Функціональний підхід до державної служби дає змогу визначити цілі й завдання, механізм виконання службових функцій, технологію розробки і ухвалення управлінських рішень, забезпечення контролю за їх виконанням. Але розгляд державної служби тільки крізь призму її функцій є занадто обмеженим. Тому слід усвідомлювати, що на виконання державних функцій завжди впливають політичні, правові, економічні, соціальні умови, які завжди доводиться брати до уваги і які стають складовими частинами загальної історичної ситуації.
Державна служба як навчальна і наукова дисципліна сформувалась під впливом інтенсивного розвитку державного управлінського апарату, становлення і вдосконалення адміністративно-правових відносин, соціально-економічних та політичних змін.
У цьому контексті державна служба як предмет вивчення і дослідження має міждисциплінарний характер. Її окремі аспекти вивчаються в межах різних предметів, таких як політологія, право, соціологія, менеджмент, психологія, економіка, етика тощо. Через це виникають певні труднощі при розмежуванні сфер розгляду під час формування світогляду щодо організації та забезпечення державної служби на різних етапах її становлення. При більш глибокому аналізі з'являються ідеї, що конкурують між собою, міждисциплінарні зв'язки, нові елементи, які характеризують особливості державної служби. Наприклад, якщо розглядати державну службу як засіб забезпечення державного інформаційного обігу, то виникне нове широке коло питань, які слід враховувати, розглядаючи предмет "державна служба", і які можуть слугувати базою для створення окремого нового предмета вивчення.
Така сама проблема може виникнути, якщо розглядати державну службу в контексті адміністративно-правових відносин. Тут уже потрібно звернути увагу на специфіку адміністративного права як науки, котре регулює всю багатогранність відносин, що виникають при виконанні державних функцій, у тому числі процедуру створення правових норм, формування статусу державних службовців, умов входження до їх складу, проходження служби, прав і обов'язків, відповідальності і гарантій.
Аналогічний підхід можна запропонувати і щодо інших наукових та навчальних дисциплін, які становлять предмет державної служби:
- соціології, яка вивчає взаємовідносини між державною службою та іншими владними інституціями, громадськими організаціями, суспільством стосовно визначення функцій і завдань, повноважень і норм поведінки, механізмів реалізації тощо;
- економіки, яка, крім того, вивчає і механізм державного регулювання економічного життя країни, в тому числі і шляхом впровадження нормативно-правових актів, що розробляються і впроваджуються через інститут державної служби, яка є і певною статтею державних витрат;
- психології, яка формує норми взаємовідносин як у межах апарату державної служби, так і між державними службовцями та громадянами, визначає морально-етичні норми, звичаї, традиції тощо.
Отже, комплексний підхід до розгляду такого важливого для державних управлінців предмета, як державна служба, має здійснюватись одночасно за багатьма науковими напрямками.
Спиняючись на окремих історичних етапах, автор свідомо звертається до низки споріднених, притаманних тому чи іншому часу наукових поглядів щодо формування філософської думки, політичних, економічних, соціальних та інших стосунків у країнах, досвід яких аналізується. Було б помилковим розглядати державну службу тільки в ракурсі історичних змін без хоча б поверхового ознайомлення з політичною та соціально-економічною ситуацією в країні, побудовою управлінських структур та формуванням статусу посадових осіб державного апарату, практичних прикладів реалізації управлінських рішень.
Інколи немає можливості аналізувати кожну історичну ситуацію комплексно, проте не завжди в цьому є й потреба, оскільки ставиться за мету фрагментарне визначення стану державної служби, шляхів її трансформації від родинно-патерналістської до сучасної соціально орієнтованої моделі.
1. Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1997 р. - К., 1997.- 64 с.
2. Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 // Вісн. держ. служби. - 1995. - № 1. - С. 9-28.
3. Указ Президента України "Про систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців" від 30.05.1995 // Вісн. держ. служби. - 1995. - № 2. - С. 30-31.
4. Указ Президента України "Про державну комісію з проведення в Україні адміністративної реформи" від 7.07.1997 № 620-97 // Вісн. держ. служби. - 1997. - № 3. - С. 7-10.
5. Философский энциклопедический словарь. - М., 1989. - 576 с.
6. Вебер М. Избранные произведения. - М., 1994. - 496 c.