Смекни!
smekni.com

Основи інформаційного права (Цимбалюк) (стр. 2 из 47)

УДК 002.6+342.7+35.078(477X075.8)

ТЇТЇТГ Р7ст7Ч
ISBN966-8148-30-4 ОB.C. Цимбалнж, В.Д. Гавловський,

В.В. Гриценко та ін. автори, 2004 © Видавництво "Знання", 2004


ЗМІСТ

Вступ ................................................................... 9

Розділ 1. Інформаційне суспільство та інформаційна цивілізація: поняття, позитивні і негативні сторони ....................................................13

1.1. Історія (онтологія) розвитку технологій об'єк­тивного вираження спілкування між людьми 16

1.2. Роль інформації в суспільних відносинах на різних історичних етапах розвитку суспільства ............................................... 18

1.3. Поняття та сутність інформатизації ............ 19

Розділ 2. Поняття, зміст та сутність інформаційного

права.......................................................28

2.1. Взаємозв'язок інформатики та права в інфор­маційному суспільстві ............................... 28

2.2. Концептуальні підходи до формування змісту

інформаційного права ................................ ЗО


4 Зміст

2.3. Система правового регулювання соціальних

інформаційних відносин............................. 32

2.4. Місце інформаційного права в юридичній науці. Міжгалузевий зв'язок інформаційно­го права ................................................... 56

2.5. Методи інформаційного права ..................... 57

Розділ 3. Структура науки і навчальної дисципліни

"Інформаційне право" ...............................58

3.1. Об'єкт, предмет і система науки і навчальної

дисципліни "Інформаційне право" ............... 59

3.2. Методологія інформаційного права .............. 60

3.3. Зміст та завдання навчальної дисципліни

"Інформаційне право" ................................ 64

Розділ 4. Вплив правової інформатики на формування

права.......................................................6 5

4.1. Використання здобутків правової інформати­ки щодо забезпечення правотворчої діяльності 65

4.2. Світова електронна мережа правових доку­ментів GlobalLegalInformationNetwork (GLIN)...................................................... 92

Розділ 5. Інформаційна культура як об'єкт інформа­ційного права ...........................................95

5.1. Сутність, зміст та трансформація категорії

"культура" ...............................................95

5.1.1. Поняття категорії "культура" ..................... 95

5.1.2. Природа культури: філософський аспект

її еволюції ................................................ 98

5.1.3. Методологічні підходи щодо співвідношення категорій "культура", "цивілізація", "суспіль­ство" та пізнання їх ................................... 99

5.1.4. Основні положення теорії культурної ево­люції ..................................................... юз


Зміст 5

5.2. Концептуальні підходи до визначення сут­ності та змісту категорії "е-культура" ........ 108

5.2.1. Сутність інформаційної культури (фено­менологічний аспект)............................... 108

5.2.2. Аспекти інформаційної культури .............. 109

5.2.3. Культура поведінки у сфері інформаційних

відносин ................................................. 110

5.2.4. Культура інформаційних потреб

та проблеми реалізації їх ......................... 111

5.3. Інформаційно-правова культура як складова інформаційної культури........................... 115

5.3.1. Взаємозв'язок інформаційної культури

з правовою культурою ............................. 115

5.3.2. Формування правосвідомості та інформацій­ної культури за допомогою права .............. 124

5.4. Роль права у формуванні

інформаційної культури........................... 128

5.4.1. Сутність правового забезпечення

формування інформаційної культури ......... 128

5.4.2. Світові ментальні системи (культури) права 132

5.4.3. Взаємовплив культури права і науково-тех­нічного прогресу ..................................... 138

Розділ 6. Правове відображення формування дер­жавної інформаційної політики в Україні 142

6.1. Роль органів публічної влади у формуванні

державної інформаційної політики ............ 142

6.2. Заходи щодо реалізації державної інформа­ційної політики для прискорення розвитку інформаційного суспільства в Україні........ 144

Додаткова література до розділу 6.......... 155

Розділ 7. Міжнародні аспекти інформаційного права 156

7.1. Тенденції міжнародного інформаційного

права ..................................................... 156


6 Зміст

7.1.1. Вплив міжнародного права на формування

інформаційного права України.................. 156

7.1.2. Принципи міжнародного інформаційного

права ..................................................... 158

7.1.3. Міжнародне співробітництво у сфері інфор­маційних відносин................................... 159

7.1.4. Міжнародні договори в сфері інформаційних

правовідносин ......................................... 162

7.2. Міжнародна діяльність України в галузі

захисту інформації .................................. 166

7.2.1. Основні положення щодо міжнародної діяль­ності України в галузі захисту інформації в автоматизованих системах ..................... 166

7.2.2. Міжнародний захист технологій................ 167

7.2.3. Міжнародний захист комерційної таємниці 167

7.3. Правове регулювання, охорона та захист

інформації за законодавством різних країн 168

7.3.1. Правові підходи щодо регулювання інфор­маційних правовідносин........................... 168

7.3.2. Окремі аспекти правового регулювання

суспільних інформаційних відносин у захід­ноєвропейських країнах ........................... 170

7.3.3. Інформаційне законодавство Австралії ....... 180

7.3.4. Інформаційне законодавство Росії ............. 182

7.3.5. Інформаційне законодавство Казахстану .... 187

7.3.6. Інформаційне законодавство СІЛА............. 189

7.4. Висновки................................................ 201

Додаткова література до розділу 7 .......... 203

Розділ 8. Інформаційна безпека як об'єкт інфор­маційного права .....................................213

8.1. Вступ до основ інформаційної безпеки ....... 213

8.2. Елементи формування основ тектології

інформаційної безпеки ............................. 214

8.2.1. Сутність теорії інформаційної безпеки ....... 215


Зміст 7

8.2.2. Напрямки інформаційної безпеки ............. 217

8.2.3. Інститути тектології інформаційної безпеки 218

8.2.4. Інформаційна безпека як функція ............. 219

8.3. Агреговані моделі тектології інформаційної

безпеки .................................................. 221

8.4. Методологічні положення інформаційної

безпеки .................................................. 224

8.5. Людський фактор в організації

інформаційної безпеки ............................. 226

8.6. Правовий аспект інформаційної безпеки .... 227

8.6.1. Основні питання правової культури

щодо інформаційної безпеки ..................... 227

8.6.2. Стан правового регулювання охорони

та захисту інформації ..............................229

Розділ О. Безпека в інформаційному суспільстві через

нові парадигми науки кримінального права 232

9.1. Завдання і проблеми кримінального законо­давства в умовах формування інформацій­ного суспільства ...................................... 233

9.2. Категорія "безпека" як провідний чинник

родового об'єкта кримінального права ....... 235

9.3. Спосіб (засіб, метод, технологія) вчинення злочину як елемент об'єктивної сторони у кримінальному законодавстві................. 238

Додаткова література до розділу 9 .......... 242

Висновки............................................................. 243

Навчально-тематичний план з курсу "Інформаційне право" .................................................................256

Зміст програми за темами ..................................... 258

Література ........................................................... 268


ВСТУП

Сучасний рівень планетарної цивілізації визначається стрімким зростанням ролі інформації в суспільних відно­синах. Каталізатором у цьому процесі є можливості засобів комунікації між людьми на основі досягнень науково-тех­нічного прогресу (НТП), що постійно зростають. Важко уявити сьогоднішнє суспільство без радіо, телебачення, те­лефону, телексу, телеграфу, комп'ютерних мереж тощо

Останнім часом спостерігається тенденція до інтеграції названих засобів інформації в нових здобутках НТП, у га­лузі інформатики — комп'ютерній техніці та заснованих на ній новітніх інформаційних технологіях. Ці технології дають можливість забезпечити миттєву передачу інфор­мації на великі відстані в глобальному масштабі. Завдяки цьому виникає можливість миттєво і щодо широкого кола осіб здійснювати вплив на суспільні відносини.

У сучасному суспільствознавстві (соціології, соціальній філософії, теорії управління соціальними системами тощо) активно проводиться теоретичне обґрунтування такого сис­темоутворюючого суспільного явища, як інформатизація.


10

11

Вступ

Вступ



Провідне місце в інформатизації посідає комп'ютериза­ція — впровадження електронно-обчислювальної техніки і базованих на ній інформаційних технологій у різні сфери суспільного життя: економіку, соціальне управління, гос­подарську діяльність тощо.

У зв'язку із зазначеним у зарубіжній та вітчизняній літературі все частіше вживають означені категорії "інфор­маційне суспільство", "інформаційна цивілізація", "кібер-простір", "комп'ютерний інформаційний світ" тощо. У різ­них інтерпретаціях, у різних авторів сутність названих категорій зводиться до пояснення впливу і ролі інформації як продукту праці, одного з провідних рушійних факторів соціального життя, що інтенсифікується через вплив сучас­них технологій.

З метою упорядкування суспільних відносин, пов'яза­них з інформацією, їх суспільнокорисної спрямованості, а також подолання наявних і можливих негативних соціаль­них явищ відповідно формуються суспільні норми поведін­ки сторін цих відносин.

У міру розвитку соціальних інформаційних відносин збільшується кількість норм регулювання їх та зростає вплив на різні рівні суспільства: людину, окремі спільноти, державу, суспільство в цілому. За певних обставин ці нор­ми набувають соціальної значущості та переходять у статус публічного, державного права. Набуваючи глобального поширення, публічні нормі окремих країн через транскор­донні інституції отримують статус міжнародних норм.