4. Наявність земельних ділянок сільськогосподарського призначення в складі земель несільськогосподарського призначення населених пунктів (здійснення окремих видів сільськогосподарського виробництва), промисловості, транспорту, зв'язку тощо (ведення сільського підсобного господарства) та ін.
5. Характерний особливий суб'єктний склад правовідносин у сфері використання, відтворення і охорони цих земель — громадяни та юридичні особи, що здійснюють різні види сільськогосподарської діяльності та володіють спеціальною земельною право-суб'єктністю з точки зору реалізації повноважень власників приватизованих або придбаних у встановленому порядку земельних ділянок або землекористувачів (орендарів).
6. Нормованість земельних ділянок, що передаються або надаються громадянам для здійснення сільськогосподарського виробництва та іншої сільськогосподарської діяльності, наприклад:
а) для ведення селянського (фермерського) господарства можуть передаватися або надаватися у користування земельні ділянки у розмірах, які не повинні перевищувати 50 гектарів ріллі і 100 гектарів усіх земель, у місцевостях з труднодоступними населеними пунктами, визначеними Кабінетом Міністрів України, — 100 гектарів землі';
б) для ведення особистого підсобного господарства громадянам передаються безкоштовно у власність земельні ділянки у розмірі не більше 0,6 гектара, або за бажанням їм можуть передаватися у користування 0,4 гектара з тим, щоб загальна площа не перевищувала 1 гектара; можливе збільшення розмірів земельної ділянки до 2 гектарів за погодженням з обласною радою;
в) розмір земельних ділянок для індивідуального садівництва не повинен перевищувати 0,12 гектара та ін.
7. Землі сільськогосподарського призначення можуть використовуватися на різних юридичних титулах:
а) праві власності (колективної і приватної);
б) праві користування, в тому числі оренди.
8. Землі сільськогосподарського призначення можуть передаватися у постійне або тимчасове користування залежно від приналежності конкретним суб'єктам, мети та характеру використання.
9. Встановлення особливого порядку їх розподілу та перерозподілу залежно від цільового призначення, зокрема для:
а) ведення селянського (фермерського) господарства;
б) ведення особистого підсобного господарства;
в) ведення індивідуального садівництва;
г) ведення сільськогосподарського товарного виробництва юридичними особами тощо.
10. Законодавством встановлений особливий порядок вилучення та викупу земель сільськогосподарського призначення для державних і громадських потреб. Зокрема, вилучення ріллі, земельних ділянок, зайнятих багаторічними насадженнями для несільськогос-подарських потреб допускається, як виняток, за рішенням Верховної Ради України.
11. Встановлення заборони вилучення особливо цінних продуктивних та інших земель сільськогосподарського призначення. Зокрема, не допускається вилучення особливо цінних продуктивних земель (чорноземи нееродовані несолонцюваті суглинкові, на лесо-вих породах; лучно-чорноземні незасолені несолонцюваті суглинкові грунти; темно-сірі опідзолені та чорноземи опідзолені на лесах і глеюваті; коричневі грунти Південного узбережжя Криму; дернові глибокі грунти Закарпаття тощо), земель сільськогосподарських науково-дослідних установ і навчальних закладів для несільсько-господарських потреб, крім випадків надання їх для будівництва шляхів, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов'язаних з їх експлуатацією, а також земель дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів та ін.
12. Закріплення особливого порядку погодження питань, пов'язаних з вилученням (викупом) земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб. Особи, заінтересовані у вилученні (викупі) вказаних земель, зобов'язані до початку проектування погодити місце розташування об'єкта, розмір земельної ділянки та умови її вилучення (викупу) з урахуванням комплексного розвитку територій, охорони довкілля, умови проживання населення тощо з такими суб'єктами:
а) власниками земель;
б) землекористувачами;
в) місцевими радами;
г) спеціально уповноваженими органами державної виконавчої влади у сфері використання і охорони земель залежно від повноважень рад, які приймають рішення про вилучення (викуп) відповідних земельних ділянок сільськогосподарського призначення.
13. Землі цієї категорії обумовлюють наявність специфічних обов'язків їх власників та користувачів щодо охорони, відновлення родючості грунтів, проведення рекультивації земельних ділянок, здійснення інших ґрунтозахисних та охоронних заходів. Так, на власників та користувачів цих земельних ділянок покладаються обов'язки зі здійснення комплексу заходів щодо збереження і підвищення родючості грунтів, захисту їх від водної та вітрової ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушування, ущільнення, забруднення різними відходами та іншого фізичного, біологічного, хімічного, радіоактивного, іонізуючого впливу; від заростання сільськогосподарських угідь чагарниками і дрібноліссям, інших процесів погіршення культуртехнічного стану; ефективно використовувати земельні ділянки відповідно до внутрігосподарського землеустрою; підвищувати їх родючість; застосовувати природоохоронні технології сільськогосподарського виробництва; не допускати погіршення екологічної обстановки на території в результаті сільськогосподарської діяльності та ін.
14. Вилучення або викуп вказаних земель передбачає особливий порядок дотримання обов'язків щодо відшкодування збитків і втрат сільськогосподарського виробництва. Такі збитки та втрати підлягають відшкодуванню в разі їх вилучення (викупу) для державних та громадських потреб, а також у разі обмеження прав власників і користувачів, у тому числі орендарів цих земельних ділянок в повному обсязі особам, які зазнали збитків внаслідок погіршення якостей ділянок, приведення їх у непридатність для використання за цільовим призначенням або іншого негативного впливу, заподіяного іншими особами з урахуванням зроблених витрат на поліпшення якості цих земель за час їх використання та не-
одержаних доходів.
Відшкодування збитків власникам сільськогосподарських земель і землекористувачам проводиться особами, яким відведені земельні ділянки, особами, які їх викуповують, або особами, діяльність яких призвела до обмеження прав власників земель і землекористувачів.
Поряд із цим земельне законодавство передбачає можливість відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва Уряду Автономної Республіки Крим, обласним. Київській і Севастопольській міським радам внаслідок вищезазначених дій юридичних
та фізичних осіб.
Втрати сільськогосподарського виробництва відшкодовуються особами, яким відводяться або які викуповують сільськогосподарські угіддя, що вилучаються для потреб, не пов'язаних із веденням сільського господарства, або особами, навколо об'єктів яких встановлені охоронні,-захисні, санітарні зони з виключенням із обороту сільськогосподарських угідь або переведенням їх до менш цінних угідь, а також у разі погіршення якості сільськогосподарських земель внаслідок виробничої діяльності за межами цих зон у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України'.
Кошти, які надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, використовуються виключно для освоєння нових земель, підвищення родючості грунтів, поліпшення угідь і охорони земель. В той же час допускається можливість централізації частини цих коштів у Державному бюджеті України.
15. Виокремлення в складі земель сільськогосподарського призначення земельних ділянок для розміщення об'єктів внутрігосподарського призначення, зокрема для будівництва сільськогосподарських підприємств, установ, організацій, внутрігосподарських шляхів сполучення, об'єктів соціальної, технічної та інженерної інфраструктури тощо.
16. Характерні специфічні обов'язки щодо використання, відновлення та охорони меліорованих земель сільськогосподарського призначення. Зокрема, власники та користувачі цих земель мають забезпечувати одержання високих врожаїв сільськогосподарських культур шляхом застосування науково обгрунтованих технологій вирощування високоврожайних, стійких до захворювань та шкідників, адаптованих до грунтово-кліматичних умов сортів і гібридів сільськогосподарських культур; збереження та відтворення родючості грунтів, підтримання біологічного різноманіття і екологічної рівноваги довкілля; включення до книг історії полів відомостей про призначення, розміри та основні характеристики цих ділянок, якісні показники цих грунтів та дані про ефективність їх використання, врожайність, способи обробітку фунту, періодичність і кількість внесених добрив, здійснені меліоративні та природоохоронні заходи щодо забезпечення екологічної безпеки будівництва й експлуатації меліоративних систем та несуть відповідальність за стан їх використання, моніторинг довкілля в зоні впливу меліоративної системи тощо2.
17. Можливість власників передавати частину земель або повністю земельну ділянку іншим особам у користування на умовах оренди та отримувати в установленому порядку визначену угодою сторін орендну плату в грошовій, натуральній та відробітковій формі3.