Назва реферату: Військово-повітряні сили
Розділ: Військова справа, ДПЮ
Військово-повітряні сили
Військова авіація є основою могутності кожної сучасної армії. А в нашій державі, за відсутності ядерної зброї, Військово-Повітряні сили стають великою стримуючою силою, яка може нанести агресору відповідний удар. Вони виступають надійним гарантом незалежності України і недоторканності її кордонів, виходять на перший план по вогневій могутності і дальності бойового використання, стають єдиним засобом отримання агресії і нанесення удару відплати.
ВПС є високоманевреним видом Збройних Сил.
їх завдання: .
— розгром з повітря ракетно-ядерних, авіаційних, сухопутних і морських об'єктів і угруповань противника;
— підрив його військово-економічного потенціалу;
— дезорганізація державного і військового управління противника;
— порушення роботи тилу і транспорту противника;
— забезпечення Збройних Сил даними повітряної
розвідки;
— прикриття військ і об'єктів від ударів повітряного противника;
— повітряне десантування;
— здійснення повітряних перевезень та ін.
Військово-Повітряним силам належить керівна роль у завоюванні домінування в повітрі.
ВПС України мають на озброєнні сучасні літаки — це винищувачі Су-27, МіГ-29, бомбардувальники Су-24, штурмовики Су-25, які за своїми характеристиками не поступаються авіаційній техніці передових країн світу.
Розроблено основні положення будівництва Військо-во-Повітряних сил в три етапи терміном 1997—2005 pp. В його основу закладено план створення такого авіаційного угруповання, яке не вимагало б серйозних змін як у мирний, так і воєнний час, могло забезпечувати виконання бойових завдань на випадок виникнення воєнних конфліктів.
ВІЙСЬКА ПРОТИПОВІТРЯНОЇ ОБОРОНИ
Війська Протиповітряної оборони (ППО) є видом Збройних Сил і призначені для боротьби з повітряним противником, для попередження про початок повітряного і космічного нападу, захисту важливих адміністративно-політичних і промислових центрів і районів країни, угруповань військ, інших важливих військових і цивільних об'єктів від ударів авіації.
Війська ШІО України були створені на основі 8-ї окремої армії ППО. В січні 1992 р. командування 8-ї окремої армії і особовий склад бойових частин ЗРВ, РТВ, винищувальної авіації, частин і підрозділів забезпечення прийняли присягу на вірність українському народу.
До складу військ ППО входять зенітні ракетні війська (ЗРВ), винищувальна авіація (ВА), радіотехнічні війська (РТВ), спеціальні війська, частини, установи і підрозділи тилу.
Основною вогневою силою системи ППО держави є ЗРВ, які мають завдання знищувати засоби повітряного нападу в межах зон ураження. Зенітно-ракетні частини озброєні найновішими зенітно-ракетними комплексами і системами: С-200, С-300, С-125, БУК, ОСА та ін. Ракети цих комплексів можуть знищувати повітряні цілі на відстані до 250 км і на висотах до 40 км. ЗРВ можуть боротись з будь-якими засобами повітряного нападу — стратегічною і винищувальною авіацією, крилатими ракетами, безпілотними літальними апаратами.
Винищувальна авіація військ ППО є їхньою основною маневреною силою і призначена переважно для знищення повітряних цілей. Сучасні літаки, які е на
озброєнні ВА (серед яких — відомі у всьому світі винищувачі Су-27 і МіГ-29) — можуть вести бойові дії в радіусі 1400 км зі швидкістю до 3000 км на годину на висотах до 36 км.
Радіотехнічні війська є основним джерелом інформації про початок повітряного нападу. Вони діють в інтересах ЗРВ і ВА, забезпечують необхідними даними командні пункти. Дальність їхніх дій — понад 360 км і по висоті до 85 км.
Війська ППО постійно несуть бойові чергування. Це війська постійної бойової готовності. Термін готовності чергових засобів до бойового застосування становить від 2,5 до 12 хв. Сьогодні вони охороняють понад 7000 км повітряного простору нашої держави, здійснюють контроль перельотів авіації з дев'ятьма суміжними країнами. Практично щоденно на контролі військ ППО перебувають від 260 до 310 повітряних літальних апаратів. У своїй багатогранній діяльності війська ППО України мають прямий зв'язок з командними пунктами військ ППО Росії, Польщі, Угорщини, Словаччини, Молдови, Румунії, Болгарії, Білорусі. Взаємовідносини будуються за двосторонніми домовленостями між Україною і цими державами.
ВІЙСЬКОВО-МОРСЬКІ СИЛИ
Військово-Морські сили (ВМС) — самостійний вид Збройних Сил України. Геополітичне положення незалежної української держави характеризується наявністю морських кордонів протяжністю майже 1600 км вздовж узбережжя Чорного і Азовського морів.
Відповідно до Воєнної доктрини України принципами розбудови ВМС є:
— наукова розробка усіх проблем: урахування зміни завдань флоту, широти можливих районів бойових дій, менший склад ВМС, їх бойова ефективність;
—— оптимальне збалансування сил ВМФ з урахуванням театру військових дій;
— урахування фізико-географічних умов можливих районів повсякденної діяльності ВМС;
— використання багатої спадщини Військово-Мор-ського флоту колишнього СРСР, досвіду провідних морських держав світу;
— вимоги уніфікації озброєння і бойової техніки як для ВМС, так і для інших видів Збройних Сил України.
Основні завдання ВМС визначаються вимогами Воєнної доктрини України і принципами розбудови ВМС.
У мирний час основними завданнями ВМС є: підтримка сприятливого оперативного режиму в зоні відповідальності флоту, участь у миротворчих операціях, у сучасних навчаннях з флотами інших держав, в охороні районів діяльності риболовецького і торгового флотів України, судноплавства, в боротьбі з терористами на морі.
У воєнний час основними завданнями ВМС є: відбиття нападу авіації з морського напрямку, знищення ударних підводних човнів і надводних кораблів, оборона місць дислокації флоту і десантно-доступних районів та ділянок узбережжя, допомога сухопутним військам на приморському напрямку, участь у протидесантних операціях, висадка тактичних десантів за планами флоту та ін.
Основними родами Військово-Морських сил є:
— надводні сили (ударні, протичовнові, десантні, протимінні);
— підводні сили (багатоцільові дизельні підводні човни);
— морська авіаційна група;
— війська берегової охорони (в тому числі і частини морської піхоти, дивізіони і батареї берегових ракетно-артилерійських військ).
Основним типом корабля в Українському флоті має стати корвет з універсальними комплексами ударної, зенітної і протичовнової зброї. Крім того, в складі ВМС будуть багатоцільові фрегати, ракетні і артилерійські катери, десантні і мінно-тральні кораблі сучасного вітчизняного виробництва.
. Програма розбудови ВМС України в рамках чинного документа про розбудову і розвиток Збройних Сил України на найближчі роки передбачає повністю визначитись з ядром Військово-Морських сил до 2005 р. Воно повинно забезпечувати обороноздатність України на морі.
Кораблі і підводні човни об'єднуються в бригади (дивізіони), які входять до складу військово-морських районів (Південного і Східного). Військово-морські райони — це територіальні оперативно-тактичні об'єднання з визначеною зоною відповідальності. В зону їхньої дії входять також акваторія Азовського моря і дельта Дунаю. Кораблі ВМС беруть активну участь у ряді багатонаціональних військово-морських навчань. Завдя-
ки відкритості нашої держави українські моряки мають можливість спілкуватися з моряками багатьох країн світу, переймати їхній досвід.
Традиції Українського флоту беруть початок з морських походів княжих дружин Київської Русі, їх примножили наші предки козацьких часів. Легендарною мужністю, стійкістю, силою духу, волею до перемоги прославили флот наші батьки і діди в роки Великої Вітчизняної війни.
СПЕЦІАЛЬНІ ВІЙСЬКА
Спеціальні війська — військові частини і підрозділи, призначені для виконання спеціальних завдань по забезпеченню бойової і повсякденної діяльності Збройних Сил. Маються на увазі спеціальні війська, які безпосередньо підлягають Міністерству оборони, а також входять до складу видів Збройних Сил і Тилу. Найменування, склад, організація, озброєння і технічне спорядження формування спеціальних військ визначається їх призначенням.
До спеціальних військ належать: війська зв'язку, інженерні війська, війська радіаційного, хімічного, біологічного захисту (РХБ захисту), війська радіоелектронної боротьби (РЕБ), топографічна служба (топографічні підрозділи). Деякі види Збройних Сил мають свої спеціальні війська (наприклад, у ВПС — частини інженерно-авіаційної служби та ін.).
Війська зв'язку призначені для встановлення і підтримки стійкого зв'язку, який забезпечує безперервне управління військами. Вони входять до складу всіх видів Збройних Сил і родів військ. Особовий склад військ зв'язку здатний у досить короткі строки розгортати мобільну мережу зв'язку, яка складається з- польових кабельних, радіорелейних, тропосферних ліній і апаратури ущільнення, ліній радіо- і космічного зв'язку. Командири з'єднань і частин зв'язку роблять все можливе, щоб підтримувати підготовку особового складу на рівні вимог часу.
Інженерні війська призначені для інженерного забезпечення бойових дій. Вони складаються з частин і підрозділів різного призначення: інженерно-саперні, інженерно-дорожні, понтонно-мостові, інженерно-будівельні, переправочно-десантні та ін. Ці війська у бойових умовах виконують найбільш складні завдання інженерного забезпечення, які вимагають спеціальної підготовки особового складу, використання різної техніки та інженерних боєприпасів.
Для військовослужбовців інженерних військ час не ділиться на мирний та воєнний. Вони завжди на варті, виконують бойові завдання по знешкодженню вибухонебезпечних предметів та надають іншу допомогу мирному населенню.