Прийнятим 19 березня 1996 року Законом України "Про режим іноземного інвестування" для іноземного інвестора в Україні встановлені рівні умови діяльності з вітчизняним інвестором. Вказвним Законом іноземним інвесторам даються державні гарантії захисту їх капіталовкладень.
Якщо в майбутньому спеціальним законодавством про іноземні інвестиції будуть змінюватись гарантії захисту іноземних інвестицій, визначені вищевказаним Законом, то на протязі десяти років з дня вступу в силу такого законодавства за вимогою іноземного інвестора застосовуються гарантії захисту іноземних інвестицій, визначені Законом України "Про режим іноземного інвестування".
Важливими правовими документами, які регулюють взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, являються міждержавні угоди "Про сприяння та взаємний захист інвестицій". Такі договори являються гарантом надання справедливого статуса інвестиціям та захисту їх на території іншої держави. Вони підписані з 44 країнами світу. Цілий ряд проектів договорів знаходиться на стадії погодження.
Позитивно впливає на залучення іноземних інвестицій співробітництво та поміч Укрвїні з боку Міжнародного валютного фонду та інших міжнародних організацій.
З метою підтримки розробки та реалізації державної політики по залученню іноземних інвестицій в економіку України, використання сучасного світового економічного досвіду прискорення інтеграції України в систему міжнародних господарських зв'язків Указам Президента України створена Консультативна рада з питань інознмних інвестицій в Україні.
Для пошуку фінансових ресурсів та реалізації інвестиційних проектів створена Українська державна кредитно-інвестиційна компанія. Компанія може виконувати функції супроводження і фінансування інвестиційних проектів.
В липні 1996 року створене Національне агенство України по реконструюванню і розвитку, головною метою діяльності якого являється створення сприятливих умов для розвитку міжнародного економічного співробітництва, взаємодії з міжнародними фінансовими організаціями, відповідними міждержавними і регіональними організаціями, організаціями іноземних держав в сфері залучення і використання зовнішніх фінансових ресурсів.
Для уникнення суперечок між іноземними інвесторами і органами виконавчої влади і місцевого самоврядування, з метою сприяння їх оперативному позасудовому регулюванню Указом Президента України створена Палата незалежних експертів з питань іноземних інвестицій при Президенті України.
Для сприяння вирішенню суперечливих питань, які виникають в процесі реалізації інвестиційних проектів за участю американських компаній, у жовтні 1997 року Указом Президента України створена українська частина Спеціальної групи швидкого реагування (після скандальних результатів тендера на видачу ліцензій на право надання послуг мобільного зв'язку GSM-900 американська компанія Motorola пішла з ринку зв'язку України, що викликало певний політичний дискомфорт у стосунках Київ-Вашінгтон)
Проте, недивлячись на утворену певну законодавчу базу, інституційну інфраструктуру, привабливість економічного потенціалу України( порівняно богаті природні ресурси, вигідне географічне положення, наявність кваліфікованих "дешевих" робочих кадрів, досягнення в наукових дослідженнях, значний об'єм внутрішнього ринку), надходження іноземних інвестицій в Україну - незначне. У порівнянні з країнами Східної Европи об'єм іноземних інвестицій, які надходять в економіку України, в 3-7 раз менше.
Дві третини світових капіталовкладень приходяться на 10 країн світу. Найбільші інвестори - США, Великобританія, Німеччина, Японія і Франція. В країни що розвиваються (в основному азіатські) було інвестовано 100 млрд.дол.США. На долю 100 краін - найменьших реципієнтів( включаючи Росію і Україну) - приходиться лише 1,0% прямих іноземних інвестицій, що для нашої країни не може вважатись нормальною ситуацією.
Загальний об'єм прямих інвестицій, які фактично поступили в Україну (згідно з квартальними даними Держкомстата України) починаючи з 1992 року, за станом на 01.10.97 року складає1797 млн. дол. Це інвестиції з США -332,6 млн. дол.(18,5%), Німеччини - 173,3 млн. дол.(9,6%), Нідерландів - 180,5 млн. дол. (10,0%), Великобританії - 140,5 млн. дол.(7,8%), Кіпра - 127,4 млн. дол. (7,1%), Росії - 121,8 млн. дол. (6,8%), Ліхтенштейна - 103,5 млн. дол. (5,8%).
Найбільші об'єми іноземних інвестицій в млн. доларов: місто Київ-555,1; Київська область-170,6; Дніпропетровська область-141,5; АР Крим-119,8; Одеська область-119,0; Черкаська область-106,3. Інвестицій в однаковій мірі гостро потребують всі регіони України.
Іноземні інвестори проявили найбільший інтерес до таких галузей народного господарства(в млн. дол. США), як харчова промисловість-366,5; внутрішня торгівля-303,6; машинобудування та металообробка-152,2; фінанси та кредит-152,3; будівництво та промисловість будівельних матеріалів-116,9; хімічна і нафтохімічна промисловість-114,1; що складає 67,1% від загального обсягу.
Іноземні інвестиції вкладені в 6247 підприємств, з котрих лише 1854(29,7%) випускають продукцію.
Загальна необхідність економіки України в інвестиціях (прогнозована) складає більш 40 млрд. дол. Інвестицій потребують практично всі галузі економіки: металургія- 7 млрд. дол., машинобудування -8,5 млрд. дол., транспорт -3,7 млрд. дол., хімія і нафтохімія -3,3 млрд. дол.
Обсяг надходжень іноземних інвестицій в 1997 році склав біля 530 Млн. дол., або 100,7% від вкладених іноземних інвестицій в 1996 році.
Інвестийії в Україні на 01.10.97. року здійснені в обсязі 137,8 млн. дол.,в тому числі в країни СНД і Балтії -52,2 млн. дол., інші країни світу -85,6 млн. дол.
Приведені дані і тенденції, свідчать про завершення короткого періоду романтичного відношення до інвестування в економіку України. В реальній ситуації склався і негативно діє на поведінку незалежних інвесторів цілий ряд проблем, які потребують безвідкладного врегулювання.
Скасовані нетарифні методи регулювання експортно-імпортних операцій, ведеться робота по стабілізації і лібералізації зовнішньоекономічної діяльності, збалансованості митної та цінової політики, здійснюється реформування податкової системи в бік зменшення тиску на виробника, вдосконалюється нормативно-правова база.
У відповідності з розпорядженням Президента України від 18.08.97. року №298 "Про невідкладні дії по прискоренню реформ і виводу економіки України з кризи" готується ряд законодавчих актів, направлених на стимулювання інвестиційної діяльності, покращення умов діяльності інвесторів, в тому числі іноземних, в конкретних сферах господарської діяльності.
1.2 Інвестиційний капітал як каталізатор економічної активності.
При сучасному постійно прогресуючому рівні інтеграції світової господарчої діяльності інвестиційна активність та, відповідно, економічний ріст у багатьох країнах, причому, не тільки тих, що розвиваються, але й розвинених, підтримується та посилюється участю іноземного інвестиційного капіталу. Наприклад у США накопичений обсяг прямих іноземних інвестицій,що становив у 1976 році близько 30 млрд. дол., зріс до кінця 80-х років більше ніж у 10 разів. Загальний же обсяг іноземних активів у економіці перевищив до цього часу 1,5 трлн. дол. За наявності у США розвиненої системи економічного регулювання інвестиційної діяльності такий потужний рух іноземного капіталу більшою мірою сприяв подальшому підйому економіки країни на основі, передусім, підвищення продуктивності праці та розвитку конкурентоздатного експортного потенціалу.
Аналіз економічного росту промислово-індустріальних країн, таких як Японія, ФРН, Великобританія, Франція та інших, свідчить, що періоди найбільш високих темпів підйому економіки в усіх випадках виникали через відповідний час, після періодів найвищої інвестиційної активності.Наприклад, у Японії при збільшенні обсягів капіталовкладень у 1966-1970 р.р. у два рази валовий національний продукт збільшився на 70% у порівнянні з попереднім п'ятирічним періодом, у ці ж роки у ФРН,Франції зростання валового національного продукту становило 25-30%.
Досить активну роль іноземного капіталу у підйомі економіки виразно видно й у нових індустріальних країнах Південно-Східної Азії (Південна Корея, Тайвань, Сингапур, Гонконг, Тайланд). За його безпосередньою участю (загальний обсяг прямих іноземних інвестицій у ці відносно невеликі країни до кінця 80-х років перевищив 20 млрд. дол.) вони прискорено поминули роки, що стали вже класичними етапами сучасної індустріалізації: розвиток імпортозаміщуючих галузей (60-ті роки), створення експортного потенціалу (70-ті роки) та розвиток наукомістких галузей (80-ті роки та початок 90-х). У результаті по виробництву деяких видів продукції, включаючи наукомісткі, нові індустріальні країни вийшли на передові рубежі у світовому господарстві.
Рекордної величини останнім часом досягли іноземні інвестиції в Індонезії. У 1990 р. вони становили 8,7 млрд. дол., тобто виявились майже вдвічі більші ніж у 1989 р. На долю іноземного капіталу припадає близько 22% всіх інвестицій в індонезійську економіку.
Іноземному капіталу здебільшого завдячує своїм розвитком Бразилія. Тут на початок 1990 р. сума прямих інвестицій становила близько 30 млрд. дол., причому на долю спільних та іноземних підприємств припадало близько 30% промислового виробництва, головним чином, у найважливіших його галузях -машинобудуванні, металургії та в послідовному нарощуванні експортного потенціалу. При цьому найкрупніша південноамериканська держава прагнула не одержати іноземні кредити та позики які звичайно стають кабальними для країн, що розвиваються, а застосування прямих іноземних інвестицій для створення сучасних виробництв на взаємовигідних умовах. Одночасно економічна співпраця із зарубіжними корпораціями організовувалась по можливості так, щоб використати їх фірмові канали та ринки збуту, що вже склалися для бразильської продукції.