У випадку, коли з заявою про державну реєстрацію звертаються благодійні організації, що мають одну і ту ж назву, перевага надається благодійній організації, яка першою подала заяву про реєстрацію.
Ліквідація благодійної організації здійснюється в установленому законодавством порядку.
Благодійна організація діє на підставі статуту (положення). У статуті (положенні) зазначаються:
♦ назва, місцезнаходження, статус та організаційно-правоваформа благодійної організації;
предмет, цілі, завдання та основні форми благодійної діяль-( ності;
порядок утворення і діяльності органів управління благо-! дійної організації;
джерела фінансування та порядок використання майна ікоштів благодійної організації;
порядок внесення змін до статуту (положення) благодійноїорганізації;
порядок реорганізації або ліквідації благодійної організації,використання її майна і коштів у разі припинення діяльності;
умови і порядок прийняття в члени благодійної організаціїта вибуття з неї;
права і обовязки членів благодійної організації.
До статуту (положення) можуть включатися інші положення, повязані з особливостями діяльності благодійної організації. Статут (положення) благодійної організації не повинен суперечити законодавству України.
З метою здійснення благодійної діяльності благодійні організації мають право:
самостійно вирішувати питання про подання благодійноїдопомоги її набувачам, використовувати цільові пожертвування, що подаються благодійниками на реалізацію благодійної програми згідно з умовами цього пожертвування;
утворювати відповідно до законодавства України своївідділення, філії, представництва;
обєднуватися у спілки, асоціації та інші обєднання, щостворюються на добровільній основі і сприяють виконанню статутних завдань;
обмінюватися інформацією та спеціалістами з відповідними організаціями зарубіжних країн;
♦ організовувати збір благодійних пожертвувань та внесківвід фізичних та юридичних осіб, іноземних держав таміжнародних організацій;
постійно визначати форми, обєкти, субєкти і обсяги благодійної допомоги;
відкривати рахунки (у національній та іноземній валютах)в установах банків;
засновувати засоби масової інформації, підприємства іорганізації, займатися видавничою діяльністю;
бути членом інших благодійних організацій;
їо ♦ мати власну символіку, яка підлягає державній реєстрації у порядку, визначеному Законом України Про обєднання громадян для реєстрації символіки обєднань громадян;
-.. ♦ популяризувати своє імя (назву), символіку;
♦ мати інші права згідно з законодавством України.Благодійна організація зобовязана забезпечити виконання
статутних завдань, вільний доступ до своїх звітів, документів про господарську та фінансову діяльність. Засновники та працівники благодійної організації не мають права отримувати матеріальних переваг і додаткових коштів у звязку із своїм становищем в цій організації, крім тих, що передбачені даним Законом.
Благодійна програма приймається благодійною організацією і є комплексом благодійних заходів, спрямованих на вирішення завдань, що відповідають статутним цілям організації.
Благодійна допомога може подаватися набувачам у вигляді:
одноразової фінансової, матеріальної та іншої допомоги;
систематичної фінансової, матеріальної та іншої допомоги;
фінансування конкретних цільових програм;
♦ допомоги на основі договорів (контрактів) про благодійнудіяльність;
..-. ♦ дарування або дозволу на безоплатне (пільгове) використання обєктів власності;
дозволу на використання своєї назви, емблеми, символів;
подання безпосередньо допомоги особистою працею, послугами чи передачі результатів особистої творчої діяльності;
♦ прийняття на себе витрат по безоплатному, повному абочастковому утриманню обєктів благодійництва;
♦ інших заходів, не заборонених законом.
Здійснення благодійними організаціями благодійної діяльності у вигляді надання конкретних послуг (виконання робіт), що підлягають обовязковій сертифікації або ліцензуванню, допускається після такої сертифікації або ліцензування в установленому законодавством України порядку.
Вищим органом управління благодійної організації є колегіальний орган (загальні збори, зїзд, конференція), який здійснює свої повноваження згідно із статутом (положенням) благодійної організації. До компетенції вищого органу управління благодійної організації належать затвердження статуту (положення) благодійної організації, внесення змін до нього, обрання виконавчого та контрольного органів благодійної організації, затвердження благодійних програм, визначення основних напрямів діяльності благодійної організації, прийняття рішень про реорганізацію та ліквідацію благодійної організації і вирішення інших питань, що передбачені статутом (положенням) про благодійну організацію.
Виконавчим органом благодійної організації є правління (комітет). Повноваження правління (комітету) визначаються статутом (положенням) благодійної організації. Для забезпечення поточної діяльності благодійної організації призначається адміністративно-виконавчий орган на чолі з президентом (директором), повноваження якого визначаються статутом (положенням).
Розпорядчі та контролюючі функції в благодійній організації здійснює наглядова рада, персональний склад якої визначається засновниками (засновником).
Члени виконавчого органу благодійної організації, крім президента (директора), не одержують заробітну плату за свою роботу в цьому органі. Витрати, обумовлені виконанням статутних обовязків у цих органах, можуть бути відшкодовані за рахунок коштів благодійної організації за рішенням правління (комітету).
На працівників апарату благодійної організації поширюється законодавство України про працю, соціальне забезпечення і соціальне страхування.
Завдання та запитання:
Дайте визначення громадської організації.
Якими нормативними актами регулюється діяльність громадських організацій
Хто може бути засновником громадської організації
Розкрийте зміст статуту обєднання громадян.
Який законодавчий акт регулює порядок створення і діяльності релігійних організацій
Розкрийте зміст статуту релігійної організації.
Дайте визначення політичної партії:
8. В яких випадках забороняється утворення і діяльність гіол-ітичних партій
9. Розкрийте зміст закону України Про благодійництво та благодійні організації.
10. Який орган здійснює державну реєстрацію благодійнихорганізацій
РОЗДІЛ З
Правове регулювання відносин власності в Україні
3.1. Поняття та зміст права власності.
Правом власності, за ст. 316 ЦК України, є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Зміст права власності полягає в тому, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обовязків власник зобовязаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності.
Цивільний кодекс України зазначає, що субєктами права приватної власності можуть бути фізичні та юридичні особи, яким може належати будь-яке майно, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати. У державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. У комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді.
Відповідно до Закону України Про власність всі види власності недержавних юридичних осіб віднесені до колективної власності, однак в ЦК України дана форма власності не відображена. Більшість юристів-спеціалістів з цивільного права (ОАПушкін, Я.М.Шевченко, В.І.Семчик та ін.) категорично за-
перечують таку форму власності і вважають, що в даному випадку мова йде про право приватної власності юридичних осіб
3.2. Правовий режим майна господарюючих субєктів
Правовий режим майна господарюючих субєктів регулюють Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, закон Про власність, та інші нормативно-правові акти.
Основу правового режиму майна субєктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права право господарського відання, право оперативного управління, а також право оперативного використання майна. Господарська діяльність може здійснюватися також на основі інших речових прав (права володіння, права користування тощо), передбачених Цивільним та Господарським кодексами України .
Суб’єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими субєктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим субєктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених чинним законодавством.
Майно, що використовується у господарській діяльності, може перебувати у спільній власності двох або більше власників.
Правовий режим власності та правові форми реалізації права власності у сфері господарювання визначаються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України і іншими законодавчими актами.