Конституція передбачає для проведення арешту особи, тримання її під вартою, а також проведення огляду чи обшуку житла обов'язковість вмотивованого рішення суду. Саме останній згідно з Конституцією перевіряє матеріали уповноважених на те органів досудового (попереднього) слідства про доцільність тримання під вартою протягом сімдесяти двох годин. Звичайно, ці норми Конституції означають посилення юридичних гарантій захисту недоторканності людини та її житла. Однак запровадження нового порядку захисту прав людини вимагає попереднього виконання ряду умов. Воно потребує, зокрема: здійснити суттєве оновлення законодавства про судову систему з урахуванням нової функції судів щодо вирішення справ про законність та обґрунтованість арешту, тримання під вартою, огляду та обшуку житла громадян; визначити в оновленому кримінально-процесуальному законодавстві механізм реалізації нового порядку застосування арешту, взяття та тримання під вартою, огляду та обшуку житла, а також процесуальні норми щодо судового розгляду справ із цих питань; здійснити судову реформу, реформу прокуратури, реформувати систему досудового слідства; провести необхідну підготовку та перепідготовку юридичних кадрів. (Див. коментар до розділу VIII.)
14. Використання існуючих військових баз на території України для тимчасового перебування іноземних військових формувань можливе на умовах оренди в порядку, визначеному міжнародними договорами України, ратифікованими Верховною Радою України.
У зазначеному пункті йдеться про використання існуючих військових баз на території України для тимчасового перебування іноземних військових формувань. Оцінюючи зміст даного положення, неможливо обійтись без порівняння його зі ст. 17 Конституції, в ч. 7 якої вказується, що на території України не допускається розташування іноземних військових баз.
Головний висновок, який можна зробити внаслідок такого порівняння, зводиться до того, що у порівнюваних текстах терміном «військові бази» охоплюються різні об'єкти: оскільки у «Перехідних положеннях» цей термін не супроводжується вказівкою на іноземність, то тут маються на увазі національні військові бази. Лише при такому розумінні є можливість уникнути протиріччя, яке неминуче матиме місце в інших випадках. З другого боку, тільки це тлумачення дозволяє зрозуміти, чому використання військової бази можливе на умовах оренди, бо за протилежних обставин ішлося б про оренду землі, а не баз чи їх майна.
Цілком зрозумілі причини, що зумовили включення порівнюваних положень у Конституцію України. Щоправда, їх наявність потребує розгляду такого питання – чи не суперечать наведені конституційні положення загальним нормам міжнародного права?
Тут доречно розглянути п. З ст. 12 Віденської конвенції про пра-вонаступництво держав стосовно договорів (1978 p.). У ньому, зокрема, зазначається, що положення даної статті, які встановлюють правило про недоторканність територіальних режимів, не поширюються на договірні обов'язки, що передбачають створення іноземних військових баз на території, що є об'єктом правонаступництва відповідної держави. Це означає, що навіть якби з часів колишнього СРСР існували якісь угоди стосовно будь-якої неукраїнської військової бази на території України, то і тоді вона, проголошуючи свою незалежність і заявляючи про правонаступництво, не була б зобов'язана виконувати відповідні обов'язки цих угод.
За відсутності ж таких домовленостей, реалізуючи своє невід'ємне право на суверенітет і незалежність, Україна спроможна встановити будь-який порядок перебування на її території іноземних військ та використання ними її військових баз за умови, що цей порядок не буде суперечити визнаним нормам міжнародного права. А вказівка даного пункту «Перехідних положень» на те, що умови оренди для тимчасового перебування іноземних військових формувань на території України встановлюються в порядку, визначеному міжнародними договорами України, ратифікованими Верховною Радою України, таким загальновизнаним нормам міжнародного права не суперечить.
АВТОРИ КОМЕНТАРЮ
Авер'яновВ.Б. Батанов О.В. БаулінЮ.В. Битяк Ю.П. Борисова В.І. Буроменський М.В. ВолонецьВ.І. Воронова Л.К. ГеоргіцаА.З. Гетьман А. П. Грошевой Ю.М. ЖернаковВ.В. Жигалкін П.І. ЗадихайлоД.В. Заєць А.П.
Ісаєва Н.К. : КаплінаО.В. Козюбра М.І. Колісник В.П. Комаров В. В. Копиленко О.Л.
Крупчан О.Д. Кучерявенко М.П. Литвин В.М. ЛюбченкоП.М. Маринів В.І. Марочкін І.Є. Медведчук В.В.
статті 113-117, 120
статті 140 (у співавт.), НІ, 144-146
статті 60 (у співавт.), 61
статті 39, 49, 65, 118, 119
статті 51,52
статті 9, 18, 27
статті 132, 133-статті 95-100
статті 87, 88, 90, 94
ст. 16-статті 121-123
статті 43, 44-45 (у співавт.), 46
статті 44-45 (у співавт.)
І статті 85,89 (у співавт.), 91 (у співавт.), 92,93, 101 (у співавт.)
- статті 142-143 (у співавт.)
статті 28 (у співавт.), 62 (у співавт.), 63
преамбула
статті 4, 10, 12, 25
-ст. 129(успівавт.) ...
- статті 2, 134 (у співавт.), 135, 136, 137-(у співавт.), 139
-ст. 17
ст. 67-статті 53, 82-84
ст. 7 .
статті 29 (у співавт.), 62 (у сйшавт.)-статті 127, 128, 131
-статті 11, 31, 55, 59
803
802
Конституція України
Петришин О.В. Погорілко В.Ф. Притика Д.М. Рабінович П.М. Савенко М.Д. Святоцький О.Д. СібільоваН.В. Селівон М.Ф. Семенов B.C.
Серьогіна С.Г.
Скомороха В.Є. Спасибо-Фатєєва І.В. Тацій В.Я. Теплюк М.О. Тихий В.П. ТкаченкоВ.Д. Тодика Ю.М.
Федоренко В.Л. Цвік М.В. Шаповал В.М. Шемшученко Ю.С. Шило О.Г. Шульга М.В. ЯковюкІ.В.
статті 36, 37
статті 160 (у співавт.), 161, розділ XV (у співавт.)-статті 124, 125 (у співавт), 126
статті 3, 8, 21-24, 34, 35, 57, 58, 64, 68
ст. 149
статті 72 (у співавт.), 157 (у співавт.), 158
статті 125 (у співавт), 129 (у співавт), 130-статті 151-153
- статті 33, 48 (у співавт), 56 (у співавт.), 60(у співавт.)
-статті 102, 103, 104 (у співавт), 105, 106-112 (у співавт), 140 (у співавт), 142-143 (у співавт.)
- статті 148, 160 (у співавт.)
- статті 32, 41, 47, 54, 56 (у співавт.)-статті 1, 15,38,40
-статті 79-81
-ст. 150
-статті 19,20
-статті48 (успівавт), 69-71, 72 (успівавт.), 73, 74, 86, 89 (у співавт.), 91 (у співавт), 101 (у співавт), 104 (у співавт), 106-112 (у співавт.), 134 (у співавт.), 137-138 (у співавт.)
розділ XV (у співавт.)
статті 5, 6
статті 75-78, 147
статті 26, 50
статті 28- 29 (у співавт.), 30-статті 13, 14, 66
-статті 154-156, 157 (у співавт.), 159
X ціг:■'■'
ЗМІСТ
Слово Президента України Л. Д. Кучми........................ З
Конституція України
Преамбула ................................................................ 5
Розділ І. Загальні засади (статті 1–20)............... 9
Розділ II. Права, свободи та обов'язки людини
і громадянина (статті 21–68)....................................... 114
Розділ III. Вибори. Референдум (статті 69-74).... 340
Розділ IV. Верховна Рада України (статті 75–101) 362
Розділ V. Президент України (статті 102–112) 479
Розділ VI. Кабінет Міністрів України. Інші органи
виконавчої влади (статті 113–120)............................... 546
Розділ VII. Прокуратура (статті 121-123).............. 584
Розділ VIII. Правосуддя (статті 124–131).................... 608
Розділ IX. Територіальний устрій України
(статті 132-133).............................................................. 669
805
Конституція України
Розділ X. Автономна Республіка Крим
(статті 134-139)............................................................. 674
Розділ XI. Місцеве самоврядування (статті 140–146) 696
Розділ XII. Конституційний Суд України
(статті 147-153)............................................................ 735
Розділ XIII. Внесення змін до Конституції України
(статті 154-159)............................................................ 770
Розділ XIV. Прикінцеві положення (статті 160-161) 784
Розділ XV. Перехідні положення...................... 788
Автори коментарю.................................................... 803
Науково-практичне видання
КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ Науково-практичний коментар
Редактори К. К. Гулий
А. В. Єфименко
Н. Й. Михайличенко
О. М. Уліщенко
комп'ютерна верстка
та дизайн В. М. Зеленька
гоя