлення існуючогоположення вимагає використання різноманітних засобів і методів. Наприклад, як показує тривале вивчення практики, однієюз істотних нестач слідчої діяльності єнезадовільне використання науково-технічних можливостей при збиранні і дослідженні доказів. Причинами цього називаються: недосконалість і недостатність технічних засобів; складність процедури їх використання і оформлення отриманихрезультатів; відсутність у слідчих необхідних навичок і т.д. Для зміни існуючогоположення необхідні різноманітні заходи: законодавчі, матеріально-технічні, організаційні, науково-методичні і інш. Їх реальність і своєчасність проведення різні, тому доцільно виділяти серед них ті, які носять комплексний характерабо найбільш доступні з точки зору організаційних, економічних і іншихчинників.
Проведення заходів щодо розробки конкретних криміналістичнихрекомендацій є своєрідним завершенням реалізації даних про потреби практики. Суть цієї форми складається в прямому і безпосередньому виконанні конкретного запиту практики, тобто в забезпеченні практики науково-технічними досягненнями, що в кінцевому результаті означає реалізацію однієї їх функцій криміналістики.