Згідно зі ст. 15 Закону України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” у боротьбі з ОЗ спеціальним підрозділам ОВС надається право за попередньою санкцією додатково використовувати спеціальні технічні засоби у випадках:
а) контролю, фіксації та документування розмов та інших дій осіб за наявності підстав вважати їх причетними до ОЗ діяльності;
б) фіксації та документування факту телефонної розмови між громадянами, надсилання листа або телеграфного повідомлення без порушення таємниці змісту телефонної розмови;
в) забезпечення особистої безпеки і безпеки житла, майна співробітників спеціальних підрозділів ОВС і СБУ, учасників кримінального судочинства, їх близьких родичів за їх згодою у разі загрози заподіяння їм шкоди у зв’язку з їх участю в боротьбі з ОЗ.
Застосування ОТЗ має бути спрямовано на захист прав та законних інтересів громадян, держави і здійснюватися із встановленою законом метою попередження та припинення, швидкого та повного розкриття злочинів і розшуку злочинців.
Порушенням законності при застосуванні ОТЗ в ОРД ОВС слід вважати діяння (дію або бездіяльність), що протирічить відповідному нормативному акту, або будь-який відступ від вимог нормативного акта.
Дотримання принципу законності має свій вираз як у недопущенні дій, не передбачених нормами закону та підзаконними актами, чи тих, що протирічать закону за своєю суттю, так і в обов’язковому прийнятті заходів, передбачених цими нормами.
Оперативно-технічні засоби застосовуються лише у зв’язку з подією злочину з метою його попередження, припинення або розкриття, а також при розшуку злочинців. Форми, методи і способи застосування ОТЗ відображено у відповідних процесуальних або оперативних документах.
Гарантії законності під час здійснення ОРД зазначені у ст. 9 Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність” та ст. 22 Закону України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю”.
Виходячи з вимог норм законів та підзаконних актів, категорично заборонено застосовувати ОТЗ на розсуд окремих осіб, без наявності на те підстав з метою отримання додаткових даних.
Необхідно враховувати, що організовані злочинні угруповання мають широкі можливості для збирання інформації, іноді навіть формують систему розвідки та контррозвідки, оперують великими коштами, мають високопоставлених корумпованих осіб, озброєні найновітнішими технічними засобами і чинять активну протидію правоохоронним органаам.
Тактику боротьби з ОЗ значною мірою визначають маскування її системи (структур, їх складу, лідерів, фінансових операцій, планів, взаємовідносин із державними органами), а також активна протидія, спрямована на дестабілізацію правоохоронної системи.
Протидія застосуванню оперативними підрозділами ОТЗ є одним із проявів загальної активної протидії ОЗ діяльності правоохоронних органів.
На думку відомих російських вчених, існують кілька рівнів протидії ОЗ залежно від масштабів діяльності:
1) індивідуальний – базується на злочинному досвіді члена ОЗУ;
2) груповий – базується на спільних групових інтересах за напрямами:
а) забезпечення досягнення злочинної мети будь-якими засобами, які не призводять до провалу членів ОЗУ;
б) забезпечення існування ОЗУ;
3) корпоративний – характерний для складних структур ОЗ виявленням турботи стосовно покровителів, захвату представниками ОЗУ певних позицій у державному апараті.
Протидія діяльності правоохоронних органів у межах того, що допускає процесуальний закон – це невід’ємне право людини на захист своїх інтересів.
Для ОЗУ головним буде маскування своєї злочинної діяльності, одержання надприбутків і уникнення контролю з боку суспільства.
На відповідних рівнях протидії захист інтересів ОЗУ може проявлятися як:
підготовка членів ОЗУ (теоретична і практична) з питань протидії ОТЗ;
залучення фахівців фірм, які спеціалізуються на технічному захисту інформації;
лобіювання своїх інтересів у законодавчому органі;
судовий захист із залученням “своїх” юристів.
Одним із факторів існування ОЗ є прагнення злочинців нейтралізувати, скомпрометувати, переорієнтувати на пособництво державні та суспільні інститути, що здійснюють правовий, економічний та моральний контроль. з цією метою активно застосовується контррозвідка (включаючи і незаконне використання технічних засобів) по відношенню до правоохоронних органів задля прилучення їх до злочинної діяльності, проникнення до негласного апарату, виявлення інформаторів в ОЗУ, компрометації працівників, які успішно ведуть розслідування злочинної діяльності.
Створюючи корумповані зв’язки, злочинці втягують посадових осіб до вчинення посадових злочинів з метою протидії застосуванню ОТЗ, знищення отриманої інформації про ОЗУ, отримання інформації про технічні можливості оперативних підрозділів. Це можуть бути зловживання владою або службовим становищем (ст. 165 КК України), перевищення влади або службових повноважень (ст. 166 КК України), хабарництво (ст. 168—171 КК України), посадовий підлог (ст. 172 КК України), розголошення даних попереднього слідства або дізнання (ст. 181 КК України).
Застосовується злочинцями також фізичний та моральний вплив (нанесення тілесних ушкоджень, знищення майна, шантаж, погрози, підкуп).
Державний захист працівників суду, правоохоронних органів, а також учасників кримінального судочинства та їх близьких родичів здійснюється згідно із Законом України “Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів” від 23 грудня 1994 року та Законом України “Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві” від 4 лютого 1994 року.
На корпоративному рівні головним інструментом протидії є підкуп, підключення раніш створених корумпованих зв’язків, політична демагогія, використання націоналістичної ідеології, розбіжностей у молодіжному русі, помилок та зловживань місцевої та центральної влади.
Таким чином, застосування ОТЗ у боротьбі з організованою злочинністю і корупцією, проведення оперативно-технічного документування злочинної діяльності ОЗУ має важливе значення для підвищення ефективності роботи правоохоронних органів.