Частина 2 коментованої статті містить охоронну норму, яка під загрозою притягнення до юридичної відповідальності забороняє посягати на честь і гідність Президента України. Цей припис слід тлумачити у контексті ст. З Конституції України, яка проголошує, що честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю й охороняються законом. Чинне законодавство не передбачає особливої норми про відповідальність за посягання на честь і гідність Президента України, що є свідченням демократизму нашої держави і реальним втіленням принципу рівноправності всіх її громадян. Адже ст. 28 Конституції визнає за кожною людиною право на повагу до її гідності, незалежно від посади, яку вона обіймає, чи
інших соціальних ознак. ,.-. v--- .-..
501
Конституція України
Розділ V. Стаття 106
За Цивільним кодексом України, який набуває чинності з 1 січня 2004 p., честь і гідність є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством. Стаття 297 Цк України проголошує, що кожен має право на повагу до його гідності та честі, визнає його недоторканними і закріплює право на звернення до суду з позовом про захист честі та гідності.
При вирішенні справи про захист честі й гідності Президента України судді мають виходити з того, що він є не просто однією з вищих посадових осіб, але й виступає уособленням держави у зовнішньо- і внутрішньополітичних відносинах. Тому образа чи наклеп на Президента України можуть розглядатися не тільки як посягання на громадянські права особи, що перебуває на цьому посту, але й як прояв неповаги до Української держави в цілому, оскільки Президент є главою держави, і враховуватися при визначенні ступеня тяжкості вчиненого, спричинених посяганням наслідків і відповідно обсягу юридичної відповідальності правопорушника. При цьому слід мати на увазі, що не можуть розглядатися як посягання на честь і гідність Президента України публічні виступи чи публікації в пресі з критикою президентського курсу в цілому або окремих рішень та актів глави держави. Частина 3 коментованої статті закріплює, що звання Президента України зберігається за ним довічно, крім випадку, коли його повноваження були достроково припинені в порядку імпічменту, тобто за підставами і процедурою, передбаченими ст. 111 Конституції України. Вказівка на звання Президента України має міститися в усіх офіційних зверненнях до особи, шо займала цей пост, та у публічних повідомленнях про неї. Разом зі званням за колишнім Президентом України можуть зберігатися деякі гарантії, якими він користувався, перебуваючи на посту глави держави (особиста охорона, медичне обслуговування тощо), крім недоторканності.
Стаття 106. Президент України:
• 1) забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави;
2) звертається з посланнями до народу та із щорічними і позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України;
502
представляє державу в міжнародних відносинах, здійснюєкерівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України;
приймає рішення про визнання іноземних держав;
призначає та звільняє глав дипломатичних представництвУкраїни в інших державах і при міжнародних організаціях; приймаєвірчі і відкличні грамоти дипломатичних представників іноземних
держав;
6) призначає всеукраїнський референдум щодо змін Конституції
України відповідно до статті 156 цієї Конституції, проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою;
призначає позачергові вибори до Верховної Ради України устроки, встановлені цією Конституцією;
припиняє повноваження Верховної Ради України, якщо протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися;
призначає за згодою Верховної РадиУкраїни Прем'єр-міністра України; припиняє повноваження Прем'єр-міністра України та приймає рішення про його відставку;
призначає за поданням Прем'єр-міністра України членівКабінету Міністрів України, керівників інших центральних органіввиконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністраційта припиняє їхні повноваження на цих посадах;
призначає за згодою Верховної Ради України на посаду Генерального прокурора України та звільняє його з посади;
призначає половину складу Ради Національного банку України;
призначає половину складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;
призначає на посади та звільняє з посад за згодою ВерховноїРади України Голову Антимонопольного комітету України, ГоловуФонду державного майна України, Голову Державного комітетутелебачення і радіомовлення України;
утворює, реорганізовує та ліквідовує за поданням Прем єр-міністра України міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утриманняорганів виконавчої влади;
16) скасовує акти Кабінету Міністрів України та акти Радиміністрів Автономної Республіки Крим;
503
Конституція України
Розділ V. Стаття 106
є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України-призначає на посади та звільняє з посад вище командування Зброй.них Сил України, інших військових формувань; здійснює керівництвоу сферах національної безпеки та оборони держави;
очолює Раду національної безпеки і оборони України;
19) вносить до Верховної Ради України подання про оголошеннястану війни та приймає рішення про використання Збройних СилУкраїни у разі збройної агресії проти України;
20) приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України;
приймає у разі необхідності рішення про введення в Україніабо в окремих ЇЇ місцевостях надзвичайного стану, а також оголошує у разі необхідності окремі місцевості України зонами надзвичайної екологічної ситуації – з наступним затвердженням цихрішень Верховною Радою України;
призначає третину складу Конституційного Суду Украши;
утворює суди у визначеному законом порядку;
присвоює вищі військові звання, вищі дипломатичні ранги таінші вищі спеціальні звання і класні чини;
нагороджує державними нагородами; встановлює президентські відзнаки та нагороджує ними;
приймає рішення про прийняття до громадянства України таприпинення громадянства України, про надання притулку в Україні;
здійснює помилування;
створює у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, для здійснення своїх повноважень консультативні,дорадчі та інші допоміжні органи і служби;
підписує закони, прийняті Верховною Радою України;
має право вето щодо прийнятих Верховною Радою Українизаконів із наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України;
31) здійснює інші повноваження, визначені Конституцією України.Президент України не може передавати свої повноваження
іншим особам або органам.
Президент України на основі та на виконання Конституції ізаконів України видає укази і розпорядження, які є обов 'язковими довиконання на території України. шжвї
504
Акти Президента України, видані в межах повноважень, передбачених пунктами 3, 4, 5, 8, 10, 14, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24 цієї статті, скріплюються підписами Прем'єр-міністра Украши і міністра, відповідального за акт та його виконання.
Коментована стаття деталізує загальний статус Президента України, встановлений у ст. 102 Конституції, шляхом визначення його основних функцій, повноважень та порядку їх реалізації. Вона складається з чотирьох частин, логічно поєднаних між собою: у частині першій перелічуються основні повноваження глави Української держави, у частині другій підкреслюється їх персоніфікований характер, частина третя визначає види правових актів, якими оформлюються рішення, прийняті Президентом України в межах його компетенції, а в четвертій частині визначаються особливості реалізації деяких президентських повноважень.
Пункти 1,17–21 ч. 1ст. 106 Конституції України окреслюють функції та повноваження Президента Украши у сферах національної безпеки і оборони України. За змістом п. 17 Президент України є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України, а тому функція забезпечення державної незалежності та національної безпеки держави є одним з пріоритетних напрямків його діяльності. Це підтверджується широкими повноваженнями глави держави в цій сфері, які в загальних рисах окреслені у ст. 106 Конституції і деталізовані в чинному законодавстві.
За Конституцією Президент України здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави. Це означає, що саме йому підпорядковані військові формування, органи, які забезпечують недоторканність державного кордону Украши і безпеку органів державної влади та посадових осіб, підрозділи, що здійснюють розвідувальну і контррозвідувальну діяльність тощо. За посадою Президент очолює Раду національної безпеки і оборони України, формує її персональний склад, головує на її засіданнях і оформлює своїми указами рішення, прийняті на цих засіданнях. Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону від 25 березня 1992 р. «Про Службу безпеки України» та ч. 1 ст. 11 Закону від 4 березня 1998 р. «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» Служба безпеки України та Управління державної охорони підпорядковані Президенту України і підконтрольні Верховній Раді України. і;ііиі ibfmiw,,,;. „v. -