Адміністративна відповідальністьвідповідно до Кодексу України „Про адміністративні правопорушення”[6] (07.12.1984р.) настає за наступні види правопорушень:
1) Порушення військовозобов'язаними чи призовниками законодавства про загальний військовий обов'язок і військову службу (Стаття 210).Тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті – тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
2) Умисне зіпсуття обліково-військових документів чи втрата їх з необережності (Стаття 211).Тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
3) Неявка на виклик у військовий комісаріат (Стаття 211-1).Тягне за собою накладення штрафу до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
4) Неподання у військові комісаріати списків юнаків, які підлягають приписці до призовних дільниць (Стаття 211-2).Тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
5) Прийняття на роботу військовозобов'язаних і призовників, які не перебувають на військовому обліку (Стаття 211-3).Тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
6) Незабезпечення сповіщення військовозобов'язаних і призовників про їх виклик у військові комісаріати, перешкода їх своєчасній явці на збірні пункти чи призовні дільниці (Стаття 211-4). Тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення – тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
7) Несвоєчасне подання документів, необхідних для ведення військового обліку військовозобов'язаних і призовників, несповіщення їх про виклик у військові комісаріати (Стаття 211-5).Тягнуть за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення - тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
8) Неподання відомостей про військовозобов'язаних і призовників (Стаття 211-6).Тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.Неподання посадовими особами органів реєстрації актів громадянського стану районним (міським) військовим комісаріатам відомостей про зміну військовозобов'язаними і призовниками прізвища, імені, по батькові про внесення до записів актів громадянського стану змін про дату і місце їх народження, а також про випадки реєстрації смерті військовозобов'язаних і призовників - тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Висновок.
Отже, державне управління в галузі оборони включає велику кількість заходів, направлених на створення необхідних умов для запобігання військового нападу й організації збройної відсічі можливої агресії проти України в будь-який час і при будь-яких обставинах, а також реалізації покладених на нього завдань. Відповідно до Військової доктрини, Україна підтримує свою обороноздатність на рівні оборонної достатності для захисту від агресії, прагне до мирного співіснування з усіма державами.
Основою оборони є Збройні Сили України, що покликані захищати суверенітет, територіальну цілісність, інші важливі інтереси нашої держави у випадку здійснення збройної агресії проти неї. Вони можуть бути також використані для виконання задач, що випливають з міжнародних зобов'язань України (наприклад, як миротворчі сили).
ІІ. Зміст, особливості та правові основи управління в галузі охорони державного кордону.
Поняття державного кордону.
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про державний кордон України” від 4 листопада 1991 року державним кордоном України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України - суші, вод, надр, повітряного простору. Цим законом також установлені види, режим і правила охорони державного кордону.
У системі охорони державного кордону можна виділити два види охорони державного кордону - політичний і санітарний.
Політична охорона державного кордону на суші, морі, ріках, озерах та інших водоймах покладається на Прикордонні війська України, а в повітряному просторі - на Війська протиповітряної оборони України. Їхні обов'язки і права у відношенні охорони державного кордону визначаються законами й іншими актами компетентних органів державної влади.
Основна задача охорони державного кордону - забезпечення встановленого режиму державного кордону і прикордонного режиму.
Режим державного кордону - це встановлений законодавством порядок перетинання державного кордону України. Сутність його полягає в тому, що залізничне, автомобільне, морське, річкове, повітряне й інше повідомлення через державний кордон здійснюється в контрольно-пропускних пунктах Прикордонних військ. Всі їхні транспортні засоби, вантажі й інше майно, що перетинають державний кордон, підлягають прикордонному і митному контролю. У визначених випадках здійснюється також санітарно-карантинний, ветеринарний і фітосанітарний контроль, контроль за вивозом з території України культурних цінностей і інший контроль.
Важливим елементом забезпечення режиму державного кордону є правила здійснення господарської діяльності в її межах. Законодавством визначається, що для забезпечення належного порядку на державному кордоні судноплавство, користування водяними об'єктами, землею, лісами, тваринним світом, ведення гірської справи, геологічних розвідувань і інша господарська діяльність проводяться за узгодженням із Прикордонними військами України.
З метою забезпечення режиму державного кордону в прикордонній смузі встановлюється прикордонний режим, що регламентує правила в'їзду, тимчасового перебування, проживання, пересування, проведення робіт, обліку і змісту на пристанях судів, їхнє плавання у внутрішніх водах. Прикордонна смуга встановлюється безпосередньо уздовж берегів прикордонних рік, озер і інших водойм; до неї не відносяться населені пункти і місця масового відпочинку населення.
Безпосередньо функції охорони державного кордону здійснюють Прикордонні війська України. Відповідно до Закону України "Про Прикордонні війська України" їхня головна задача - забезпечення недоторканності державного кордону, а також охорона екологічної зони України.
Важливі функції щодо забезпечення державної безпеки надані Державному комітету у справах охорони державного кордону України.(правонаступник колишнього Управління військ Західного прикордонного округу КДБ СРСР).
Державний комітет у справах охорони державного кордону України (Держкомкордон України, Положення про яке затверджено Указом Президента України від 14 вересня 2000 р.) є центральним органом державної виконавчої влади, який реалізує державну політику з прикордонних питань, бере участь у розробці й реалізації загальних принципів правового оформлення і охорони державного кордону України та її виключної (морської) економічної зони, вдосконалені системи заходів щодо забезпечення їх недоторканності, здійснює функції центрального органу управління Прикордонними військами України.
Основними завданнями Держкомкордону України є:
– забезпечення недоторканності державного кордону України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах і охорони виключної (морської) економічної зони України;
– розробка разом з відповідними центральними органами державної виконавчої влади пропозицій щодо правового оформлення кордонів України із суміжними державами та реалізації міжнародних договорів з питань режиму державного кордону;
– забезпечення участі України в міжнародному співробітництві з прикордонних питань і виконання відповідних зобов’язань, що випливають з міжнародних договорів України;
– здійснення контролю за виконанням актів законодавства України щодо державного кордону і діяльності Прикордонних військ України;
– забезпечення відповідно до законодавства України безпеки працівників охорони державного кордону та їх близьких родичів.
Держкомкордон відповідно до покладених на нього завдань:
1) розробляє правовий, економічний та військово-спеціальний механізм охорони державного кордону України та її виключної (морської) економічної зони, визначає види службово-бойової діяльності Прикордонних військ України;
2) здійснює керівництво всіма видами діяльності Прикордонних військ України, забезпечує їхню бойову і мобілізаційну готовність, визначає склад прикордонно-представницького апарату і керує його діяльністю;