Тема роботи:
Правові та моральні аспекти проблеми вільного обігу зброї серед громадян України
Зміст
Вступ
Частина перша. Нормативно-правова база обігу зброї в Україні
§1. Зброя та її види
§2. Суб’єкти права власності на зброю та права користування зброєю
§3. Придбання зброї та боєприпасів
§4. Реєстрація, видача дозволу та зберігання зброї
§5. Відмова у видачі та припинення дії дозволів на зброю
§6. Облік зброї та права і обов'язки власників зброї
§7. Порядок застосування зброї
Частина друга. Моральні аспекти вільного обігу зброї в суспільстві
§1. Людина і зброя
§2. Чи є зброя гарантією самозахисту?
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
Вступ
Людина і зброя. Ця тема є дуже популярною і актуальною сьогодні, оскільки суспільство вже давно веде розмови та суперечки, намагаючись дістати відповідь на питання: чи потрібна зброя сучасній людині? І питання це хвилює як спільноти окремих країн, так і все людство в цілому. Суперечки щодо доцільності озброєння та порядку користування зброєю точаться і на міжнародному рівні. Людство пам’ятає часи холодної війни між двома гігантами – Радянським Союзом та Сполученими Штатами Америки. Багато років поспіль люди планети Земля з тривогою очікували початку третьої світової війни. Хто перший застосує ядерну зброю? Чи виживе бодай хтось у такій війні? Один хибний крок – і людській цивілізації міг би прийти кінець. Життя всього людства залежало від врівноваженості та поміркованості практично декількох осіб – політиків та військових, що мали доступ до так званої «червоної кнопки»… Хоча часи того божевілля залишилися в минулому, проблема локальних воєн та збройних конфліктів продовжує лишатися актуальною. Згадаймо Афганістан, Ірак, Чечню, Придністров’я, Косово, Ліван, Палестину тощо. Людство продовжує безконтрольно тішитися зброєю. Міжнародні угоди про роззброєння часто не виконуються, шалені кошти витрачаються на розробку та впровадження все більш смертоносних знарядь вбивства, гинуть люди.
З іншого боку, сучасний світ стурбований терористичною загрозою, тому практично всі країни вимушені так чи інакше підтримувати свої збройні сили у постійній готовності для боротьби з цією навалою.
В наші часи у різних країнах існує різне відношення до вільного обігу зброї серед громадян. Цьому сприяють особливості історичного розвитку та менталітету. Наприклад, в США обіг зброї є практично вільним, щоб кожний громадянин міг захистити себе, свою сім’ю та свою власність. Так повелося ще з часів освоєння країни переселенцями, які, захоплюючі землі, постійно воювали одне з одним та з корінним населенням – індіанцями. Але, з іншого боку, агресивність населення США та вільне володіння зброєю призвело до сучасного стану речей у Америці: це країна з надзвичайно високим рівнем тероризму та злочинності, в тому числі організованої (банди, мафія тощо).
Уряди окремих країн знаходяться перед дилемою: дозволяти чи обмежувати вільний обіг зброї серед громадян. У кожної точки зору є свої прихильники та супротивники.
Така ж ситуація спостерігається і в Україні. Дозволяти чи забороняти вільно володіти зброєю? Якщо дозволяти, то кому та на яких умовах? Питання обігу зброї у будь-якій країні є дуже важливим для забезпечення безпеки громадян та суспільства в цілому, тому воно, як правило, докладно регулюється відповідними нормативно-правовими актами.
В цій роботі мені б хотілося проаналізувати не тільки правові, але й моральні аспекти обігу зброї в нашій країні, та висловити власні міркування щодо цього питання.
Структурно робота складається з двох частин, в яких висвітлюються відповідно правові та моральні аспекти проблеми вільного обігу зброї серед населення. Джерельною базою даного дослідження є відповідні нормативно-правові акти українського законодавства, спеціалізовані енциклопедії, матеріали періодичної преси та інтернет-сайтів.
Частина перша. Нормативно-правова база обігу зброї в Україні
§ 1. Зброя та її види
Досліджуючи це питання, треба перш за все з’ясувати що таке зброя. Зброя – пристрої, прилади, предмети, спеціально виготовлені, конструктивно призначені та технічно придатні для неодноразового ураження живої або іншої цілі, які не мають іншого виробничого чи господарсько-побутового призначення.
Зброя поділяється па певні підвиди, такі як:
1. вогнепальна зброя – зброя, конструктивно призначена для враження цілі на відстані снарядом, що одержує направлений рух у стволі за рахунок енергії згоряння метального заряду;
2. газова зброя – це зброя, призначена для тимчасового ураження живої цілі шляхом застосування токсичних речовин, дозволених до використання Міністерством охорони здоров'я України;
3. травматична зброя – зброя, конструктивно призначена та технічно придатна для тимчасового виведення людини зі стану, придатного для нападу, шляхом відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, застосування яких у визначений спосіб виключає летальні наслідки або нанесення необоротних тілесних ушкоджень;
4. нарізна вогнепальна зброя - вогнепальна зброя, що має спіральні свердлування в направляючій частині ствола і призначена, в основному, для кульової стрільби;
5. гладкоствольна вогнепальна зброя – вид вогнепальної зброї з гладкими стволами, а також гладкоствольні рушниці зі свердлуванням "парадокс" із нарізами довжиною 100-140 мм наприкінці ствола та гладкоствольні рушниці зі свердлуванням "сюпра";
6. вогнепальна комбінована зброя – вид зброї, що одночасно поєднує нарізні та гладкі стволи або має при гладкому каналі ствола нарізне свердління біля дульного зрізу;
7. бойові припаси – патрони до нарізної вогнепальної зброї різних калібрів, а також заряджені патрони для гладкоствольних мисливських рушниць, інші пристрої, конструктивно призначені й технічно придатні для пострілу зі зброї відповідного виду з метою ураження живої сили чи іншої цілі, руйнування техніки та матеріальних споруд. Не вважаються боєприпасами окремі компоненти спорядження патронів до мисливської зброї (шріт, картеч, кулі, пижі, прокладки, гільзи), а також патрони до газової зброї;
8. пневматична зброя – це зброя, призначена для ураження цілі, калібру понад 4,5 міліметра та швидкістю польоту кулі або снаряда понад 100метрів за секунду, в якій куля (снаряд) приводиться в рух за рахунок стиснутих газів або повітря;
9. холодна зброя – предмети, що спричиняють колючий, колючо-ріжучий, рубаючий, роздроблюючий або ударний ефект і конструктивно призначені для ураження цілі шляхом використання лише м’язової сили людини або механічної енергії.
Зброя залежно від цілей, призначення і суб‘єктів її використання поділяється на:
1) зброю самооборони;
2) мисливську зброю;
3) спортивну зброю;
4) нагородну зброю;
5) антикварну зброю;
6) зброю спеціальних підрозділів юридичних осіб, визначених Законом.
Зброя самооборони – вид зброї, яка за своїми конструктивними та тактико-технічними даними призначена для самозахисту, захисту інших фізичних осіб, майна тощо від злочинних та інших протиправних посягань. До неї належать:
1) газові пістолети і револьвери калібру до 12 мм, патрони до яких споряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії. Для спорядження зазначеної зброї самооборони допускаються рецептури, розроблені на основі речовин сльозоточивої та дратівної дії, які пройшли токсико-гігієнічні випробування і відповідають вимогам Міністерства охорони здоров’я України;
2) пістолети і револьвери калібру до 12 мм, патрони до яких споряджені гумовими або іншими аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, які пройшли відповідну сертифікацію і допущені до використання.
До зброї самооборони не належать спеціальні засоби індивідуального захисту (упаковки з аерозолями сльозоточивої та дратівної дії - газові балончики, механічні розпилювачі). Як зброя самооборони може використовуватися й інша зброя.
Мисливська зброя – вид зброї (вогнепальні мисливські карабіни, гладкоствольні рушниці, гладкоствольні рушниці зі свердловиною „парадокс” з нарізами до 140 мм на початку або в кінці ствола, мисливські рушниці зі свердловиною “сюпра”, комбіновані рушниці, що мають нарівні з гладкими і нарізні стволи, та мисливські малокаліберні гвинтівки, а також холодна зброя), яка призначена для використання фізичними та юридичними особами всіх форм власності для полювання.
Мисливська зброя може також використовуватися як спортивна зброя.
Спортивна зброя - вид зброї, що відповідає стандартам (правилам) міжнародних чи національних спортивних федерацій і призначається для проведення спортивних змагань та підготовки спортсменів і виконання ними кваліфікаційних нормативів. До неї належать:
- вогнепальна короткоствольна та довгоствольна нарізна зброя;
- вогнепальна довгоствольна гладкоствольна зброя;
- пневматична зброя;
- холодна зброя.
Нагородна зброя – нарізна неавтоматична зброя (пістолети, револьвери, гвинтівки, карабіни), холодна зброя, мисливська зброя, отримана фізичними особами в якості нагороди на підставі указу Президента України, наказів міністра оборони України, міністра внутрішніх справ України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, або нагородних документів глав держав або урядів іноземних держав.
Особи, нагороджені зброєю, мають право на її зберігання, носіння і користування, а також передавати у спадок в порядку, визначеному Цивільним Кодексом України з врахуванням особливостей встановлених Законом.
Антикварна зброя – зброя, яка має історичну і культурну цінність, знята з виробництва та озброєння Збройних Сил України, інших військових формувань, мисливська зброя, до якої не виготовляються бойові припаси і яка використовуються для колекціонування та експонування.