У другій частині цієї статті йдеться лише про нормативно-правові акти Верховної Ради АРК. Як відомо, до 1996 р. вона мала право приймати закони, це створювало як паралельну систему законодавства, так і постійні колізії, оскільки Верховна Рада Криму неодноразово наголошувала, що її акти мають верховенство на території півострова. З цієї точки зору вкрай важливими є положення цієї статті, за якими нормативно-правові акти не можуть суперечити законодавству України. На жаль, практика реалізації Конституції України засвідчила, що Верховна Рада АРК намагається знайти засоби «нейтралізації» цих конституційних положень. Так, після прийняття Конституції України Верховна Рада АРК стала застосовувати таку форму: «нормативно-правовий акт Верховної Ради АРК – Закон АР Крим». Подібна казуїстика стала
679
Конституція України
РозділX. Статті І 36, І 37
предметом розгляду Конституційного Суду України, який у своєму рішенні у справі обчислення часу в АРК від 25 березня 1998 р. визнав неконституційним використання терміна «Закон Верховної Ради АР Крим» як форми нормативно-правового акта Верховної Ради. Однак і досі цю проблему повністю не знято з порядку денного.
Стаття 136. Представницьким органом Автономної Республіки Крим є Верховна Рада Автономної Республіки Крим.
Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах своїх повноважень приймає рішення та постанови, які є обов'язковими до виконання в Автономній Республіці Крим.
Урядом Автономної Республіки Крим є Рада міністрів Автономної Республіки Крим. Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим призначається на посаду та звільняється з посади Верховною Радою Автономної Республіки Крим за погодженням із Президентом України.
Повноваження, порядок формування і діяльності Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим визначаються Конституцією України та законами України, нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим з питань, віднесених до її компетенції.
Правосуддя в Автономній Республіці Крим здійснюється судами, що належать до єдиної системи судів України.
Положення цієї статті стали також закономірною реакцією на п'ятирічний досвід функціонування автономії, протягом якого кримські політики з огляду на свої державотворчі амбіції декларували реалізацію на півострові принципу поділу влади з усіма наслідками, що випливали з цього. Однак певна специфіка організації влади в Криму є лише формою її децентралізації, тому недоцільно запроваджувати на території автономії ті принципи поділу влади, які реалізуються в масштабах всієї країни. Саме тому Верховна Рада АРК визначається як вищий представницький орган автономії. Те саме стосується й Ради міністрів АРК.
У цій статті також регламентуються принципові питання функціонування цих органів (зокрема, обов'язковість до виконання в АРК рішень і постанов Верховної Ради АРК, виданих в
680
межах її повноважень, порядок призначення на посаду Голови Ради міністрів Верховною Радою АРК).
Згідно з ч. З цієї статті повноваження, порядок формування, діяльність Ради міністрів АРК визначається насамперед Конституцією та законами України. Так, 10 лютого 1998 р. було прийнято Закон України «Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим», відповідно до якого вона є однопалатною і складається зі 100 депутатів. Принагідно слід зазначити, що, виступаючи як представницький орган, Верховна Рада АРК не має між тим ознак парламенту. На цьому наголошено у рішенні Конституційного Суду України від 27 лютого 2001 р. стосовно Регламенту Верховної Ради АРК.
На відміну від згаданого Закону, досі не прийнято Закон України «Про Раду міністрів Автономної Республіки Крим», який постійно згадується в усіх планах законопроекгних робіт. Сама ідея подібного закону народилась як результат буквального розуміння ч. З ст. 136 Конституції. У момент прийняття Конституції України висловлювались ідеї розробити лише закон про організацію влади в АРК, але вони не знайшли підтримки. Зараз, коли паралельно діють і Закон України «Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим», і сама Конституція АРК, які докладно регулюють в тому числі засади діяльності Ради міністрів АРК, прийняття окремого закону про нього призведе до дублювання і колізій.
Остання частина цієї статті стосується проблем правосуддя АРК, яке немає ніякої місцевої специфіки і здійснюється в межах єдиної системи судів України.
Стаття 137. Автономна Республіка Крим здійснює нормативне регулювання з питань:
сільського господарства і лісів;
меліорації і кар 'єрів;
громадських робіт, ремесел та промислів; благодійництва;
містобудування і житлового господарства;
туризму, готельної справи, ярмарків;
музеїв, бібліотек, театрів, інших закладів культури, істори-ко-культурних заповідників;
транспорту загального користування, автошляхів, водопроводів;
мисливства, рибальства;
681
Конституція України
Розділ X. Стаття 137
9) санітарної і лікарняної служб.
З мотивів невідповідності нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим Конституції України та законам України Президент України може зупинити дію цих нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх конституційності.
Стаття визначає коло суспільних відносин, що підлягають нормативному регулюванню Автономної Республіки Крим. Таким чином визначено предмет нормотворчої діяльності органів влади Автономної Республіки Крим. Передбачені коментованою статтею повноваження Автономної Республіки Крим стосуються нормативної регламентації тільки тих питань, які безпосередньо пов'язані з інтересами кримського населення.
Надання згідно з Конституцією України повноважень Автономній Республіці Крим врегульовувати відповідні питання свідчить про особливий правовий статус цієї територіальної одиниці в складі України, про те, що Автономна Республіка Крим є специфічним суб'єктом державно-правових відносин, оскільки області не мають таких прав. Водночас наявність такого права у Автономної Республіки Крим не свідчить про те, що вона є державно-правовою автономією. Автономна Республіка Крим належить до типу адміністративно-територіальних автономій, але зі специфічним правовим статусом.
Положення ст. 137 Конституції України знайшли своє відображення і в п. 2 ч. 1 ст. 18 Конституції Автономної Республіки Крим, яка встановлює, що віданню Автономної Республіки Крим підлягає нормативне регулювання і здійснення організаційно-розпорядчих повноважень з питань: сільського господарства і лісів; меліорації і кар'єрів; громадських робіт; ремесел і промислів; благодійної діяльності; містобудування і житлового господарства; курортно-рекреаційної сфери; туризму, готельної справи; ярмарків; музеїв, бібліотек; театрів та інших установ культури, історико-культурних заповідників; транспорту загального користування, автошляхів, водопроводів; мисливства, рибальства; санітарної і лікувальної служб та з інших питань, передбачених і делегованих законами України. Порівняння змісту ст. 137 Конституції України і п. 2 ч. 1 ст. 18 Конституції Автономної Рес-
682
публіки Крим свідчить про те, що в Конституції АРК більш широко, ніж в Конституції України, встановлюються предмети відання, по яких автономія має право нормативної регламентації.
Конституція України не визначає, який саме орган в Автономній Республіці Крим має право нормативного регулювання відповідних питань. У статті 26 Конституції Автономної Республіки Крим встановлюється, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим вирішує питання, віднесені до її відання Конституцією України, Конституцією Автономної Республіки Крим і законами України, за винятком тих, щодо яких рішення приймається республіканськими (місцевими) референдумами або Радою міністрів Автономної Республіки Крим та іншими органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим. Згідно з ч. 1 п. 2 ст. 26 Конституції Автономної Республіки Крим до компетенції Верховної Ради Автономної Республіки Крим належить прийняття нормативно-правових актів, внесення в установленому порядку змін до них, роз'яснення порядку їх застосування. Верховна Рада Автономної Республіки Крим щодо питань, які мають нормативно-правовий характер, приймає постанови, які приймаються на її засіданні відкритим або таємним голосуванням більшістю голосів депутатів від загального складу Верховної Ради АРК. Згідно з ч. 1 ст. 28 Конституції Автономної Республіки Крим нормативно-правові акти Верховної Ради АРК і Ради міністрів АРК з питань відання Автономної Республіки Крим повинні відповідати Конституції України, законам України. Нормативно-правові акти Верховної Ради АРК і Ради міністрів АРК з питань виконання делегованих відповідно до Конституції України державних виконавчих функцій і повноважень на території Автономної Республіки Крим приймаються згідно з Конституцією України і законами України, актами Президента України, Кабінету Міїіістрів України та на їх виконання (ч. 2 ст. 28).
У частині 2 ст. 137 Конституції України встановлюється, що з мотивів невідповідності нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим Конституції України та законам України Президент України може зупинити дію цих нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх конституційності. Наявність такого конституційного положення зумовлена необхідністю забезпечення єдиної законності на всій території України.