Правові засоби охорони тваринного світу базуються перш за все на встановленні відповідно до чинного законодавства:
— правил та норм охорони, раціонального використання і відтворення тваринного світу;
— заборон і обмежень у використанні об'єктів тваринного світу;
— особливого режиму охорони видів тварин, занесених до Червоної книги України, і переліків видів тварин, які підлягають особ ливій охороні на території Автономної Республіки Крим та областей;
— обмежень у вилученні тварин з природного середовища для зоологічних колекцій та вивезенні за кордон окремих об'єктів тваринного світу;
— науково обгрунтованих нормативів і лімітів використання об'єктів тваринного світу та вимог щодо засобів їх добування;
— різних видів відповідальності за порушення законодавства в галузі охорони, використання та відтворення тваринного світу; розробці і затвердженні інших засобів охорони.
Так, законодавством встановлюється вимога, яка не допускає добування диких тварин з порушенням мети використання (ст. 33 Закону). Забороняється добувати та використовувати диких тварин, які зазнають лиха внаслідок надзвичайних ситуацій (ст. 42 Закону). Не можна самовільно переселяти, акліматизовувати і схрещувати тварин (ст. 45 Закону).
Особливим засобом охорони рідкісних видів тварин і таких, що перебувають під загрозою зникнення, є їх внесення до Червоної книги України, Положення про яку затверджене постановою Верховної Ради України від 29 жовтня 1992 р.'. Червона книга є основним державним документом, що містить інформацію про сучасний стан видів тварин і рослин України, які перебувають під загрозою зникнення. Тварини, занесені до Червоної книги України, не можуть передаватися у колективну чи приватну власність (крім випадків, коли вони отримані шляхом розведення в неволі чи придбані у власність за межами України). Розведення таких тварин у неволі здійснюється лише за спеціальними дозволами центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища України. Добування таких тварин здійснюється тільки для наукових і селекційних цілей на підставі дозволів центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища. За знищення чи пошкодження видів тварин, занесених до Червоної книги, законодавством встановлена підвищена юридична відповідальність.
Організаційні заходи з охорони тваринного світу включають:
створення спеціальних органів управління і контролю в цій галузі, здійснення ними державного контролю у галузі охорони і використання тваринного світу; проведення заходів екологічної безпеки, спроможної гарантувати безпечне існування об'єктів тваринного світу; створення системи державного обліку, кадастру та моніторингу тваринного світу; врахування питань охорони тваринного світу під час встановлення екологічних нормативів; створення заповідників, заказників і виділення інших природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні; організацію наукових досліджень, спрямованих на обгрунтування заходів щодо тваринного світу тощо.
Неможлива охорона тваринного світу й без здійснення освітніх та інших заходів. Зокрема, нагальним є виховання у громадян гуманного ставлення до тварин, пропаганда важливості охорони тваринного світу у засобах масової інформації тощо.
Важлива роль у системі заходів охорони тваринного світу належить економічним та матеріально-технічним засобам, які тісно пов'язані з попередніми. Так, на підприємства, установи, організації та громадян покладається обов'язок запобігати загибелі тварин під час здійснення виробничих процесів та експлуатації транспортних засобів (ст. 35 Закону), обов'язково враховувати під час проведення екологічної експертизи вплив експортованих об'єктів на стан тваринного світу (ст. 36 Закону), погоджувати місця будівництва, впроваджувати нову техніку, технології, матеріали і речовини, що впливають або можуть вплинути на стан тварин (ст. 37 Закону), надавати допомогу тваринам у разі їх захворювання або загрози загибелі під час стихійного лиха та надзвичайних екологічних ситуацій (ст. 42 Закону). Охорона тварин передбачається й під час застосування засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив та інших препаратів (ст. 43 Закону), під час шкідливого впливу продуктів біотехнологій (ст. 46 Закону), при розміщенні, проектуванні та забудові населених пунктів, підприємств, споруд та інших об'єктів, при проведенні геологорозвідувальних, вибухових та інших робіт (ст. 34 Закону).
Законодавством передбачена система стимулювання природоохоронних заходів за рахунок коштів Державного, республіканського АРК та місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища", в тому числі в галузі охорони об'єктів тваринного світу та середовища їх перебування2.
^ § 5. Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу
Відповідальність за порушення фауністичного законодавства — один із видів юридичної відповідальності, який настає у разі невиконання суб'єктами встановлених правил, вимог, обов'язків та зумовлює застосування до винних осіб різних заходів примусу.
Стаття 58 Закону «Про тваринний світ» містить приблизний перелік порушень законодавства у цій сфері. До винних осіб може бути застосована дисциплінарна, адміністративна, цивільно-правова
та кримінальна відповідальність.
Водночас відповідальність у цій галузі має свої особливості, які визначаються специфікою об'єкта посягання. Зокрема спеціальним об'єктом посягання виступають не лише об'єкти тваринного світу, а й середовище їх перебування, розмноження, шляхи міграції. Особливістю відповідальності в цій галузі є наявність шкоди у вигляді незаконного добування (збирання), знищення і пошкодження об'єктів тваринного світу, особливо таких, які перебувають під
загрозою зникнення.
Адміністративна відповідальність. Підставою притягнення винних осіб до цього виду відповідальності є адміністративне правопорушення (проступок), під яким розуміють протиправну, винну (умисну чи необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на: державну власність на тваринний світ; встановлений порядок державного управління, використання і охорони тваринного світу; права і законні інтереси користувачів тваринного світу; права громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля.
Адміністративні правопорушення в цій галузі з урахуванням змін і доповнень до адміністративного законодавства умовно можна поділити на такі групи:
а) у галузі порушення права державної власності на тваринний світ — ст. 50 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КпАП);
б) у галузі охорони тваринного світу — ст.ст. 76, 85', 86', 87, 89,
90 КпАП;
в) у галузі порушення правил використання об'єктів тваринного світу - ст.ст. 85, 912 КпАП;
г) у галузі встановленого порядку управлінської і підприємницької діяльності - ст.ст. 88, 88', 882, 163, 166, 1885 КпАП.
До адміністративної відповідальності за цими складами правопорушень можуть бути притягнені громадяни України, іноземні громадяни і особи без громадянства, які на момент учинення проступку досягли шістнадцятирічного віку. За окремі порушення можуть бути притягнені до цього виду відповідальності військовослужбовці, посадові особи. Не підлягають притягненню до адміністративної відповідальності особи, які діяли за умов крайньої необхідності.
Основними видами адміністративних стягнень є: штрафи у розмірах від 0,1 до 4 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; конфіскація незаконно добутих об'єктів тваринного світу, рушниць та інших знарядь і засобів учинення правопорушення, які є особистою власністю порушника; позбавлення права полювання на термін до трьох років з конфіскацією мисливської зброї.
У межах виключної (морської) економічної зони України до винних осіб, які порушили вимоги щодо охорони, використання і відтворення живих ресурсів моря, може бути застосовано штраф від 440 до 6600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією засобів і знарядь, із застосуванням яких учинено порушення, чи без такої з безоплатним вилученням незаконно добутих ресурсів. За забруднення морського середовища речовинами, шкідливими для здоров'я людей або живих ресурсів моря, може бути застосована конфіскація морського, повітряного судна або споруди, з якої вчинено забруднення (Закон України від 16 травня 1995 р. «Про виключну (морську) економічну зону України»)'.
Розглядати справи про адміністративні правопорушення в галузі використання, відтворення і охорони тваринного світу уповноважені органи рибоохорони, органи мисливського господарства, органи охорони навколишнього природного середовища України, а також районні (міські) суди за місцем затримання порушника (ч. З ст. 27 Закону).
Рішення цих органів у частині притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності можуть бути оскаржені в суді.
Кримінальна відповідальність. Кримінальний кодекс (КК) України передбачає кілька складів злочинів у галузі порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Так, кваліфікаційними ознаками незаконного полювання відповідно до ст. 161 КК України є полювання в заборонений час або в недозволених місцях, або забороненими знаряддями і способами, що завдало значної шкоди, або полювання на заборонених звірів і птахів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Установлена кримінальна відповідальність за незаконне заняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом (ст. 162 КК України); за проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів (ст. 163 КК України); за порушення середовища перебування рибних запасів морських ссавців і водних безхребетних (живих ресурсів моря) у межах континентального шельфу України (ст. 163' КК України); за забруднення водних об'єктів, в тому числі моря, а так само забруднення атмосферного повітря шкідливими речовинами, якщо вони призвели до захворювання людей, масового знищення об'єктів тваринного і рослинного світу у великих розмірах (ст.ст. 228, 228' КК України).