Верховна Рада України на сесії більшістю голосів таємним голосуванням на сім років обирає Голову, першого заступника, головних контролерів і секретаря Рахункової палати. Всі виборні посадові особи Рахункової палати згідно з Законом України «Про Рахункову палату» повинні бути громадянами України і не можуть одночасно бути народними депутатами України, членами уряду, займатися підприємницькою діяльністю, працювати за сумісництвом, крім науково-педагогічної діяльності в поза робочий час. До членів Рахункової палати ставляться особливі вимоги: вони повинні мати вищу юридичну або економічну освіту, досвід професійної діяльності у сфері державного управління, державного контролю, економіки, фінансів і права. Свої професійні знання посадові особи Рахункової палати повинні підтвердити під час обговорення їх кандидатур на засіданні Верховної Ради України. Рахункова палата є постійно діючим органом контролю, підпорядкованим і підзвітним Верховній Раді України. Вона здійснює свою діяльність самостійно, незалежно від будь-яких інших державних органів. Повноваження Рахункової палати поширюються на Верховну Раду України, органи виконавчої влади, Національний банк України, Антимонопольний комітет України, Фонд державного майна та інші державні органи.
Рахункова палата контролює місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, підприємства, банки, господарські товариства, спілки, асоціації незалежно від форм власності, якщо вони одержують, перераховують, використовують кошти Державного бюджету України або мають частку в їх статутному фонді чи використовують об'єкти державної власності або управляють ними. Рахункова палата контролює утворення і погашенням внутрішнього і зовнішнього державного боргу, законність надання позик державам, міжнародним організаціям і одержання кредитів від іноземних держав, міжнародних фінан-
462
сових організацій І позик, які не передбачаються Державним
бюджетом.
Рахунковій палаті надано право одержувати від Національного банку України, уповноважених банків та інших кредитних установ необхідні відомості про виконання ними операцій, стан рахунків підприємств і організацій, що перевіряються, довідки, копії документів. Для реалізації своїх функцій працівники Рахункової палати мають право безперешкодно входити до приміщень державних органів, підприємств, організацій, сховищ виробничих і допоміжних приміщень банків, фінансово-кредитних установ, якщо інше не передбачене законодавством. Вони можуть опечатувати касові і службові приміщення, сховища, архіви, а в разі виявлення підробок, підлогів, привласнень і зловживань – вилучати необхідні документи, залишаючи у справах акт вилучення і копії або опис вилучених документів. Вимоги керівників Рахункової палати та посадових осіб апарату, пов'язаних із виконанням ними своїх обов'язків, є обов'язковими для всіх державних органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності і підпорядкування. При проведенні ревізій, перевірок посадові особи Рахункової палати не мають права втручатися в оперативну діяльність об'єктів, що контролюються.
Посадові особи Рахункової палати відповідають за порушення законодавства про державну та комерційну таємницю згідно
з чинним законодавством.
За дорученням Верховної Ради України, комітетів Верховної Ради Рахункова палата здійснює контроль за поквартальним розподілом доходів і видатків відповідно до показників цього бюджету, в тому числі видатків по обслуговуванню внутрішнього і зовнішнього боргу України, витратою коштів цільових фондів; використанням за призначенням органами виконавчої влади коштів загальнодержавних цільових фондів та коштів позабюджетних фондів і за наслідками перевірки подає до Верховної Ради України висновки щодо можливостей скорочення видатків за Кожним фондом окремо та доцільності спрямування вилучених коштів на фінансування інших видатків Державного бюджету
України.
Рахункова палата контролює управління коштами Державного бюджету Державним казначейством України, законність і своєчасність руху коштів Державного бюджету, у тому числі
463
Конституція України
Розділ IV. Стаття 99
коштів загальнодержавних цільових фондів у Національному банку України, уповноважених банках та кредитних установах України. У ході проведення перевірок і аналізу стану економіки Рахункова палата розробляє заходи щодо вишукання можливостей і нових джерел додаткових надходжень до Державного бюджету і вносить відповідні пропозиції Міністерству фінансів України та провадить інші форми фінансового контролю за формуванням і витрачанням державних коштів.
Рахункова палата наділена повноваженнями значно ширшими, ніж передбачено ст. 98 Конституції України, оскільки їй надавалося право здійснювати тільки контроль за витрачанням коштів Державного бюджету України. Рахункова палата контролювала тільки видаткову частину бюджету, тобто їй надавалося право контролювати цільове використання коштів, які надійшли до Державного бюджету, не з'ясовуючи причин своєчасного не-надходження доходів. Крім того, згідно з ч. З ст. 143 Конституції України органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади. Держава фінансує здійснення повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету у встановленому законом порядку окремих загальнодержавних податків, передає органам місцевого самоврядування відповідні об'єкти державної власності. Рахункова палата згідно з наданими їй ст. 98 Конституції повноваженнями позбавлена права контролювати витрачення таких коштів.
Після передачі об'єктів державної власності органам місцевого самоврядування вона не мала права контролювати їх, як і не може контролювати витрачення коштів, що надходять до місцевих бюджетів від окремих загальнодержавних податків і зборів. Верховна Рада України підготувала проект Закону, який виправляє це положення, та звернулася до Конституційного Суду України за роз'ясненням, чи не суперечать її пропозиції статтям 157 та 158 Конституції України. Конституційний Суд України своїм висновком від 25 березня 1999 р. № 16/99 підтвердив, що покладення на Рахункову палату повноважень на проведення парламентського контролю за формуванням та виконанням Державного бюджету України не суперечить вимогам ст. 157 Конституції-На звернення Верховної Ради України від 21 вересня 2000 р. щодо конституційності нової редакції ст. 98 Конституції України, запропонованої у проекті Закону України «Про внесення змін до 464
статті 98 Конституції України», Конституційний Суд України 21 грудня 2000 р. (справа № 1-45/2000) визнав, що проект цього Закону відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України у такій редакції: «Парламентський контроль за формуванням та використанням Державного бюджету України та місцевих бюджетів у частині фінансування повноважень місцевих державних адміністрацій та делегованих місцевому самоврядуванню повноважень органів виконавчої влади по доходах і видатках від імені Верховної Ради України здійснює Рахункова палата України».
Повноваження, порядок організації і діяльності Рахункової палати України визначається законом.
Стаття 99. Грошовою одиницею України є гривня. Забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією центрального банку держави – Національного банку України.
Коментована стаття присвячена основоположній функції Національного банку України – забезпеченню стабільності грошової одиниці.
Конституція встановлює єдиний платіжний засіб в Україні – гривню, що дорівнює 100 копійкам. Офіційне співвідношення між гривнею, золотом або іншими дорогоцінними металами в Україні не встановлено. На території України заборонено випуск і обіг інших грошових одиниць як засобу платежу.
Виключне право введення в обіг (емісію) гривні і розмінної монети, організації їх обігу та вилучення з обігу в Україні належить Національному Банку.
Для виконання основної функції Національного банку України – забезпечення стабільності грошової одиниці – йому Законом України від 20 травня 1999 р. «Про Національний банк України» надані всі повноваження по управлінню грошовим обігом. Цей банк здійснює виготовлення та зберігання банкнот і монет; створює резервні фонди банкнот і монет; встановлює правила випуску в обіг, зберігання, перевезення, вилучення та інкасації готівки, порядок ведення касових операцій для банків, інших фінансово-кредитних установ, організацій і підприємств.
Готівка знаходиться в обігу у вигляді грошових знаків – банк-нот (паперових) і монет (металевих). Банкноти і монети є беЗу-
465
ЗІ» 3-472
Конституція України
Розділ IV. Стаття 99
мовними зобов'язаннями Національного банку України і забез печуються всіма його активами.
Гривня (банкноти і монети) є єдиним законним платіжним засобом і всі розрахунки в державі проводяться тільки в гривні або із застосуванням гривні як єдиного грошового еквіваленту. Грошова маса в Україні – це грошові знаки в обігу, кошти на рахунках та у вкладах юридичних і фізичних осіб є безумовними грошовими зобов'язаннями банків. Офіційний курс гривні до іноземних валют встановлює та оприлюднює Національний банк України.
Для регулювання курсу гривні щодо іноземних валют Національний банк використовує золотовалютний резерв, купує і продає цінні папери, встановлює і змінює ставку рефінансування та застосовує інші інструменти регулювання грошової маси в обігу. Рух грошової маси в країні готівкою і в паперовій формі і є грошовим обігом. Грошовий обіг в Україні існує удвох формах – обіг готівки та безготівковий грошовий обіг. У країнах з розвиненою економікою розрахунки, як правило, проводяться у безготівковій формі. До розрахунків готівкою звертаються в основному лише в роздрібній торгівлі або при здійсненні дрібних платежів у сфері послут. В Україні останнім часом питома вага розрахунків готівкою серед загальної кількості розрахунків значно зросла через недовіру особливо у фізичних осіб до банківських установ, пов'язану із знеціненням вкладів у банках, а також бажанням і можливістю деяких господарюючих суб'єктів знижувати свої доходи і прибутки, а цим зменшувати оподатковувані доходи.