РОЗПИСКА
про збереження речових доказів
Я, Луговий Володимир Васильович, цивільний позивач у кримінальній справі № 19951, за обвинуваченням Шевченка В. П. у вчиненні злочину, передбаченого ч. З ст. 185 КК України, одержав від ст. слідчого Дорошенка О. О. свій переносний кольоровий телевізор марки «Юність-402» № 987743, який був викрадений 4 січня 2006 р. із моєї квартири. Телевізор зобов'язуюсь зберігати до закінчення розгляду справи в суді.
| ЗО січня 2006 р. |
Підпис (Луговий В. В.)
| м. Київ |
Зразок постанови про відмову у визнанні цивільним позивачем
ПОСТАНОВА
про відмову у визнанні цивільним позивачем
м. Київ 20 березня 2006 р.
Ст. слідчий слідчого відділу Шевченківського РУ ГУ МВС України у м. Києві капітан міліції Осика В. В., розглянувши заяву громадянина Величка Петра Васильовича про визнання його цивільним позивачем у кримінальній справі № 1212 за обвинуваченням гр. Кривого Павла Петровича у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
встановив:
15 березня 2006 р. Кривий П. П. відкрито викрав у гр. Петрова В. П. чоловічий годинник марки «Орієнт», який того самого дня продав за 45 грн. своєму знайомому Величку П. В.
22 березня 2006 р. у зв'язку з розслідуванням зазначеної кримінальної справи цей годинник був вилучений у Величка П. В. і повернутий за належністю потерпілому Петрову В. П.
Після цього Величко П. В. звернувся в Шевченківське РУ ГУ МВС України у м. Києві із заявою про визнання його цивільним позивачем у цій кримінальній справі.
Досудовим слідством встановлено, що Величко П. В. зазнав збитків не безпосередньо від злочину, а внаслідок придбання годинника у свого знайомого Кривого П. П. Величко П. В. знав, що Кривий П. П ніде не працює, зловживає спиртними напоями, не має цінних речей. У нього були обґрунтовані підстави сумніватися у належності годинника марки «Орієнт» Кривому П. П., оскільки той не надав йому документів на годинник та продав його в декілька раз дешевше за його вартість.
У зв'язку з викладеним він не може бути визнаний цивільним позивачем у кримінальній справі.
Керуючись ч. 1 ст. 123 КПК України,
постановив:
1. Відмовити Величку Петру Васильовичу у визнанні його цивіль
ним позивачем у кримінальній справі за обвинуваченням Криво
го П. П. у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
2. Роз'яснити Величку П. В., що він має право заявляти цивіль
ний позов до громадянина Кривого П. П. у порядку цивільного су
дочинства.
3. Дана постанова може бути оскаржена прокурору Шевченківського району м. Києва.
Ст. слідчий капітан міліції Підпис (Осика В. В.)
Постанова мені оголошена
21 березня 2006 р. Підпис (Величко П. В.)
Примітка. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі відчуження власником свого майна. В даному конкретному випадку гр. Петров В. П. не відчужував свого майна (наручного годинника). Якщо вважати гр. Величка П. В. добросовісним набувачем, то і тоді відповідно до ст. 388 ЦК України власник (гр. Петров В. П.) має право витребувати це майно у набувача за умови, що воно:
1) було загублене власником або особою, якій він передав майно
у володіння;
2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно
у володіння;
3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав май
но у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Зразок постанови про визнання особи потерпілим
ПОСТАНОВА
про визнання потерпілим
12 березня 2006 р.
Слідчий слідчого відділу Дарницького РУ ГУ МВС України у м. Києві, л-нт міліції Трохименко С. В., розглянувши матеріали кримінальної справи № 11718 про крадіжку індивідуального майна гр. Лисенко О. В.,
встановив:
12 березня 2006 р., близько 11-ї години у тролейбусі маршруту № 5 під час його руху пр. Перемоги у м. Києві в напрямку станції метро «Нивки» між зупинками «Шулявська» та «Гарматна» гр. Юрченко О. І. із господарської сумки Лисенко О. В. таємно викрав косметичку з її особистими речами.
Беручи до уваги, що гр. Лисенко О. В. вказаним злочином була
завдана майнова та моральна шкода, керуючись статтями 49 та 122 КПК України,
постановив:
Визнати Лисенко Ольгу Василівну потерпілою у цій кримінальній справі, про що їй повідомити.
Слідчий
лейтенант міліції Підпис (Трохименко С В.)
Відповідно до вимог статей 49 та 122 КПК України, потерпілій Лисенко Ользі Василівні роз'яснено, що потерпілий вправі давати показання по справі. Потерпілий і його представник мають права: подавати докази; заявляти клопотання; знайомитися з усіма матеріалами справи з моменту закінчення досудового слідства, а у справах, в яких досудове слідство не провадилося,- після призначення справи до судового розгляду; брати участь у судовому розгляді; заявляти відводи; подавати скарги на дії особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду, а також подавати скарги на вирок або ухвали суду і постанови народного судді, а за наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки, а також право заявляти цивільний позов.
У випадках, визначених цим Кодексом, потерпілий має право під час судового розгляду особисто або через свого представника підтримувати обвинувачення. Потерпілий може брати участь у судових /дебатах.
У справах про злочини, внаслідок яких сталася смерть потерпілого, права, передбачені цією статтею, мають його близькі родичі.
З постановою ознайомлена, вищезазначені права мені роз'яснені.
Потерпіла Підпис (Лисенко О. В.)
12 березня 2006 р.
Слідчий
лейтенант міліції Підпис (Трохименко С В.)
Зразок постанови про визнання потерпілим близького родича особи, яка загинула
ПОСТАНОВА
про визнання потерпілим
м. Київ 15 березня 2006 р.
Слідчий слідчого відділу Шевченківського РУ ГУ МВС України у м. Києві ст. л-нт міліції Шаров І. П., розглянувши матеріали кримінальної справи № 12243 про дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої настала смерть потерпілого Кулакова О. І.,
встановив:
1 березня 2006 р. водій Київського автотранспортного підприємства № 03054 Андрюшенко П. Д., близько 11-ї години, керуючи закріпленим за ним автомобілем марки ГАЗ-53, державний номерний знак 07-13 НІК, проїздив вул. Рильського у м. Києві. Під час руху порушив правила дорожнього руху, перевищив швидкість, внаслідок чого поблизу буд. № 5 вчинив наїзд на гр. Кулакова О. І., який від заподіяних йому тілесних ушкоджень через три дні помер.
Беручи до уваги, що дружині гр. Кулакова О. І., який загинув, Кулаковій В. К. заподіяна матеріальна та моральна шкода, керуючись статтями 49 та 122 КПК України,
постановив:
1. Визнати Кулакову Варвару Кирилівну потерпілим у даній кримінальній справі, про що їй сповістити.
Слідчий
ст. лейтенант міліції Підпис (Шаров І. П.)
Постанову мені оголошено 15 березня 2006 р. і роз'яснено, що потерпілий, відповідно до статей 49 та 122 КПК України, має право давати показання у справі. Окрім того потерпілий і його представник мають права: подавати докази; заявляти клопотання; знайомитися з усіма матеріалами справи з моменту закінчення досудового слідства, а у справах, в яких досудове слідство не провадилося,-після призначення справи до судового розгляду; брати участь у судовому розгляді; заявляти відводи; подавати скарги на дії особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду, а також подавати скарги на вирок або ухвали суду і постанови народного судді, а за наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки, а також право заявляти цивільний позов.
У випадках, визначених Кримінально-процесуальним кодексом, потерпілий має право під час судового розгляду особисто або через свого представника підтримувати обвинувачення. Потерпілий може брати участь у судових дебатах.
У справах про злочини, внаслідок яких сталася смерть потерпілого, права, передбачені цією статтею, мають його близькі родичі.
Підпис (Кулакова В. К.)
Потерпіла
Постанову оголосив і права роз'яснив Слідчий ст. лейтенант міліції
Підпис (Шаров І. П.)
Зразок постанови про визнання особи законним представником неповнолітнього потерпілого
ПОСТАНОВА
про визнання особи законним представником неповнолітнього потерпілого
м. Київ 15 березня 2006 р.
Ст. слідчий слідчого відділу Шевченківського РУ ГУ МВС України у м. Києві капітан міліції Гончаренко С. О., розглянувши матеріали кримінальної справи № 05-287 за фактом відкритого заво-лодіння індивідуальним майном неповнолітнього Дорожкіна Р. Г.,
встановив:
13 березня 2006 р., близько 14-ї години на території Київського зоопарку, розташованого на пр. Перемоги, 32, двоє, не встановлених слідством неповнолітніх, підійшли до неповнолітнього Дорожкіна Романа Григоровича, 17 квітня 1991 р. народження, погрожуючи йому фізичним насильством, відкрито заволоділи його кросівками вартістю 35 грн. та наручним чоловічим годинником марки «Елект-роніка-5» вартістю 15 грн.
Беручи до уваги, що потерпілий Дорожкін Р. Г. не може у повному обсязі користуватись процесуальними правами, передбаченими ст. 49 КПК України, у зв'язку з неповноліттям, керуючись статтями 49, 52 та 122 КПК України,
постановив:
1. Визнати гр. Дорожкіну Лідію Григорівну - матір неповноліт-
його законним представником,
нього потерпілого Дорожкіна Р. про що їй повідомити.