фінансовий лізинг - це договір лізингу, в результаті укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, не
менший строку, за який амортизується 60 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладення договору.
форвардний контракт - стандартний документ, який засвідчує зобов'язання особи придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення такого форвардного контракту.
ф'ючерсний контракт - стандартний документ, який засвідчує зобов'язання придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент виконання зобов'язань сторонами контракту.
холдингова компанія - господарюючий суб'єкт, який володіє контрольними пакетами акцій інших, одного або більше, господарюючих суб'єктів.
цінний папір - документ, що засвідчує право володіння або відносини позики та відповідає вимогам, установленим законодавством про цінні папери.
шифрування - перетворення електронного документа із застосуванням криптографічних методів з метою захисту його змісту.
юридична особа - юридичними особами визнаються організації, які мають відокремлене майно, можуть від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки, бути позивачами і відповідачами в суді, арбітражі або в третейському суді.
ярмарок - ярмарок організовується на тимчасовій основі в місці, доступному для всіх товаровиробників, підприємств, що займаються оптовою торгівлею, (продавців), і покупців, на якому між ними укладаються договори купівлі-продажу (поставки) товарів, встановлюються господарські зв'язки.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Долішній М.І. Підприємництво в Україні. Проблеми становлення і розвитку. - Ужгород, 1997 р.
2. Шакун В.І. Комерційне право. - Київ, 1997 р.
1. Задихайло Д.В. Предпринимательское право в Украине. - Харків, 1998 р.
4. Покропивний С.Ф., Колот В.М Підприємництво: стратегія організація ефективність. - Київ, 1998р.
5. Селіванов В.М. Підприємництво і право. - Київ, 1998 р.
2. Селіванов В.М. Правова культура і підприємництво. - Донецьк, 1999 р.
3. Саниахметова Н.А. Юридический справочник предпринимателя. - Харьков, 1999 г.
4. Саніахметова Н.О. Правовий захист підприємництва в Україні. - Київ, 1999 р.
5. Сизоненко В.О. Підприємництво. - Київ, 1999 р.
6. Шишка Р.Б. Підприємницьке право в Україні. - Харьків, 2000 р.
7. Гончаров В.Н. Предпринимательская деятельность в Украине. - Луганск, 2000 р.
8. Ніколаєва Л.В. Комерційне право. - Київ, 2000 р.
9. Кольга В.Д. Довідник приватного підприємця. - Київ, 2000 р.
10. Кирієнко Н.В. Приватний підприємець. - Київ, 2000 р.
11. Щербина В.С., Вінник О.М. Акціонерне право. - Київ, 2000 р.
12. Щербина В.С. Господарське законодавство України.- Київ, 2001 р.
13. Щербина В.С. Господарське право. - Київ, 2001 р.
14. Щербина О.В. Правове становище акціонерів за законодавством України. - Київ, 2001 р.
Дзера О.В. Цивільне право. - Київ, 2001 р.
15. Саніахметова Н.О. Підприємницьке право. - Київ 2001 р.
16. Назаренко О.Г. Збірник систематизованого законодавства для субєктів підприємництва, здійснюючих діяльність на ринках України. - Запоріжжя, 2001 р.
17. Кибенко Е.Р. Корпоративное право Украины. - Харьков, 2001 г.
18. Стаматіна М.В. Типові форми юридичних документів. - Харьків, 2001 р.
19. Ананченко А.Е. Банкротство в Украине. - Харьков, 2001 г.
20. Дудоров О.О. Злочини у сфері підприємництва. - Київ 2001 р.
21. Борисов В.І. Боротьба зі злочинністю у сфері підприємницької діяльності. - Харьків, 2001 р.
[1] Світовий досвід розвитку ринкових систем свідчить, що ефективну підприємницьку діяльність здатні здійснювати лише 5-10 відсотків працездатного населення країни.
[2] З моменту прийняття до Закону внесене 48 змін і доповнень.
[3]Саніахметова Н.А Предпринимательское право Украины. Харьков. 1999г.
[4]Покропивний С.Ф., Колот В.М Підприємництво: стратегія організація ефективність. Київ. 1998р.
[5]Саніахметова Н.А Предпринимательское право Украины. Харьков. 1999г.
[6]Саніахметова Н.А Предпринимательское право Украины. Харьков. 1999г.
[7] Жилинский С.Є. Предпринимательское право. Москва. 1999г.
[8] Шумпетер Й.А. Теория экономического развития. Москва. 1982г.
[9] Покропивний С.Ф., Колот В.М Підприємництво: стратегія організація ефективність. Київ. 1998р.
[10]Більш детально державне регулювання підприємницької діяльності розглядається у відповідному розділі.
[11] Дати прийняття наведених нормативних актів, далі в даному розділі, вказуватись не будуть.
[12]Міністерство економіки України згідно з Указом Президента України від 21.08.2001 року перейменоване у Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України.
[14] Правила ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року можуть застосувуватись субєктами зовнішньоекономічної діяльності через десять днів після їх опублікування у газеті “Урядовий кур'єр”.
[15] Верховною Радою України 21.06.2001 року в більшість зазначених нормативних актів були внесені суттєві зміни, які можна назвати малою судовою реформою.
[16] Дивись Указ Президента України від 11.07.2001 року № 511/2001 “Про утворення апеляційних господарських судів та затвердження мережі господарських судів України”.
[17]Додатково можна подивитись спільний лист від 20.07.1995 року Верховного суду України і тоді ще Вищого арбітражного суду України “Щодо визначення підвідомчості цивільних справ і господарських спорів”
[18]21.06.2001 року Арбітражний процесуальний кодекс України було доповнено статтею 4-3 “Змагальність”. Відмова від принципу арбітрування (який виглядав атавізмом у ринкових умовах) і здійснення судочинства у господарських судах на засадах змагальності є важливою новелою у гоподарському законодавстві і буде сприяти більш дієвому захисту прав і інтересів підприємств і організацій.
[19]З обєктивної точки зору досудове врегулювання господарських спорів і місячний строк для розгляду претензії виглядають виправданими і незаперечними, проте з точки зору субєкта підприємницької діяльності досудове врегулювання виглядає як депозитний вклад в банківську установу тільки навпаки. Підприємство порушник до виконання рішення господарського суду може користуватись грошовими коштами підприємства, чиї права порушено, протягом трьох і більше місяців.
[20]Згідно із підпунктом “а” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 року ставка державного мита із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
[21]Додатково можна подивитись Інструкцію про проведення виконавчих дій, затверджену Міністерством юстиції України (наказ № 74/5 від 15.12.1999 року.
[22]Виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії та виконати рішення, не пов'язані з реалізацією майна боржника, не пізніше ніж у двомісячний строк з дня надходження виконавчого документа.