----------------------------------------------------------------
1Див.: Гаєць В. - Державність України на шляху до громадянського суспільства. Формування моделі державності./ Віче, - 1995 р., № 5 - ст. 6.
2. Найважливіші результати прийняття Конституції
для усієї правової системи України.
2.1. Закладення основ демократичного конституційного ладу і визначення концептуальних засад державного будівництва.
Закріплення конституціної норми про суверенітет народу (ст. 5 Конституції) є найпоказовішою ознакою демократичного типу політичної системи країни. Виходячи з вимог розбудови демократичного суспільтсва, державно влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову (ст. 6 Конституції). Така форма законодавчого регулювання відносин між державними інститутами - головними суб"єктами нормотворчої діяльності є принципово новим юридичним явищем для правового поля України. У цьому плані слід відмітити, що Конституція недвозначно визначає народ як єдине джерело влади, а відтак і обсяг повноважень державних органів (ст. 5 Конституції) та суто правові засади цих повноважень. Диференціація меж повноважень органів державної влади концептуально визначається як по вертикалі, так і по горизонталі. Відповідно до цієї диференціації встановлюється і ієрархія елементів законодавчої системи України.
Основним засобом розв"язання протиріч і спірних питань у межах правового простору повинен бути Кнституційний Суд України1. Його основними завданнями є вирішення питань про
-------------------------------------------------------------
1Див.: Погорілко В. - Правова система України - стан та перспективи розвитку./ Віче, - 1993 р., вересень, ст. - 21.
відповідність законів та інших правових актів Конституції та тлумачення Конституції і законів України (згідно ст. 147 Конституції). Створення Конституційного Суду стало значним явище для правової системи країни. Високий рівень його дієздатності зможе позитивно позначитися на нормалізації стосунків між рівними гілками влади всіх рівнів, а також сприяти оптимізації процесу розбудови національної правової системи. Важливість якнайшвидшого створення Конституційного Суду обумовила те, що першим конституційним законом став Закон "Про Конституційний Суд України" від 16 жовтня 1996 р. Разом з ухваленням цього закону закладено правові підвалени для формування в Україні міцної судової влади. Цьому повинно сприяти також і створення Вищої ради юстиції, формування цілісної системи судів, повноцінне введення в судову практику країни інституту присяжних, що перебачено Конституцією (ст. 131,124, 125 Конституції), а також реалізація положень її щодо статусу суддів (ст. 126, 129 Конституції), відносно вимог до суддів (ст. 127 Конституції), щодо умов функціонування судів і діяльності суддів (ст. 130 Конституції). Реалізувати все це можна за умови розроблення і виконання комплексної програми судово-правової реформи в Україні.
Водночас потрібно зазначити, що деформації національної правової системи можна зопобігти не лише за рахунок повноцінної реалізації традиційних засад судочинства. Відносини між суб"єктами нормотворчості вимагають створення надійних механізмів їх врегульованості й у нормативно-правовій площині. У цьому плані безвідносно юо оцінки якості дуже важливим є прийняття Регламенту Верховної Ради, який визначає етапи та порядок проведення законодавчої процедури у парламенті України. Однак до оптимілізації правовідносин між державними органами різних гілок влади нині необхідно: створити правову модель застосування президентського вето (ч. 30, ст. 106 Конституції); встановити більш чіткий порядок призначення суддів; визначитися з предметом та умовами видання указів та ропоряджень Президента, постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів; визначити межу та форму відповідальності Прем"єр-Міністра за виконання актів Президента (згідно зі ст. 106 Конституції); встановити конкретний порядок проведення бюджетного процесу та реалізації парламентського контролю.
2.2. Забезпечення конституційних прав і
свобод громадян.
Закріплені у розділі другому Конституції України права і свободи громадян як правове явище є елементом правового регулювання суспільних відносин. Виходячи з цього, суть та призначення цієї норми, що фіксує факт наявності у громадянина того чи іншого права і виступає як головна юридична основа, за межу зиісту якого не може вийти жоден з елементів національної правової системи (ст. 22 Конституції). Крім цього, згідно зі ст. 3 Конституції України визначається пріорітетність прав і свобод громадян щодо інтересів держави. Ст. 8 Конституції, де вказано. що норми Конституції є нормами прямої дії, гарантує захист прав і свобод через безпосереднє звернення громадян до суду на підставі Конституції. Як бачимо, в Основному Законі закладено достатні правові підвалини для створення дійового механізму реалізації одного з найважливіших принципів функціонування правової системи держави, який полягає у тому, що носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ (ст. 5 Конституції). Все це дає підстави стверджувати - в Україні з прийняттям Конституції створено сприятливі умови для розбудови ефективної та адекватної інтересам усього українського народу правової системи1.
2.3. Формування правової держави та громадянського суспільства.
Реалізація зазначеної конституційної норми щодо прав і свобод громадян через практичне застосування передбаченої Конституцією правової моделі її впровадження є основною передумовою створення в Україні громадянського суспільтва. Конституція прямо зазначає, що всі громадяни України є рівні перед законом (ст. 24 Конституції). Але без дійової неупередженої судової системи реалізувати цей принцип практично неможливо. Тут відчувається потреба у вдосконаленні судової системи шляхом її доцільної реорганізації, а також необхідність посилення форм правового покарання відносно службових зловживань через прийняття базовиз законів - Адміністративного, Кримінального, Кримінально-процесуального кодесів і спеціальних комплексних законів.
Відповідальність держави перед народом зафіксовано у ст. 5 Конституції. Реалізація цієї норми потребує створення надійного політико-правового механізму. Правова інституалізація політичних партій - основний засіб її створення. У цьому плані визначною подією стало прийняття Закону "Про політичні партії України" - принципово нового юридичного акта щодо чинного до цього часу Закону "Про об"єднання громадян" (від 16 липня 1992 р.). Іншим елементом такого механізму виступає інститут виборів. Прийняття нового Закону "Про вибори народдних депутатів України" в контексті загальної виборчої реформи дозволяє підвищити ступінь відповідальності певних політичних сил, які перебуватимуть як при владі, так і опозиції.
------------------------------------------------------------
2Див.: Стрегович В., - Правова система України: загальна характеристика сучасного етапу формування./ Право України, - 1998 р., № 2 - ст. 5.
Основною підвалиною громадянського суспільства є приватна власність. Вона забезпечує економічну незалежність індивіда від держави та сприяє збільшенню рівня його зобов"язань перед суспільством. Конституція обумовлює державні гарантії усіх форм власності в Україні (ст. 13, 41 Конституції). Проте в Україні нині діє не дуже чіткий порядок реалізації вказаної конституційної норми. Перш за все відчувається потреба у правовому врегулювання щодо права власності на землю (ст. 14 Конституції); у визначені чіткого порядку позбавлення права власності у конкретних випадках. Прийняття цивільного та цивільно-процесуального кодексів повинно бути провідною юридичною базою правового регулювання питань власності.
2.4. Правові засади соціально-економічних
реформ.
Дійове правове забезпечення проведення радикальних економічних трансформацій в країні є одним з вирішальних чинників подолання важкої системної кризи в Україні. Загальна логіка розвитку системи законодавства у цьому плані полягає в наступному:
- в оперативному регулюванні на всі зміни сфер та предметів правового регулювання;
- у створенні доцільних концептуальних моделей розвитку національного законодавства з паралельною оцінкою результатів їх впровадження;
- у постійному соціально-правовому моніторінгу (відслідковуванні) застосування чинних правових актів та юридичних процедур.
Найважливішими напрямами законодавчої діяльності у цьому відношенні виступають:
- сфера приватизації, податкової, фінансової, бюджетної, митної політики;
- сфера трудових відносин1.
Лише прийнятя нових податкових, приватизаційних законів, законів про Державну податкову адміністрацію та про Фонд держмайна, про НБУ, внесеня принципових змін до Кодексу про працю створять необхідні правові передумови для виходу держави з кризи.
2.5. Реформування системи правоохоронних органів.
Діяльність правоохоронних органів становить суттєву частину масиву всіх правових явищ, що складають структуру правової системи. Від досконалості організації їх функціонування, порядку взаємодії з іншими суб"єктами правовідносин залежить якість цієї системи. Місце та роль цих органів у національній політико-правовій системі визачаються конкретними законами, наприклад Закон "Про СБУ", "Про Національну Гвардію" та ін. Конституція України передбачає досить суттєві зміни як у структурі, так і у відношенні фнкціонального призначення певних правоохоронних органів (реорганізація системи судів - включення до них нових елементів, мається на увазі Конституційний Суд, Вища рада юстиції; звуження сфери
------------------------------------------------------------
2Див.: Стрегович В., - Правова система України: загальна характеристика сучасного етапу формування./ Право України, - 1998 р., № 2 - ст. 6.