3) представники виконавчої влади на місцях зберегли за собою лише повноваження з контролю надання послуг населенню;
4) така форма державного контролю забезпечила єдність стандартів та якість надання послуг населенню;
5) розроблена нова система навчання державних службовців.
Проведення адміністративної реформи в Російській Федерації:
досвід країни-сусіда з пострадянського простору
З метою забезпечення адміністративної реформи в РФ у 2003 році Урядовою комісією з проведення адміністративної реформи проведено комплексне горизонтальне функціональне обстеження та міжвідомчий аналіз усіх державних функцій. Підсумком цієї роботи став підготовлений Указ Президента РФ «Про систему та структуру федеральних органів виконавчої влади» від 09.03.04 № 314.
Указ передбачав такі масштабні зміни:
1) введена типологія федеральних органів виконавчої влади (ФОВВ): міністерство, служба та агентство;
2) введена єдина типологія державних функцій: нормотворчі, контрольно-наглядові, державні послуги та управління об’єктами державної власності;
3) визначені співвідношення типів органів та типів функцій (усунений вбудований конфлікт функцій та визначені межі відповідальності органів);
4) проведена реструктуризація системи ФОВВ: реорганізація, ліквідація та утворення органів;
5) визначена ієрархія органів у системі ФОВВ;
6) закріплена нова система та структура ФОВВ.
Упродовж трьох місяців були прийняті положення про нові ФОВВ, в яких на основі норм законодавства за єдиним стилістичним стандартом закріплені функції [13].
18.2 Реформування організаційних структур державного управління в Україні в контексті реалізації адміністративної реформи
Динамічність об'єктів управління зумовлює необхідність постійного удосконалення, зміни його організаційної структури. Для посткомуністичних країн це актуалізується трансформаційними процесами, що відбуваються в економічній та соціальній сферах, та запровадженням засад соціально орієнтованої ринкової економіки. Побудова демократичного громадянського суспільства, необхідність розширення співпраці зі світовою спільнотою породжує потребу в здійсненні децентралізації управління, розширенні прав місцевих органів виконавчої влади, більш чіткому окресленні відносин між гілками влади, а також органами державної влади і суб'єктами господарювання.
Реформування організаційних структур державного управління здійснюється у процесі реалізації адміністративної реформи в Україні.
Основна робота з проведення адміністративної реформи розпочалася з утворення Президентом України Державної комісії з проведення в Україні адміністративної реформи та Указу Президента України від 22 липня 1998 року, яким затверджувалася розроблена цією комісією Концепція адміністративної реформи. Передусім питання стосувалося реформування структури органів влади і всієї системи державного управління. Концепцією передбачалося нове визначення завдань і функцій системи органів виконавчої влади, починаючи з Кабінету Міністрів України як вищого органу цієї системи.
Відбулося певне впорядкування структури центральних органів виконавчої влади, але вона і сьогодні не набула остаточної стабільності та достатньої обґрунтованості. Так, у різні роки вона налічувала від 47 до 90 органів.
Тому система органів потребувала кардинальних змін та чіткого нормативного впорядкування. З цією метою на виконання Указів Президента від 05.03.2004 № 278 «Про Концепцію адаптації інституту державної служби до стандартів Європейського Союзу» та від 15.04.05 № 658 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони від 14 березня 2005 року «Про засади реформування системи центральних органів виконавчої влади» рішенням Уряду була створена Координаційна рада з питань проведення функціонального обстеження ЦОВВ на чолі з Міністром Кабінету Міністрів (розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.11.2006 № 570-р).
Забезпечення реалізації завдань Координаційної ради покладене Головдержслужбою України на Центр сприяння інституційному розвитку державної служби, утворений постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2004 № 485 (перейменований на Центр адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2008 № 528), де вперше закріплено повноваження з проведення функціональних обстежень у країні як основного механізму для реформування системи та структури органів виконавчої влади.
З метою проведення функціонального обстеження ЦОВВ розроблено і затверджено Порядок проведення функціонального обстеження органів виконавчої влади (наказ Головдержслужби України від 29 липня 2005 року № 189, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17 серпня 2005 року за № 901/11181), проведено засідання зазначеної вище Координаційної ради, рішенням якої було визначено графік проведення функціонального обстеження центральних органів виконавчої влади у 2007 році.
Створеними робочими групами у всіх міністерствах та інших ЦОВВ із залученням фахівців та незалежних експертів з питань проведення функціонального обстеження узагальнені дані щодо їх функціонального навантаження, вивчено дублювання та надлишковість функцій. Фактично вперше проведено комплексне дослідження всієї системи ЦОВВ, її функцій та повноважень.
Водночас міжвідомчими робочими групами розпочинається робота над проектами Концепції реформування публічної адміністрації та Закону України «Про міністерства ті інші центральні органи виконавчої влади», які враховували останні надбання світової юридичної теорії та практики, але, на жаль, не були прийняті.
Оскільки теоретичні основи запропонованих проектів не мали під собою практичного підґрунтя та з метою вироблення пропозицій щодо упорядкування системи та структури ЦОВВ, Головдержслужбою України проведене комплексне горизонтальне функціональне обстеження системи центральних органів виконавчої влади (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.08.07 № 657-р «Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції подолання корупції в Україні «На шляху до доброчесності» на період до 2011 року», підписаним В.Ф. Януковичем та в межах виділених на ці цілі у Державному бюджеті коштів).
За його результатами сформовано реєстр державних функцій ЦОВВ, який включає близько 9,5 тис. позицій та постійно оновлюється. Цей реєстр став основою для розроблення пропозицій з оптимізації системи та структури ЦОВВ.
Реєстр державних функцій – електронна база даних функцій, які виконуються органами виконавчої влади, що містить інформацію про:
• нормативно-правовий акт, яким затверджена та чи інша функція;
• орган, за яким закріплено виконання функції;
• тип функції (нормативно-правове регулювання, контроль та нагляд, управління майном тощо);
• сферу функції (інтелектуальна власність, податки тощо).
У «Плані модернізації державного управління: пропозиції щодо приведення державного управління та державної служби України у відповідність із принципами і практиками демократичного урядування» пропонується обмежити кількість найменувань, що використовуються для позначення типів органів у системі виконавчої влади. Встановити для кожного з них співвідношення функцій (як не продукуючих конфлікт інтересів), визначивши єдине для такого типу органів найменування:
• Міністерство: функції з формування державної політики і функції з нормативно-правового регулювання;
• Державна служба: функції з надання державних послуг і контрольно-наглядові функції;
• Державна інспекція: контрольно-наглядові функції (у сферах, де відсутні державні послуги);
• Державне агентство: функції з управління майном і функції з надання бюджетних послуг населенню і юридичним особам;
• Національні комісії з регулювання: функції зі встановлення регульованих цін і тарифів на окремі види послуг і товарів.
Пропонується також сформувати систему центральних органів виконавчої влади на основі секторного підходу та 18 кластерів (сектор – кластер – міністерство/державні служби/державні інспекції/державні агентства). Розмежування кластерів визначити за предметами регулювання.
Наприклад, у пропонованій системі центральних органів виконавчої влади передбачаються 88 органів виконавчої влади замість 111, які наявні у чинній системі:
• Блок органів, відповідальних за розвиток внутрішнього ринку:
• кластер органів у сфері економіки;
• кластер органів у сфері фінансів;
• кластер органів у сфері сільського господарства;
• кластер органів у сфері регіонального розвитку та будівництва;
• кластер органів у сфері промислової політики.
• Блок органів, відповідальних за сферу транспорту, енергетики та навколишнього середовища:
• кластер органів у сфері енергетики;
• кластер органів у сфері транспорту і зв’язку;
• кластер органів у сфері охорони і використання природних ресурсів.
• Блок органів, відповідальних за соціальну сферу:
• кластер органів у сфері освіти і науки;
• кластер органів у сфері культури, туризму;
• кластер органів у сфері охорони здоров’я;
• кластер органів у сфері праці та соціального розвитку;
• кластер органів у сфері сім’ї, молоді та спорту.
• Блок органів, відповідальних за сферу юстиції, свободи та безпеки:
• кластер органів у сфері юстиції;
• кластер органів у сфері внутрішніх справ;
• кластер органів у сфері оборони;
• кластер органів у сфері закордонних справ;
• кластер органів у сфері надзвичайних ситуацій.
• Блок конституційних органів та незалежних регуляторів:
• Адміністрація державної служби України;