Про них відомо доконечно мало, але саме їм присвячено більшість з того, що можна сказати про природу виникнення культури суспільства.
| 108 |
| Розділ 5 |
| 109 |
Інформаційна культура як об'єкт інформаційного права
5.2. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ
ДО ВИЗНАЧЕННЯ СУТНОСТІ ТА ЗМІСТУ
КАТЕГОРІЇ "Е-КУЛЬТУРА"
5.2.1. Сутність інформаційної культури (феноменологічний аспект)
Деякі науковці зробили певний внесок у формування і теоретичне обґрунтування проблем, які стосуються культури інформаційних відносин у суспільстві.
Всебічний аналіз наукових праць дає підставу стверджувати, що інформаційна культура є значною теоретичною основою перебудови свідомості особи, суспільства, світового співтовариства в умовах формування сучасного етапу інформаційного суспільства — кіберцивілізації. Проте проблеми інформаційної культури на сьогодні ще недостатньо однозначно і повно вивчені системно, а отже, потребують комплексного, інтегрованого наукового осмислення. З метою відмежування від різних підходів щодо сутності інформаційної культури на теоретичному рівні вводиться поняття "е-культури" як сучасний рівень розвитку кіберсуспіль-ства — суспільства, в якому домінують комп'ютері технології в мережі глобальної електронної телекомунікації.
Звідси постають завдання вирішення важливих проблем інформаційної культури, зумовлених, зокрема, такими чинниками:
• потребами сучасного державотворення в Україні;
• розкриття змісту інформаційної діяльності в сучасних умовах як одного із проявів загальнолюдських цінностей;
• дослідження структури інформаційної культури як соціального (феноменологічного) явища;
• визначення перспективи взаєморозвитку соціального, індивідуального, морального аспектів інформаційної культури та відображення їх у праві, зокрема щодо правового регулювання суспільних інформаційних відносин;
• визначення основних напрямів формування інформаційної культури.
5.2.2. Аспекти інформаційної культури
Визначивши змісті та сутність категорії "культура", поєднаємо (генеруємо) її з категорією "інформація". З'ясуємо, які формулювання може мати термін "інформаційна культура". Проведений аналіз різних наукових і популярних джерел дав змогу зробити такі узагальнення.
Інформаційна культура (від лат. cultura — освіта, розвиток та informatio — роз'яснення) — це:
1) множина досягнень певного людського суспільства (групи людей, нації, народу, суспільства, держави, міжнародного співтовариства) у сфері інформаційних відносин (у тому числі мистецтва, науки, техніки тощо);
2) відповідний рівень розвитку інформаційних відносин на певний момент часу, у просторі, колі осіб, що визначається порівняно з попередніми показниками інформаційної культури;
3) множина практичних, матеріальних і духовних надбань суспільства, які відображають історично досягнутий рівень розвитку суспільства і людини у сфері інформаційних відносин та втілюються в результатах інформаційної діяльності. У вужчому розумінні, інформаційна культура — це сфера духовного життя суспільства, що охоплює насамперед систему виховання, освіти, наукової та мистецької творчості, у контексті інформаційних відносин, а також установи й організації, що забезпечують функціону-
| no |
| 11 |
| Розділ 5 |
Інформаційна культура як об'єкт інформаційного права
вання їх (школи, вищі навчальні заклади, клуби, музеї, театри, творчі спілки, товариства тощо);
4) ступінь (рівень) довершеності в оволодінні знаннями у галузі суспільних інформаційних відносин та діяльності;
5) метод формування визначеного в ідеалі рівня інформаційних відносин;
6) множина умов, які забезпечують високий рівень, продуктивність, безпеку інформаційних правовідносин;
7) рівень фахової підготовки працівників (працівника) у сфері інформаційних правовідносин та особистої організованості їх:
8) рівень відповідності норм, встановлених у суспільстві, нормам інформаційних правовідносин;
9) галузь загальної культури (як науки), що вивчає проблеми унормування суспільних інформаційних відносин;
10) множина духовних цінностей у сфері інформаційних відносин, створених людством протягом його історії;
11) рівень, ступінь досконалості певної галузі розумової діяльності.
Сутність інформаційної культури може розглядатися й у контексті категорії "культура поведінки у сфері інформаційних відносин". Зазначена категорія також має багатоаспект-ний зміст. Розглянемо кілька таких аспектів, сформульованих за результатами аналітико-синтетичних досліджень.
5.2.3. Культура поведінки у сфері інформаційних відносин
Розглядаючи сутність інформаційної культури, слід звернути увагу на такий аспект, як культура поведінки у сфері інформаційних відносин. Зазначимо відправні положення щодо цього.
Культура поведінки у сфері інформаційних відносин — це:
1) множина особистих та суспільних моральних вимог, які стають для людини (чи певного соціуму, соціального утворення) складовою її звичок і навичок, що виявляються в щоденній (повсякденній) поведінці, діяльності (на виробництві, у побуті, у спілкуванні між людьми);
2) розвиток поведінки суспільних інформаційних відносин;
3) сприяння розвитку рівня суспільних інформаційних відносин (культивування);
4) запровадження, насадження, розвиток суспільних інформаційних відносин.
Зазначені змісти категорії "культура" селектовано для з'ясування інших аспектів її сутності. Інший зміст категорії "інформаційна культура" пропонується для розгляду в наступних розділах.
5.2.4. Культура інформаційних потреб та проблеми реалізації їх
Інформаційні потреби різних соціальних систем є об'єктом дослідження багатьох галузей суспільствознавства. Проте, на нашу думку, ця проблематика перебуває на стадії формування. Досліджуючи інформаційні потреби, приділимо особливу увагу соціально-кібернетичному (соціально-управлінському) аспекту їх.
Потреби як соціальна категорія вивчаються багатьма науками: філософією, політологією, політекономією, психологією, соціологією, біологією тощо. Кожна з них підходить до визначення потреб, виходячи з предмета свого дослідження. Звідси — множина суперечливих спроб визначити це поняття абстрактно, узагальнено.
У науковій літературі культура потреб розглядається подвійно.
| 13 |
| 112 |
| Розділ 5 |
Інформаційна культура як об'єкт інформаційного права
З одного боку, їх трактують як усвідомлений чи підсвідомий рівень ставлення людини до об'єктивних (матеріальних) чинників природи, які забезпечують її життєдіяльність.
З іншого — як такі, що характеризують суспільні відносини з позицій мотивації.
Інформаційна потреба перебуває у нерозривній єдності зі специфічною пізнавальною здібністю, пізнавальною спрямованістю особистості. Потреба в будь-чому є збуджуючим джерелом соціальної активності окремих особистостей і соціальних груп. Як справедливо зазначає Ю.М. Батурін, "потреба звертатися до інформаційних систем не складається стихійно. Вона виникає як результат активного відношення до інформації" (див.: Батурин Ю.М. Новая информационная психология: правовое опосредование // Влияние научно-технического прогресса на юридическую жизнь. — М., 1988. — С. 89).
Як аксіому визначимо, що будь-яка потреба завжди конкретна настільки, наскільки конкретно визначено завдання для її реалізації.
Інформаційні потреби можуть бути забезпечені як за рахунок відносно незначного збільшення обсягу додатково регульованих потоків вхідної інформації, так і за рахунок глибокого дослідження (аналізу) зібраних даних стосовно соціальних процесів, навколишнього середовища.
Наприклад, теорія організації управління соціальними системами пропонує дослідження потреб в аспекті ієрархії інформаційних чинників у сфері організації управління соціальними системами. Для цього рекомендується застосувати метод формування цільових комплексних структур (штату фахівців, команди однодумців та визначення опонентів).
Так, з погляду лінійної логіки організації, до органів управління соціальною системою в ідеалі сьогодні мають входити спеціалісти з такими фаховими знаннями: організатор (менеджер), економіст, юрист, соціолог, психолог, інженер-програміст (щодо останнього, то це може бути осо-
ба, що має високий рівень комп'ютерної грамотності, системотехнік, системний аналітик та ін.). Такого управлінця в одній людині можна визначити як "кібермонстра".
Для нормальної людини, сформованої в умовах індустріального суспільства, такий "кібермонстр" — це фантастика. Але для людини глобального інформаційного суспільства, яка "грається" з комп'ютером в Інтернет, це не є проблемою. Може саме цим пояснюється, чому молодь сьогодні займає ключові позиції у формуванні різних сфер інформаційного суспільства.
З позицій соціальної кібернетики можна визначити низку моментів (факторів), які утворюють зміст поняття "потреба управління інформацією", але серед них найважливіший, на нашу думку, — це визначення необхідних умов та потреби конкретного рівня управління інформацією, організації інформування.