Смекни!
smekni.com

Основи інформаційного права (Цимбалюк) (стр. 44 из 47)

Нами пропонується в основу частини І майбутнього Ко­дексу покласти принципово узгоджені положення чинних Законів України: про інформацію, про мови, про національ­ну програму інформатизації, про концепцію національної програми інформатизації, про захист інформації в автома­тизованих системах, про власність, про авторське право і суміжні права та низку норм з іншого законодавства. Це визначення суб'єктів інформаційних відносин, системи законодавства та співвідношення з ним підзаконних актів, стандарти понять та категорій (інформація, твір, інфор­маційні ресурси, інформаційна система, принципи інфор­маційних відносин тощо).

Частина II. Регулювання інформаційних відносин та інформатизації щодо галузей суспільної діяльності. У цій

частині, на нашу думку, слід відобразити визначення уре­гульованих на рівні законодавства підсистем (сфер) інфор­маційних відносин із зазначенням системоутворюючих за­конів, зокрема: державна таємниця; науково-технічна інформація; телебачення і радіомовлення; друковані засо­би масової інформації (преса); інформаційні відносини в


автоматизованих системах; бібліотеки і бібліотечна діяль­ність; архіви та архівна діяльність; діяльність інформа­ційних агентств; зв'язок, комунікаційні системи; національ­на програма інформатизації, захист топографії інтеграль­них мікросхем; інформаційні відносини у підприємницькій діяльності; легалізація комп'ютерних програмних про­дуктів тощо.

У разі визначення нових сфер регулювання інформа­ційних відносин, є можливість введення до Кодексу (мето­дом агрегації) нових окремих норм або розділів чи глав. Серед них, у перспективі, можуть бути такі: захист персо­нальних даних (інформації про особу, особистої інфор­мації); забезпечення інформаційної безпеки суспільства і держави, правова регламентація основоположних органі­заційних заходів захисту інформації (організаційно-право­вих, організаційно-управлінських, організаційно-техніч­них, програмно-математичних), державна стандартизація інформаційних технологій тощо.


257

Навчально-тематичний план з курсу "Інформаційне право"



НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН З КУРСУ "ІНФОРМАЦІЙНЕ ПРАВО"

Назва теми Всього у тому числі
теми годин
лекції с/з
1 2 3 4 5
1 Інформаційне право: сутність,
поняття, зміст
2 Інформаційні правовідносини:
поняття, зміст, види
3 Суб'єкти інформаційних
правовідносин
4 Об'єкти інформаційних
правовідносин
5 Конституційно-правові засади
інформаційного права
6 Цивільно-правове регулювання
інформаційних відносин

1 2 3 4 5
7 Адміністративно-правове регулю­вання інформаційних відносин
8 Регулювання інформаційних відносин у сфері трудового права
9 Юридичні делікти в інформаційних відносинах
10 Адміністративно-правова відпові­дальність за правопорушення інфор­маційних відносин
11 Дисциплінарна відповідальність за порушення інформаційних відносин
12 Матеріальна відповідальність за порушення інформаційних відносин
13 Кримінально-правовий захист інформаційних відносин
14 Міжнародне інформаційне право
Всього годин

17 — 4-1260


Зміст програми за темами

259



ЗМІСТ ПРОГРАМИ ЗА ТЕМАМИ


Методи інформаційного права.

Об'єкт (предмет) науки і навчальної дисципліни "Інфор­маційне право".

Система інформаційного права як науки. Методологія інформаційного права. Структура навчальної дисципліни "Інформаційне право". Завдання навчальної дисципліни.


ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Розділ 1. Вступ до інформаційного права: загальні положення інформаційного права

Тема 1. Інформаційне право: сутність, поняття, зміст

Історія (онтологія) розвитку технологій об'єктивного вираження спілкування між людьми. Роль інформації в культурі соціальних відносин на різних історичних етапах розвитку суспільства.

Інформаційна цивілізація: позитивні та негативні сторони.

Поняття, сутність та співвідношення категорій "Інфор­маційне суспільство", "кіберцивілізація","комп'ютериза­ція" та "інформатизація".

Взаємозв'язок інформатики та права.

Поняття, зміст та сутність інформаційного права: інфор­маційне право як галузь суспільних відносин; інформа­ційне право як інституція в юридичній науці; інформацій­не право як навчальна дисципліна.

Концептуальні підходи щодо формування змісту інфор­маційного права.

Закон України "Про інформацію" (від 2 жовтня 1992 р.) — системоутворюючий фактор інформаційного права Украї­ни: мета і завдання Закону.

Місце інформаційного права в юридичній науці.


Розділ 2. Система інформаційного права

Тема 2. Інформаційні правовідносини: поняття, зміст, види

Основні положення теорії інформації щодо розуміння суспільних відносин. Соціальні аспекти інформаційних відносин: психологічний, економічний, правовий, управ­лінський, кібернетичний тощо.

Поняття, сутність, зміст соціальних інформаційних відносин в юридичному аспекті.

Класифікація інформаційних відносин, види їх.

Аспекти інформаційних правовідносин щодо провідних галузей права: конституційного, цивільного, адміністра­тивного, кримінального.

Основні принципи інформаційних відносин.

Мова інформаційних правовідносин.

Поняття інформаційної діяльності. Основні напрямки інформаційної діяльності.

Основні види інформаційної діяльності. Галузі інфор­мації, інформаційних відносин.

Режими доступу до інформації.

Право на інформацію та право власності на інформацію.

Тема 3. Суб'єкти інформаційних правовідносин

Учасники (суб'єкти) інформаційних правовідносин, кла­сифікація їх.


17 <


260

Зміст програми за темами

Зміст програми за темами

261



Види суб'єктів інформаційних відносин за правовим ста­тусом.

Види суб'єктів інформаційних правовідносин щодо су­спільної організації: приватні (фізичні) особи як суб'єкт інформаційного права; суспільні формування (громадські організації) як суб'єкти інформаційного права; приватні юридичні особи як суб'єкти інформаційного права; держа­ва та її органи як суб'єкт інформаційного права.

Тема 4. Об'єкти інформаційних правовідносин

Поняття та сутність об'єктів інформаційних правовідно­син, види їх.

Інформація — основний об'єкт інформаційних право­відносин.

Співвідношення категорій "інформація", "відомості", "дані", "знання", "таємниця" та інших у суспільних пра­вовідносинах. Особливості застосування їх у нормативних актах суб'єктами правотворчості в Україні.

Види інформації за галузями застосування, зміст їх.

Зміст категорії "документ" в інформаційних відносинах.

Класифікація інформації за правовим режимом до­ступу.

Технічні засоби та технології як об'єкти в інформацій­них відносинах.

Бази даних та знань як об'єкти інформаційних відносин.

Інформатизація як об'єкт інформаційних правовідносин.

Поняття та сутність інформаційних ресурсів.

Державна інформаційна політика як об'єкт правовідносин.

Інформаційна культура як об'єкт правовідносин.

Поняття та сутність Інтернет-правовідносин.

Інформаційна безпека як об'єкт правовідносин.

Класифікація інформаційних правовідносин за сфера­ми законодавчого регулювання.

Честь, гідність та ділова репутація як об'єкти інформа­ційного права.


Засоби масової інформації як об'єкт інформаційних пра­вовідносин.

Архівна, бібліотечна та видавнича діяльність як об'єкти інформаційних правовідносин.

Реклама, піар, недобросовісна конкуренція, інформа­ційна боротьба як об'єкти інформаційних правовідносин.

Комп'ютерні програмні продукти: поняття, сутність, класифікація.

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Розділ 3. Система регулювання інформаційних правовідносин в Україні

Тема 5. Конституційно-правове регулювання інформаційних відносин

Конституція України — основа національного інформа­ційного права.

Конституційне визначення функцій держави в суспіль­них інформаційних відносинах.

Інформаційний підхід щодо розуміння конституційних прав, свобод та обов'язків людини.

Конституційне визначення ролі держави в регулюванні інформаційних відносин в Україні.

Конституційні гарантії держави щодо здійснення прав і свобод суб'єктів інформаційних відносин.

Конституційні обов'язки держави щодо забезпечення інформаційних правовідносин.

Конституційне визначення діяльності щодо збирання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди.

Конституційне визначення способів захисту в інформа­ційних правовідносинах: право на самозахист в інформа-