Смекни!
smekni.com

Державне управління інвестиційною діяльністю в Україні (стр. 2 из 6)

У процесі виконання цієї функції при здійсненні дер­жавного управління інвестиційною діяльністю є необ­хідним створення реєстрів інвестиційних проектів, інфор­маційних банків даних про обсяг, види, форми та об'єкти інвестування. Необхідно мати банки даних з інформацією про потенційних інвесторів та про тих, хто вже здійснює інвестиційну діяльність, про проміжні результати здійс­нення інвестиційних проектів.

Прогнозування має велике значення при визначенні можливих наслідків іноземного інвестування в країні вза­галі й інвестування на рівні окремих галузей, територій, підприємств.

Планування знаходиться в тісному взаємозв'язку з прогнозуванням, а в ряді випадків переплітається з ним і є, за своєю сутністю, формою його вираження. Як функ­ція, планування знаходить своє вираження в актах дер­жавних органів, в яких відображаються кількісні та якісні планові показники розвитку економічних процесів на певний період.

Необхідно відзначити, що така функція як планування в процесі державного управління інвестиційною діяль­ністю може здійснюватися при визначенні об'ємів залу­чення іноземних інвестицій за певний період часу, вста­новленні переліку пріоритетних сфер та об'єктів іно­земного інвестування, визначенні об'ємів інвестування в конкретні галузі економіки, інші об'єкти інвестування та встановленні інших параметрів інвестування.

Організація — функція, за допомогою якої створюється, формується система, що управляє та система, якою управ­ляють. Цю функцію можна розглядати в двох аспектах: по-перше, як діяльність по побудові та вдосконаленню структу­ри якої-небудь системи та, по-друге, як діяльність по прове­денню в життя управлінських рішень в рамках функціо­нування визначеної та достатньо стабільної системи. Завдяки цій функції, створюються, ліквідуються та реорганізуються суб'єкти державного управління інвестиційною діяльністю, встановлюються та реалізуються їх функції, права та обов'яз­ки, визначається їх структура і т. д.

Керівництво характеризується як функція, за допомо­гою якої направляється діяльність, поведінка об'єкта управління з метою досягнення запланованих результатів. Через керівництво здійснюється безпосередній зв'язок між суб'єктом і об'єктом управління.

Координація — це функція, що дозволяє узгоджувати дії різних органів, підприємств та організацій при досяг­ненні будь-яких спільних цілей, наприклад, по залученню та використанню іноземних інвестицій в Україні.

Контроль — одна із загальних функцій управління ін­вестиційною діяльністю. За його допомогою визначається ступінь відповідності процесу функціонування об'єктів ін­вестування прийнятим управлінським рішенням, виявля­ються результати впливу органів державного управління на процес інвестування та відхилень від управлінських рі­шень у цій галузі.

Проаналізувавши спеціальні функції державного управ­ління інвестиційною діяльністю, їх можна умовно по­ділити на дві групи: функції по залученню інвестицій та функції по використанню інвестицій.

Серед функцій по залученню інвестицій можна ви­ділити:

• формування державної політики щодо залучення інвестицій;

• участь у міжнародному економічному співробіт­ництві, роботі міжнародних економічних і фінансових організацій з метою залучення іноземних інвестицій, ук­ладення міжнародних договорів з питань іноземного інвес­тування;

• визначення пріоритетних напрямків структурно-інвестиційної політики, пріоритетних напрямків викорис­тання інвестицій;

• здійснення обліку інформації стосовно джерел ін­вестицій, потреб у їх залученні, напрямів та ефективності використання;

• створення сприятливих умов для діяльності інвесто­рів на території України та ін.

Виходячи з аналізу змісту положень та статутів про відповідні органи державної влади та інші установи, прак­тики їх діяльності, можна визначити, що зазначені функ­ції відносяться до компетенції Президента України, Ка­бінету Міністрів України, Міністерства зовнішніх еконо­мічних зв'язків і торгівлі України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Міністерства за­кордонних справ України, Національного агентства Ук­раїни з питань розвитку та європейської інтеграції.

До функцій по використанню інвестицій можна від­нести:

• організацію експертизи та конкурсного відбору інве­стиційних проектів і програм, пошук їх виконавців;

• організацію збору, вивчення й узагальнення пропо­зицій суб'єктів інвестиційної діяльності щодо надання та от­римання інвестицій, ведення обліку заявок інвесторів та ре­ципієнтів на участь в інвестиційних проектах і програмах;

• здійснення реєстрації інвестиційних проектів і про­грам.

Відповідний аналіз показує, що виконання вказаних функцій, в тій чи іншій мірі, покладено на Міністерство економіки України, Міністерство фінансів України.

Спеціальними функціями державного управління ін­вестиційною діяльністю, які втілюють в собі таку загальну функцію управління, як інформаційна, є:

• інформування відповідних державних органів про можливість надання інвесторам пільг, що можуть бути пе­редбачені законодавством та міжнародними договорами України;

• надання консультацій та забезпечення обміну ін­формацією між українськими та іноземними учасниками інвестиційних процесів, сприяння формуванню інфра­структури для забезпечення інвестиційної сфери міжна­родного співробітництва в Україні;

• створення системи інформаційного супроводу про­ектів і програм міжнародного інвестиційного співробіт­ництва, використання нагромадженої інформації для еко­номічної оцінки інвестиційних проектів і програм, надан­ня довідок, ведення звітності. Ці функції, на сьогодні, в тій чи іншій мірі, відносяться до компетенції місцевих дер­жавних адміністрацій, Міністерства зовнішніх економіч­них зв'язків і торгівлі України, Національного агентства України з питань розвитку та європейської інтеграції.

Важливими є функції контролю за ефективністю ви­користання інвестицій, за виконанням суб'єктами інвес­тиційної діяльності вимог законодавства України та зо­бов'язань за міжнародними договорами, які відносяться до компетенції Міністерства зовнішніх економічних зв'яз­ків і торгівлі України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Міністерства закордон­них справ України та інших органів виконавчої влади (а також правоохоронних органів).

3. Система та правовий статус органів державного управління інвестиційною діяльністю в Україні

Суб'єктами державного управління інвестиційною ді­яльністю виступають, перш за все, органи виконавчої вла­ди, які є складовою частиною державного апарату. Їм влас­тиві всі риси, що характерні для будь-якого державного органу. Одночасно вони мають і відмінності, що спричи­нені сутністю та особливостями державного управління інвестиційною діяльністю.

Органи виконавчої влади, до функцій яких відно­ситься управління іноземними інвестиціями, поділяються на органи загальної, функціональної (міжгалузевої) та га­лузевої компетенції.

Органами державного управління зогальяоі' комле-тенції, до функцій яких відноситься управління інвес­тиційною діяльністю є Кабінет Міністрів України та місцеві державні адміністрації. Загальні функції держав­ного управління виконує і Президент України як глава держави. У встановлених законом рамках вони здійсню­ють керівництво інїпими управлінськими органами (функ­ціональної та галузевої компетенції), їх компетенція наба­гато ширша від компетенції певних органів державного управління.

Президент України, виконуючи покладені на нього функції, до яких входять і функції по управлінню еко­номікою (в тому числі і з управління інвестиційною діяльністю):

• представляє державу у міжнародних зносинах, веде переговори та укладає міжнародні договори України, при­значає за поданням Прем'єр-міністра України членів Ка­бінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих держав­них адміністрацій та припиняє їхні повноваження на цих посадах;

• утворює, реорганізовує та ліквідовує за поданням Прем'єр-міністра України міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;

• скасовує акти Кабінету Міністрів України та акти Ради Міністрів Автономної Республіки Крим;

• підписує закони, прийняті Верховною Радою Ук­раїни;

• має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів із наступним поверненням їх на повтор­ний розгляд до Верховної Ради України;

• здійснює інші повноваження, визначені Конститу­цією України. На основі та на виконання Конституції та законів України Президент України видає укази та розпо­рядження, які є обов'язковими до виконання на території України.

Вищим органом у системі органів виконавчої влади є Кабінет Міністрів України, який несе відповідальність перед Президентом України та підконтрольний і підзвіт­ний Верховній Раді України у межах, передбачених Кон-ституцєю України. У своїй діяльності він керується Кон­ституцією, законами України, постановами Верховної Ра­ди України, указами і розпорядженнями Президента Ук­раїни, Програмою діяльності Уряду України, схваленою Верховною Радою України.

Роботою Кабінету Міністрів України керує Прем'єр-міністр. Він спрямовує її на виконання Програми діяль­ності Уряду України, схваленої Верховною Радою Ук­раїни.

В межах своїх повноважень Кабінет Міністрів Ук­раїни, поряд з іншим:

• вживає заходів із забезпечення державного суве­ренітету й економічної самостійності України;