- Офіційно закріплюється протиправність рабства та інших форм поневолення. (така норма відсутня в Німецькій конституції).
- Закріплюється свобода думки та слова та наукової діяльності.
- Гарантується свобода релігії. Ця норма встановлює те, що жодна з релігійних організацій не може отримувати привілегій від держави, а також неприпустимість примусової участі в релігійних обрядах.
- Встановлюється свобода зібрань та об’єднань.
- В конституції встановлюється право на підтримку мінімального рівня культури та здоров’я.
- Всі мають право на освіту та працю. Водночас, зазначено, що початкова освіта є обов’язковою. Також відзначається, що кожна особа зобов’язана працювати.
- Встановлюється непорушність права власності, яке визначається законом. А також визначається можливість використання приватної власності з виплатою компенсації.
- Встановлюються права підсудних, а також право неможливості бути заарештованим, окрім випадків підозри у скоєнні злочину. Також визнається протизаконність безпідставного притягнення до кримінальної відповідальності, тощо.
Конституційні обов’язки громадян перебувають в тісному контакті з конституційними правами та свободами. Інколи вони сформульовані не прямо, а побічно (стаття 27)
Серед основних обов’язків громадян визначаються такі обов’язки як: обов’язкова праця, обов’язкове надання початкової безкоштовної освіти, обов’язок вчасно сплачувати податки (стаття 30), обов’язок дотримуватись конституції, сплачувати податки тощо. Також, одним з особливих обов’язків, встановлених японською конституцією є обов’язок народу утримуватись від зловживання правами та свободами.
Конституція Японії також містить і гарантії додержання основних прав та свобод. Основною серед них є контроль за конституційністю нормативних актів. Відповідальність за порушення конституційних прав та свобод здійснює судова влада.
Основні права та свободи в Японії розглядаються як абсолютні і притаманні людині від народження, які не можуть бути порушеними навіть шляхом прийняття законів.
Основні принципи громадянства в Німеччині та Японії
Як ми вже знаємо, громадянство, це особливий постійний, двосторонній правовий зв'язок між особою та державою. Так визначимо його особливості в Німеччині та Японії.
В конституції Японії зазначено, що умови набуття громадянства визначаються законом про підданство, хоча в змісті закону принципово не наголошується на різниці між термінами «громадянство» та «підданство» і часто вони ототожнюються.
Громадянство в основному набувається за народження, на основі принципу крові, навіть якщо дитина народилася поза шлюбом, а мати дитини є підданою Японії.
Право натуралізації набуває сили, якщо особа самостійно подала заяву про набуття громадянство, яка має бути затверджена рішенням міністра юстиції, що опубліковується в його офіційному віснику. Для натуралізації особа має прожити на території держави не менше 5 років.
Припинення громадянства може мати місце навіть після прийняття рішення міністра юстиції.
В Японії використовується також право підстави – тобто коли дитина народилася на території Японії а батько й мати невідомі, а також якщо батьки не мають громадянства.
На відміну від Японії, в Конституції Німеччини зазначено, що німецьке громадянство є невід’ємним і його не можна позбавити, а втрата громадянства можлива лише на підставі закону. А проти волі особи – лише у тому випадку, якщо ця особа не стає особою без громадянства. Також вагомим принципом Німецької держави є те, що подвійне громадянство не допускається.
Для натуралізації в Німеччині необхідне виконання таких умов яз знання та повага до конституції та законів, проживання на її території не менше 8 років тощо.Також, обов’язковою умовою набуття громадянства Німеччини є те, що особа має довести, що вона відмовилась від попереднього громадянства.
Правовий статус іноземців, біженців в Японії та Німеччині.
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства в цих країнах лише частково визначений в їх конституціях. Так, в статті 16-а Конституції Німеччини гарантується право на притулок для біженців. Ця стаття встановлює: процедуру розгляду заяв щодо надання притулку, яка скорочується порівняно з попереднім законодавством; встановлює запобіжні заходи для унеможливлення багаторазового одержання допомоги; встановлює рівень прожиткового мінімуму біженців шляхом надання натуральної допомоги; встановлює, що іноземці з країн ЄС, де діє женевська конвенція не можуть мати навіть тимчасовий політичний притулок, і не можуть посилатися на право політичного притулку.
В Конституції ж Японії таке право прямо е зазначено.
Окремі права біженців та іноземців можуть обмежуватись як в Японії так і в Німеччині, проте ніякий закон не може змінювати самої суті, змісту права. Так, обмежуються здебільшого політичні права осіб (право обирати та бути обраними, право участі в політичних партіях тощо).
Основні права іноземців та біженців в Німеччині захищаються також тим, що Німеччина ратифікувала міжнародні пакти про права людини Організації Об’єднаних Націй.
В Японії права та свободи іноземців та біженців встановлюються відповідно до їх законів.
Висновки
Проаналізувавши факти, викладені в роботі, можна зробити такі висновки:
1. Отже, громадянство (підданство) – це постійний, сталий, безперервний, двосторонній правовий зв'язок між державою та особою, який полягає у встановленні взаємних прав та обов’язків, які закріплені в конституціях.
2. Правовий статус особи в Німеччині та Японії відрізняється тим, що Німеччина – це федеративна республіка, а Японія – конституційна монархія, хоча на даному етапі розвитку в обох країнах прослідковується швидкий розвиток демократичних засад побудови суспільства. Спільною рисою цих двох країн є те, що вони є переможеними у ІІ світовій війні, і тому взяли на себе зобов’язання перед певними народами про надання їм певних пільг (Німеччина).
3. Основна відмінність прав та обов’язків осіб в Німеччині та Японії полягає в тому, що в японській конституції більше наголошується ролі суспільства та народу в цілому. Це умовлено певними історичними чинниками, такими як феодальний та монархічний устрій, який існував довгий час в державі.
Що ж до способу викладення прав, свобод та обов’язків в конституції, то можна сказати про те, що конституція Німеччини більш деталізована в цьому сенсі. Вона не лише закріплює певне право, але й розкриває його суть.
4. Спільною рисою, при характеристиці розділу конституції названих країн про права, свободи та обов’язки особи є те, що в них майже не прописані обов’язки, і є широкий перелік прав та свобод, які здебільшого є спільними для обох країн.
5. ще однією суттєвою відмінністю правового статусу особи в Німеччині та Японії є те, що Німеччина є членом Європейського союзу, а отже ратифікувала основні конвенції про права людини та громадянина, статус іноземців та біженців. Таким чином, особи, що проживають на її території, у разі порушення своїх прав можуть звертатись до Європейського Суду з Прав Людини. І таким чином це є ще одним способом захищати свої прав та інтересів, яким не можуть користуватися піддані Японії.
[1]Конституція Японії 1947р. ст.12