Смекни!
smekni.com

Огляд кримінального кодексу України (стр. 1 из 3)

Кримінальний кодекс України. Кримінально-процесуальний кодекс України. Постанови Пленуму Верховного Суду України із загальних питань судової діяльності та в кримінальних справах . Відп. ред. В.Т.Маляренко. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 720 с.

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА Глава І Загальні положення

Стаття 1. Завдання Кримінального кодексу

Кримінальний кодекс України має завданням охорону суспільного ладу України, його політичної і економічної систем, власності, особи, прав і свобод громадян і всього правопорядку від злочинних посягань.

Для здійснення цього завдання Кримінальний кодекс визначає, які суспільне небезпечні діяння є злочинними, і встановлює покарання, що підлягають застосуванню до осіб, які вчинили злочини.

(Стаття І із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 4571-10 від 12.01.83; Законом № 2468-12 від 17.06.92)

Стаття 2. (Стаття 2 виключена згідно із Законом № 2468-12 від 17.06.92)

Стаття 3. Підстави кримінальної відповідальності

Кримінальній відповідальності і покаранню підлягає лише особа, вин­на у вчиненні злочину, тобто така, що умисно або з необережності вчини­ла передбачене кримінальним законом суспільне небезпечне діяння.

Ніхто не може бути визнаний винним у вчиненні злочину, а також підданий кримінальному покаранню інакше як за вироком суду й відповід­но до закону.

(Стаття 3 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 4571-10 від 12.01.83)

Глава II Межі чинності Кримінального кодексу

Стаття 4. Чинність Кримінального кодексу щодо діянь, вчи* нених на території України

Усі особи, які вчинили злочини на території України, підлягають відпо­відальності на підставі цього Кодексу.

Питання про кримінальну відповідальність дипломатичних представ­ників іноземних держав та інших громадян, які згідно з чинними закона­ми і міжнародними договорами не підсудні в кримінальних справах су­дам України, в разі вчинення цими особами злочину на території Украї­ни, вирішується дипломатичним шляхом.

(Стаття 4 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР №4571-10 від 12.01.83; Законом № 2468-12 від 17.06.92)

Стаття 5. Чинність Кримінального кодексу щодо діянь, вчи­нених за межами України

Громадяни України, які вчинили злочини за межами України, підля­гають кримінальній відповідальності за цим Кодексом, якщо вони при­тягнуті до кримінальної відповідальності або віддані до суду на тери­торії України.

На тих же підставах несуть відповідальність перебуваючі в Україні особи без громадянства, які вчинили злочини за межами України.

Якщо названі особи за вчинені злочини зазнали покарання за кордо­ном, суд може відповідно пом'якшити призначене їм покарання або по­вністю звільнити винного від відбування покарання.

Іноземні громадяни за злочини, вчинені поза межами України, підля­гають відповідальності за кримінальними законами України у випадках, передбачених міжнародними договорами.

(Стаття 5 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 4571-10 від 12.01.83: Законом № 2468-12 від 17.06.92)

Стаття 6. Чинність кримінального закону в часі

Злочинність і караність діяння визначаються законом, який діяв під час вчинення цього діяння.

Закон, що усуває караність діяння або пом'якшує покарання, має зво­ротну силу, тобто поширюється з моменту набрання ним чинності також на діяння, вчинені до його видання,

Закон, що встановлює караність діяння або посилює покарання, зво­ротної сили не має.

(Стаття 6 із змінами, внесеними згідно із Законам № 2547-12 від 07.07.92)

Глава III Про злочин

Стаття 7. Поняття злочину

Злочином визнається передбачене кримінальним законом суспільне небезпечне діяння (дія або бездіяльність), що посягає на суспільний лад України, його політичну і економічну системи, власність, особу, політичні, трудові, майнові та інші права і свободи громадян, а так само інше передбачене кримінальним законом суспільне небезпечне діяння, яке пося­гає на правопорядок.

Не е злочином дія або бездіяльність, що хоч формально і містить оз­наки будь-якого діяння, передбаченого кримінальним законом, але через малозначність не являє суспільної небезпеки.

(Стаття 7 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 4571-10 від 12.01.83; Законом № 2468-12 від 17.06.92)

Стаття 7'. Поняття тяжкого злочину

Тяжкими злочинами визнаються перелічені в частині 2 цієї статті умисні діяння, що являють підвищену суспільну небезпеку.

До тяжких злочинів належать: особливо небезпечні злочини проти держави (статті 56—60, 62, 63, 63'); порушення рівноправності грома­дян залежно від їх расової, національної приналежності чи ставлення до релігії при обтяжуючих обставинах (стаття 66 частини 2 і 3); бандитизм (стаття 69); дії, що дезорганізують роботу виправно-трудових установ (стаття 69'); контрабанда (стаття 70); контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів (стаття 70'); масові безпорядки (стаття 71); пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів (стат­тя 78); пошкодження об'єктів магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів при обтяжуючих обставинах (стаття 78' частини 2 і 3);

виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів (стаття 79);

порушення правил про валютні операції при обтяжуючих обставинах (стаття 80 частина 2), розкрадання державного або колективного майна з проникненням у приміщення чи інше сховище, або шляхом привласнен­ня, розтрати або зловживання посадовим становищем, вчинене повтор­но, або за попереднім зговором групою осіб, або у великих розмірах, або в особливо великих розмірах (статті 81 частини 3 і 4, 82 частини 3 і 4, 83 частина 3, 84 частини 3 і 4 і 86'); розкрадання державного або колектив­ного майна шляхом грабежу, вчинене при обтяжуючих обставинах (стат­тя 82 частини 2 і 3); розбій з метою заволодіння державним, колективним майном або індивідуальним майном громадян (статті 86 і 142); вимага­тельство державного або колективного майна або індивідуального майна громадян при обтяжуючих обставинах (статті 862 частини 2 і 3, 144 час­тини 2 і 3); вчинене при обтяжуючих обставинах умисне знищення або пошкодження державного чи колективного майна або індивідуального майна громадян (статті 89 частини 2 і 3 та 145 частина 2); умисне зни­щення або пошкодження майна, що належить судді чи працівникові пра­воохоронного органу (стаття 1891 частина 2); умисне вбивство (статті 93, 94 і 96); умисне тяжке тілесне ушкодження (статті 101, 1894 частина 2);

незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння) при обтяжуючих обстави­нах (стаття 1151 частина 2); зґвалтування (стаття 117); захоплення залож­ників (стаття 123'); торгівля людьми (стаття 124'); крадіжка індивідуаль­ного майна з проникненням у житло (стаття 140 частина 3); грабіж при обтяжуючих обставинах (стаття 141 частини 2, 3 і 4); ухилення від спла­ти податків, зборів, інших обов'язкових платежів при обтяжуючих обста­винах (стаття 1482 частина 3); шахрайство з фінансовими ресурсами (стат­тя 1485 частина 2); порушення порядку випуску (емісії) та обігу цінних паперів при обтяжуючих обставинах (стаття 148' частина 4); спекуляція при обтяжуючих обставинах (стаття 154 частини 2 і 3); протидія законній підприємницькій діяльності, вчинена при обтяжуючих обставинах (стат­тя 1558 частина 3); зловживання владою або посадовим становищем (стаття 165 частина 2); перевищення влади або посадових повноважень при об­тяжуючих обставинах (стаття 166 частини 2 і 3); одержання хабара (стат­тя 168); посередництво в хабарництві або дача хабара при обтяжуючих

обставинах (статті 169 частина 2 і 170 частина 2); притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності при обтяжуючих обстави­нах (стаття 174 частина 2); примушення давати показання при обтяжую­чих обставинах (стаття 175 частина 2); винесення завідомо неправосуд­ного вироку, рішення, ухвали або постанови, якщо воно спричинило тяжкі наслідки (стаття 176 частина 2); втеча з місця позбавлення волі або з-під варти при обтяжуючих обставинах (стаття 183 частина 2); створення не передбачених законодавством воєнізованих формувань чи груп (стаття 1876); посягання на життя судді, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку або військо­вослужбовця (стаття 190'); примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань, вчинене при обтяжуючих обставинах (стаття 1982 частина 3); злісне або особливо злісне хуліганство (стаття 206 частини 2 і 3); угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна (стаття 2172); блокування транс­портних комунікацій (стаття 2173 частина 3); розкрадання вогнестрільної зброї, бойових припасів або вибухових речовин (стаття 223); розкрадан­ня радіоактивних матеріалів (стаття 2283); розкрадання наркотичних за­собів або психотропних речовин при обтяжуючих обставинах (стаття 2292 частини 2 і 3), а так само збут або вчинені з метою збуту розкрадання, незаконні вироблення, виготовлення, придбання, зберігання, перевезен­ня або пересилання таких засобів чи речовин (статті 229' і 2292); посів або вирощування снотворного маку чи конопель при обтяжуючих обста­винах (стаття 2293 частина 2); організація або держання дому для вжи­вання чи виготовлення наркотичних засобів або психотропних речовин при обтяжуючих обставинах (стаття 2294 частина 2); використання коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речо­вин і прекурсорів при обтяжуючих обставинах (стаття 22912 частина 2);

незаконне введення в організм наркотичних засобів або психотропних речовин при обтяжуючих обставинах (стаття 229" частини 2 і 3); розкра­дання, незаконні виготовлення, придбання, зберігання, передача чи про­даж іншим особам обладнання, призначеного для виготовлення нарко­тичних засобів або психотропних речовин при обтяжуючих обставинах (стаття 229'7 частини 2 і 3); розкрадання прекурсорів при обтяжуючих обставинах (стаття 22919 частини 2 і 3); незаконні виготовлення, прид­бання, зберігання, перевезення або пересилання прекурсорів при обтя­жуючих обставинах (стаття 22920 частини 2 і 3); непокора при обтяжую­чих обставинах (стаття 232 пункти "б" і "в"); опір начальникові або при­мушення його до порушення службових обов'язків (стаття 234); насиль­ницькі дії щодо начальника (стаття 236); порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями при відсутності між ними відносин підлеглості при обтяжуючих обставинах (стаття 238 пункти "б" і "в"); дезертирство (стаття 241); умисне знищення або пошкодження військового майна при обтяжуючих обставинах (стаття 245 пункти "б" і"в"); порушення правил несення бойового дежурства при обтяжуючих обставинах (стаття 251 пункти "в" і "г"); зловживання військової посадо­вої особи владою чи посадовим становищем, перевищення військовою посадовою особою влади чи посадових повноважень, бездіяльність військової влади при обтяжуючих обставинах (статті 254 пункти "б" і "в", 2542 пункти "б", "в" і "г", 2543 пункти "б" і "в").