Передбачений ч. 2 коментованої статті перелік підстав дострокового припинення повноважень глави держави є типовим для сучасного конституціоналізму і зустрічається у конституціях багатьох зарубіжних країн: Болгарії (ст, 97), Єгипту (статті 82–85), Ірландії (статті 12–14), Литви (ст. 88), Польщі (ст. 131), Словенії (статті 106, 109), США (ст. 2). Конституція Угорщини (ст. 31) крім зазначених підстав передбачає ще одну – оголошення несумісності посад, а Конституція Росії (ст. 92) не передбачає такої підстави, як смерть.
Застосування положень ч. 2 коментованої статі є вкрай ускладненим в силу загального характеру конституційних приписів. Це потребує їх деталізації у статутному Законі «Про Президента України» або у спеціальному законі про дострокове припинення повноважень Президента України.
Стаття 109. Відставка Президента України набуває чинності з моменту проголошення ним особисто заяви про відставку на засіданні Верховної Ради України.
Коментована стаття визначає порядок здійснення відставки Президента України як однієї з форм дострокового припинення
його повноважень.
Відставка передбачає дострокове припинення повноважень Президента України за його власною ініціативою. Конституція регламентує порядок здійснення відставки глави держави лише загально, акцентуючи увагу на двох принципових моментах: а) Президент України повинен оголосити про свою відставку тільки особисто; б) така заява має бути оголошена на засіданні Верховної
Ради України.
531
Конституція України
Розділ V. Стаття ПО
Оскільки глава держави отримав свій мандат довіри безпосередньо від народу, той й складати свої повноваження має перед ним. Тому вимога оголошення Президентом своєї заяви пр0 відставку на засіданні Верховної Ради є цілком логічною і обґрунтованого, оскільки саме парламент уповноважений представляти народ і виступати від його імені.
Таким чином, процедура не може бути визнана дотриманою у разі проголошення заяви про відставку від імені Президента будь-якою іншою особою, а також, якщо вона буде проголошена не на засіданні Верховної Ради України, а перед іншими органами державної влади чи будь-яким іншим способом, не передбаченим Конституцією України, наприклад, шляхом публічного виступу, заявою по радіо або телебаченню.
Означені умови також мають служити гарантією єдності волі й вільного волевиявлення Президента України, виключити будь-який протиправний тиск на нього з боку інших осіб. Крім того, оголошення заяви глави держави про свою відставку на засіданні парламенту є гарантією того, що ця процедура буде легітимною і відкритою для широких кіл громадськості.
Конституція не містить певних вимог щодо змісту заяви Президента України про свою відставку. Зокрема, від Президента не вимагається обгрунтувати своє рішення чи назвати причини і підстави такого рішення. Головне, що обов'язково має прозвучати у такій заяві, – це те, що Президент дійсно прийняв рішення про відставку і це рішення є цілком свідомим та добровільним.
Відставка Президента України набуває чинності з моменту оголошення ним особисто відповідної заяви. Від цього ж моменту припиняються його повноваження. Відставку неможливо відстрочити на певний час або ж за якихось умов, що дає можливість виключити ситуацію, коли глава держави на засіданні парламенту заявляє, що йде у відставку після закінчення невідкладних справ, тобто через деякий час – через тиждень, місяць, при настанні відповідних подій тошо. Таке відстрочення відставки за Конституцією України є неможливим.
Спочатку Президент України має особисто підписати письмову заяву про відставку, оскільки усного оголошення в цьому разі навряд чи буде достатньо. При цьому в заяві про відставку доречно вказувати не тільки рік, місяць і день, а також і годину, з якої починається відставка. Це має досить важливе значення,
532
оскільки юридично з моменту оголошення Президентом про свОю відставку його повноваження автоматично переходять до Прем'єр-міністра України, чим забезпечується безперервність виконання повноважень глави держави.
Оголошення Президентом України про свою відставку повинне мати безповоротний характер: він не може після прийняття відповідного рішення оголосити, що передумав, і відкликати або скасувати свою заяву про відставку.
Водночас відставка є невідворотною, тобто ні парламент, ні Український народ не можуть не прийняти відставку глави держави, не можуть зобов'язати його продовжувати виконувати президентські повноваження проти його волі. Конституційно «є передбачається необхідність дачі згоди Верховної Ради України на відставку Президента України, оскільки його рішення не залежить від позиції парламенту. Не потрібно також прийняття Верховною Радою рішення про те, що вона приймає відставку Президента, або прийняття нею якогось іншого акта для констатації закінчення повноважень глави держави, який іде у відставку. Верховна Рада України повинна лише вирішити питання про призначення виборів нового Президента України відповідно до п. 7 ст. 85 Конституції України.
Стаття 110. Неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я має бути встановлена на засіданні Верховної Ради України і підтверджена рішенням, прийнятим більшістю від її конституційного складу на підставі письмового подання Верховного Суду України – за зверненням Верховної Ради України, і медичного висновку.
Коментована стаття закріплює загальну процедуру дострокового припинення президентських повноважень у зв'язку з настанням такої обставини, як неможливість виконувати ним свої повноваження за станом здоров'я.
Конституційно визначено, що при виникненні сумніву у Верховної Ради України про можливість виконувати Президентом свої Повноваження за станом здоров'я вона готує і направляє на розгляд до Верховного Суду України відповідне звернення. Оскільки Медичні критерії для порушення такої процедури законодавчо не
533
Конституція України
закріплені, то причини виникнення такого сумніву можуть у різні – тривалий розлад здоров'я, симптоми, що свідчать про не дієздатність, каліцтво чи тяжку невиліковну хворобу, яка робить неможливим виконання главою держави своїх обов'язків.
Коментована стаття не містить вказівки на конкретну кіЛь_ кість голосів народних депутатів України, потрібну для прийняття рішення про звернення до Верховного Суду України щодо стану здоров'я глави держави. За цих умов слід керуватися положенням ст. 91 Конституції України, яка передбачає, що за загальним правилом закони, постанови та інші акти Верховної Ради України приймаються більшістю від її конституційного складу.
Оскільки чіткої процедури огляду стану здоров'я Президента на конституційному або законодавчому рівні не закріплено, можна зробити припущення про необхідність створення авторитетної медичної комісії, проведення спеціального медичного консиліуму, оскільки неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я повинна бути підтверджена відповідним медичним висновком. Ініціатива щодо проведення такого консиліуму належить Верховній Раді України.
Медична комісія повинна провести всебічне обстеження стану здоров'я Президента України, на його основі чітко встановити діагноз і констатувати наявні розлади здоров'я. При цьому у висновку медичної комісії має бути подана розгорнута характеристика того, як наявні розлади здоров'я позначаються на поведінці хворого, яким чином впливають на його здатність до фізичної та розумової діяльності. Медичний висновок має бути належним чином оформлений і підписаний, хоча сам по собі він ще не є вирішальним фактором у вирішенні питання про неможливість виконання главою держави своїх повноважень за станом здоров'я.
На підставі отриманих документів Верховний Суд України повинен підготувати спеціальне письмове подання, в якому має зробити відповідний юридичний висновок щодо стану здоров'я Президента і направити його разом із медичним висновком до парламенту.
За наявності висновку Верховного Суду України і медичного висновку питання про можливість Президента України виконувати свої повноваження за станом здоров'я вноситься до порядку денного поточної сесії парламенту і розглядається на пленарному засзданні. Згідно з Регламентом Верховної Ради України
Розділ V. Стаття 110
нення про неможливість виконання главою держави своїх пов-Роважень за станом здоров'я на такому засіданні Верховної Ради України приймається більшістю від її конституційного складу. Повноваження Президента України достроково припиняються у цьому разі з моменту прийняття парламентського рішення, тобто з моменту офіційного оголошення підсумків голосування.
Конституції багатьох зарубіжних держав передбачають можливість тимчасового припинення повноважень глави держави (тимчасової вакансії). Наприклад, конституції Аргентини (ст. 87), Бразилії (ст. 79), Єгипту (ст. 82), США (розділ 1 ст. II) у випадку тимчасової вакансії передбачають заміщення поста глави держави віце-президентом. Більше того, ст. 80 Конституції Бразилії навіть передбачає, що в разі неможливості виконання своїх обов'язків президентом і віце-президентом або виникнення вакансії відповідних посад, голови палат парламенту і голова федерального верховного суду здійснюють обов'язки Президента у порядку переліку. Таким чином, передбачено цілий ряд вищих посадових осіб, які можуть тимчасово здійснювати повноваження глави держави, аби тільки вона не була вакантною, що досить важливо в аспекті забезпечення стабільності конституційного ладу, національної безпеки.