Правові та моральні аспекти проблеми вільного обігу зброї (стр. 4 из 4)

Практично всі країни світу в тій чи іншій мірі переймаються проблемою доцільності озброєння населення. Наприклад в Америці поліція офіційно визнала, що не в змозі захистити всіх своїх громадян, там доволі часто злочинців затримують самі громадяни. Але вони мають можливість справжнього самозахисту, а не ілюзії у вигляді пневматичного пугача. Потрібно розуміти відмінність жорсткого контролю від вільного продажу. Злочинцям законно озброюватись нема сенсу, а незаконно вони й так озброєні на відміну від законослухняних громадян.

§ 2. Чи є зброя гарантією самозахисту?

В Україні доволі давно точаться дискусії про можливий продаж зброї громадянам, про порядок зберігання та використання зброї пересічними громадянами. Противники вільного озброєння населення пояснюють свою позицію тим, що це може спровокувати суттєве зростання рівня злочинності. І це справді можливо. В умовах низького рівня правової і моральної культури українського суспільства, часто неефективної роботи правоохоронних органів, вільне володіння зброєю може призвести до непрогнозованих наслідків, ускладнення і без того нелегкої криміногенної ситуації. Як цинічно казав відомий американський гангстер Аль Капоне: "Добрим словом можна добитися багато, а добрим словом з допомогою автомата – ще більше".

Невже ми захочемо жити в країні, де владу будуть контролювати злочинці та бандити, де не буде забезпечуватися безпека наших сімей? Жахливі повідомлення з Америки – колиски “вільного світу” – час від часу просто шокують нас. “14-річний підліток відкрив вогонь в одній з шкіл Клівленда, штат Огайо, а потім сам застрелився. За словами мера Клівленда Френка Джексона, учень поранив чотирьох людей, зокрема двох школярів і двох дорослих. Ще одна учениця отримала травму коліна, намагаючись втекти від нападаючого. Тим часом, згідно з даними попереднього розслідування, підліток застрелився ще до того, як на місце події прибула поліція. Поліцейські вважають, що він стріляв відразу з двох пістолетів. За даними місцевих ЗМІ, нападаючий був незадоволений тим, що його відрахували зі школи”. Або: “Три людини загинули в результаті нападу на церкву в американському штаті Міссурі. Кілька прихожан поранено. Як повідомляє радіо "Свобода", озброєна людина увійшла до церкви міста Неошо і відкрила вогонь. У приміщенні у момент нападу знаходилися близько 50 людей. Пізніше нападаючий здався поліції. Мотиви його дій невідомі”. Чи такого майбутнього ми хочемо для себе?

Але, з іншого боку, що робити людині, якщо на неї напав злочинець? Уявімо таку ситуацію. Молода жінка йде після роботи додому. Тихий, спокійний вечір, але із-за кущів вистрибує чоловік (у кращому випадку один) і намагається зґвалтувати, або вимагає, погрожуючи зброєю, у жінки гроші, прикраси, мобільний телефон тощо. Що зробите ви у цьому випадку? Я не впевнена, що хоча б кожна третя людина знає якісь прийоми самооборони, що дійсно можуть дати впевненість у своїй безпеці. Наявність зброї у жертви нападу можливо б змінило ситуацію. Чи гарантує сучасне українське законодавство з усією його дозвільною системою безпеку жертви такого нападу? Питання риторичне! Хоча є варіант – газовий пістолет. Але на нього потрібен дозвіл, хоча його і отримують в загальному порядку: медична довідка, довідка про відсутність судимості та номінальні курси – можна здати екстерном. Все це оформлюється протягом місяця і, при наявності щонайменш 200-300 доларів, можна йти у магазин. Іншою менш доступною зброєю для звичайної людини нині є травматичний пістолет з гумовими кулями, його можуть придбати силовики, журналісти, дружинники й особи, які в якості жертв або свідків злочину проходять судовий розгляд. Але тільки на час суду. Більш дешевим і популярним засобом самооборони серед підлітків і не тільки серед них є ніж, ним теж потрібно уміти володіти, якщо береш із собою. Є кілька технічних характеристик, завдяки яким ніж відносять або до холодної зброї, або до предметів господарсько-побутового користування. Довжина клинка, твердість сталі та наявність упорів, що дозволяють ножем битися, перетворюють його на зброю. А її носіння без дозволу, як відомо, заборонене.

Проте сама лише наявність у вас зброї не гарантує безпеки. Лише особи, що пройшли спеціальну військову, міліцейську або подібну підготовку, мають треновану, адаптовану до екстремальних ситуацій психіку, дійсно здатні у критичний момент оптимальним чином використати зброю для захисту від злочинних посягань. Здебільшого ж, на жаль, наявність зброї у громадянина ще більше розлючує злочинців та спонукає їх діяти набагато жорстокіше по відношенню до жертви, яка виказала непокору.

Нерідкими є також випадки, коли озброєний громадянин, намагаючись захиститися, перевищує межі необхідної самооборони, встановлені чинним Кримінальним кодексом України (стаття 36). В таких випадках особі, що посягає на законні права та інтереси такого громадянина, може бути нанесено тяжку шкоду, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту.

Основна причина зазначених проблем – незвичність психіки пересічної людини до критичних ситуацій, невміння блискавично оцінювати можливі наслідки своїх дій або бездіяльності, зрештою, проста розгубленість та втрата душевної рівноваги в екстремальній ситуації. Тобто витративши купу часу та грошей, ви все одно можете бути не спроможні захистити себе і своїх близьких від справжнього нападу.

З іншого боку, існує також проблема безпідставного використання зброї для врегулювання конфліктів на сімейному чи побутовому рівні. Останнім часом в Україні часто трапляються саме такі випадки. Зокрема, нещодавно телебачення та інші засоби масової інформації повідомляли про випади перестрілок у Києві між водіями, роздратованими пробками на автошляхах міста. Був також випадок, коли водій застрелив пішохода, який грубо порушив Правила дорожнього руху, ледве не спровокувавши аварію, та накинувся на водія з побоями за зроблене останнім зауваження…

Всі ці випадки свідчать про те, що право на тотальне озброєння громадян України було б виключно небезпечним, передчасним і хибним кроком з боку законодавців. Адже людина, у якої є зброя, має бути не тільки добре обізнаною з правилами поводження зі зброєю та психологічно підготовленою для її правомірного застосування, але й мати стійкі моральні принципи. Саме моральні норми, що вкладені вихованням у кожного члена суспільства, зрештою, є запорукою можливості володіння зброєю без створення загрози її необдуманого та безпідставного застосування.

Висновки

Звичайно, можна довго говорити та сперечатися на тему чи потрібна суспільству зброя. Думка людей розділися на дві грані: одні вважають, що зброя необхідна, а інші, що для звичайних людей треба закрити дозвіл на придбання зброї.

Таким чином, на мою думку, відповідь на питання про те, озброюватись громадянам України чи ні, залежить насамперед від моральної зрілості суспільства в цілому. Чим більше буде у країні нормальних родин, шкіл та дошкільних закладів, де до виховання дітей будуть ставитись серйозно та відповідально, чим менше буде безпритульних дітей, жорстокості, байдужості та безкарності з боку вихователів, тим безпечнішою для оточуючих та для себе буде людина зі зброєю, якщо така людина – обізнаний та відповідальний член суспільства зі стійкими моральними принципами.

Тотальне заволодіння зброєю може вкрай негативно вплинути на подальше нормальне існування нашого суспільства

"Бог створив людей сильними й слабкими, а полковник Кольт зробив їх рівними" (напис на могилі Семюеля Кольта).

Проте, до якої думки схилятися, залежить вже тільки від вас.

Додатки

Зброя вилучена у злочинця

Автомат Калашникова АК-74