До винних осіб застосовуються кримінальні штрафи у великих розмірах, виправні роботи на термін до одного року, позбавлення волі на різні терміни.
Майнова відповідальність. Притягнення винних осіб до адміністративної чи кримінальної відповідальності не звільняє їх від відшкодування збитків, заподіяних ними внаслідок порушення законодавства у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, у порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Для цього виду відповідальності характерно те, що розмір шкоди, як правило, визначений фауністичним законодавством у вигляді такс — конкретних, попередньо обрахованих і закріплених у законодавстві грошових сум, розмірів збитків за кожну одиницю тварин, залежно від виду тварин, їх екологічної цінності, оптимальних витрат на відтворення об'єктів, яким завдана шкода. Якщо неможливо зафіксувати кількість загиблих тварин (загибель риби у водоймах від отруєння), то підрахунок збитків обчислюється на підставі спеціальних методик, розроблених і затверджених спеціально уповноваженими державними органами. У випадках, коли розмір відшкодування збитків не визначений спеціальним законодавством про охорону тваринного світу, застосовуються ст.ст. 440, 453 Цивільного кодексу УРСР (постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 січня 1990 р. «Про практику розгляду судами справ про відповідальність за порушення законодавства про охорону природи»)'.
Так, за збитки, заподіяні незаконним добуванням або знищенням диких звірів і птахів, крім видів, занесених до Червоної книги України, спільним наказом Мінлісгоспу України та Мінекобез-пеки України від 12 березня 1996 р. № 24/322 затверджено такси для нарахування розміру стягнення. Розмір стягнення визначається через неоподатковувані мінімуми доходів громадян. Наприклад, за незаконне добування або знищення бурого ведмедя розмір стягнення становить 110 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Розмір збитків, заподіяних незаконним добуванням чи знищенням тварин, занесених до Червоної книги України, визначається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 червня 1993 р. «Про розміри компенсації за добування (збирання) та шкоду, заподіяну видам тварин і рослин, занесеним до Червоної книги України»3 та залежить від категорії тварин (що зникають, рідкісні, уразливі тощо). Відшкодування заподіяної шкоди відбувається за положеннями Порядку справляння компенсації за добування (збирання) видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України, затвердженого наказом Мінекобезпеки України від
14 червня 1999 р. № 1294.
Для обчислення розміру шкоди, завданої незаконним добуванням чи знищенням диких звірів і птахів або руйнуванням їх житла, місць перебування і розмноження на територіях природно-заповідного фонду, застосовуються такси, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 квітня 1998 р. № 5215. Так, за назаконне добування або знищення одного бурого ведмедя застосовується такса в сумі 3000 гривень; за лося, оленя плямистого — 2000 гривень; за свиню дику — 850 гривень; за осетра — 550 гривень тощо.
Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну рибним запасам, може обчислюватись як за допомогою такс, так і за допомогою методик. Так, громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, винні в незаконному добуванні (збиранні) або знищенні цінних видів риб та інших об'єктів водного промислу, несуть відповідальність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19 січня 1998 р. № 32', якою затверджені такси для обчислення розміру відшкодування зазначених збитків. Зокрема, вказаною постановою затверджено три такси, за якими, у кратності неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів риб, водних безхребетних та водних рослин у рибогосподарських водоймах України (наприклад, осетер — ЗО, форель — 3 тощо); водних безхребетних і водних рослин, що є природним багатством континентального шельфу України (краб — 0,3, молюски — 0,006 тощо); живих організмів у виключній (морській) економічній зоні України, а також анадромних видів риб, що утворюються у річках України за межами цієї зони (осетер, севрюга — ЗО; кефаль — 3 тощо).
Юридичні особи, в тому числі й іноземні, громадяни, які спричинили шкоду рибному господарству незаконним виловом риби, іншими порушеннями, відшкодовують її у порядку, визначеному Методикою розрахунків збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства та охорони рибних запасів, затвердженою Мінприроди та Держрибгосппромом України 11 вересня 1992 р.
Збитки, заподіяні рибному господарству внаслідок забруднення рибогосподарських водойм стічними водами та шкідливими речовинами, обчислюються відповідно до Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, затвердженої Мінекобезпеки України 18 травня 1995 р. Зазначені методики допомагають здійснювати підрахунки збитків, завданих рибним ресурсам, на підставі спеціальних формул з кожного виду порушень і по кожній стадії їх розвитку з визначенням загальних втрат рибного господарства спочатку в натуральному, а потім у вартісному вираженні.
Розміри відшкодування збитків, завданих об'єктам тваринного світу, обчислюються за зазначеними таксами та методиками посадовими особами органів рибного господарства, лісового господар-•тва, охорони навколишнього природного середовища, їх органів на місцях, яким надано право нЩсладання адміністративних стягнень.
Крім відшкодування збитків, незаконно добуті об'єкти тваринного світу підлягають вилученню у правопорушника і передачі для реалізації торговельним або заготівельним організаціям.
Доходи від відшкодованих збитків, від реалізації незаконно добутих об'єктів тваринного світу або продукції, виробленої з них, чи їх вартості, підлягають зарахуванню до державного, республіканського Автономної Республіки Крим та місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища. Якщо шкоду заподіяно громадянам або суб'єктам колективної власності на тваринний світ, вона стягується з відповідачів на їх користь.
Дисциплінарна відповідальність за порушення фауністичного законодавства настає внаслідок порушення особою трудових обов'язків, пов'язаних з охороною, використанням і відтворенням тваринного світу.
Контрольні питання:
1. Якими ознаками характеризується тваринний світ як об'єкт правового регулювання використання та охорони?
2. Які об'єкти тваринного світу підлягають правовій охороні?
3. Які форми та види використання тваринного світу визначені законодавством?
4. Особливості використання тваринного світу з метою ведення мисливського господарства.
5. Правове забезпечення полювання.
6. І ТІ о таке рибальство за чинним законодавством?
7. Особливості використання об'єктів тваринного світу в наукових, культурно-освітніх, виховних та естетичних цілях.
8. Які особливості плати за використання об'єктів тваринного світу?
9. Які органи здійснюють управління і контроль у галузі використання і охорони тваринного світу?
10. Які функції управління здійснюються в галузі використання . і охорони тваринного світу?
11. Як забезпечується відшкодування шкоди за порушення законодавства про тваринний світ?
Глава 6 Правова охорона атмосферного повітря
Питання до теми:
1. Атмосферне повітря як об'єкт правового регулювання, охорони і використання.
2. Управління і контроль у галузі охорони атмосферного повітря і його функції.
3. Правові заходи охорони атмосферного повітря.
4. Відповідальність за порушення законодавства про охорону атмосферного повітря.
§ 1. Атмосферне повітря як об'єкт правового регулювання, охорони і використання
Атмосферне повітря є одним з основних життєво важливих елементів навколишнього природного середовища (ст. 1 Закону України від 16 жовтня 1992 р. «Про охорону атмосферного повітря»)'. Воно виконує численні функції, серед яких основними визначаються: біологічна, виробнича, транспортна. Під атмосферним повітрям прийнято розуміти природний об'єкт, який складається з природної суміші газів і утворює зовнішню оболонку Землі. Без атмосферного повітря неможливе життя всіх живих організмів (на суші, у воді, у повітрі). На виробництві атмосферне повітря застосовується як сировина і як допоміжний матеріал (окислювач, охолоджувач). Сучасна хімічна, енергетична, металургійна, мікробіологічна промисловість неможлива без широкого застосування кисню, азоту та інших газів, що входять до складу атмосферного повітря. Атмосферне повітря слугує просторовим середовищем функціонування повітряного транспорту.
Науково-технічний прогрес, -який торкнувся всіх сторін суспільного життя, значні темпи розвитку виробництва, урбанізація населених пунктів, збільшення щільності населення значно розширили масштаби згубної діяльності людини на навколишнє природне середовище. Цей вплив має негативні наслідки, які відображаються і на зменшенні кисню в атмосфері, і на погіршенні гідрологічного режиму планети та її клімату.
На сьогодні забруднення атмосфери розглядається не лише як локальний чи національно-регіональний процес, але й з урахуванням його впливу — в масштабі всіх континентів і планети в цілому. Зміна якісного складу повітря тягне за собою зміни в якісному складі повітряного простору (басейну) та ґрунтового покриву і навпаки. Ці зміни негативно впливають на стан здоров'я людей, тварин, лісове, сільське, комунально-побутове господарства, транспорт, зв'язок, промисловість. Тому зрозуміла турбота української держави про збереження сприятливого стану атмосферного повітря, його відновлення і поліпшення.