Договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не
визначений, він вважається укладеним на один рік. Строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.
У договорі поставки за згодою сторін може бути передбачений порядок відвантаження товарів будь-яким видом транспорту, а також вибірка товарів покупцем. Договором може бути передбачено відвантаження товарів вантажовідправником (виготовлювачем), що не є постачальником, та одержання товарів вантажоодержувачем, що не є покупцем, а також оплата товарів платником, що не є покупцем.
Якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі бшьш високі вимоги до якості товарів. У разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості.
Договір контрактації. Державна закупка сільськогосподарської продукції здійснюється за договорами контрактації, які укладаються на основі державних замовлень на поставку державі сільськогосподарської продукції.
За договором контрактації (ст. ст. 272-274 ГКУ) виробник сільськогосподарської продукції (далі виробник) зобовязується передати заготівельному (закупівельному) або переробному підприємству чи організації (далі контрактанту) вироблену ним продукцію у строки, кількості, асортименті, що передбачені договором, а контрактант зобовязується сприяти виробникові у виробництві зазначеної продукції, прийняти і оплатити її.
У договорах контрактації повинні передбачатися:
види продукції (асортимент), номер державного стандартуабо технічних умов, гранично допустимий вміст у продукціїшкідливих речовин;
кількість продукції, яку контрактант приймає безпосередньо у виробника;
♦ ціна за одиницю, загальна сума договору, порядок і умови
доставки, строки здавання-приймання продукції;
♦ обовязки контрактанта щодо подання допомоги в організації виробництва сільськогосподарської продукції та її транспортування на приймальні пункти і підприємства;
♦ взаємна майнова відповідальність сторін у разі невиконання ними умов договору;
♦ інші умови, передбачені Типовим договором контрактації ., сільськогосподарської продукції, затвердженим у порядку,
встановленому Кабінетом Міністрів України. У договорі контрактації можуть передбачатися обсяги сільськогосподарської продукції, приймання якої контрактант здійснює безпосередньо у виробника, та продукції, яка доставляється безпосередньо виробником торговельним підприємствам. Решта продукції приймається контрактантом на визначених договором приймальних пунктах, розташованих у межах адміністративного району за місцезнаходженням виробника.
За нездачу сільськогосподарської продукції у строки, передбачені договором контрактації, виробник сплачує контрактанту неустойку в розмірі, встановленому договором, якщо інший розмір не передбачений законом.
За невиконання зобовязання щодо приймання сільськогосподарської продукції безпосередньо у виробника, а також у разі відмови від приймання продукції, предявленої виробником у строки і в порядку, що погоджені сторонами, контрактант сплачує виробнику штраф у розмірі пяти відсотків вартості неприй-нятої продукції, враховуючи надбавки і знижки, а також відшкодовує завдані виробникові збитки, а щодо продукції, яка швидко псується, повну її вартість.
У договорі контрактації можуть бути передбачені також інші санкції за невиконання або неналежне виконання зобовязань відповідно до вимог Господарського кодексу України.
Договір оренди майна та лізинг. За договором оренди (ст. ст. 283-291 ГКУ) одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Обєктом оренди можуть бути:
державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські обєкти із завершеним циклом виробництва продукції(робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, наякій розміщений обєкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання;
нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення);
інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить субєктам господарювання.
Оренда структурних підрозділів державних та комунальних підприємств не повинна порушувати виробничо-господарську цілісність, технологічну єдність даного підприємства.
Законом може бути встановлено перелік державних та комунальних підприємств, цілісні майнові комплекси яких не можуть бути обєктом оренди.
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Істотними умовами договору оренди є:
♦ обєкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням їїіндексації);
строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.
Оцінка обєкта оренди здійснюється за відновною вартістю. Умови договору оренди зберігають свою силу на весь строк дії договору, а також у разі, якщо після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря.
Реорганізація орендодавця не є підставою для зміни умов або розірвання договору оренди.
Строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Орендар має переважне право перед іншими субєктами господарювання на продовження строку дії договору оренди.
Орендар може бути зобовязаний використовувати обєкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передано в оренду.
Орендар зобовязаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Орендар відшкодовує орендодавцю вартість орендованого майна у разі відчуження цього майна або його знищення чи псування з вини орендаря.
Орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан обєкта оренди. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі.
Орендодавцями щодо державного та комунального майна є:
1) Фонд державного майна України, його регіональні відділення щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх
• -. структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, пе-
, редбачених законом;
органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим або місцевими радами управляти майном,відповідно щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим або є у комунальній власності;
державні (комунальні) підприємства щодо окремого індивідуально визначеного майна, а з дозволу орендодавців, зазначених у пункті 2, також щодо цілісних майнових комплексів, їх структурних підрозділів та нерухомого майна
Орендар має право передати окремі обєкти оренди в суборенду, якщо інше не передбачено законом або договором оренди. Передача в суборенду цілісних майнових комплексів не допускається.
Одностороння відмова від договору оренди не допускається.
Договір оренди припиняється у разі:
закінчення строку, на який його було укладено;
викупу (приватизації) обєкта оренди;
ліквідації субєкта господарювання-орендаря;
загибелі (знищення) обєкта оренди.
Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму.
Згідно з Господарським кодексом України (ст. 292 ГКУ) лізинг це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.