• здійснення державного та громадського контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
• компенсацією в установленому порядку шкоди, заподіяної здоров'ю і майну громадян внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; • невідворотністю відповідальності за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Форми захисту екологічних прав громадян:
нормотворча, управлінська, самоврядна, правоохоронна, природоохоронна, судова.
3.4. Обов'язки громадян у галузі екології
Загальні обов'язки громадян, передбачені Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища»:
• берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства;
• здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, екологічних нормативів та лімітів природовикористання;
• не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб'єктів;
• вносити плату за спеціальне природокористування;
• сплачувати штрафи за екологічні порушення. Спеціальні зобов'язання громадян, передбачені системою екологічного законодавства, які випливають із умов права власності на природні ресурси, природокористування та реалізації громадянами екологічно небезпечної діяльності:
Обов'язки майнові:
• своєчасно вносити плату за забруднення навколишнього природного середовища та понадлімітне використання природних ресурсів;
• ефективно використовувати природні ресурси, здійснювати комплекс заходів щодо їх відновлення;
• проводити заходи щодо попередження негативного впливу діяльності на стан навколишнього природного середовища (забруднення, засмічення тощо).
Обов 'язки немайнові:
• одержувати дозволи на здійснення діяльності, спроможної негативно впливати на стан навколишнього природного середовища;
• передавати екологічно небезпечні об'єкти на екологічну експертизу;
• надавати органам екологічного контролю відомості про характер екологічно небезпечної діяльності;
• здійснювати первинний облік використання природних ресурсів, викидів та скидів у навколишнє природне середовище;
• погоджувати свою діяльність з іншими суб'єктами, якщо вона спроможна потенційно шкодити здоров'ю людини і природним ресурсам;
• оволодівати екологічними знаннями і практичними навичками щодо їх реалізації;
• виконувати розпорядження органів екологічного контролю тощо.
Контрольні запитання і завдання
1. Які Ви знаєте екологічні права громадян?
2. Сформулюйте класифікацію видів екологічних прав громадян.
3. Які е форми захисту екологічних прав громадян?
4. Які обов'язки громадян у.галузі екології?
Розділ 4
ПРАВО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
ПЛАН (логіка викладу)
1. Право природокористування.
2. Принципи права природокористування.
3. Суб'єкти та об'єкти права природокористування.
4. Права і обов'язки природокористувачів.
5. Особливості орендних правовідносин природокористування.
6. Права і обов'язки суб'єктів орендних правовідносин природокористування.
7. Підстави виникнення та припинення права природокористування.
4.1. Право природокористування
Остання кодифікація в законодавстві галузі використання та охорони довкілля проведена за предметно-галузевим принципом - було оновлено законодавство про землю, воду, ліси тощо, прийняті відповідні закони. Відповідно до такої структури законодавства сформувались і види права природокористування: право землекористування, право водокористування тощо.
Оскільки ці види права природокористування утворилися на основі відносно самостійних галузевих законів, вони виявилися слабо пов'язаними одне з одним. Кожний вид права природокористування містить права та обов'язки в зв'язку з використанням лише одного відповідного природного об'єкта. Між тим у природі все пов'язано. І використання одного природного ресурсу може завдати шкоди довкіллю.
Право природокористування - система юридичних норм і засобів, спрямованих на врегулювання відносин щодо ефективного використання, відновлення й охорони природних ресурсів, забезпечення багатогранних матеріальних, економічних і соціальних інтересів та законних прав суб'єктів природокористування. Таким чином, під правом природокористування мається на увазі інститут загальної частини екологічного права, в якому Об'єднано норми, що визначають спільні положення для права користування всіма видами природних об'єктів, включаючи і норми, які регулюють їх комплексне використання.
Розрізняються:
Об'єктивне право - механізм правового регулювання забезпечення правовідносин природокористування:
• норми, які визначають підстави виникнення, зміни права природокористування;
• норми, які встановлюють комплекс прав і обов'язків природокористувачів;
• форми і види правовідносин природокористування;
• юридичні засоби захисту прав суб'єктів правовідносин природокористування;
• норми, які встановлюють підстави припинення
права природокористування.
Суб'єктивне право - сукупність повноважень особи щодо використання, відтворення і захисту природних ресурсів:
• сукупність прав і обов'язків щодо виникнення суб'єктивного права природокористування та його захисту;
•сукупність прав і обов'язків щодо володіння об'єктами природокористування;
• сукупність прав і обов'язків щодо використання об'єктів природокористування;
•сукупність прав і обов'язків щодо зміни і припинення суб'єктивного права природокористування;
•сукупність прав, обов'язків щодо захисту порушеного суб'єктивного права природокористування.
Зміст права природокористування - сукупність прав і обов'язків суб'єктів права природокористування (природокористувачів), обумовлених нормами чинного законодавства чи відповідною угодою на користування природними ресурсами (договором оренди тимчасового, короткострокового чи довгострокового користування).
Право природокористування ділиться на загальне та спеціальне.
Право загального природокористування означає гарантовану законом можливість усіх громадян користуватися здоровим навколишнім природним середовищем та їх обов'язковим виконанням встановлених правил
його охорони.
Право спеціального природокористування встановлюється та регулюється державою в інтересах цільойого використання природних ресурсів у процесі їх господарської експлуатації та рекреаційного використання. Воно включає право землекористування, лісокористування та ін.
Основою для його виникнення е акт компетентного органа держави про надання відповідного ресурсу в використання та господарську експлуатацію за його цільовим призначенням.
Суб'єктами права спеціального природокористуванням підприємства, заклади, організації та окремі громадяни відповідно до цілей їх діяльності в межах наданих їм прав та обов'язків. Спеціальне природокористування громадян регулюється з метою задоволення їх економіч-. них, житлових, культурно-побутових умов.
Правове регулювання природокористування здійснюється через систему керівних, зобов'язуючих та забобонних норм права.
Керівні норми встановлюють умови та порядок виникнення права користування природними ресурсами, визначають кордони поведінки природокористувачів, надають їм необхідні гарантії реалізації й охорони їх :лрав та ефективного виконання покладених на них обов'язків.
Зобов 'язуючі норми направлені на регулювання виконання природокористувачами правил використання природного багатства, планів та заходів у галузі використання та відновлення природних ресурсів, збереження та покращання природного середовища.
4.2. Принципи права природокористування
Принципи та види права природокористування - правові ідеї, закладені в основу правового регулювання відносин по використанню, відновленню й охороні природних ресурсів. Принципи права природокористування:
- комплексність використання й охорони природних ресурсів;
- нормування видового природокористування;
- екологічна безпека природокористування;
- нормативність і лімітування природокористування;
- стабільність права природокористування;
- стимулювання ефективності природокористування;
- ефективність і економічність природокористування тощо.
Види права природокористування - поділ права користування на окремі групи згідно з класифікаційними показниками (критеріями поділу).
Критерії поділу:
• підстави виникнення права природокористування:
право загального природокористування, право спеціального природокористування;
• об'єкти природокористування: право землекористування, право надрокористування, право водокористування тощо;
• строки природокористування: безстрокове (постійне),
строкове (тимчасове);
• форми організації природокористування: право колективного природокористування, право індивідуального природокористування;
• способи виникнення природокористування: право первинного природокористування, право вторинного,
природокористування.
4.3. Суб'єкти та об'єкти права природокористування
Суб'єкти права природокористування - юридичні та фізичні особи, які в установленому законом порядку набули права користування природними ресурсами і зобов'язані здійснювати комплекс заходів щодо їх ефективного використання, відтворення й охорони і мають у зв'язку з цим певні права та Обов'язки. Суб'єкти природокористування поділяються на первинних та вторинних природокористувачів.