§ 1. Поняття правовідносин та їх основні ознаки................ 270
§ 2. Зміст правовідносин....................................................... 272
§ 3. Суб'єкти правовідносин ................................................ 274
§ 4. Об'єкти правовідносин: поняття і види ........................ ....... 276
§ 5. Юридичні факти та їх класифікація............................... 278
§6. Види правових відносин................................................. ....... 280
Розділ XIX. ТЛУМАЧЕННЯ НОРМ ПРАВА........................... ...... 282
§ 1. Поняття і необхідність тлумачення права..................... 282
§ 2. Види тлумачення............................................................ 285
§ 3. Способи тлумачення....................................................... 288
§4. Функції тлумачення ........................................................ 293
РОЗДІЛ XX. РЕАЛІЗАЦІЯ НОРМ ПРАВА............................... 295
§ 1. Реалізація норм права: поняття та форми..................... 295
§ 2. Застосування як особлива форма реалізації норм права 296
§ 3. Стадії застосування правових норм.............................. ....... 298
§ 4. Правозастосувальний акт: поняття, властивості, види. 302
§ 5. Прогалини у праві. Аналогія закону й аналогія права ....... 303
Розділ XXI. ПРАВОМІРНА ПОВЕДІНКА. ПРАВОПОРУШЕННЯ 306
§ 1. Поняття й основні види правомірної поведінки........... ....... 306
§ 2. Правопорушення: поняття, склад, види........................ ....... 309
§ 3. Міжнародні правопорушення: поняття, різновиди...... 316
§ 4. Причини правопорушень і шляхи їх подолання.......... ....... 320
Розділ XXII. ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ.................. ...... 323
§ 1. Юридична відповідальність: її природа, суть, поняття та види 323
§ 2. Загальні принципи юридичної відповідальності.......... ....... 327
§ 3. Мета і функції юридичної відповідальності.................. ....... 330
§ 4. Основи юридичної відповідальності відповідно до Конституції України331
§ 5. Підстави притягнення і звільнення від юридичної відповідальності 333
Розділ XXIII. ЗАКОННІСТЬ І ПРАВОПОРЯДОК................... ...... 335
§ 1. Законність як одна з важливих правових категорій..... 335
§ 2. Зміст законності.............................................................. ....... 337
§ 3. Основні вимоги законності............................................ 338
§ 4. Основні принципи законності ....................................... ....... 340
§ 5. Гарантії законності......................................................... 342
§ 6. Правопорядок................................................................ ....... 346
§ 7. Правопорядок і громадський порядок. Дисципліна.... 347
§ 8. Основні шляхи зміцнення законності і правопорядку. 351
Розділ XXIV. ПРАВОСВІДОМІСТЬ І ПРАВОВА КУЛЬТУРА 354
§ 1. Правосвідомість: поняття і роль у суспільному житті. 354
§ 2. Структура правосвідомості........................................... 355
§ 3. Види правосвідомості.................................................... 359
§ 4. Поняття і загальна характеристика правової культури 360
§ 5. Структура і функції правової культури........................ 363
§ 6. Правове виховання: поняття, форми, методи............... 366
Розділ XXV. МЕХАНІЗМ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ... 369
§ 1. Правове регулювання і правовий вплив....................... ....... 369
§2. Поняття механізму правового регулювання ................ 371
§ 3. Структура та ефективність механізму правового регулювання 373
Розділ XXVI. ПРАВОВІ СИСТЕМИ СВІТУ............................ 376
§ 1. Поняття, структура та функції правової системи......... 376
§ 2. Класифікація правових систем...................................... ....... 380
§ 3. Романо-германська правова сім'я, її особливості ........ 381
§ 4. Англосаксонська правова сім'я..................................... ....... 382
§ 5. Соціалістична правова сім'я.......................................... 384
§ 6. Сім'я релігійного і традиційного права........................ ....... 385
¶ Книга присвячується нашим батькам
Реформування правової системи України — це складний та багатогранний процес, що вимагає глибокого наукового аналізу державно-правової дійсності для вдосконалення підготовки фахівців-юристів.
Теорія держави і права є однією з базових навчальних дисциплін, яка формує юридичний світогляд майбутніх працівників та привчає їх до логічного, системного та абстрактного мислення. Проте у значної частини студентів (курсантів) цей процес пов'язаний із певними труднощами, адже абстрагуванню піддаються ще маловідомі поняття, соціальні явища та взаємозв'язки. При цьому використання юридичної термінології в процесі навчання (семінари, практичні заняття, заліки, іспити, навчальна практика тощо) має спиратися на добре засвоєні та систематизовані теоретичні знання різних галузей права.
Сучасний стан науки теорії держави і права характеризується різноманітністю визначень багатьох юридичних понять і підходів щодо побудови юридичних конструкцій і класифікацій юридичних явищ. У багатьох вітчизняних виданнях відсутнє загальне розуміння практично усіх політичних і правових доктрин, немає єдності і щодо назви, структури цієї дисципліни.
Демонструючи фундаментальний, методологічний характер, теорія держави і права повинна виявляти тенденції розвитку державно-правових явищ, сприяти формуванню нових підходів, вдосконалювати і розвивати власний понятійний апарат. Зокрема, результатом таких досліджень і є запропонований підручник, який водночас відзначається своєрідним новим підходом до вивчення курсу "Загальна теорія держави та права". Підручник вирізняють нововведення викладу матеріалу по суті і по формі. Складні питання подаються на рівні потреб навчального процесу вищих навчальних закладів як І—II, так і III і IV рівнів акредитації, доступно для неспеціалістів, широкого кола читачів. Ним можуть скористатися як учні шкіл, ліцеїв, гімназій, так і абітурієнти, які готуються до вступу на юридичні факультети та відділення правознавства вищих навчальних закладів.
Підручник підготовлений на вузівському науковому рівні і, без сумніву, сприятиме отриманню конче потрібних студентам, курсантам, слухачам знань з теорії держави і права. Найціннішим є те, що він допоможе формувати і розвивати правове мислення, правосвідомість, збагатить правову культуру вдумливих читачів, спонукатиме їх до подальших творчих пошуків у цьому напрямку.
Безумовно, не всі питання і аспекти загальної теорії держави і права вдалося висвітлити в цьому виданні доступно і на достатньому навчально-методичному та науковому рівні. Та сподіваємось, що цю прогалину ми подолаємо в наступних виданнях цієї праці.
Автори і видавці книги вдячні доктору юридичних наук, професору Р.А. Калюжному, доктору юридичних наук, професору A.M. Колодію, доктору юридичних наук, професору С.С. Сливці за цінні зауваження та пропозиції, які були враховані при остаточній редакції видання.
Видавці та автори будуть щиро вдячні вдумливим читачам за усі висловлені пропозиції та зауваження.
¶
¶ Розділ І¶ Предмет, методи та функції теорії держави і права
¶ Наука як щось існуюче і вичерпне є найбільш об 'єктивним і позаособистим з уього, що відомо людині. Однак наука як щось, що тільки зароджується, або як мета така ж суб єктивна і психологічно зумовлена, як і всі інші прагнення людей.
А. Ейнштейн
§ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА
Термін „теорія" грецького походження і в перекладі означає — спостереження, розгляд, дослідження. Це система понять і уявлень про дійсність, що утворюється в процесі пізнавальної діяльності людини; система понять у тій чи іншій галузі знань.
Теорія включає в себе сукупність абстрактних пізнавальних образів — понять, концепцій, ідей, уявлень тощо, які обслуговують практичну діяльність людей. Цінність теорії полягає втому, що вона нерозривно пов'язана з практикою, яка ставить перед нею нові завдання і вимагає їх розв'язання. Практика та її результати в загальному вигляді органічним елементом входять до теорії. Про практичну значимість теорії дуже влучно повідомляє відомий афоризм: немає нічого більш практичного, ніж хороша теорія.
Будь-яка теорія має складну структуру, а відповідно і зміст.
Відомий український теоретик О. В. Сурілов стверджував, що термін „теорія" має багато значень. Серед них він, зокрема, називає: розгорнуте вчення, систему поглядів, висловлювання, мислення, що несуть різноманітну інформацію і можуть відрізнятися одне від одного за змістом, формою і ступенем складності. Проте, оскільки наведене не вичерпує всього переліку можливих значень слова „теорія"1.
Ті чи інші теорії обумовлені рівнем виробництва, науки, історичною обстановкою. Неабияке значення щодо їх виникнення і розвитку мають соціальні умови та пануючі у відповідний період порядки, що сприяють чи навпаки гальмують створення прогресивних наукових теорій.
Значення теоретичних знань, їх цінність визначаються соціальним замовленням на них, їх соціальною необхідністю для більш ґрунтовної, а отже й правильної орієнтації у фактичній дійсності, у соціальній практиці, для більш глибокого її наукового аналізу та відповідного спрямування.
Теорія держави і права, як і будь-яка наука, що відображає сферу людської діяльності, має на меті виробити і теоретично систематизувати об'єктивні знання про дійсність, у першу чергу про державу і право, які посідають важливе місце у житті суспільства.