д) курсанти військово-навчальних закладів і офіцери запасу – на військову службу офіцерського складу.
е) офіцери запасу, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі, та жінки віком до 30 років, яким присвоєне військове звання офіцерського складу – на військову службу офіцерського складу.
Альтернативна служба.
Порядок проходження альтернативної (невоєнної) служби урегульований Законом України від 12 грудня 1991 р. "Про альтернативну (невоєнної) службі"[5] (у редакції від 18 лютого 1999 р.).
Право на альтернативну (невійськову) службу, як вид виконання загального військового обов’язку, мають при наявності істинних релігійних переконань громадяни України, які належать до діючих згідно із законодавством релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю та службу у Збройних Силах. Постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 1992 р. № 360 затверджено перелік діючих в Україні релігійних організацій (конфесій), віровчення яких не дозволяє користування зброєю та службу у збройних силах.
Альтернативну службу громадяни проходять на державних підприємствах, в установах та організаціях соціального забезпечення, охорони здоров’я і навколишнього середовища, а також у сфері комунального, сільського господарства тощо. Перелік галузей господарства і підприємства визначається Кабінетом Міністрів України.
Строк альтернативної служби становить 27 місяців, а для осіб, які мають повну вищу освіту з освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста, магістра – 18 місяців. Час перебування громадян на альтернативній службі зараховується до їх загального трудового стажу.
Керівник (власник) підприємства, куди направлено громадянина для проходження альтернативної служби, зобов’язаний забезпечити його зазначеною в направленні роботою. Під час проходження альтернативної служби громадянину надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів.
Альтернативна служба припиняється по закінченні строку трудового договору або достроково за рішенням комісії у справах альтернативної служби. Законодавством передбачені підстави, коли альтернативна служба переривається або достроково припиняється, зокрема, у разі:
а) призову громадянина на строкову військову службу за власним бажанням;
б) признання громадянина непридатним за станом здоров’я для подальшого проходження військової служби;
в) одержання громадянином права на відстрочку від призову на строкову військову службу у випадках передбачених законодавством;
г) засудження громадянина до позбавлення волі.
Військова служба.
Військова служба в Збройних Силах України й інших військових формувань є державною службою особливого характеру. Вона полягає в професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов’язаної з захистом Батьківщини. Час проходження військової служби зараховується громадянам у загальний стаж роботи, стаж роботи за спеціальністю, а також стаж державної служби.
Порядок проходження громадянами України військової служби визначається Законом України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу", положеннями про порядок проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців, затверджуваними Президентом України, і іншими нормативно-правовими актами.
Для осіб, що проходять військову службу, установлені відповідні її терміни. Для солдатів і сержантів строкової військової служби - 18 місяців (для осіб, які мають вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем підготовки спеціаліста або магістра, – 12 місяців); для матросів і старшин, які проходять строкову військову службу на кораблях, суднах і в берегових частинах бойового забезпечення Військово-Морських Сил України, в морських частинах інших військових формувань, – до 24 місяців, за контрактом –три роки, у тому числі для жінок; для прапорщиків і мічманів – не менше п'яти років; для офіцерів – від п'яти до десяти років.
Відповідно до ст. 22 Закону „Про загальний військовий обов'язок і військову службу” граничний вік перебування на військовій службі встановлюється:
а) для солдатів і матросів, сержантів і старшин строкової служби – до 27 років;
б) для військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, – до 45 років;
в) для прапорщиків і мічманів – до 45 років;
г) для молодших офіцерів – до 45 років;
д) для старших офіцерів: майорів (капітанів 3 рангу), підполковників (капітанів 2 рангу) - до 50 років; полковників (капітанів 1 рангу) – до 55 років;
е) для вищих офіцерів: у військових званнях від генерал-майора (контр-адмірала) до генерала армії України включно – до 60 років.
Міністром оборони, вищим командуванням інших військових формувань офіцери можуть бути залишені на військовій службі понад граничний вік до п'яти, а доктора наук і професора - до десяти років.
Звільнення з військової служби здійснюється в запас чи відставку. У запас звільняються особи, що не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров'я придатні до військової служби в мирний чи воєнний час. У відставку звільняються особи, що досягли граничного віку перебування в запасі чи визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби зі зняттям з військового обліку. Військовослужбовці, що проходять службу за контрактом (контракт припиняється (розривається)), можуть бути звільнені з військової служби в зв'язку з досягненням граничного віку перебування на військовій службі - за віком; за станом здоров'я; у зв'язку зі скороченням штатів; після закінчення терміну контракту; з родинних обставин; по службовій невідповідності; у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що вступив в законну силу; у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем чи командуванням.
Законом установлений граничний вік перебування в запасі і розряди запасу (ст. 28 ЗУ „Про загальний військовий обов'язок і військову службу”).
До запасу першої категорії належать військовозобов'язані, які проходили військову службу та одержали під час її проходження військово-облікову спеціальність.
До запасу другої категорії належать військовозобов'язані, які не одержали військово-облікової спеціальності під час проходження військової служби або не призивалися на військову службу чи проходили її в інженерно-технічних частинах, а також військовозобов'язані-жінки.
Військовозобов'язані, зараховані в запас другої категорії, в разі одержання під час перебування в запасі військово-облікової спеціальності на навчальних зборах або за відповідною цивільною професією переводяться до запасу першої категорії.
Військовозобов'язані, переведені в запас за станом здоров'я без проходження військової служби, в разі визнання їх до 25 років придатними до військової служби, знову стають на облік як призовники та підлягають призову на строкову військову службу на загальних підставах.
Запас військовозобов'язаних поділяється на два розряди.
Розряди встановлюються залежно від віку військовозобов'язаних, які перебувають в запасі.
Граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі взагалі.
Солдати і матроси, сержанти і старшини, прапорщики і мічмани, які перебувають у запасі, поділяються на розряди за віком:
а) у запасі першого розряду - до 35 років;
б) у запасі другого розряду:
- солдати, матроси, сержанти і старшини - до 40 років;
- прапорщики і мічмани - до 50 років.
3. Офіцери, які перебувають у запасі, поділяються на розряди за віком:
а) у запасі першого розряду:
- молодші офіцери - до 45 років;
- старші офіцери:
- майор (капітан 3 рангу), підполковник (капітан 2 рангу) – до 50 років;
- полковник (капітан 1 рангу) - до 55 років;
- вищі офіцери - до 60 років;
б) у запасі другого розряду:
- молодші офіцери - до 50 років;
- старші офіцери:
- майор (капітан 3 рангу), підполковник (капітан 2 рангу) – до 55 років;
- полковник (капітан 1 рангу) - до 60 років;
- вищі офіцери - до 65 років.
Військовозобов'язані-жінки незалежно від присвоєних їм військових звань зараховуються до запасу другого розряду. Граничний вік перебування їх у запасі встановлюється: для прапорщиків, мічманів і осіб офіцерського складу - 50 років, для інших військовозобов'язаних-жінок - 45 років.
Військовозобов'язані під час перебування в запасі призиваються на збори: навчальні (чи перевірочні) і спеціальні. Військовозобов'язані, що досягли граничного віку перебування в запасі, а також особи, визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби, знімаються з військового обліку і переводяться у відставку.
Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про загальний військовий обов'язок і військову службу.
Законом України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" передбачена відповідальність керівників, інших посадових осіб державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ, організацій усіх форм власності і громадян, винних у порушенні порядку військового обліку, допризовної підготовки, приписки до призовних ділянок, призову на дійсну військову службу, призову на військову службу офіцерів запасу, проходження навчальних зборів (занять), мобілізаційної підготовки і мобілізаційної готовності, явки по призову у військовий комісаріат, а також у здійсненні інших порушень законодавства про загальний військовий обов'язок і військову службу.