2. Поняття та зміст звернення громадян та вимоги, що висуваються до них.
1. Звернення громадян та їх розгляд органами державної влади.
Сьогодні важко уявити такий орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому б не доводилося вирішувати скарги чи заяви громадян. Людина звертається до органу влади або посадової особи письмово чи усно, сподіваючись що її почують, прислухаються до її поради, пропозиції, критичних зауважень стосовно їхньої діяльності та будуть вжити відповідні заходи для поліпшення роботи, вирішенні питання, що порушуються у зверненні.
Прийняття Конституції України поставило на порядок денний питання практичної реалізації наданого громадянам права (ст. 40) надсилати індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових чи службових осіб цих органів, які зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законами строк.
З метою законодавчого врегулювання цієї конституційної норми 2 жовтня 1996 року був прийнятий Закон України «Про звернення громадян». Крім того, законодавство про звернення громадян включає й інші законодавчі акти, що видаються відповідно до Конституції цього закону.
Він регулює питання практичної реалізації конституційного права:
-Вносити в орган державної влади, обрання громадян пропозиції щодо поліпшення їхньої діяльності;
-Викривати недоліки у роботі;
-Оскаржувати недоліки посадових осіб, державних і громадських органів.
Закон надає і забезпечує можливість: для подальшої демократизації управління і громадськими справами; для впливу громадян на поліпшення роботи органів державної влади, установ, організацій, підприємств незалежно від форм власності; для захисту своїх прав та законних інтересів.
2. Поняття «звернення громадян».
Поняття «звернення» іноді тлумачиться надто вільно і широко. Однак не на всі звернення поширюється дія Закону. Законодавець під зверненням (ст.. 2) розуміє будь-які викладені в письмовій або усній формі пропозиції, заяви і скарги.
Пропозиція – це звернення громадян, де висловлюється порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і органів місцевого самоврядування, депутатів всіх рівнів, посадових осіб. Тобто, такі пропозиції, що мають громадський інтерес і значення, а їх реалізація дає змогу вдосконалити суспільні відносини, впливати на них.
Заява – це як правило, письмове звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки у діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Заява, що подається на ім’я офіційної особи, установи чи організації, оформлюється за певними правилами.
Клопотання – письмове звернення з проханням про визнання за собою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга – звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів, порушених діями, рішеннями державних органів і органів місцевого самоврядування, установ, організацій, об’єднань громадян, підприємств, посадових осіб
Якщо питання, щодо яких може бути подана пропозиція чи заява, законодавцем чітко не окреслені, то рішення, дії чи бездіяльність, на які громадянином може бути подана скарга, регламентовані статтею 4 Закону. Вона дає вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності, які можуть бути оскаржені у випадку, якщо:
-Порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина.
-Створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;
-Незаконно покладено на громадянина обов’язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
Звернення повинно відповідати вимогам, передбаченим Законам. Стаття 5 передбачає вимоги, які є обов’язковими для звернення, і їх дотримання тягне за собою правові наслідки, а саме : повернення звернення заявникові з відповідними роз’ясненнями протягом 10 днів з дня надходження. Для уникнення такої ситуації заявникові необхідно:
1) Адресувати звернення тим органам, установам, підприємствам, організаціям чи посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у звернені питань;
2) Вказати у звернені своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання;
3) Викласти у зверненні суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання або вимоги;
4) Підписати письмове звернення особисто із зазначенням дати.
3. Порядок, терміни подання і розгляду звернень, права громадянина і обов’язки органів державної влади, їх керівників.
Законом встановлено порядок розгляду кожного з видів звернень-пропозицій, заяв, скарг. Ті з них, авторами яких є Герої Радянського Союзу, Герої Соціалістичної Праці, Герої України, інваліди Великої Вітчизняної Війни. повинні розглядатись особисто першими керівниками державних органів.
Посадові і службові органи зобов’язані об’єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства, забезпечувати їх виконання і обов’язково повідомляти громадян про наслідки розгляду звернень. Письмова відповідь дається за підписом керівника або особи, яка виконує його обов’язки.
Закон встановлює права громадянина при розгляді заяви чи скарги та обов’язки органів, посадових й службових осіб щодо розгляду заяв чи скарг. Так, автор звернення має право:
-Особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, а також брати участь у її перевірці;
-Знайомитися з матеріалом перевірки;
-Подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядав заяву чи скаргу;
-Буди присутнім при розгляді заяви чи скарги;
-Користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це повноваження у встановленому законом порядку;
-Одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;
-Висловити усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду;
-Вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.
Знання громадянами своїх прав і вміле їх використання мають велике значення, оскільки це сприяє підвищенню ефективності розгляду звернень, запобіганню повторним зверненням, а також є засобом профілактики бездіяльності та порушень, які породжують звернення.
Органи державної вади, посадові й службові особи у межах своїх повноважень зобов’язані:
-Об’єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
-На прохання громадянина запрошувати його на засідання органу, що розглядає заяву чи скаргу;
-Скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, якщо вони не відповідають законам та іншим нормативним актам;
-Невідкладно вживати заходи до припинення неправомірних дій;
-Виявити, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;
-Забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання рішень, що прийняті за заявою чи скаргою;
-Письмово повідомляти громадянина про результати перевірки і суть прийнятого рішення;
-Вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадяни внаслідок матеріальних збитків, якщо було завдано громадянові внаслідок ущемлення його прав та законних інтересів;
-Вирішувати питання про відповідність осіб, з вини яких було допущено порушення;
-На прохання громадянина не пізніше як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об’єднання громадян за місцем проживання автора звернення;
-При визнанні заяви чи скарги необґрунтованою роз’яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
-Не допускати безпідставної передачі заяв чи скарг іншим органам;
-Особисто організувати та перевіряти стан розгляду звернень, вживати заходів щодо усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
Указом запроваджується з 2003 року періодичне особисте звітування керівників центральних органів виконавчої влади, голів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій перед президентом України, голів районних державних адміністрацій перед головами обласних держадміністрацій з питань роботи зі зверненнями громадян. Запроваджується особистий прийом громадян Главою Адміністрації Президента України та його заступниками з питань, що мають особливе суспільне значення.
3. Основні напрямки державної регіональної політики на сучасному етапі.
1. Регіональна економічна політика
Регіональна економічна політика – це така система заходів, яка спрямована на реалізацію інтересів держави стосовно всіх регіонів і внутрішніх інтересів кожного з них.
З огляду на це регіональна політика не повинна повторювати загальнодержавну, бути похідною від неї і не повинна бути первинною по відношенню до неї. Це має бути цілісна, самодостатня ланка політичної основи держави, без якої не може нормально існувати суспільство, кожна людина, природа.
Значення регіональної політики полягає в тому, що вона виконує роль зв’язуючою ланкою між макро- і мікроекономікою.
Регіональна політика охоплює частину території країни, але розв’язує широкий комплекс цілей, які мають забезпечити нормальні умови життя людей даного регіону. Цілі регіональної політики більш консервативні і сталі – це пояснюється тим, що регіон має функціонувати стабільно, незалежно від того, які зміни відбуваються “наверху”.