• пошуку документів за реквізитами (реєстраційним номером, датою прийняття, типом, органом влади, станом (чинні, нечинні));
• пошуку документів за словами в текстах Із урахуванням "відстані" між ними;
• перегляду текстів знайдених документів, копіюванні їх у файл.
Бази даних поновлюються щоденно. Блоки поновлення для системи "Законодавство" передаються користувачам через електронну пошту і виставляються на FTP-сервер. Система "Закони та підзаконні акти України в Інтернеті" функціонує на WEB- сервері Верховної Ради України.
Інформаційна-аналітична система "Вибори". Оперативне опрацювання великих обсягів і потоків інформації, підвищені вимоги до оперативності, достовірності її, необхідність інформаційно-аналітичного супроводу кожного етапу виборчого процесу, накопичення та швидкого доступу до інформації в різноманітних аспектах визначили необхідність створення для Центральної виборчої комісії по виборах народних депутатів України комп'ютерної системи опрацювання інформації.
До виборів народних депутатів України, які відбулися 27 березня 1994 p., фахівці Центру комп'ютеризованих інформаційних систем Секретаріату Верховної Ради України за участю Центральної виборчої комісії (ЦВК) та інших організацій вперше в Україні створили інформаційно-аналітичну комп'ютеризовану систему "Вибори".
У лютому 1994 р. цю систему впроваджено в промислову експлуатацію на етапі реєстрації кандидатів у народні депутати України, і з того часу вона функціонує у ЦВК, здійснюючи автоматизацію функцій реєстрації, контролю, опрацювання, накопичення та збереження інформації про виборчий процес протягом трьох років.
Впровадження ІАС "Вибори" продемонструвало значну ефективність використання сучасних інформаційних технологій у виборчому процесі.
| 87 |
| 86 |
| Розділ 4 |
Вплив правової інформатики на формування права
ІАС "Вибори" здійснює:
• централізоване накопичення інформації про хід виборів на всіх етапах виборчого процесу, що надходить з виборчих округів;
• облік даних про виборчі округи України з деталізацією всіх необхідних характеристик та етапів виборчого процесу щодо кожного округу;
• узагальнення інформації про хід реєстрації претендентів та кандидатів у регіонах та виборчих округах;
• формування даних про кандидатів у депутати в обсязі відомостей, передбачених Законом України про вибори народних депутатів України;
• збирання (за допомогою електронної пошти або телеграфних повідомлень), контроль та опрацювання оперативної інформації про результати виборів;
• алгоритмічно-програмна (консультативно-довідкова) підтримка Закону "Про вибори народних депутатів України" у процесі аналізу результатів голосування;
• формування звітів, статистичних та інформаційно-аналітичних довідок.
До регламентних звітів належать:
• оперативні дані про реєстрацію претендентів та кандидатів за регіонами та округами;
• облікова картка, автобіографія і програма кандидата в народні депутати;
• списки кандидатів або депутатів у заданих інформаційних варіантах;
• оперативні дані про хід голосування в округах регіонів у задані інтервали часу в день виборів;
• деталізовані результати виборів за регіонами та за виборчими округами у вигляді альбому-звіту.
Формуються також звіти про результати кожного туру виборів:
• повний звіт про результати виборів за всіма кандидатами у народні депутати;
• звіт за округами, в яких призначені повторні вибори, що містить повні дані про результати виборів;
• звіт про результати виборів за округами, в яких призначено повторне голосування;
• звіт про результати виборів за округами, в яких обрані народні депутати України.
Крім регламентних запитів система забезпечує обслуговування запитів користувача згідно з довільною комбінацією параметрів та їхніх значень, оперативно формує відповідні звіти за формою, означеною користувачем, для перегляду на екрані або друку.
У системі застосовано інформаційно-терміновий принцип накопичення та збереження інформації щодо кожного етапу виборчого процесу. Згідно з цим принципом система накопичує інформацію про кожний вид виборів — чергові, позачергові (дострокові), повторні, замість депутатів, які вибули, у таких варіантах: кандидати, обрані, вибори не відбулися, повторне голосування та ін.
У системі "Вибори" передбачено:
• допомогу та підказку при введенні, коригуванні та перегляді інформації;
• контроль введеної інформації на рівні шаблонів даних і семантичної відповідності;
• процедури копіювання та відновлення інформації на зовнішніх носіях;
• роботу в режимі багатьох користувачів;
| 89 |
| Розділ 4 |
Вплив правової інформатики на формування права
• передачу та приймання інформації щодо обліку результатів виборів із застосуванням засобів електронної пошти.
Застосування автоматизованої системи "Вибори" дає змогу значно прискорити опрацювання інформації про виборчий процес, поліпшити її достовірність та якість.
Час обробки та формування звіту з аналітичними даними про кандидатів першого туру голосування по Україні за 10 параметрами становить близько 15 хвилин. ІАС "Вибори" з певними модифікаціями, здійсненими розробниками системи, було використано для опрацювання результатів виборів Президента України.
Протягом часу функціонування ІАС "Вибори" постійно удосконалювалась.
У системі алгоритміки "реалізовано базу знань" фахівців ЦВК щодо інформаційно-аналітичної технології виборчого процесу на основі мажоритарної системи виборів.
У комп'ютерному банку даних ЦВК зберігається інформація про всіх кандидатів, накопичено великі обсяги фактографічної та аналітичної інформації, яка є важливим інформаційним ресурсом для політологів, аналітиків та за-конотворців.
Використання засобів інформаційно-обчислювальної техніки в державному управлінні, у тому числі в українському парламенті, дало можливість створити єдину комплексну технологію опрацювання даних, яка охоплює фіксацію і попередню підготовку інформації, семантичне і лінгвістичне опрацювання, зберігання, актуалізацію, дублювання інформації у разі можливих пошкоджень оригіналу та оперативне надання даних користувачам у потрібних їм аспектах. При цьому пропонуються різноманітні форми надання інформації: від короткочасного виведення на екран до виведення на різні пристрої (для друкування, компакт-диски та на інші носії).
Основні результати впровадження комп'ютеризованої інформаційно-аналітичної системи такі:
• підвищення рівня обґрунтованості управлінських рішень за рахунок можливості широкого використання різних джерел альтернативної аналітичної інформації, вчасної обробки даних, достатнього інформаційного забезпечення нор-мотворчої діяльності, застосування сучасних наукових методів та засобів обробки даних, що сприяє також зменшенню впливу суб'єктивних чинників;
• підвищення продуктивності праці у нормотворчій та правозастосовній діяльності за рахунок наданої можливості швидкого пошуку та порівняльного аналізу даних у великих масивах інформації, впровадження принципу одноразової фіксації даних, колективного використання їх, використання технології опрацювання даних та пересилання їх, уникнення паралелізму в законопроектних роботах та багатоаспектному використанні накопичених даних;
• ефективність контролю законотворчого процесу, синхронізації інформаційних потоків, скорочення технологічного циклу проходження законопроектів;
• можливість моделювання та прогнозування наслідків уведення нових законів та підзаконних актів ще до прийняття їх;
• значна економія матеріальних і трудових ресурсів при розробленні законопроектів та інших нормативних актів.
Організаційне, науково-технічне та методичне забезпечення розробки та функціонування комп'ютеризованої системи інформаційно-аналітичного забезпечення в українському парламенті покладено на Управління комп'ютеризованих систем Апарату Верховної Ради України.
Функції цього управління такі:
• впровадження нових технологій, методів і засобів збирання, обробки і видачі даних для ефективної діяльності
| 91 |
| 90 |
| Розділ 4 |
Вплив правової інформатики на формування права
підрозділів Верховної Ради України і народних депутатів України;
• забезпечення функціонування і розвитку комп'ютеризованих інформаційних систем і мереж, обробки законопроектів на всіх стадіях проходження їх у Верховній Раді України до оформлення і прийняття;
• автоматизація управління законотворчим процесом;
• створення і забезпечення функціонування баз даних, електронних бюлетенів у галузі права, економіки та накопичення інших фондів інформації, які можуть бути використані при роботі над законопроектами, у нормотворчій та правозастосовній діяльності;
• формування та поширення еталонної бази даних нормативно-правових актів (офіційних документів), що приймаються вищими органами влади в Україні;
• сприяння доступу користувачів до масивів даних обчислювальних центрів міністерств і відомств, організацій; установ та баз даних законодавчих актів зарубіжних країн;
• встановлення зв'язків з питань електронного обміну правовою та іншою інформацією з відповідними службами парламентів інших країн;