продовжує строк розслідування у випадках і в порядку,встановлених КПК України;
дає згоду або подає до суду подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, а також про продовження строку тримання під вартою в порядку, встановленому КПК України;
повертає кримінальні справи органам досудового слідства зсвоїми вказівками щодо провадження додаткового розслідування;
вилучає від органу дізнання і передає слідчому будь-якусправу, передає справу від одного органу досудового слідстваіншому, а також від одного слідчого іншому з метою забезпечення найбільш повного і об'єктивного розслідування;
усуває особу, яка провадить дізнання, або слідчого від дальшого ведення дізнання або досудового слідства, якщо вони допустили порушення закону при розслідуванні справи;
порушує кримінальні справи або відмовляє в їх порушенні;закриває або зупиняє провадження в кримінальних справах; даєзгоду на закриття кримінальної справи слідчим у тих випадках,коли це передбачено КПК України; затверджує обвинувальнівисновки (постанови); направляє кримінальні справи до суду;
вирішує питання про допущення захисника до участі всправі.
Прокурор здійснює також інші повноваження, надані йому КПК України.
Вказівки прокурора, його заступника органам, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання і досудове слідство, щодо порушення кримінальних справ і провадження розслідування, які даються відповідно до кримінально-процесуального законодавства, є обов'язковими для цих органів (ст. 32 Закону України «Про прокуратуру»). Оскарження одержаних вказівок вищестоящому прокуророві не зупиняє їх виконання, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 114 КПК України.
Правове положення осіб, до яких застосовуються запобіжні заходи тримання під вартою або відбування кримінального покарання, регулюється Законом України від ЗО червня 1993 р. «Про попереднє ув'язнення» та Кримінально-виконавчим кодексом України.
Відповідно до ст. 1 Кримінально-виконавчого кодексу України кримінально-виконавче законодавство України регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими та має завдання визначення принципів виконання кримінальних покарань, правового статусу засуджених, гарантій захисту їхніх прав, законних інтересів та обов'язків; порядку застосування до них заходів впливу з метою виправлення і профілактики асоціальної поведінки; системи органів і установ виконання покарань, їх функцій та порядку діяльності; нагляду і контролю за виконанням кримінальних покарань, участі громадськості у цьому процесі; а також регламентація порядку і умов виконання та відбування кримінальних покарань; звільнення від відбування покарання, допомоги особам, звільненим від покарання, контролю і нагляду за ними.
Для виконання завдань нагляду за додержанням законів у місцях позбавлення волі прокурору надані такі повноваження: у будь-який час відвідувати місця тримання затриманих, попереднього ув'язнення, установи, в яких засуджені відбувають покарання, установи для примусового лікування і перевиховання, знайомитись з документами, на підставі яких ці особи затримані, заарештовані,
Я8 4.472 593
Конституція України
Розділ VII. Стаття 122
засуджені або до них застосовано заходи примусового характеру; перевіряти законність наказів, розпоряджень і постанов адміністрації цих установ, зупиняти виконання таких актів, опротестовувати або скасовувати їх у разі невідповідності законодавству, вимагати від посадових осіб пояснень з приводу допущених порушень. У разі встановлення фактів незаконного (безпідставного) тримання особи в місцях тримання затриманих, попереднього ув'язнення, позбавлення волі або в установі для виконання заходів примусового характеру під вартою прокурор зобов'язаний негайно звільнити затриманого чи заарештованого. Крім цього, прокурор повинен, відповідно до положення ст. 24 Закону «Про прокуратуру», залежно від характеру порушення закону винести вмотивовану постанову про дисциплінарне провадження; провадження про адміністративне правопорушення або про порушення кримінальної справи щодо винних осіб(глава 3 Закону України «Про прокуратуру»).
Завданнями прокурорського нагляду є сприяння забезпеченню виконання кримінального покарання; недопущення заподіяння засудженим фізичних страждань або приниження їх гідності; своєчасне виявлення і усунення правопорушень, профілактика правопорушень і умов, що їм сприяли; поновлення порушених прав засуджених.
Постанови і вказівки прокурора щодо додержання встановлених законодавством порядку і умов тримання затриманих, заарештованих, засуджених до позбавлення волі та виконання інших покарань, а також осіб, до яких застосовано заходи примусового характеру, є обов'язковими і підлягають негайному виконанню (ст. 45 Закону України «Про прокуратуру»).
Стаття 122. Прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України, який призначається на посаду за згодою Верховної Ради України та звільняється з посади Президентом України. Верховна Рада України може висловити недовіру Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади.
Строк повноважень Генерального прокурора України – п'ять років.
Правовий статус прокурора України визначається Законом України від 5 листопада 1991 р. «Про прокуратуру» (статті 9,10,42,43).
594
Відповідно до цього Закону України Генеральному прокурору України надані широкі повноваження у керівництві органами прокуратури. Генеральний прокурор:
координує роботу органів прокуратури і здійснює контрольза їх діяльністю;
призначає першого заступника, заступників Генеральногопрокурора України, керівників структурних підрозділів, головного бухгалтера, старших помічників і помічників Генеральногопрокурора України з особливих доручень, заступників керівниківструктурних підрозділів, старших слідчих з особливо важливихсправ і слідчих з особливо важливих справ, старших прокурорів іпрокурорів управлінь і відділів. Призначення цих працівниківвідбувається на невизначений термін;
затверджує структуру і штатну чисельність підпорядкованих органів прокуратури, розподіляє кошти на їх утримання вмежах загальної чисельності працівників і фонду заробітної плати. Залежно від конкретних умов, складності, обсягу наглядовоїта іншої роботи аналогічний вид діяльності в обласних та прирівняних до них прокуратурах може здійснюватися або управліннями, або відділами, або старшим помічником чи помічникомпрокурора. У міських, районних, міжрайонних і прирівняних доних прокуратурах чисельність апарату залежить від обсягу роботи, що виконується;
призначає за погодженням з Верховною Радою Автономної Республіки Крим прокурора Автономної Республіки Крим;
призначає заступників прокурора Автономної РеспублікиКрим, прокурорів областей, міст Києва і Севастополя, їх заступників, а також прирівняних до них інших прокурорів. Призначаються вони на п'ятирічний строк. Після його закінчення вони абозалишаються на посаді на новий строк, або звільняються у зв'язкуз переходом на іншу роботу, за станом здоров'я, результатами атестації тощо;
відповідно до законодавства визначає порядок прийняття,переміщень та звільнення прокурорів, слідчих прокуратури таінших спеціалістів, за винятком осіб, призначення яких передбачено Законом «Про прокуратуру».
Генеральний прокурор призначає членів колегій прокуратур Автономної Республіки Крим, прокуратур областей та прирівняних до них прокуратур міст Києва і Севастополя. Начальники
„.,,.„ 595
Конституція України
Розділ VII. Стаття 123
управлінь і відділів, старші помічники прокурора Автономної Республіки Крим, прокурорів областей та прирівняні до них прокурори призначаються відповідними прокурорами за узгодженням з Генеральною прокуратурою (заступниками Генерального прокурора України, начальниками управлінь і відділів, які керують відповідними ділянками роботи). Особи, призначення яких повинно узгоджуватись з Генеральною прокуратурою, не можуть бути звільнені з посади, що займають, без її згоди;
відповідно до законів України видає обов'язкові для всіхорганів прокуратури накази, розпорядження, затверджує положення та інструкції. Накази нормативного характеру визначаютьстратегію здійснення нагляду за додержанням і правильним застосуванням законів у відповідній сфері чи напрямі діяльності;
присвоює класні чини згідно з Положенням про класнічини працівників прокуратури, затвердженим Постановою Верховної Ради України від 06.11.1991 р.; вносить подання Президентові України про присвоєння класних чинів державного радника юстиції 1, 2, 3 класів.
Накази та інші акти Генерального прокурора України нормативного характеру в разі невідповідності їх Конституції або іншим законам України можуть бути скасовані як Верховною Радою України або Верховним Судом України у порядку, передбаченому законом, так і самим Генеральним прокурором України, а також оскаржені у судовому порядку.
Генеральний прокурор України, його заступники мають право брати участь у засіданнях Верховної Ради України та її органів, Кабінету Міністрів України, колегій міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.
Генеральний прокурор України, прокурор Автономної Республіки Крим, їх заступники мають право брати участь у засіданнях Верховної Ради Автономної Республіки Крим та її органів, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, колегій міністерств, комітетів і відомств Автономної Республіки Крим, а також місцевих Рад, 'їх виконавчих комітетів, комісій, інших органів управління.