Імельної ділянки із земель запасу.
9. Перенесення розмірів, передбачених проектом відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості), і встановлення землевпо-( рядними організаціями її меж.
110. Підготовка, посвідчення та видача громадянину України державного акта на право приватної власності на земельну ділянку. 11. Реєстрація державного акта на право приватної власності на земельну ділянку у спеціальній Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за відповідним номером.
II. Передача у приватну власність громадянам раніше наданих земельних ділянок та які перебували у них на праві землекористування (ч.ч. 5, 6 ст. 17 ЗК України) (спрощена процедура):
1. Подача заяви про передачу у приватну власність раніше наданої у користування земельної ділянки до відповідної ради (сільської, селищної, міської) за місцем її розташування.
До заяви додаються матеріали, що підтверджують її розмір:
а) земельно-кадастрова документація;
б) дані бюро технічної інвентаризації;
в) дані правлінь товариств, кооперативів тощо. Такі земельні ділянки можуть передаватися для:
а) ведення селянського (фермерського) господарства;
б) ведення особистого підсобного господарства;
в) будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель;
г) ведення садівництва;
д) гаражного і дачного будівництва.
2. Розгляд та перевірка обгрунтованості заяви та поданих матеріалів у місячний термін.
3. Прийняття вказаними радами рішення про передачу в приватну власність громадянина відповідної земельної ділянки у разі відповідності поданих даних реальним її розмірам.
4. Підготовка, посвідчення і видача державного акта на право приватної власності на земельну ділянку.
5. Реєстрація відповідною радою державного акта на право приватної власності на землю.
III. Передача земель у власність громадянам для ведення селянського (фермерського) господарства (особливі умови):
Особи, які мають право на приватизацію земель для ведення селянського (фермерського) господарства:
1. Будь-який громадянин України.
2. Особа, що має право- і дієздатність у повному обсязі.
3. Власне волевиявлення особи.
4. Наявність документа, який підтверджує здатність займатися селянським (фермерським) господарством.
5. Особа, яка пройшла відповідний конкурсний відбір. Першочергове право надається особам, які:
а) проживають в сільській місцевості;
б) мають кваліфікацію або досвід роботи в сільському господарстві.
Особливості приватизації земель громадянами для ведення селянського (фермерського) господарства:
а) передача земельних ділянок у приватну власність для вказаних цілей проводиться із земель запасу, а також земельних ділянок, вилучених у встановленому порядку;
б) за бажанням громадян України земельні ділянки передаються з урахуванням присадибного наділу землі;
,в) земельні ділянки передаються безоплатно один раз у межах середньої земельної частки;
г) факт передачі вказаних земель безоплатно посвідчується відміткою у паспорті або документі, який його замінює;
д) земельні ділянки виділяються, як правило, єдиним масивом з розташованими на ньому лісовими угіддями та водними джерелами;
е) розташування земельних ділянок по можливості уздовж та поблизу існуючих доріг, електричних, радіотелефонних мереж, га-зо- і водопостачальних систем, інших видів інженерної інфраструктури;
є) як виняток, можуть передаватися земельні ділянки лісового і водного фонду, що входять до складу угідь цих господарств — ділянки лісів до 5 га та ділянки водойм і болот до 3 га.
Процедура приватизації земель громадянами для ведення селянського (фермерського) господарства:
1. Громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство подають заяву про передачу їм відповідної земельної ділянки до районної, міської ради, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, за місцем її розташування.
2. Заява підписується головою створюваного селянського (фермерського) господарства. У заяві зазначаються:
а) бажаний розмір земельної ділянки;
б) її місце розташування;
в) кількісний склад цього господарства;
г) документально підтверджуються досвід роботи у сільському господарстві, наявність кваліфікації, спеціальної підготовки;
д) обгрунтування розмірів земельних ділянок та перспективи д розвитку діяльності селянського (фермерського) господарства. | 3. Попередньо заява підлягає погодженню з сільською, селищною радою.
4. Розгляд вказаних матеріалів у місячний термін районною, міською конкурсною комісією та відповідно районною, міською радою, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, та проходження конкурсного відбору.
5. У разі проходження конкурсного відбору та згоди відповідна рада замовляє за рахунок Українського державного фонду підтримки селянських (фермерських) господарств державній землевпорядній організації проект відведення земельної ділянки, який розробляється в першочерговому порядку.
, 6. Розроблення проекту відведення земельної ділянки для ве-
; дення селянського (фермерського) господарства.
і 7. Погодження підготовленого проекту відведення земельної
і ДІЛЯНКИ 3:
а) власником землі або землекористувачем за винятком випадків відведення земельної ділянки із земель запасу;
б) місцевими (районними) органами виконавчої влади:
— землевпорядними організаціями;
— природоохоронними органами;
— санітарними органами;
— органом архітектури.
8. Якщо передбачається передача земельних ділянок громадянам для вказаної мети із земель, що перебувають у власності чи користуванні, то обов'язково має дотримуватися процедура їх вилучення або викупу.
9. Прийняття рішення щодо передачі земельної ділянки громадянину для ведення селянського (фермерського) господарства на найближчій сесії відповідної ради.
10. Можливий судовий розгляд позову у разі відмови районної, міської ради, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, у передачі в приватну власність земельної ділянки для селянського (фермерського) господарства.
Рішення відповідного суду про задоволення позову є підставою для:
а) відведення земельної ділянки громадянину для ведення селянського (фермерського) господарства в натурі (на місцевості);
б) видачі громадянину державного акта на право приватної власності на землю для ведення селянського (фермерського) господарства.
11. Відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться після збирання врожаю, який не підлягає поділу.
12. Підготовка, оформлення та видача державного акта на пра-' во приватної власності на землю для ведення селянського (фермерського) господарства.
13. Державна реєстрація селянського (фермерського) господарства у 30-денний термін після одержання державного акта на право приватної власності на землю.
На державну реєстрацію подаються такі документи:
а) відповідна заява;
б) статут господарства, якщо цього вимагає його організаційна форма;
в) список осіб, які бажають створити селянське (фермерське) господарство із зазначенням прізвища, ім'я, по батькові його голови;
г) документ про внесення плати за державну реєстрацію. Державна реєстрація проводиться відповідною радою, яка передала у власність земельну ділянку.
14. Набуття статусу юридичної особи або без такого передбачає:
а) можливість отримання печатки;
б) відкриття в установах банку поточного та інших рахунків;
в) визнання (легалізація) селянського (фермерського) господарства державними органами та органами місцевого самоврядування як самостійного товаровиробника;
г) можливість укладання договорів з іншими юридичними та фізичними особами.
'15. Після легалізації селянське (фермерське) господарство стає на облік у сільській, селищній, міській раді шляхом зазначення у спеціальній погосподарській книзі даних про його склад та передачу у приватну власність земельної ділянки.
Особливості передачі земельних ділянок v приватну власність членам сільськогосподарських підприємств, кооперативів, акціонерних товариств, які виявили бажання вести селянське (Фермерське) господарство:
а) волевиявлення (бажання членів цих господарств) вести селянське (фермерське) господарство;
б) право безперешкодного виходу з цих підприємств, кооперативів, акціонерних товариств;
в) підставою виникнення права приватної власності на частку земель цих господарств є рішення районної, міської ради, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, про безоплатну передачу у приватну власність земельної ділянки;
г) розмір земельної ділянки встановлюється у межах середньої земельної частки, що вилучається із земель цих підприємств, кооперативів, акціонерних товариств;
д) земельні ділянки із земель вказаних господарств мають передаватися безоплатно;
е) кадастрова оцінка земельної ділянки, що вилучається, повинна бути, як правило, на рівні середньої по господарству;
є) передача земельної ділянки у приватну власність членам сільськогосподарських підприємств, кооперативів, акціонерних товариств з кадастровою оцінкою нижчою за середню по господарству передбачає встановлення таких пільг:
— звільнення від плати за землю протягом трьох років з часу передачі земельної ділянки;
— можливість часткового звільнення від плати за землю на певний термін, відстрочення плати або зниження ставки земельного податку за рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки ^ Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад за кло-В, потанням відповідних районних і міських рад;
•. ж) судовий захист вказаного права в разі відмови у виділенні ^ члену сільськогосподарського підприємства, кооперативу, ^ акціонерного товариства належної йому частки земель (паю);