П р и м і т к а. Отримання доходу у великому розмірі має місце, коли його сума у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Стаття 1 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 01.06.2000 року визначає господарську діяльність як будь-яку діяльність, у тому числі підприємницьку, юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язану з виробництвом
(виготовленням) продукції, торгівлею, наданням послуг, виконанням
робіт.
Вважається, що заборонених видів господарської (як і підприємницької) діяльності взагалі не існує, оскільки вона є діяльністю дозволеною. Забороненими можуть бути певні діяння - види будь-якої діяльності, що має ознаки господарської чи підприємницької.
Таким чином, стаття 203 Кодексу встановлена відповідальність не за порушення порядку здійснення підприємницької діяльності, пов'язаного з одержанням дозволу на неї, а за здійснення певних видів діяльності суб'єктом, який взагалі не має права їх здійснювати або не може одержати дозвіл (ліцензію) на їх вчинення без зміни свого правового статусу.
4.1.3. Фіктивне підприємництво.
Фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, - карається штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.
Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно або заподіяли велику матеріальну шкоду державі, банкові, кредитним установам, іншим юридичним особам або громадянам, - караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років (стаття 205 Кодексу).
П р и м і т к а. Матеріальна шкода, яка заподіяна фізичним особам, вважається великою, якщо вона у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а матеріальна шкода, яка заподіяна державі або юридичним особам, вважається великою, якщо вона у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Обєктивна сторона злочину виражається у створенні юридичної особи - субєкта підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми, тобто у державній реєстрації такого субєкта, а так само в придбанні зареєстрованої юридичної особи - субєкта підприємницької діяльності. Під придбанням розуміють придбання права власності на субєкта шляхом його купівлі як в цілому, так і купівлі певних корпоративних прав, які надають можливість контролювати діяльність субєкта підприємницької діяльності.
4.1.4. Протидія законній господарській діяльності.
Протидія законній господарській діяльності, тобто протиправна вимога припинити займатися господарською діяльністю чи обмежити її, укласти угоду або не виконувати укладену угоду, виконання (невиконання) якої може заподіяти матеріальної шкоди або обмежити законні права чи інтереси того, хто займається господарською діяльністю, поєднана з погрозою насильства над потерпілим або близькими йому особами, пошкодження чи знищення їхнього майна за відсутності ознак вимагання, - караються виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років.
Ті самі дії, вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або поєднані з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров'я, або з пошкодженням чи знищенням майна, - караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.
Протидія законній господарській діяльності, вчинена організованою групою, або службовою особою з використанням службового становища, або поєднана з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я, або така, що заподіяла велику шкоду чи спричинила інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років (стаття 206 Кодексу).
П р и м і т к а. Матеріальна шкода вважається великою, якщо вона у п'ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
4.1.5. Фіктивне банкрутство.
Завідомо неправдива офіційна заява громадянина - засновника або власника суб'єкта господарської діяльності, а також службової особи суб'єкта господарської діяльності, а так само громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності про фінансову неспроможність виконання вимог з боку кредиторів і зобов'язань перед бюджетом, якщо такі дії завдали великої матеріальної шкоди кредиторам або державі, - караються штрафом від семисот п'ятдесяти до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років (стаття 218 Кодексу).
П р и м і т к а. У статтях 218-223 Кодексу матеріальна шкода вважається великою, якщо вона у п'ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Необхідно відзначити, що з метою забезпечення однозначності підходів при оцінці фінансово-господарського стану підприємств, виявленні ознак поточної, критичної або надкритичної їх неплатоспроможності та ознак дій, передбачених статтями 218-220 Кодексу, - фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства чи приховування стійкої фінансової неспроможності, а також для своєчасного виявлення формування незадовільної структури балансу
для здійснення випереджувальних заходів щодо запобігання банкрутству підприємств наказом від 17.01.2001 року № 10 Міністерства економіки України затверджено Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства.
4.1.6. Незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну таємницю
Умисні дії, спрямовані на отримання відомостей, що становлять комерційну таємницю, з метою розголошення чи іншого використання цих відомостей (комерційне шпигунство), а також незаконне використання таких відомостей, якщо це спричинило істотну шкоду суб'єкту господарської діяльності, - караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років (стаття 231 Кодексу).
Умисне розголошення комерційної таємниці без згоди її власника особою, якій ця таємниця відома у зв'язку з професійною або службовою діяльністю, якщо воно вчинене з корисливих чи інших особистих мотивів і завдало істотної шкоди суб'єкту господарської діяльності, - карається штрафом від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк (стаття 232 Кодексу).
Відповідно до статті 30 Закону України “Про підприємства в
Україні” від 27.03.1991 року під комерційною таємницею підприємств маються на увазі відомості, пов'язані з виробництвом, технологічною інформацією, управлінням, фінансами та іншою діяльністю підприємства, що не є державними таємницями, розголошення (передача, витік) яких може завдати шкоди його інтересам.
Склад і обсяг відомостей, що становлять комерційну таємницю, порядок їх захисту визначаються керівником підприємства. Відомості, які не можуть становити комерційну таємницю, визначено постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 1993 року № 611 “Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці”. До них, зокрема, відносяться:
- установчі документи, документи, що дозволяють займатися
підприємницькою чи господарською діяльністю та її окремими видами;
- інформація за всіма встановленими формами державної
звітності;
- дані, необхідні для перевірки обчислення і сплати податків та
інших обов'язкових платежів;
- відомості про чисельність і склад працюючих, їхню заробітну
плату в цілому та за професіями й посадами, а також наявність
вільних робочих місць;
- документи про сплату податків і обов'язкових платежів;
- інформація про забруднення навколишнього природного
середовища, недотримання безпечних умов праці, реалізацію
продукції, що завдає шкоди здоров'ю, а також інші порушення
законодавства України та розміри заподіяних при цьому збитків;
- документи про платоспроможність;
- відомості про участь посадових осіб підприємства в
кооперативах, малих підприємствах, спілках, об'єднаннях та інших
організаціях, які займаються підприємницькою діяльністю;
- відомості, що відповідно до чинного законодавства підлягають
оголошенню.
Підприємства зобов'язані подавати перелічені у цій постанові відомості органам державної виконавчої влади, контролюючим і правоохоронним органам, іншим юридичним особам відповідно до чинного законодавства, за їх вимогою.
РОЗДІЛ VIII. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ БАНКРУТСТВА СУБЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
§ 1. Поняття банкрутства. Учасники провадження у справах про банкрутство.
§ 2. Провадження у справах про банкрутство.
§ 3. Ліквідаційна процедура.
§ 4. Мирова угода.
§ 5. Припинення провадження у справі про банкрутство.
§ 1. Поняття банкрутства. Учасники провадження у справах про банкрутство.
Умови і порядок відновлення платоспроможності субєкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою задоволення вимог кредиторів, встановлені Законом України від 14.05.1992 року, нова редакція якого (від 30.06.1999 року) набула чинності з 01.01.2000 року і має назву: Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.