Нами пропонується в основу частини І майбутнього Кодексу покласти принципово узгоджені положення чинних Законів України: про інформацію, про мови, про національну програму інформатизації, про концепцію національної програми інформатизації, про захист інформації в автоматизованих системах, про власність, про авторське право і суміжні права та низку норм з іншого законодавства. Це визначення суб'єктів інформаційних відносин, системи законодавства та співвідношення з ним підзаконних актів, стандарти понять та категорій (інформація, твір, інформаційні ресурси, інформаційна система, принципи інформаційних відносин тощо).
Частина II. Регулювання інформаційних відносин та інформатизації щодо галузей суспільної діяльності. У цій
частині, на нашу думку, слід відобразити визначення урегульованих на рівні законодавства підсистем (сфер) інформаційних відносин із зазначенням системоутворюючих законів, зокрема: державна таємниця; науково-технічна інформація; телебачення і радіомовлення; друковані засоби масової інформації (преса); інформаційні відносини в
автоматизованих системах; бібліотеки і бібліотечна діяльність; архіви та архівна діяльність; діяльність інформаційних агентств; зв'язок, комунікаційні системи; національна програма інформатизації, захист топографії інтегральних мікросхем; інформаційні відносини у підприємницькій діяльності; легалізація комп'ютерних програмних продуктів тощо.
У разі визначення нових сфер регулювання інформаційних відносин, є можливість введення до Кодексу (методом агрегації) нових окремих норм або розділів чи глав. Серед них, у перспективі, можуть бути такі: захист персональних даних (інформації про особу, особистої інформації); забезпечення інформаційної безпеки суспільства і держави, правова регламентація основоположних організаційних заходів захисту інформації (організаційно-правових, організаційно-управлінських, організаційно-технічних, програмно-математичних), державна стандартизація інформаційних технологій тощо.
257 |
Навчально-тематичний план з курсу "Інформаційне право"
НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН З КУРСУ "ІНФОРМАЦІЙНЕ ПРАВО"
№ | Назва теми | Всього | у тому числі | |
теми | годин | |||
лекції | с/з | |||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
1 | Інформаційне право: сутність, | |||
поняття, зміст | ||||
2 | Інформаційні правовідносини: | |||
поняття, зміст, види | ||||
3 | Суб'єкти інформаційних | |||
правовідносин | ||||
4 | Об'єкти інформаційних | |||
правовідносин | ||||
5 | Конституційно-правові засади | |||
інформаційного права | ||||
6 | Цивільно-правове регулювання | |||
інформаційних відносин |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
7 | Адміністративно-правове регулювання інформаційних відносин | |||
8 | Регулювання інформаційних відносин у сфері трудового права | |||
9 | Юридичні делікти в інформаційних відносинах | |||
10 | Адміністративно-правова відповідальність за правопорушення інформаційних відносин | |||
11 | Дисциплінарна відповідальність за порушення інформаційних відносин | |||
12 | Матеріальна відповідальність за порушення інформаційних відносин | |||
13 | Кримінально-правовий захист інформаційних відносин | |||
14 | Міжнародне інформаційне право | |||
Всього годин |
17 — 4-1260 |
Зміст програми за темами |
259 |
ЗМІСТ ПРОГРАМИ ЗА ТЕМАМИ
Методи інформаційного права.
Об'єкт (предмет) науки і навчальної дисципліни "Інформаційне право".
Система інформаційного права як науки. Методологія інформаційного права. Структура навчальної дисципліни "Інформаційне право". Завдання навчальної дисципліни.
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Розділ 1. Вступ до інформаційного права: загальні положення інформаційного права
Тема 1. Інформаційне право: сутність, поняття, зміст
Історія (онтологія) розвитку технологій об'єктивного вираження спілкування між людьми. Роль інформації в культурі соціальних відносин на різних історичних етапах розвитку суспільства.
Інформаційна цивілізація: позитивні та негативні сторони.
Поняття, сутність та співвідношення категорій "Інформаційне суспільство", "кіберцивілізація","комп'ютеризація" та "інформатизація".
Взаємозв'язок інформатики та права.
Поняття, зміст та сутність інформаційного права: інформаційне право як галузь суспільних відносин; інформаційне право як інституція в юридичній науці; інформаційне право як навчальна дисципліна.
Концептуальні підходи щодо формування змісту інформаційного права.
Закон України "Про інформацію" (від 2 жовтня 1992 р.) — системоутворюючий фактор інформаційного права України: мета і завдання Закону.
Місце інформаційного права в юридичній науці.
Розділ 2. Система інформаційного права
Тема 2. Інформаційні правовідносини: поняття, зміст, види
Основні положення теорії інформації щодо розуміння суспільних відносин. Соціальні аспекти інформаційних відносин: психологічний, економічний, правовий, управлінський, кібернетичний тощо.
Поняття, сутність, зміст соціальних інформаційних відносин в юридичному аспекті.
Класифікація інформаційних відносин, види їх.
Аспекти інформаційних правовідносин щодо провідних галузей права: конституційного, цивільного, адміністративного, кримінального.
Основні принципи інформаційних відносин.
Мова інформаційних правовідносин.
Поняття інформаційної діяльності. Основні напрямки інформаційної діяльності.
Основні види інформаційної діяльності. Галузі інформації, інформаційних відносин.
Режими доступу до інформації.
Право на інформацію та право власності на інформацію.
Тема 3. Суб'єкти інформаційних правовідносин
Учасники (суб'єкти) інформаційних правовідносин, класифікація їх.
17 < |
260 |
Зміст програми за темами |
Зміст програми за темами |
261 |
Види суб'єктів інформаційних відносин за правовим статусом.
Види суб'єктів інформаційних правовідносин щодо суспільної організації: приватні (фізичні) особи як суб'єкт інформаційного права; суспільні формування (громадські організації) як суб'єкти інформаційного права; приватні юридичні особи як суб'єкти інформаційного права; держава та її органи як суб'єкт інформаційного права.
Тема 4. Об'єкти інформаційних правовідносин
Поняття та сутність об'єктів інформаційних правовідносин, види їх.
Інформація — основний об'єкт інформаційних правовідносин.
Співвідношення категорій "інформація", "відомості", "дані", "знання", "таємниця" та інших у суспільних правовідносинах. Особливості застосування їх у нормативних актах суб'єктами правотворчості в Україні.
Види інформації за галузями застосування, зміст їх.
Зміст категорії "документ" в інформаційних відносинах.
Класифікація інформації за правовим режимом доступу.
Технічні засоби та технології як об'єкти в інформаційних відносинах.
Бази даних та знань як об'єкти інформаційних відносин.
Інформатизація як об'єкт інформаційних правовідносин.
Поняття та сутність інформаційних ресурсів.
Державна інформаційна політика як об'єкт правовідносин.
Інформаційна культура як об'єкт правовідносин.
Поняття та сутність Інтернет-правовідносин.
Інформаційна безпека як об'єкт правовідносин.
Класифікація інформаційних правовідносин за сферами законодавчого регулювання.
Честь, гідність та ділова репутація як об'єкти інформаційного права.
Засоби масової інформації як об'єкт інформаційних правовідносин.
Архівна, бібліотечна та видавнича діяльність як об'єкти інформаційних правовідносин.
Реклама, піар, недобросовісна конкуренція, інформаційна боротьба як об'єкти інформаційних правовідносин.
Комп'ютерні програмні продукти: поняття, сутність, класифікація.
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
Розділ 3. Система регулювання інформаційних правовідносин в Україні
Тема 5. Конституційно-правове регулювання інформаційних відносин
Конституція України — основа національного інформаційного права.
Конституційне визначення функцій держави в суспільних інформаційних відносинах.
Інформаційний підхід щодо розуміння конституційних прав, свобод та обов'язків людини.
Конституційне визначення ролі держави в регулюванні інформаційних відносин в Україні.
Конституційні гарантії держави щодо здійснення прав і свобод суб'єктів інформаційних відносин.
Конституційні обов'язки держави щодо забезпечення інформаційних правовідносин.
Конституційне визначення діяльності щодо збирання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди.
Конституційне визначення способів захисту в інформаційних правовідносинах: право на самозахист в інформа-