Господарське законодавство, Пігач, Труфонова (стр. 30 из 42)

Завдання та запитання:

Поняття та способи захисту прав та законних інтересів субєктів господарювання.

Строки у господарських відносинах.

3. Визнання господарських угод недійсними та правові наслідкицього.

Досудове врегулювання господарського спору.

Порядок розгляду спорів господарськими судами.

Позовна заява: зміст, порядок предявлення.

Вирішення спорів господарським судом.

Розкрийте поняття господарського спору.

Який порядок визнання господарських договорів недійсними

Які справи підсудні господарському суду

Які основні завдання господарського суду

Порядок розгляду господарських спорів МКАС.

РОЗДІЛ 7

Правові засади обмеження монополізму в економіці України

7. 1. Правові засади підтримки та „. захисту економічної конкуренції.

Функціонування ринкових відносин, в основі яких лежить багатоукладна економіка, передбачає створення для субєктів господарювання рівних можливостей, їх змагальність, тобто здорову конкуренцію, яка належним чином впливає на стимулювання виробництва саме тих товарів, яких потребує споживач.

Закон України Про захист економічної конкуренції ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, №12, ст.64) визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.

Законодавство про захист економічної конкуренції грунтується на нормах, установлених Конституцією України і складається із Господарського кодексу України, Закону Про захист економічної конкуренції, законів України Про Антимонопольний комітет України, Про захист від недобросовісної конкуренції, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Якщо міжнародним договором, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у Законі Про захист економічної конкуренції, то застосовуються правила міжнародного договору.

Особливості застосування законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема щодо певних галузей промисловості, можуть бути встановлені виключно шляхом внесення змін до даного Закону.

Державна політика у сфері розвитку економічної конкуренції та обмеження монополізму в господарській діяльності, здійснен-

ня заходів щодо демонополізації економіки, фінансової, матеріально-технічної, інформаційної, консультативної та іншої підтримки субєктів господарювання, які сприяють розвитку конкуренції, здійснюється уповноваженими органами державної влади, органами місцевого самоврядування та органами адміні-стративно-господарського управління та контролю.

Субєкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобовязані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.

Державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів субєктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України.

Органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю зобовязані сприяти Антимонопольному комітету України у здійсненні його повноважень у сфері підтримки й захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму та контролю за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції.

З метою однакового застосування норм законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, Антимонопольний комітет України дає рекомендаційні розяснення з питань застосування цього законодавства.

7.2. Зловживання монопольним ^; становищем на ринку.

Відповідно до Господарського Кодексу України (ст.29) зловживанням монопольним становищем вважаються:

♦ навязування таких умов договору, які ставлять контрагентів у нерівне становище, або додаткових умов, що не стосуються предмета договору, включаючи навязування товару, не потрібного контрагенту;

обмеження або припинення виробництва, а також вилучення товарів з обороту з метою створення або підтримкидефіциту на ринку чи встановлення монопольних цін;

інші дії, вчинені з метою створення перешкод доступу наринок (виходу з ринку) субєктів господарювання;

встановлення монопольно високих або дискримінаційнихцін (тарифів) на свої товари, що призводить до порушенняправ споживачів або обмежує права окремих споживачів;

• ♦ встановлення монопольно низьких цін (тарифів) на свої товари, що призводить до обмеження конкуренції.

7.3. Антимонопольні органи та їх компетенція.

Правове регулювання діяльності Антимонопольного комітету здійснює Закон України Про Антимонопольний комітет України і ряд інших нормативних актів. За даним Законом Антимонопольний комітет України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності. Антимонопольний комітет України підконтрольний Президенту України та підзвітний Верховній Раді України. , Основними завданнями Антимонопольного комітету України є:

♦ здійснення державного контролю за дотриманням антимо-і нопольного законодавства;

запобігання, виявлення і припинення порушень антимонопольного законодавства;

контроль за економічною концентрацією;

♦ сприяння розвитку добросовісної конкуренції.Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність

відповідно до Конституції України, законів України: Про захист економічної конкуренції, Про захист від недобросовісної конкуренції, Про Антимонопольний комітет України, та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів. Повноваження Антимонопольного комітету України закріплені в ст. 8 Закону України Про Антимонопольний комітет України. Антимонопольний комітет України вправі:

♦ визначати межі товарного ринку, а також монопольне становище субєктів господарювання на ньому;

♦ видавати субєктам господарювання обовязкові для ви-о конання рішення про припинення порушень антимонопольного законодавства та про відновлення початкового становища, про примусовий поділ монопольних утворень;

вносити до органів влади обовязкові для розгляду подання щодо скасування ліцензій, припинення операцій зовнішньоекономічної діяльності субєктів господарювання уразі порушення ними антимонопольного законодавства;

приймати нормативно-правові акти відповідно до йогокомпетенції, зокрема, з питань антиконкурентнихузгоджених дій, зловживань монопольним (домінуючим)становищем на ринку, дискримінації органами влади,органами місцевого самоврядування, органамиадміністративно-господарського управління та контролю,провадження у заявах про надання дозволу на економічнуконцентрацію субєктів господарювання, контролю заекономічною концентрацією субєктів господарювання,провадження у справах про порушення антимонопольногозаконодавства, порядку виконання, перевірки, перегляду таоскарження рішень органів Антимонопольного комітетуУкраїни, а також недобросовісної конкуренції, обовязковідля виконання органами влади, органами місцевогосамоврядування, органами адміністративно-господарськогоуправління та контролю, субєктами господарювання,контролювати їх виконання, надавати розяснення щодо їхзастосування;

здійснювати інші дії, передбачені законодавством про Антимонопольний комітет України.

Для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються Комітетом у межах його компетенції.

7.4. Відповідальність за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства.

Антимонопольний комітет України накладає штрафи на субєктів господарювання юридичних осіб за:

вчинення дій, передбачених ст. 29, ЗО і 32 ГосподарськогоКодексу України, ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень Антимонопольного комітету України чи його територіальних відділень про припинення порушень антимонопольно-конкурентного законодавства,відновлення первинного стану або зміну угод, що суперечать антимонопольно-конкурентному законодавству;

створення, реорганізацію (злиття, приєднання), ліквідаціюсубєктів господарювання, вступ одного або декількохсубєктів господарювання в обєднання, придбання чи набуття будь-яким іншим способом у власність, одержання в

_: управління (користування) часток (акцій, паїв) та активів (майна) у вигляді цілісних майнових комплексів _т підприємств чи їх структурних підрозділів, а також в орен-ду цілісних майнових комплексів підприємств чи їх структурних підрозділів без згоди на це Антимонопольного ко-• мітету України чи його органів у випадках, якщо законом передбачено необхідність одержання такої згоди;

неподання чи несвоєчасне подання передбаченої закономінформації або подання завідомо недостовірної інформаціїАнтимонопольному комітету України, його територіальним

відділенням.

Вчинення дій, визначених ГКУ як недобросовісна конкуренція, юридичними особами, що не є субєктами господарювання, тягне за собою накладення на них Антимонопольним комітетом України або його територіальними відділеннями штрафу в розмірі, передбаченому законом.