У цьому розділі визначаються строки та місце фактичної передачі товару, перелік товаросупровідних документів.
Приймання-здавання проводиться за кількістю згідно з товаросупровідними документами, за якістю - згідно з документами, що засвідчують якість товару.
1.9. Упаковка та маркування.
Цей розділ містить відомості про упаковку товару (ящики, мішки, контейнери тощо), нанесене на неї відповідне маркування (найменування продавця та покупця, номер договору (контракту), місце призначення, габарити, спеціальні умови складування і транспортування та інше), а за необхідності також умови її повернення.
1.10. Форс-мажорні обставини.
Цей розділ містить відомості про те, за яких випадків умови договору (контракту) можуть бути не виконані сторонами (стихійні лиха, воєнні дії, ембарго, втручання з боку влади та інше). При цьому сторони звільняються від виконання зобов`язань на строк дії цих обставин, або можуть відмовитися від виконання договору (контракту) частково або в цілому без додаткової фінансової відповідальності. Строк дії форс-мажорних обставин підтверджується торгово-промисловою палатою відповідної країни.
1.11. Санкції та рекламації.
Цей розділ встановлює порядок застосування штрафних санкцій, відшкодування збитків та пред'явлення рекламацій у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням одним із контрагентів своїх зобов'язань.
При цьому мають бути чітко визначені розміри штрафних санкцій (у відсотках від вартості недопоставленого товару (робіт, послуг) або суми неоплачених коштів, строки виплати штрафів - від якого терміну вони встановлюються та протягом якого часу діють, або їх граничний розмір), строки, протягом яких рекламації можуть бути заявлені, права та обов'язки сторін договору (контракту) при цьому, способи врегулювання рекламацій.
1.12. Урегулювання спорів у судовому порядку.
У цьому розділі визначаються умови та порядок вирішення спорів у судовому порядку щодо тлумачення, невиконання та/або неналежного виконання договору (контракту) з визначенням назви суду або чітких критеріїв визначення суду будь-якою зі сторін залежно від предмета та характеру спору, а також погоджений сторонами вибір матеріального і процесуального права, яке буде застосовуватися цим судом, та правил процедури судового урегулювання
1.13. Місцезнаходження (місце проживання), поштові та платіжні реквізити сторін.
При цьому зазначаються місцезнаходження (місце проживання), повні поштові та платіжні реквізити (N рахунку, назва та місцезнаходження банку,) контрагентів договору (контракту).
2. За домовленістю сторін у договорі (контракті) можуть визначатися додаткові умови: страхування, гарантії якості, умови залучення субвиконавців договору (контракту), агентів, перевізників, визначення норм навантаження (розвантаження), умови передачі технічної документації на товар, збереження торгових марок, порядок сплати податків, митних зборів, різного роду захисні застереження, з якого моменту договір (контракт) починає діяти, кількість підписаних примірників договору (контракту), можливість та порядок унесення змін до договору (контракту) та ін.
Порядок обліку (реєстрації) зовнішньоекономічних договорів (контрактів) здійснюється відповідно до Наказу № 136 Міністерства економіки України від 29.06.2000 року. Розгляд контрактів, їх облік (реєстрація), оформлення та видача карток реєстрації-обліку контракту здійснюється у строк не більше десяти робочих днів з дати подання документів.
Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнано недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів України.
Форма зовнішньоекономічної угоди визначається правом місця її укладання. Угода, яку укладено за кордоном, не може бути визнана недійсною внаслідок недодержання форми, якщо додержано вимог законів України.
Форма угод з приводу будівель та іншого нерухомого майна, розташованого на території України, визначається законами України.
Права та обов'язки сторін зовнішньоекономічної угоди визначаються правом місця її укладання, якщо сторони не погодили інше. Місце укладення угоди визначається законами України.
§ 5. Загальна характеристика Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів.
Правила ІНКОТЕРМС відомі у всьому світі і широко застосовуються в практиці міжнародної торгівлі. ІНКОТЕРМС скорочення від англійского Internationalcommercialterms- міжнародні торгові терміни. В повному вигляді мають назву Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів. Правила видаються Міжнародної торговою палатою і в перше були опубліковані в 1936 році. В подальшому до них вносились зміни і доповнення в 1953, 1967, 1976, 1980, 1990, та 2000 роках. За своєю суттю Правила є систематизированим збірником міжнародних торгових звичаїв. Хоча вони мають лише рекомендований характер, проте як показує світова практика, це не пременшує їх важливості і значення. Застосування Правил ІНКОТЕРМС спрощує складання і погодження договорів, сприяють однаковому розумінню і тлумаченню контрагентами різних країн умов поставки оскільки вони застососуються в зовнішньоекономічній діяльності господарюючими субєктами більшості країн світу.
Указом Президента України від 04.10.1994 р. № 567/94 “Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів”з метою однакового тлумачення комерційних термінів суб'єктами підприємницької діяльності України при укладанні договорів, а також учасниками відносин, що виникають у зв'язку з такими договорами, встановлено, що при укладанні суб'єктами підприємницької діяльності України всіх форм власності договорів, у тому числі зовнішньоекономічних договорів (контрактів), предметом яких є товари, застосовуються Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів, підготовлені Міжнародною торговою палатою у 1953 році. Суб'єктам підприємницької діяльності України при укладанні договорів, у тому числі зовнішньоекономічних договорів (контрактів), забезпечувати додержання Правил IНКОТЕРМС.
На Кабінет Міністрів України покладене завдання опублікувати у двотижневий строк державною мовою України у газеті “Урядовий кур'єр” Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів, підготовлені Міжнародною торговою палатою у 1953 році (у редакції 1990 року) ; забезпечувати опублікування державною мовою України наступних змін до Правил IНКОТЕРМС. Такі зміни застосовуються через десять днів після їх опублікування у газеті “Урядовий кур'єр” до відносин, що виникають у зв'язку з договорами, в тому числі зовнішньоекономічними договорами (контрактами), укладеними після опублікування відповідних змін.
Таким чином, субєкти підприємницької діяльності - резиденти України можуть застосовувати посилання в укладаємих ними зовнішньоекономічних контрактах на правила ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року тільки через десять днів після їх опублікування у газеті “Урядовий кур'єр”.
В Правилах ІНКОТЕРМС-2000 містяться 13 торгових термінів, які зведені в 4 групи.
1. Група E - EXW(Ex works (ex factory, ex mill, ex warehouse, etc.)Франко-завод ( з підприємства, шахти, складу і т.д.( .... назва місяця).
“Франко-завод” означає, що зобов'язання продавця щодо поставки вважається виконаним після того, як він надав покупцеві товар на своєму підприємстві (тобто на заводі, фабриці, складі і т.д.). Зокрема, продавець не відповідає за вантаження товарів та надані покупцем транспортні засоби або за очистку товарів від мита на експорт (якщо не домовлено про інше). Покупець несе всі витрати і ризики у зв'язку з перевезенням товарів з підприємств продавця до місця призначення. Таким чином, це правило передбачає мінімальні зобов'язання для продавця. Його не слід використивувати, якщо покупець не може прямо або посередньо виконати експортні формальності.
2. Група F - FCA(Freecarrier ( namedpoint) Франко-перевізник (...назва місця).
“Франко-перевізник” означає, що зобов'язання продавця щодо поставки вважається виконаним після передачі товару, очищеного від мита на експорт, під відповідальність перевізника, названого покупцем, у погодженому місці або пункті. Якщо покупець не вказав точного пункту, то продавець може вибрати у межах домовленого місця або зони пункт, де перевізник візьме товар під свою відповідальність. Якщо згідно з торговим звичаєм потрібна допомога продавця щодо укладення договору з перевізником (наприклад, у випадку використання залізничного або повітряного транспорту), то продавець може діяти на ризик і рахунок покупця.
Цю умову можна використовувати для будь-якого виду транспорту, в тому числі й комбінованого.
FAS (Freealongsideship (portofshipment) Франко вздовж борту судна (порт доставки зазначений)
“Франко вздовж борту судна” означає, що продавець вважається виконуючим свої обов'язки по поставці, коли товар розміщено вздовж борту судна на набережній або на ліхтерах в указаному порту поставки. З цього моменту всі витрати і ризики загибелі або пошкодження товару має нести покупець.
Термін FA вимагає, щоб покупець очистив товар від мита для його експорту. Цю умову не слід використовувати в тому разі, якщо покупець не може прямо чи посередньо виконати експортні формальності.
FOB (free on board (port of shipment) Франко-борт (портвідвантаженнязазначений)
“Франко-борт” означає, що зобов'язання щодо поставки вважається виконаним після того, як товар передано через поручні судна в погодженому порту відвантаження. Це означає, що покупець повинен нести всі витрати і ризики загибелі або пошкодження товару від цього моменту.
Умова FOB вимагає, щоб продавець здійснив очистку товару від мита на експорт.
Цю умову можна використовувати тільки для морського і внутрішнього водного транспорту. В тих випадках, коли борт судна не служить практичній меті, наприклад у випадку перевезення типу "ро-ро" або в контейнерах, прийнятнішим є термін FCA.