Державна фінансова підтримка місцевого самоврядування здійснюється шляхом надання місцевим бюджетам із Державного бюджету трансфертів у вигляді дотацій та субвенцій. Такі дотації безоплатно і безповоротно надаються для вирівнювання доход-ної спроможності відповідного місцевого бюджету, який його отримує. Дотації надаються у випадках, коли коштів, що надходять з власних джерел та закріплених доходів, недостатньо для формування мінімального розміру місцевого бюджету, необхідного для здійснення повноважень місцевого самоврядування на рівні мінімальних соціальних потреб (послуг), гарантованих державою. Він визначається на основі нормативів бюджетної забез-
713
Конституція України
Розділ XI. Стаття І 43
печеності на одного жителя з урахуванням економічного, соціального, природного та екологічного стану відповідних територій, виходячи з рівня мінімальних соціальних потреб, встановленого законом. Бюджетний кодекс України передбачає можливість надання дотацій на вирівнювання обласним, районним бюджетам, бюджетам міст Києва та Севастополя, бюджетам міст республіканського, Автономної Республіки Крим та міст обласного значення. Субвенції надаються місцевим бюджетам для здійснення певної мети, програми, наприклад, програми соціального захисту, інвестиційного проекту, для компенсації втрат доходів бюджетів місцевого самоврядування на виконання власних повноважень внаслідок надання пільг, встановлених державою, та ін.
Коментована стаття також містить положення про компенсацію державою витрат органів місцевого самоврядування, що виникають внаслідок рішень органів державної влади. На сьогодні законодавчо закріплений обов'язок держави у повному обсязі фінансувати здійснення органами місцевого самоврядування делегованих ним законом повноважень органів виконавчої влади. Такі кошти щороку передбачаються в Законі «Про Державний бюджет України». Крім того, державні органи можуть приймати певні рішення, що призводять до додаткових витрат з місцевих бюджетів, які не були заплановані. У цьому разі необхідні фінансові ресурси повинні бути обов'язково надані органам місцевого самоврядування.
Стаття 143. Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
Обласні та районні ради затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних областей ірай-714
онів та контролюють їх виконання; затверджують районні і обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм, та контролюють їх виконання; вирішують інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції.
Органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади. Держава фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету у встановленому законом порядку окремих загальнодержавних податків, передає органам місцевого самоврядування відповідні об'єкти державної власності.
Органи місцевого самоврядування з питань здійснення ними повноважень органів виконавчої влади підконтрольні відповідним органам виконавчої влади.
Коментована стаття у загальному вигляді окреслює сфери відання територіальних громад та органів місцевого самоврядування в Україні.
Частина перша цієї статті визначає найважливіші питання місцевого значення, що належать до відання суб'єктів місцевого самоврядування. Істотний характер має положення про те, що їх вирішення може здійснюватися як безпосередньо сільськими, селищними, міськими територіальними громадами, так і через органи місцевого самоврядування, які вони утворюють. Таким чином, положення частини першої коментованої статті поширюються на органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах та районах у містах (у разі прийняття рішення про їх створення). Вказівка на можливість безпосереднього вирішення питань місцевого значення територіальною громадою означає, що вона як основний суб'єкт місцевого самоврядування має правові підстави і можливості для самостійного вирішення чи контролю за здійсненням місцевих питань. При цьому розподіл компетенції органів місцевого самоврядування щодо реалізації конституційно закріплених місцевих питань у частині першій даної статті не закріплено. Не встановлюється і система конкретних органів місцевого самоврядування, що мають право здійснювати зазна-
715
Конституція України
Розділ XI. Стаття Ї43
чені повноваження. Таку деталізацію визначають законодавчі акти у сфері місцевого самоврядування.
Серед найважливіших питань місцевого значення, що реалізуються територіальними громадами та органами місцевого самоврядування, Конституція визначає управління майном, що перебуває у комунальній власності. Відповідно до чинного законодавства зазначені суб'єкти мають право вчиняти щодо цього майна будь-які дії, що не суперечать закону. Згідно із ч. 5 ст. 60 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. Склад та перелік об'єктів комунальної власності самостійно визначаються представницькими органами місцевого самоврядування в містах, селах, селищах, а повноваження щодо управління цими об'єктами у межах, визначених радами, належать до власних повноважень виконавчих органів місцевого самоврядування. При цьому всі майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об'єктами права комунальної власності, не повинні послаблювати економічні основи місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню. Затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку, а також контроль за їх виконанням є одним із важливих напрямків діяльності органів місцевого самоврядування, визначених Конституцією. Це потрібно для забезпечення комплексного розвитку території громади, підвищення ефективності місцевого господарства, раціонального використання відповідних ресурсів. Згідно із Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць затверджують і контролюють сільські, селищні, міські ради, а розробляють і втілюють у життя їх виконавчі органи.
716
Серед конституційно визначених питань місцевого значення важливе місце посідає повноваження щодо затвердження бюджетів відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролю за їх виконанням. Під терміном «відповідні адміністративно-територіальні одиниці» Конституція має на увазі села, селища, міста, райони у містах. Відповідно до законодавства сільські, селищні, міські, районні у містах ради затверджують свій бюджет, вносять зміни до нього і контролюють його виконання, а також цільове, економне використання коштів, а виконавчі органи цих рад складають проект бюджету і забезпечують його
виконання.
Згідно із Бюджетним кодексом України бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст мають назву бюджетів місцевого самоврядування і разом із бюджетами районів у містах, обласними і районними бюджетами складають поняття «місцеві бюджети». При цьому рішення про місцевий бюджет, яке приймає місцева рада на своєму пленарному засіданні, затверджуючи його і надаючи повноваження виконавчому органу місцевого самоврядування щодо його здійснення протягом бюджетного періоду, є нормативно-правовим актом. Відповідно до ст. 77 Бюджетного кодексу України міські (міст районного значення) бюджети, районні у містах, селищні та сільські бюджети на наступний бюджетний період затверджуються не пізніше ніж у двотижневий строк після затвердження районного чи міського (міст Києва, Севастополя, міст обласного чи республіканського Автономної Республіки Крим значення) бюджету.