р з) рішення суду про задоволення позову є юридичною підста-" вою для виділення паю в натурі та видачі правовстановлюючих документів на земельну ділянку.
IV. Передача земельних ділянок у власність садівницьких товариств та приватну власність членів цих товариств.
Процедура передачі вказаних земель у колективну власність садівницьких товариств та приватну власність їх членів передбачає:
1. Прийняття рішення загальними зборами садівницьких товариств про безоплатну передачу земель загального користування у колективну власність товариств та земельних ділянок, що знаходяться в індивідуальному використанні їх членів, у приватну власність.
2. Подання до відповідної місцевої ради за місцем розташування земельних ділянок клопотання від імені садівницького товариства, заяв від членів цих товариств про безоплатну передачу у власність належних їм на праві користування земельних ділянок та обґрунтовуючих матеріалів:
а) рішення відповідних загальних зборів;
б) матеріали, що обґрунтовують розміри відповідних земельних ділянок (проект організації території садівницького товариства, плани земельних ділянок цих товариств, інша земелевпорядна та земельно-кадастрова документація тощо);
в) списки громадян, які є членами садівницьких товариств.
3. Розгляд відповідною сільською, селищною, міською радою вказаних матеріалів у місячний термін та прийняття відповідного рішення.
4. При позитивному розв'язанні питання в рішенні про передачу земель у власність садівницьких товариств та їх членів зазначається, що земельні ділянки загального користування (шляхи, проїзди, охоронні зони, земельні ділянки, зайняті колективним садом та іншими об'єктами загального користування) передаються в колективну власність товариства і не підлягають поділу, а громадянам — кожному члену цих товариств — передаються відповідні земельні ділянки для індивідуального садівництва у розмірах, визначених проектом організації території товариства, але не більше ніж 0,12 га.
5. Підготовка, оформлення і видача садівницьким товариствам та їх членам відповідно державного акта на право колективної власності на землю та державного акта на право приватної власності громадянам — членам цього товариства.
6. Реєстрація вказаних державних актів у відповідних Книгах їх реєстрації.
V. Передача земель у колективну власність сільськогосподарським товаровиробникам (ст.ст. 5, 17, 57 ЗК України).
Умови передачі:
1. У колективну власність передаються землі таким суб'єктам:
а) колективним сільськогосподарським підприємствам;
б) сільськогосподарським кооперативам;
в) сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.
2. У колективну власність можуть передаватися землі цих сільськогосподарських товаровиробників.
3. Передача вказаних земельних ділянок здійснюється безоплатно.
4. Площа земель, що передаються у колективну власність, становить різницю між загальною площею земель, що знаходиться у віданні відповідної ради, і площею земель, які залишаються у державній власності (землі резервного фонду, лісового, водного фонду, землі запасу) та які перебувають у власності громадян.
Передача земельних ділянок проводиться у такому порядку:
1. Прийняття рішення загальних зборів цих підприємств, кооперативів, товариств про безоплатну передачу земель у колективну власність зазначених осіб.
2. Передачі в колективну власність вказаних суб'єктів підлягають землі, що знаходяться у їх користуванні, або ділянки із земель запасу, за винятком земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, які передаються у відання сільської, селищної, міської ради.
3. Клопотання трудового колективу на підставі рішення його загальних зборів перед сільськими, селищними, міськими радами за місцем розташування земельної ділянки про передачу земель у колективну власність.
До клопотання додаються:
а) матеріали, що обґрунтовують розмір земельної ділянки;
б) рішення відповідних загальних зборів;
в) списки громадян, які є членами цих колективних господарств.
4. Звернення сільської, селищної, міської ради до районної державної адміністрації про створення комісії щодо визначення земель, які підлягають передачі в колективну власність.
5. Створення комісії щодо визначення земель, які підлягають передачі у колективну власність, рішенням чи розпорядженням районної державної адміністрації в складі:
— голови (заступника керівника районної державної адміністрації);
— заступника голови (начальника райвідділу земельних ресурсів);
— членів комісії (представників управління з питань аграрної політики, лісогосподарських, водогосподарських органів, об'єкти яких розташовані на цих землях, голів рад колективних сільськогосподарських підприємств району) із залученням керівників і спеціалістів цих підприємств, землевпорядника відповідної ради.
6. Організація робіт щодо визначення земель, які підлягають передачі у колективну власність, районним відділом земельних ресурсів із залученням у разі необхідності фахівців відповідної філії Інституту землеустрою Української академії аграрних наук. У місячний термін з дня отримання клопотання сільськогосподарського товаровиробника виготовляється документація, яка включає:
а) пояснювальну записку;
б) клопотання про передачу земель у колективну власність;
в) звернення заявника до районної державної адміністрації про створення комісії з визначення земель, що підлягають передачі у колективну власність;
г) рішення або розпорядження районної державної адміністрації про створення комісії з визначення земель, що підлягають передачі у колективну власність відповідному сільськогосподарському товаровиробнику;
д) планово-картографічні матеріали з відображенням на них земельних ділянок колективної та державної власності за підписом голови та членів комісії;
е) експлікація земель в межах землекористування відповідного заявника;
є) проект можливого рішення сільської, селищної, міської ради щодо передачі земель у колективну власність або рішення районної ради, якщо у межах цієї земельної ділянки функціонують дві або більше сільських ради.
7. Подання вказаної документації відповідній сільській, селищній, міській раді або районній раді, яка в місячний термін розглядає її та приймає рішення про передачу земель у колективну власність.
8. Розгляд сільською, селищною, міською або районною радою вищезазначеної документації і прийняття рішення про передачу земель у колективну власність.
9. У разі, якщо межі цих земельних ділянок не проходять по визначених на місцевості контурах, вони переносяться в натуру (на місцевість) і закріплюються відповідними межовими знаками.
10. Видача державного акта на право колективної власності на землю на підставі рішення відповідної ради, в якому фіксується:
а) назва відповідного сільськогосподарського суб'єкта;
б) місцезнаходження землевласника;
в) найменування відповідної ради, що його видала, та її адміністративно-територіальна юрисдикція;
г) кількісний склад земель, що передається у колективну власність за планом;
д) мета використання земель;
е) дата прийняття рішення відповідною радою;
є) кількість примірників державного акта, які передаються новим землевласникам та залишаються на зберіганні у відповідній раді;
ж) номер реєстрації державного акта в Книзі записів державних актів на право колективної власності.
Державний акт підписується головою відповідної ради і посвідчується печаткою із зазначенням відповідної дати. До нього додається затверджений у встановленому порядку відповідною радою список громадян — членів колективного сільськогосподарського підприємства, кооперативу, товариства, підписаний головою місцевої ради та головою відповідного сільськогосподарського підприємства, кооперативу або товариства, а також план зовнішніх меж земель, переданих у колективну власність, підписаний інженером-землевпорядником та скріплений відповідною печаткою.
'11. Реєстрація державного акта на право колективної власності у спеціальній Книзі реєстрації таких документів.
VI. Передача земельних ділянок у приватну власність членам сільськогосподарських підприємств, кооперативів, акціонерних товариств та інших сільськогосподарських товаровиробників у процесі паювання та розпаювання земельних ділянок'.
Вказана передача земельних ділянок здійснюється відповідно до встановлених процедур паювання земельних ділянок з персоніфікацією права кожного члена цих господарств на частку земельної ділянки в колективній власності, посвідчення їх юридичного титулу шляхом видачі Сертифіката на право на земельну частку (пай), подальшого їх добровільного виходу з членів вищезаз начених колективних господарств з виділенням в натурі (на місцевості) їх частки земель і посвідчення права приватної власності на ці частки шляхом видачі державного акта на право приватної власності на землю*.
Паювання земель — це встановлений порядок визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, кооперативу, акціонерного товариства в умовних кадастрових гектарах, виходячи з вартості земельної частки (паю) та середньої грошової оцінки одного гектара сільськогосподарських угідь для цих господарств без їх виділення в натурі (на місцевості).
Умови паювання земельних часток:
1. Паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, кооперативам, акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.