II. Особливості набуття прав на земельні ділянки для зайняття селянським (фермерським) господарством або особистого підсобного господарства
Придбання земельних ділянок громадянами понад норму, яка приватизується безкоштовно, здійснюється з урахуванням вимог норм наведених вище законів з метою ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства шляхом їх викупу відповідно до Порядку викупу земельних ділянок громадянами (понад норму, яка приватизується безкоштовно) для ведення селянського (фермерського) або особистого підсобного господарства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2000 р.3
Умови викупу громадянами земельних ділянок, які перевищують норму, що приватизується безкоштовно, для ведення селянського (фермерського) та особистого підсобного господарства:
а) викупу підлягають земельні ділянки, що надані цим громадянам, які користуються ними відповідно до чинного законодавства та правовстановлюючих документів;
б) це мають бути земельні ділянки, які перевищують встановлені норми земель, що підлягають приватизації:
— середню земельну частку для ведення селянського (фермерського) господарства;
— 0,60 га земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства;
в) викуп здійснюється за бажанням відповідних громадян;
г) вартість земельної ділянки визначається в межах її грошової оцінки з урахуванням якості та місцезнаходження.
Процедура викупу передбачає:
1. Подання громадянами заяви (клопотання) до сільської, селищної або міської ради або уповноваженого нею органу за місцем розташування земельної ділянки.
а) У заяві зазначаються:
— найменування ради, до якої вона подається;
— прізвище, ім'я, по батькові покупця;
— паспортні дані (серія, номер);
— дата його видачі та орган, який його видав;
— місце проживання особи;
— ідентифікаційний номер покупця. Зміст заяви включає:
— прохання покупця продати йому відповідну земельну ділянку;
— площу земельної ділянки в гектарах;
— цільове призначення земельної ділянки;
— місцезнаходження в межах відповідної ради. До заяви додаються такі документи:
— Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою або договір оренди землі;
— рішення відповідної ради про надання земельної ділянки в користування в разі відсутності Державного акта на право землекористування;
— кадастровий план земельної ділянки;
— копія свідоцтва про державну реєстрацію селянського (фермерського) господарства;
— список покупців із визначенням частки кожного в разі придбання земельної ділянки в спільну власність. Заява має містити:
'— підпис заявника, його ініціали та прізвище;
— дату та рік подання.
У заяві також зазначаються:
— дата і номер реєстрації заяви;
— посада особи, яка прийняла заяву, її підпис, ініціали та прізвище.
б) У клопотанні про продаж земельної ділянки мають міститися основні реквізити покупця — юридичної особи, зокрема:
— найменування та місцезнаходження;
— банківські реквізити, ідентифікаційний код;
— організаційно-правова форма;
— підпис керівника, його ініціали та прізвище. У разі придбання земельної ділянки в спільну власність до клопотання додається список покупців із визначенням частки кожного з них. 2. Розгляд та прийняття у місячний термін рішення відповідною
радою:
а) про продаж земельної ділянки;
б) про відмову у продажу земельної ділянки, якщо:
— не подані документи, необхідні для прийняття рішення щодо продажу земельної ділянки;
— виявлені недостовірні відомості в поданих документах. 3. Рішення сільської, селищної, міської ради або уповноваженого нею органу є підставою для укладання договору купівлі-прода--
жу між відповідним продавцем та покупцем.
4. Організація купівлі-продажу земельної ділянки державними органами земельних ресурсів.
5. Визначення вартості земельної ділянки державними органами земельних ресурсів відповідно до Методики грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів (тимчасової), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 р.', Методики грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від ЗО травня 1997 р.2 та Методики експертної грошової оцінки земельних ділянок несільськогосподарського призначення, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 1999 р.3.
6. Сплата покупцем повної вартості земельної ділянки або за згодою сторін із розстроченням платежу.
7. Укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки.
8. Нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки.
9. Юридичне оформлення Державного акта на право приватної власності на землю.
10. Державна реєстрація Державного акта на право приватної власності у відповідній Книзі.
11. У разі прийняття рішення про відмову у продажу земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства відповідна місцева рада зобов'язана у десятиденний термін довести його до відома покупця у письмовій формі.
12. Рішення про відмову в продажу вказаної земельної ділянки, або залишення заяви без розгляду у термін більше місяця є підставою його оскарження в судовому порядку.
III. Особливості викупу земельних ділянок з метою передачі їх у власність громадянам, підприємствам, установам, організаціям
Основні умови викупу земельних ділянок:
а) такий викуп може здійснюватися тільки за згодою власників земельних ділянок та землекористувачів;
б) підставою для викупу є рішення місцевих рад та Верховної Ради України;
в) викуп земельних ділянок, що перебувають у колективній або приватній власності, для державних і громадських потреб провадиться відповідними радами за рахунок коштів місцевих бюджетів;
г) за рішенням сільської, селищної ради викуп земельних ділянок можливий:
— із земель сіл і селищ, за винятком особливо цінних продуктивних земель та зайнятих природними та історико-культурними об'єктами (ст. 33 ЗК України);
— за межами сіл і селищ у разі передачі їх у власність для:
будівництва шкіл, лікарень, підприємств торгівлі та інших
об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням населення;
сільськогосподарського використання;
ведення селянського (фермерського) господарства;
обистого підсобного господарства;
індивідуального житлового будівництва;
дачного і гаражного будівництва;
індивідуального та колективного садівництва, крім випадків,
коли це відноситься до повноважень інших рад або стосується
особливо цінних земель, що охороняються;
д) за рішенням міської ради можливий викуп земель у межах міста для всіх потреб, крім ріллі, земельних ділянок, зайнятих багаторічними насадженнями, та особливо цінних продуктивних земель і земель, що охороняються;
е) за рішенням районної, міської ради, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, викуп можливий з метою передачі у власність земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства.
Процедура викупу земель з метою передачі їх у власність громадянам та визначеним у законодавстві юридичним особам:
1. Заінтересовані у викупі земельних ділянок особи звертаються з клопотанням до відповідної місцевої ради про попереднє погодження місць розташування відповідних об'єктів.
До клопотання додаються необхідні матеріали і розрахунки:
а) витяг з проекту районного планування або проекту планування та забудови населеного пункту;
б) копія плану земельної ділянки з нанесенням на ній варіантів розміщення об'єкта із зазначенням площі, яка підлягає викупу;
в) склад угідь земельної ділянки, що підлягає викупу;
г) умови викупу земельної ділянки.
2. Розгляд відповідною місцевою радою у місячний термін клопотання, поданих матеріалів й розрахунків; у разі згоди місцева рада дає дозвіл на підготовку матеріалів попереднього погодження місця розташування об'єкта.
3. Вказані особи погоджують місце розташування об'єкта, розміри земельної ділянки, умови викупу із:
а) власниками землі або землекористувачами;
б) районними (міськими) спеціально уповноваженими органами:
— землевпорядними;
— у сфері екології і природних ресурсів;
— санітарними;
— архітектури.
4. Передача відповідних погоджених матеріалів до сільської, селищної, міської ради на розгляд і погодження місця розташування об'єкта та розмірів земельної ділянки в межах наданих повноважень щодо вилучення та викупу земельної ділянки.
5. Розгляд та погодження місця розташування об'єкта і розмірів земельної ділянки, а у разі, якщо це відноситься до повноважень інших за підпорядкованістю рад, відповідна місцева рада готує свій висновок і подає для погодження до районної, міської ради, в адміністративному підпорядкуванні якої є район.
6. Розгляд вказаних матеріалів у місячний термін районною (міською) радою та погодження місця розташування об'єкта, під який викуповується земельна ділянка, внесення рішення про викуп земельної ділянки або подання висновку до обласної ради.
7. За наслідками попереднього погодження клопотання і обґрунтовуючих матеріалів відповідна рада дає дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки у місячний термін з часу їх отримання.
8. Укладання угоди з проектною землевпорядною організацією на складання проекту відведення земельної ділянки.
9. Погодження проекту відведення земельної ділянки з власником землі або землекористувачем і передача його на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради.