МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
До друку та в світ
дозволяю на підставі
“Єдиних правил”,
п. 2.6.14
Заступник першого проректора –
начальник організаційно-методичного
управління В.Б. Юскаєв
НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК
з курсу “Інтелектуальна власність”
для студентів усіх спеціальностей
денної та заочної форм навчання
У двох частинах
Частина 2
Усі цитати, цифровий та
фактичний матеріал,
бібліографічні відомості
перевірені, запис одиниць
відповідає стандартам
Укладачі: І.П. Каплун
Е.В. Колісніченко
В.О. Панченко
А.А. Папченко
Відповідальний за випуск А.О. Євтушенко
Декан факультету ТеСЕТ О.Г. Гусак
Суми
«Видавництво СумДУ»
2010
С.
Розділ 6 ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАСОБІВ ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ7
6.1 Комерційне найменування. 7
6.1.1 Поняття комерційного найменування. 7
6.1.2 Право на комерційне найменування. 11
6.1.3 Захист права на комерційне найменування. 14
6.2.1 Поняття торговельної марки. 15
6.2.2 Правова охорона торговельних марок. 20
6.2.3 Оформлення прав на торговельну марку. 24
6.2.4 Права, що випливають зі свідоцтва на торговельну марку30
6.2.5 Захист прав на торговельну марку. 34
6.3 Географічне зазначення. 36
6.3.1 Поняття географічного зазначення. 36
6.3.2 Охорона прав на географічне зазначення. 42
6.3.3 Порядок реєстрації географічного зазначення та (або) права на нього43
6.3.4 Права та обов’язки, що випливають з реєстрації географічного зазначення47
6.3.5 Порядок визнання недійсною та припинення правової охорони географічного зазначення. 48
6.3.6 Захист прав на географічне зазначення. 49
Розділ 7 ПРАВОВА ОХОРОНА ІНШИХ ОБ’ЄКТІВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ51
7.1.1. Необхідність і способи правового регулювання наукового відкриття51
7.1.2 Закономірність як об'єкт наукового відкриття. 52
7.1.3 Властивість матеріального світу як об'єкт наукового відкриття53
7.1.4 Явище матеріального світу як об'єкт наукового відкриття53
7.1.5 Вирішення завдання пізнання. 53
7.1.6 Новизна як ознака наукового відкриття. 54
7.1.7 Масштабність наукового відкриття. 54
7.1.8 Достовірність відкриття. 54
7.1.9 Положення, що не відповідають вимогам,55
7.1.10 Можливі принципи спеціальної правової56
охорони наукових відкриттів. 56
7.1.11 Суб’єкти права на відкриття. 56
7.2 Компонування інтегральних мікросхем.. 57
7.2.1 Поняття інтегральної мікросхеми (ІМС) та компонування ІМС57
7.2.2 Характеристика ознак компонування ІМС.. 58
7.2.3 Суб’єкти права на компонування ІМС.. 59
7.2.4 Права авторів та інших правовласників. 60
7.2.5 Право на реєстрацію компонування ІМС та його захист62
7.3 Раціоналізаторська пропозиція. 66
7.3.1 Поняття раціоналізаторської пропозиції66
7.3.2 Суб'єкти права на раціоналізаторську пропозицію68
7.3.3 Права суб'єктів права на раціоналізаторську пропозицію69
7.3.4 Оформлення права на раціоналізаторську пропозицію71
7.4 Сорти рослин і породи тварин. 73
7.4.1 Ознаки охороноздатності сорту рослин,73
7.4.2 Суб’єкти права на сорт рослин, породу тварин. 74
7.4.3 Оформлення права на сорт рослин,76
7.4.4 Права авторів сорту рослин, породи тварин і патентовласників77
7.4.5 Захист прав на сорт рослин, породу тварин. 81
7.5.1 Поняття комерційної таємниці83
7.5.2 Суб’єкти права на комерційну таємницю.. 85
7.5.3 Права на комерційну таємницю.. 86
7.5.4 Охорона прав на комерційну таємницю.. 89
Розділ 8 ЕКОНОМІКА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ97
8.1 Поняття, склад і функції інтелектуального. 98
8.2 Інтелектуальна власність як об’єкт обліку. 102
8.4 Комерціалізація інтелектуальної власності108
Розділ 9 ОЦІНКА ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ110
9.1 Поняття оцінки та випадки виникнення необхідності в оцінці вартості об’єктів110
9.2 Підходи до оцінки та види вартості об’єктів інтелектуальної власності111
9.4 Ринковий (порівняльний) підхід. 116
9.6 Порядок оцінки прав на об’єкти інтелектуальної власності та оформлення звіту про оцінку120
Розділ 10 РОЗПОРЯДЖЕННЯ ПРАВАМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ТА ТРАНСФЕР ТЕХНОЛОГІЙ.. 123
10.1 Ліцензія як правова форма розпорядження правами інтелектуальної власності124
10.2 Суб’єкти ліцензійних угод. 125
10.3 Класифікація ліцензій. 130
10.4 Істотні умови договору на передачу прав власності на об’єкти інтелектуальної власності133
10.5 Маркетинг у ліцензійній торгівлі136
Розділ 6 ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАСОБІВ ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ
В економічній і соціальній сфері для зазначення осіб, а також позначення товарів і послуг, які ці особи постачають, щоб полегшити їх розрізнення та надати можливість широкому загалу розпізнавати їх, застосовують розрізнювальні знаки, тобто фонетичні або візуальні засоби, зокрема, слова та зображення.
Розрізнювальні знаки містять:
• комерційне найменування, тобто найменування, яке використовують для розпізнавання підприємства, виділення його серед інших;
• торговельну марку, тобто марку як один із засобів ідентифікації товарів або послуг, позначення, здатне відрізняти товари або послуги однієї особи від товарів або послуг іншої особи;
• географічне зазначення, тобто позначення, яке ідентифікує товар, що походить із певної місцевості, а вихідні якості, репутація або інші характеристики якого значною мірою пов'язують із його географічним походженням.
6.1.1 Поняття комерційного найменування
Комерційним називають найменування, під яким підприємець виступає в комерційному обороті і яке індивідуалізує його серед інших учасників цивільного обороту.
Це найменування є комерційним іменем підприємства, нерозривно пов'язане з його діловою репутацією. Під цим іменем підприємець укладає угоди та здійснює інші юридичні дії, несе юридичну відповідальність, реалізує свої плани і виконує обов'язки, рекламує і збуває вироблену ним продукцію тощо.
Комерційне найменування, що здобуло популярність у споживачів і викликає довіру в ділових партнерів, приносить підприємцеві не тільки значні дивіденди, а й належну повагу в суспільстві та визнання його заслуг.
Комерційні найменування та торговельні марки пов'язує те, що вони виконують дистинктивну (розрізнювальну) функцію. Проте на відміну від торговельних марок комерційні найменування відрізняють певне підприємство від решти незалежно від товарів або послуг, які реалізує або пропонує це підприємство.
За загальним правилом та компанія, яка використовує своє найменування в торговельній марці, може протидіяти реєстрації іншої торговельної марки або вимагати її відміни, якщо йдеться про схожу торговельну марку, здатну викликати плутанину. Тому, вибираючи торговельну марку, важливо перевірити не тільки зареєстровані торговельні марки, а й комерційні найменування, як зареєстровані, так і не зареєстровані.
Для компанії важливо стежити за спробами реєстрації найменувань, подібних до її комерційного найменування. Є спеціальні служби, які за певну плату можуть вести постійний моніторинг реєстрації комерційних найменувань в одній країні або в усьому світі. Такі послуги можуть дозволити компанії дізнатися про намір зареєструвати торговельну марку задовго до закінчення строку, який відводять на подання заперечень проти реєстрації.
Відповідно до ст. 6 (3) Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» не можуть бути зареєстровані як торговельні марки позначення, тотожні або схожі настільки, що їх можна сплутати з існуючими комерційними найменуваннями. Під останніми мають на увазі відомі в Україні найменування, що належать іншим особам, які одержали право на них до дати подання до установи заявки про такі самі або споріднені з ними товари і послуги.
Чинне законодавство висуває ряд вимог до комерційних найменувань.
По-перше, найменування підприємця має правдиво відображати його правовий стан і не вводити в оману інших учасників цивільного обороту. У зв'язку з цим комерційне найменування має містити правдиві вказівки на організаційну форму підприємства (товариство з обмеженою відповідальністю, відкрите акціонерне товариство тощо), його тип (державне, приватне тощо), профіль діяльності (виробниче, наукове, торговельне тощо), особу власника і т. п.