12. Важливою відмінність влади турецького султана від халіфату було споконвічне визнання за ним законодавчих прав: у цьому відбулось тюрксько – монгольська традиція влади.
2 Держава і право епохи громадянського суспільства
2.1 Дайте визначення понять та термінів, вкажіть, де коли вони мали місце
Революція – це докорінна зміна в розвитку яких-небудь явищ природи, суспільства або пізнання. Це соціальне потрясіння у держави нового типу, яке призвело до кардинальних змін попереднього соціально-економічного та політичного укладу та системи цінностей.
”Загальне мусульманське право” – це Коран. Коран можна розглядати як ідеологічну основу мусульманського права. Мусульманське право – це соціально-нормативний комплекс, який складається з різних за своїм характером, але заснованих на релігійних орієнтаціях, правил поведінки (релігійних, моральних, юридичних).
”Світова правова сім'я” – це утворення найбільш колоніальних держав світу, яке пов'язане з процесом утвердження панування капіталізму в Англії та Франції. Розвиток буржуазних та капіталістичних відносин через поширення ринково-економічних зв’язків по всій земній кулі призвів до інтернаціоналізації не тільки економічного, а й правового життя. Завдяки цьому, виникають дві великі групи держав, правові системи яких склали так звані „світові правові сім'ї” й дістали назви англосаксонської (англо-американська) та континентальної.
”Вестернізація” – це буржуазні перетворення країн Азії під впливом західних країн.
2.2 Використовуючи текст
Цивільного кодексу французів (1804 р.) та Цивільного уложення Німеччини (1900 р.), складіть юридичні казуси, в яких знайшли б відображення особливості регулювання цивільно-правових відносин у Франції та Німеччині у сфері майнових прав позашлюбних дітей.
В країнах континентальної світової правової сім'ї відрізнялося відношення до позашлюбних дітей. У Франції позашлюбні діти мають майнові права тільки при умові, якщо їх визнали батьки згідно чинного законодавства. При цій умові позашлюбні діти можуть мати менший процент від дітей народжених в шлюбі. Не мають майнових прав не признанні діти та діти які народилися від прелюбодіяння або кровозмішення.
У Німеччині позашлюбні діти відносно до матері є законі діти. Батько позашлюбної дитини повинен утримувати до виповнення 16 років.
Кримінального кодексу Франції 1810 року, складіть юридичні казуси, відобразивши особливості регулювання відносин, пов'язаних зі злочинами проти особи.
Кримінальний кодекс Франції 1810 року складався з 484 статей і поділявся на 4 книги:
1) Про покарання кримінальні і виправні та їх наслідки;
2) Про осіб кримінальних, звільнених від відповідальності за злочини і провини;
3) Про злочини , провини та їх покарання;
4) Про поліцейські порушення та їх покарання.
Це була своєрідна структура, і обумовлювалась вона класифікацією правопорушень. Усе, що могло стати об'єктом кримінальної репресії, поділялося на 3 групи:
1) злочини, піддані власне кримінальним покаранням;
2) провини, що каралися виправними покараннями;
3) порушення, за які призначалися поліцейські покарання.
Розглядаючи статті Кодексу, бачимо, що смертна кара вчинялася „всякому виновному в предумышленном убийстве, отцеубийстве, детоубийстве и отравлении карается смертной казнью, причем в отношении отцеубийства применялась особое постановление, содержащееся в ст. 13 (виновному укрывали голову Чорной материей)”. (стаття 302) Також за навмисне вбивство, якщо воно передувало іншому поступку. (стаття 304) Решта вбивств каралася каторжною працею, так само каралися навмисні тяжкі тілесні ушкодження, так само каралися поліцейські, які незаконним чином провели арешт, або погрожували смертю при арешті, або підвергли арештованого тілесним тортурам. (стаття 341-344)
Декрету Конвенту про реорганізацію революційного трибуналу (1794 р.), визначте характерні риси політичного режиму Франції під час правління якобінців.
Дивлячись на особливість умов Франції у XVIIIстолітті основною формою політики якобінців став відкритий терор, що вони обдумано вводили для боротьби за нову мораль і „порятунок батьківщини”. Основним знаряддям цього терору стала нова революційна юстиція на чолі з надзвичайним кримінальним судом – Революційним трибуналом, що як міру покарання застосовував тільки страту. Згідно Декрету, Ревтрибуналу давалися обов'язки страти „ворогів народу”, якими можна було вважати геть любого громадянина. Розглянув в Декреті статтю 6, бачимо, що „ворогами народу” вважалися ті хто: закликали до відновлення королівської влади, командував фортецями, спілкується з ворогами Республіки, створює нестачу харчування, намагається викликати голод, поширюють неправдиві чутки та інші.
2.3 Продовжить думку:
1. „Славна революція” – це державний переворот, який стався в Англії на при кінці XVIIстоліття і пройшов лише у верхніх шарах суспільства. Ця зміна влади влаштувала тільки володарюючи шари влади Англії, які панічно боялись свого народу. Політика короля Якова ІІ не влаштовувала ні церкву, ні дворянство, ні буржуазію. Король Яків ІІ прокатолічної орієнтації опинився в повній ізоляції. В 1688 році парламент звернувся до правителя Нідерландів Вільгельма Оранського ( чоловіка доньки Якова ІІ Марії) з пропозицією зайняти англійський престол, який був об'явлений вакантним, в результаті відречення від престолу Яковим ІІ. Вільгельм Оранський прийняв пропозицію, і 13 лютого 1689 року, разом з Марією були проголошені правителями. Ця революція ніяким образом не зачепила народні маси.
2. Серед основних рис парламентської монархії, що остаточно склалася в Англії наприкінці ХІХ ст., слід назвати , що Англійський парламент став стержнем державного життя , могутньою зброєю в руках пануючого класу. Водночас отримала юридичне закріплення парламентарна „двопалатна система”, з допомогою якої влада переходила від однієї фракції пануючого класу до іншої. В результаті реформи 1832 р. Співвідносність сил між палатою лордів та палатою общин почалося поступове змінюватися на користь останніх. Ця камера парламенту отримала тепер формальне право іменуватися „представниками інтересів всієї країни”. Після реформи 1832 р. Від тепер успіх справи вирішувала робота з населенням. Необхідність організаційної перебудової зрозуміли і виги, які почали називати себе лібералами, і тоги, які назвали себе консерваторами. Почався процес створювання політичних партій. Від тепер виборці голосували не за кандидата як за особу, а як за представника партії. Лідер партії переможця ставав Прем’єр-міністром.
3. Домініони Великобританії – це колишні колонія Англії, які наприкінці ХІХ століття перетворились на країни с самоврядуванням. Це Ірландія, Індія, Канада, Австралійська держава, Нова Зеландія, Південноафриканський Союз, які мали свої уряд та адміністрацію. В 1917 році за домініонами признаний статут автономних держав Британської імперії, окрім Канади, яка здобула незалежність в 1867 році. В 1923 – право самостійно складати договори з іноземними країнами. В 1931 – статут Британської співдружності націй.
4. Друга республіка у Франції з 1848 до 1852 років характеризувалася встановленням загального виборчого права для чоловіків, свободи преси та зборів, вибори Учредітельного собранія, влаштування „національних майстерін” для безробітних. З 1852 до 1870 президент Луї Бонапарт проголосив Другу імперію та себе об'явив Наполеоном ІІІ.
5. Характерними рисами суперпрезидентської республіки Луї Бонапарта були згортання ролі республіканських (представницьких та виборчих) закладів власті та переходом до централізованого правління одної особи з опорою на величезні отряди воєнних та поліцейських чиновників. ”Як носій влади, як фактичний законодавець, Наполеон ІІІ категорично ставив себе вище законів” (М.Прело). Бонапартизм, як режим владної та одночасно ідеологічно активної, він відрізнявся високою демагогічною активністю (популізмом) та прямими зверненнями за підтримкою до суспільної думки країни. Луї Бонапарт був своєрідний республіканський монарх французів. Бонапартизм мається на увазі режим особистої влади.
6. Організація поліції в сучасній Німеччині врегульована такими положеннями Конституції 1949 року: стаття 73, стаття 87а, стаття 87b, стаття 91. відповідно статті 87 Основного Закону організувалися такі федеральні поліцейські установи: Федеральна кримінальна поліція, Федеральна прикордонна поліція, Федеральне відомство з охорони конституції, Федеральна залізнична й водна поліції. Уся поліція землі підпорядковується міністерству внутрішніх справ, за винятком міської поліції, що формально підпорядковується органам міського самоврядування й фінансується з міського бюджету.
7. Виключно важливе значення для затвердження конституційного права як самостійної галузі права мало те, що вона вийшла із філософії, соціології, інших наук в першій половини ХІХ століття, та остаточно сформувалася в цілісну науку в другій половині ХІХ століття. Вона вивчає конкретний зміст галузі права, та окремих її інститутів та норм; практику реалізації цих норм з метою вироблення наукового обґрунтування; теорії і погляди, що розробляються дослідниками, що впливають на їх еволюцію. Наука конституційного права має свої методи дослідження.
8. Характерною рисою розвитку німецького трудового права наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. стає його поступова „соціалізація”. В центрі уваги трудового законодавства Германії того часу залишалося питання про тарифні згоди, всі умови оплати праці повинні були встановлюватися шляхом складання колективного договору, погодження між підприємствами і профспілками. Також розвився особливий комплекс правових норм, який отримав назву „соціальне законодавство”.