51. Державно-політичні та соціально-економічні аспекти боротьби з корупцією 309
Розділ 12. Модель державної служби України та перспективи розвитку 318
52. Основні риси моделі державної служби України......... 318
53. Основні напрями розвитку державної служби України 323
Література.................................................................................... 335
[1] З погляду традиційних підходів під державною мають на увазі службу в державних установах, на підприємствах, в організаціях та об’єднаннях. Службовців приватних організацій, підприємств, банків та інших установ і організацій лише соціологічно можна виокремити в системі службових відносин; таке виокремлення та відповідна класифікація службовців не матимуть юридичного підґрунтя.
[2] Для України як унітарної держави до цієї категорії працівників до 2001 р. належали працівники органів місцевого самоврядування, які здійснюють функції децентралізованого державного управління, тобто перебувають на посадах апарату органів місцевого самоврядування.
[3] Цільова ознака об’єднання правового матеріалу — це необхідність урегулювання адміністративно-процесуального механізму реалізації або забезпечення реалізації конституційних і законодавчо визнаних цілей, принципів функціонування, завдань і функцій держави.
[4] Предметною ознакою об’єднання є характер регульованих суспільних відносин, що виникають, змінюються й припиняються в процесі організації державної служби, забезпечення її функціонування, встановлення гарантій діяльності державних службовців.
[5]Старилов Ю.М. Служебное право. — М.: БЕК, 1996. — 698 с.
[6] Держава, що являє собою переважно засіб соціального компромісу, відповідає рівню розвитку демократії, що характеризується ідеологічним плюралізмом, гласністю, багатопартійністю, вільними виборами, поділом влади, верховенством закону, охороною прав і свобод особистості, наявністю високоавторитетного і незалежного суду тощо, — є правовою.
[7]Боднар А. Д. Основы политологии: (Наука о политике). — К.: УкрНИИНТИ, 1991. — 144 с.
[8]Боднар А. Д. Там само.
[9] Основы политической науки: Учеб. пособие для высш. учеб. завед. — М.: Дело ЛТД, 1995. — 436 с.
[10]Політична система сучасної України: особливості становлення, тенденції розвитку / Редкол.: Ф. М. Рудич (голова) та ін. — К.: Парлам. вид-во, 1998. — 352 с.
[11]Easton D. Systems Analysis of Political Life. — N. Y., 1957. — P. 18—19, 153.
[12]СтариловЮ.Н. Служебное право. — М.: БЕК, 1996. — 698 с.
[13] Державне управління: теорія і практика / За заг. ред. В. Б. Авер’янова — К.: Юрінком Інтер, 1998. — 432 с.
[14]РайтГ. Державне управління / Пер. з англ. В. Івашка, О. Коваленко, С. Соколик. — К.: Основи, 1994. — 191 с.
[15] Реформування державного управління в Україні: проблеми і перспективи / Кол. авт.; Наук. кер. В. В. Цвєтков. — К: Оріяни, 1998. — 364 с.
[16]Атаманчук Г. В. Теория государственного управления: Курс лекций. — М.: Юрид. лит., 1997. — 400 с.
[17] Политологический словарь: В 2 ч. — М.: Луч, 1994. — Ч. 1. — С. 208.
[18] Державне управління: теорія і практика / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. — К.: Юрінком Інтер, 1998. — 432 с.
[19]ВедельЖ. Административное право Франции:Пер. с фр. — М.: Прогресс,1973. — 512 c.
[20] Мельник А.Ф. Державне регулювання економіки перехідного періоду (світовий досвід і проблеми України). — Тернопіль: Збруч, 1995.
[21]БодровВ.Г., КредісовА.І., ЛеоненкоП.М. Соціальне ринкове господарство. — К.: Либідь, 1995. — 175 с.
[22]Mueller-Armack A. Soziale Marktwirtschaft // Handwoerterbuch der Sozialwissenschaften. — Bd. 9 Stuttgart u. a. , 1965.
[23]Сам термін «держава добробуту» став широко використовуватися в науковій літературі після другої світової війни, хоча концепція держави добробуту почала складатися наприкінці XIX ст. — у перші десятиріччя XX ст.
[24]Ламберт Х. Социальная рыночная экономика: Германский путь / Пер. с нем. В. Котелкина. — М.: Дело ЛТД, 1994. — 224 с.
[25]ЛангеО. Введение в экономическую кибернетику: Пер. с пол. — М.: Прогресс, 1968. — 208 с.
[26]Фридман М., Хайек Ф. О свободе / Пер. с англ. под ред. А. Бабича. — Минск: Полифакт—Референдум, 1990. — 126 с.
[27]РаппопортА. Математические аспекты абстрактного анализа систем. — М.: Прогресс, 1969. — С. 83—105.
[28]ЛукіновІ. Методи і засоби державного регулювання економіки перехідного періоду // Економіка України. — 1999. — № 5. — С. 8—12; АбалкинЛ.Роль государства в становлении и регулировании рыночной экономики // Вопр. экономики. — 1997. — № 6. — С. 6—21.
[29]У науковій літературі утвердилася думка, згідно з якою в благополучному із соціальної точки зору суспільстві розрив у грошових прибутках 20 % найбагатших і 20 % найбідніших верств населення не повинен перевищувати 12 разів. Перевищення цієї межі пов’язане з серйозною соціально-політичною дестабілізацією суспільства. Саме цей факт далеко не в останню чергу викликав необхідність перерозподілу прибутку і багат-
ства. Про це свідчить, наприклад, практика регулювання відповідних процесів у США. Так, у 1981 р. без урахування державного впливу розрив у прибутках 20 % найбагатших і 20 % найбідніших становив би 52,4 раза, а з урахуванням державного впливу (тобто
після вирахування податків, включаючи трансфертні платежі) виявився на порядок нижче і становив 9,7 раза. Причому, як свідчать К. Мак-Коннелл і С. Брю, «порівняння з іншими країнами показує, що в США прибуток розподіляється менш рівномірно, ніж у більшості інших промислово розвинених країнах».
[30]J. Will. News Week. — March 16. — 1986. — P. 21.
[31]Walton C. C. Сorporate social responsibilities. — Belmont (Cal.). — 1967.
[32] Политологический словарь: В 2 ч. — М.: Луч, 1994. — Ч. 1. — С. 208.
[33]Атаманчук Г. В. Теория государственного управления: Курс лекций. — М.: Юрид. лит., 1997. — 400 с.
[34]ГальчинськийА., ГеєцьВ., СеминоженкоВ. Україна: реалії та інноваційний розвиток. — К.: ОП НДУБВ, 1997. — 66 с.
[35]МельникА.Ф. Державне регулювання економіки перехідного періоду (світовий досвід і проблеми України). — Тернопіль: Збруч, 1995; СавченкоА.Г., ПухтаєвичГ.О., ТітьонкоО.М. та ін. Макроекономіка: Підручник / За заг. ред. А. Г. Савченка. — К.: Либідь, 1995. — 207 с.
[36]Авер’яновВ.Б. Органи виконавчої влади в Україні. — К.: Ін Юре, 1997. — 48 с.; Авер’яновВ.Б., КрупчанО.Д. Виконавча влада: конституційні засади і шляхи реформування. — Х.: Право, 1998. — 36 с.; Політична система сучасної України: особливості становлення, тенденції розвитку / Редкол.: Ф. М. Рудич (голова) та ін. — К.: Парлам. вид-во, 1998. — 352 с.
[37] Теория государства и права: Курс лекций / Под ред. М. И. Матузова, О. В. Малько. — М.: Юристъ, 1997. — 672с.
[38]Государственная служба: Теория и организация. Курс лекций. — Ростов-на-Дону: Феникс, 1998. — 640 с.
[39]Швидько Г., Романов В. Державне управління і самоврядування в Україні: Історичний нарис: Ч. 1. — К.: Вид-во УАДУ, 1997. — С. 13.
[40]Швидько Г., Романов В. Державне управління і самоврядування в Україні: Історичний нарис: Ч. 1. — К.: Вид-во УАДУ, 1997. — С. 22.
[41] Конституція України — Основний Закон суспільства, держави, людини: Наук.-метод. рекомендації. — К.: Вид-во УАДУ, 1997. — С. 6.
[42]Швидько Г., Романов В. Державне управління і самоврядування в Україні: Історичний нарис: Ч. 1. — К.: Вид-во УАДУ, 1997. — С. 32.
[43] Там само. — С. 44, 48.
[44] Конституція України — Основний Закон суспільства, держави, людини: Наук.-метод. рекомендації. — К.: Вид-во УАДУ, 1997. — С. 7.
[45] Там само. — С. 8.
[46]Швидько Г., Романов В. Державне управління і самоврядування в Україні: Історичний нарис: Ч. 1. — К.: Вид-во УАДУ, 1997. — С. 60.
[47]Швидько Г., Романов В. Державне управління і самоврядування в Україні: Історичний нарис: Ч. 1. — К.: Вид-во УАДУ, 1997. — С. 62.
[48]Шевцова Ю. Створення та становлення державної служби в Україні: Історичний досвід та шляхи реформування: Магістерська робота. — К.: Вид-во УАДУ, 1998. — С. 10.
[49]Швидько Г., Романов В. Державне управління і самоврядування в Україні: Історичний нарис: Ч. 1. — К.: Вид-во УАДУ, 1997. — С. 80.
[50] Конституція України — Основний Закон суспільства, держави, людини: Наук.-метод. рекомендації. — К.: Вид-во УАДУ, 1997. — С. 9.
[51] Місцеве самоврядування в Україні: Історія, проблеми, пропозиції. — К., 1994. — С. 33.
[52]Озірська С. М., Полянський Ю. Д. Системи державної служби європейських країн: Велика Британія, Російська Федерація, Україна, Французька Республіка: Наук.-аналіт. дослідження. — К., 1999.
[53]Особливостями поняття «посадова особа» є:
·перебування на службі в органі;
·здійснення на посаді, яку вона обіймає, організаційно-розпорядчих функцій з реалізації компетенції держоргану (неоднакова участь службовців у реалізації таких функцій є підставою виділення посадових осіб);